Чернігівський громадський комітет захисту прав людини: Чернігівський громадський комітет захисту прав людини http://monitor.cn.ua/ Чернігівський громадський комітет захисту прав людини http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Безпечні школи Чернігівщини через впровадження відновних практик http://monitor.cn.ua/ua/activity/2181 16 грудня 2020 року в Чернігові відбувся регіональний освітній Форум «Безпека в школі через впровадження відновних практик» для представників навчальних закладів Чернігівської області. Анонси article Wed, 16 Dec 2020 18:04:00 +0200 До заходу долучились освітяни та представники шкільних адміністрацій, які мали змогу ознайомитись з досвідом реалізації проектів і ініціатив в сфері забезпечення безпечного шкільного та молодіжного середовища.

За словами керівниці програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерини Данькової, Чернігівська область вже має позитивний досвід впровадження Шкільних служб порозуміння, як однієї з відновних практик навчально-виховного процесу, що застосовуються у профілактиці підліткової агресії та асоціальної поведінки серед молоді.

Подібні Шкільні служби порозуміння (ШСП) складаються з підготовлених учнів-медіаторів, які допомагають своїм одноліткам вирішувати конфліктні ситуації мирним шляхом.

З 2018 року, за ініціативою та експертною підтримкою Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, 8 навчальних закладів міста Чернігова і 5 шкіл області вже практикують відновні практики.

Одна із спікерок Форуму, заступниця директора з виховної роботи Наталія Колотило поділилась досвідом функціонування створеної служби порозуміння та застосування відновних підходів у навчально-виховному процесі в Гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю (м.Чернігів).

«Особисто я часто застосовую отримані знання та навички з медіації та техніку «коло» у своїй роботі як класного керівника. Застосовуючи принцип «рівний-рівному», діти починають відкриватись, що сприяє в побудові довірчих відносин. Крім значного впливу застосування відновних практик на забезпечення безпечного середовища у школі, я хочу відмітити особистий розвиток комунікативних навичок у наших учнів-медіаторів. Отримані знання допомогають їм у навчанні, комунікації зі своїми ровесниками та безпечечно у майбутньому виборі професії», - розповіла пані Наталія.

У свою чергу, заступниця директора з виховної роботи Ріпкинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Марина Хоботня, розповіла про досвід участі їхньої школи у впровадженні моделі «Мирна школа», яка має статус освітнього експерименту всеукраїнського рівня та ініційована Міністерством освіти і науки України.

«Завдяки участі у даному проєкті, крім створення Шкільної служби порозуміння, наші вчителі пройшли навчання по застосуванню відновних практик у навчально-виховному процесі. Ми отримали практичні інструменти задля включення всіх учасників освітнього процесу у розбудову системи конструктивної комунікації та взаємодії, системи ефективного вирішення конфліктів, попередження проявів булінгу, агресії та насильницької поведінки у навчальному закладі», - наголосила Марина Хоботня.

На завершення заходу Катерина Данькова наголосила на подальшому сприянні зацікавленим школам Чернігівської області у впровадженні відновних практик та безпосереднього створення Шкільних служб порозуміння у їх навчальних закладах.

Проєкт «Протидія насильству на ґрунті ненависті та мові ворожнечі в шкільному та молодіжному середовищі у Чернігівській області» реалізується за підтримки представництва міжнародної правозахисної організації Freedom House в Україні

]]>
Доступ до правосуддя для шукачів притулку та біженців в умовах карантину під увагою громадськості та фахівців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2180 10 грудня 2020 року відбулося онлайн обговорення на тему «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства в Одеській, Херсонській і Миколаївській областях». Анонси article Thu, 10 Dec 2020 18:15:00 +0200 Онлайн-зустріч організована за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні».

До участі в заході були запрошені представники міграційної та прикордонної служб, регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Одеської, Херсонської і Миколаївської областей, Миколаївського Пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, судді місцевих судів, представники інших профільних органів влади, установ соціального захисту та правозахисної спільноти регіону.

Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва висвітила завдання проекту, що реалізується організацією у 6 регіонах України, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві.

За словами правозахисниці, за останній рік в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень спостерігається значне зниження кількості звернень іноземців за статусом біженця або додатковим захистом в Україні, але проблем правового характеру, з якими стикаються шукачі притулку в Україні, не зменшується. Де-юре в міграційне законодавство вносяться позитивні зміни, але фактично на сьогодні не розроблені механізми щодо їх впровадження. Так, зокрема, досі не врегульовано процедуру надання статусу біженця особам без громадянства.

Представниця Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області Ірина Борис, висвітила нагальні проблеми, з якими стикається органи міграції в своїй роботі. Як зазначила фахівчиня, існує проблема з ідентифікацією заявників–іноземців, які часто надають неправдиві дані щодо себе. Також проблемою є затягування процесу ідентифікації іноземних громадян посольствами і консульствами країн їхнього походження, що є перешкодою для швидкого і ефективного виконання функцій міграційною службою. Актуальною питанням залишається залучення перекладачів. Хоча й орган міграції уклав договір з місцевим центром перекладів щодо надання відповідної допомоги, проте не вистачає перекладачів з окремих мов, а також не завжди перекладач встигає прийняти участь в анкетуванні або судовому розгляді справи щодо іноземців.

Юристка громадської організації «Десяте квітня» Євгенія Булгакова розповіла учасникам заходу про актуальну проблему доступу іноземців до медичної допомоги. В результаті розпочатої медичної реформи право на медичне обслуговування нарівні із громадянами України, згідно ст.11 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», залишилося тільки в іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також у осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Таким чином інші категорії іноземців фактично позбавлені права на отримання безкоштовної медичної допомоги, що прямо суперечить Конституції України.

Також проблему з перекладачами підняла й представниця Одеського окружного адміністративного суду Аліна Топащенко. В цій ситуації суди потребують нагальної співпраці з перекладачами і юристами з числа громадських організацій.

Окремою темою обговорення стали практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні».

]]>
Громадські активісти сприятимуть доступу до правосуддя для біженців та шукачів притулку http://monitor.cn.ua/ua/activity/2178 7-8 листопада 2020 року на базі Освітнього дому прав людини – Чернігів відбувся тренінг «Захист прав біженців та шукачів притулку в Україні» для громадських активістів та юристів, що працюють або планують працювати з біженцями та шукачами притулку. Анонси article Sun, 08 Nov 2020 19:36:00 +0200 Керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва наголосилана важливості ролі громадянського суспільства в недопущенні порушень прав біженців та шукачів притулку, попередженні неналежного поводження з нерегулярними мігрантами, сприяння їм в доступі до правосуддя та ефективних засобів правового захисту, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

В ході тренінгу правозахисники та громадські активісти ознайомились з відповідною практикою Європейського Суду з прав людини, процедурою визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового заходу», з особливостями оскарження рішень державної міграційної служби України про відмову у прийнятті заяви шукача притулку, оформленні документів для її розгляду, у наданні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Окрема сесія заходу була присвячена проблемним питанням захисту права на свободу та особисту недоторканість, недопущення катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність поводження і покарання відносно мігрантів, ризикам видворення та екстрадиції шукачів притулку.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

]]>
Адвокати та правники Миколаївської області пройшли навчання щодо захисту прав шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2177 30 жовтня 2020 року в м.Миколаїв відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів з надання правової допомоги Миколаївської області. Анонси article Fri, 30 Oct 2020 18:52:00 +0200 Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва презентувала досвід багаторічної діяльності організації в сфері захисту шукачів притулку й біженців та висвітила основні актуальні виклики в сфері міграції на сьогодні в Україні, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

Представниця регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Миколаївській області Лариса Завадська зазначила, що такі навчальні заходи доволі важливі для місцевих надавачів юридичної допомоги та адвокатів, оскільки захист прав та інтересів іноземців досить нова і складна категорія справ. У Миколаївській області знаходиться один з трьох українських Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ). Саме тому проблематика юридичної роботи з іноземцями вкрай актуальна для адвокатів, які співпрацюють з державною системою БВПД.

Експерт з міграційного права, адвокат Остап Тимчій, ознайомив присутніх з основними міжнародними та національними нормативними документами, що регулюють права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також з процедурою визначення статусу біженця, особливостями оскарження рішень міграційної служби, практикою Європейського суду з прав людини по розгляду справ шукачів притулку.

Важливою темою для обговорення стали особливості оскарження рішень державної міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку, оформленні документів для її розгляду, у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Присутні виконали і обговорили практичні завдання із зазначених тем.

Представники Вознесенського місцевого центру з безоплатної надання вторинної правової допомоги (БВПД) поділились своїм досвідом ведення справ шукачів притулку, біженців і мігрантів, які перебувають у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Учасники навчання зазначили, що такі заходи дуже актуальні і важливі для підвищення обізнаності і покращення знань у такій гострій і вузькій темі, як захист прав біженців і шукачів притулку, а також для можливості обмінятися з іншими колегами власним досвідом.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

]]>
На Волині обговорили механізми посилення доступу до правосуддя для вразливих груп іноземців http://monitor.cn.ua/ua//2174 25 вересня 2020 року в Луцьку відбулося засідання круглого столу щодо налагодження співпраці між державними, правоохоронними, судовими й іншими установами та неурядовими організаціями задля забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні. article Fri, 25 Sep 2020 18:18:00 +0300 До участі у заході були запрошені представники Луцького міськрайонного суду, Луцького прикордонного загону, управління Державної міграційної служби у Волинській області, Волинського Пункту тимчасового перебування іноземців, Волинського регіонального та Луцького місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, служби у справах дітей та департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації, представники адвокатської та правозахисної спільноти.

На початку круглого столу учасники висловили своє бачення пріоритетних напрямків реформування національного законодавства в сфері міграції та притулку, а також практичних аспектів забезпечення правовою допомогою та доступу до судових послуг для шукачів притулку та неврегульованих мігрантів на Волині, де функціонує один з трьох українських Пунктів тимчасового перебування іноземців (ПТПІ). Особливу увагу учасники приділили темі безгромадянства в Україні.

Як зазначила Надія Едієва, керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, сьогодні тема апатридів (осіб без громадянства) стоїть в Україні доволі гостро. Тільки за офіційними даними в державі налічується більше 35 тис осіб без громадянства, які не мають жодного легального статусу, не приймають участь у суспільному і політичному житті країни, не мають можливості офіційно працевлаштуватися.

В Україні питання безгромадянства у більшості випадків постає через те, що люди через різні підстави (складність встановленої процедури, правова неграмотність, втрачені документи, відсутність необхідних коштів тощо) не можуть самостійно легалізувати свій статус в Україні. Крім того, з початком збройного конфлітку на на Донбасі і анексії Криму під загрозою безгромадянства опинилась значна кількість жителів зазначених територій.

Присутні висловили свої сподівання, що прийняття 20 червня 2020 року змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пришвидшить вирішення проблем апатридів в Україні».

Всі учасники зустрічі погодились з тим, що міграційне законодавство та правозастосовча практика в Україні за останній час зазнало суттєвих позитивних змін, але все ще потребує гармонізації та узгодженості процедур. При існуванні законодавчо закріплених альтернативах міграційному затриманню (застава або взяття на поруки юридичною особою) все ще не існує законодавчо закріплених процедур їх застосування.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

]]>
В Чернігові презентували Громадський центр правосуддя http://monitor.cn.ua/ua//2173 24 вересня 2020 року в Чернігові відбулась презентація Громадського центру правосуддя. Захід проведений спільно з Чернігівським апеляційним судом та Територіальним управлінням Державної судової адміістрації в Чернігівській області. article Thu, 24 Sep 2020 22:41:00 +0300 В презентації прийняли участь судді апеляційного та районних судів області, помічники та керівники апарату судів, правники та представники громадськості.

Як зазначила керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова, Громадський центр правосуддя (ГЦП) в Чернігівській області функціонує в двох форматах – в м. Чернігові базі Чернігівського громадського комітету захисту прав людини та в Ічнянській громаді на базі Ічнянського районного суду.

Зокрема Громадський центр правосуддя є просторовим майданчиком, де представники судової влади, правоохоронних органів, державної системи правової допомоги, органи місцевого самоврядування та громадськість об’єднають свої зусилля та ресурси для вирішення актуальних правових проблем на рівні громад м.Чернігова та Ічнянської ОТГ.

Послуги ГЦП є комплексними та включають первинну правову допомогу, юридичні консультації, вторинну правову допомогу в стратегічних справах, перенаправлення клієнтів, медіацію, фасилітацію процесів в громадах, правову просвіту, тощо.

Окрема увага в рамках діяльності ГЦП приділяється вирішенню проблем та викликів в громадах, що стосуються громадської безпеки, ювенальної превенції, протидії домашньому насильству, трудових та сімейних питань, пов’язаних з епідемією COVID-19 та карантинними обмеженнями, зокрема через застосування досудових та альтернативних методів вирішення спорів (медіації), забезпечення інших правових потреб незахищених верств населення на рівні громад м. Чернігова та м. Ічня та на рівні Чернігівської області.

В Чернігові діяльність ГЦП також окремо зосереджена на Чернігівському апеляційному суді та Деснянському районному суді м.Чернігова.

Важливим завданням філія ГЦП при Ічнянському районному суді Чернігівської області є надання безоплатної правової допомоги та розвиток Школи правових наук.

Учасники заходу обговорили перспективи розвитку таких центрів та плани роботи на найближчий період, а також можливість поширення діяльності Громадського центру правосуддя на інші суди Чернігівської області. Представники суддівської спільноти наголошували, на проблемах, які зараз стоять перед судами в умовах децентралізації та ситації, повязаної з COVID-19. Також наголошувалося, що є нагальна необхідність проведення навчання не лише для суддів, а й помічників суддів та керівників апарату за певними напрямками.

Голова Чернігівського апеляційного суду Геннадій Салай акцентував увагу присутніх на співпраці суду з Громадським центром правосуддя та Національним університетом «Чернігівська політехніка» в напрямку підготовки студентів-правників. Голова суду подякував за співпрацю та допомогу в підвищенні довіри до суду через проведення правопросвітницьких заходів.

Керівник апарату Чернігівського апеляційного суду Тетяна Кривонос також презентувала Центр професійного розвитку та комунікаційну стратегію Чернігівського апеляційного суду, метою якої є сприяння правовій просвіті, виховання правової культури, формування правильного сприйняття функцій правосуддя та його ролі в суспільстві, ролі судді в суспільстві та обмежень, що накладає на суддю виконання такої важливої функції.

Під час заходу представники суддівського корпусу ділились успішними практиками роботи та прийшли до висновку про необхідність публікацій «історій успіху» задля підвищення довіри до судів та підвищення правової культури громадян в сучасних умовах.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках проекту «Розбудова Громадського центру правосуддя в Чернігівській області», який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

]]>
В Чернігові презентували Громадський центр правосуддя http://monitor.cn.ua/ua/activity/2176 24 вересня 2020 року в Чернігові відбулась презентація Громадського центру правосуддя Чернігівщини. Захід проведений спільно з Чернігівським апеляційним судом та Територіальним управлінням Державної судової адміістрації в Чернігівській області. Анонси article Thu, 24 Sep 2020 18:56:00 +0300 В презентації прийняли участь судді апеляційного та районних судів області, помічники та керівники апарату судів, правники та представники громадськості.

Як зазначила керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова, Громадський центр правосуддя (ГЦП) в Чернігівській області функціонує в двох форматах – в м. Чернігові базі Чернігівського громадського комітету захисту прав людини та в Ічнянській громаді Чернігівської області на базі Ічнянського районного суду.

Зокрема Громадський центр правосуддя є просторовим майданчиком, де представники судової влади, правоохоронних органів, державної системи правової допомоги, органи місцевого самоврядування та громадськість об’єднають свої зусилля та ресурси для вирішення актуальних правових проблем на рівні громад м.Чернігова та Ічнянської ОТГ.

Послуги ГЦП є комплексними та включають первинну правову допомогу, юридичні консультації, вторинну правову допомогу в стратегічних справах, перенаправлення клієнтів, медіацію, фасилітацію процесів в громадах, правову просвіту, тощо.

Окрема увага в рамках діяльності ГЦП приділяється вирішенню проблем та викликів в громадах, що стосуються громадської безпеки, ювенальної превенції, протидії домашньому насильству, трудових та сімейних питань, пов’язаних з епідемією COVID-19 та карантинними обмеженнями, зокрема через застосування досудових та альтернативних методів вирішення спорів (медіації), забезпечення інших правових потреб незахищених верств населення на рівні громад м. Чернігова та м. Ічня та на рівні Чернігівської області.

В Чернігові діяльність ГЦП також окремо зосереджена на Чернігівському апеляційному суді та Деснянському районному суді м.Чернігова.

Важливим завданням філія ГЦП при Ічнянському районному суді Чернігівської області є надання безоплатної правової допомоги та розвиток Школи правових наук.

Учасники заходу обговорили перспективи розвитку таких центрів та плани роботи на найближчий період, а також можливість поширення діяльності Громадського центру правосуддя на інші суди Чернігівської області. Представники суддівської спільноти наголошували, на проблемах, які зараз стоять перед судами в умовах децентралізації та ситації, повязаної з COVID-19. Також наголошувалося, що є нагальна необхідність проведення навчання не лише для суддів, а й помічників суддів та керівників апарату за певними напрямками.

Голова Чернігівського апеляційного суду Геннадій Салай акцентував увагу присутніх на співпраці суду з Громадським центром правосуддя та Національним університетом «Чернігівська політехніка» в напрямку підготовки студентів-правників. Голова суду подякував за співпрацю та допомогу в підвищенні довіри до суду через проведення правопросвітницьких заходів.

Керівник апарату Чернігівського апеляційного суду Тетяна Кривонос також презентувала Центр професійного розвитку та комунікаційну стратегію Чернігівського апеляційного суду, метою якої є сприяння правовій просвіті, виховання правової культури, формування правильного сприйняття функцій правосуддя та його ролі в суспільстві, ролі судді в суспільстві та обмежень, що накладає на суддю виконання такої важливої функції.

Під час заходу представники суддівського корпусу ділились успішними практиками роботи та прийшли до висновку про необхідність публікацій «історій успіху» задля підвищення довіри до судів та підвищення правової культури громадян в сучасних умовах.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках проекту «Розбудова Громадського центру правосуддя в Чернігівській області», який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

]]>
Волинські надавачі правової допомоги посилюють спроможність захищати права біженців та шукачів притулку http://monitor.cn.ua/ua/activity/2172 24 вересня 2020 року в м.Луцьк відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів надання правової допомоги Волині. Анонси article Thu, 24 Sep 2020 18:54:00 +0300 Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва презентувала досвід багаторічної діяльності організації в сфері захисту шукачів притулку й біженців та висвітила основні актуальні виклики в сфері міграції на сьогодні в Україні, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

Директорка регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Волинській області Наталія Смолярчук зазначила, що такі навчальні заходи доволі важливі для місцевих надавачів юридичної допомоги та адвокатів, оскільки захист прав та інтересів іноземців досить нова і складна категорія справ. У Волинській області знаходиться один з трьох українських Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ). Саме тому проблематика юридичної роботи з іноземцями вкрай актуальна для адвокатів, які співпрацюють з державною системою БВПД.

Експерт з міграційного права, адвокат Остап Тимчій, ознайомив присутніх з основними міжнародними та національними нормативними документами, що регулюють права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також з процедурою визначення статусу біженця, особливостями оскарження рішень міграційної служби, практикою Європейського суду з прав людини по розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком учасники тренінгу розглянули проблематику захисту осіб без громадянства в рамках нового закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства » від 16.06.2020 року. Також правники розбирали низку практичних завдань по реальним справам шукачів притулку.

Представники Луцького місцевого центру з безоплатної надання вторинної правової допомоги (БВПД) поділились своїм досвідом ведення справ шукачів притулку, біженців і мігрантів, які перебувають у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

]]>
Представники громад налагоджують співпрацю в рамках діяльності Громадського центру правосуддя Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/activity/2171 22-23 вересня 2020 року відбувся тренінг «Налагодження взаємодії та конструктивного вирішення проблем/конфліктів, прийняття рішень у громаді» для представників Чернігівської та Ічнянської громад, зокрема освітян, представників соціальних служб, правоохоронців, працівників місцевих центрів правової допомоги та громадських активістів. Анонси article Wed, 23 Sep 2020 18:58:00 +0300 В умовах реформи децентралізації, зростає роль місцевих громад у вирішенні правових проблем та задоволенні правових потреб своїх членів, зокрема через правову просвіту, різні форми досудового та позасудового врегулювання спорів та за сприяння громадських організацій та активістів. Зокрема, це стосується вирішення соціально-правових питань, роботи з вразливими групами, формування безпечного середовища в громаді. Окремою потребою в цій сфері є фасилітація діалогів, налагодження співпраці між місцевими громадами, судами, органами влади, провайдерами правової допомоги та громадськістю задля ефективного перенаправлення громадян, превенції та профілактики, а також залучення інших дотичних фахівців та служб (психологів, соціальних педагогів, медіаторів тощо).

З цією метою, в рамках 2-денного навчання, учасники тренінгу пройшли підготовку щодо застосування процедур фасилітації та механізмів вирішення конфліктів в громадах. Такі навички дадуть змогу представникам різних структур в подальшому конструктивно вирішувати проблеми шляхом діалогових процесів, враховуючи інтереси громад та залучати всі суб’єкти до вирішення актуальних проблем громад на базі та за сприяння Громадського центру правосуддя Чернігівщини.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках проекту «Розбудова Громадського центру правосуддя в Чернігівській області», який здійснюється за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

]]>
Адвокати та правники Закарпаття підвищують навички в сфері захисту прав біженців та шукачів притулку http://monitor.cn.ua/ua/activity/2170 22 вересня 2020 року в м.Ужгород відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів правової допомоги (БВПД). Анонси article Tue, 22 Sep 2020 23:34:00 +0300 Відкриваючи захід, Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, зазначила, що останні зміни в законодавстві вимагають від представників адвокатської та правозахисної спільноти особливої уваги до супроводження справ щодо екстрадиції осіб та попередження видворення іноземців до країн, в яких вони можуть зазнати катувань та жорстокого поводження, зокрема в розрізі практики Європейського суду з прав людини.

Директор регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Закарпатській області Василь Попадинець наголосив на необхідності проведення подібних навальних заходів для адвокатів БВПД у такій складній і доволі новій темі, зокрема в умовах карантину. Також керівник центру зазначив, що адвокати, які пройшли тренінг, матимуть першочергове право на отримання доручень для роботи з іноземцями, шукачами притулку і біженцями.

Тренером заходу виступив експерт з міграційних питань, адвокат Остап Тимчій. Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком , розглянули питання осіб без громадянства, нового ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства » від 16.06.2020 року.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

]]>
На Закарпатті обговорили проблеми доступу до правосуддя для шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2168 21 вересня 2020 року в Ужгороді відбувся круглий стіл «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». Анонси article Mon, 21 Sep 2020 18:28:00 +0300 В зустрічі взяли участь керівники регіонального та місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, представники Пункту тимчасового розміщення біженців (ПТРБ) у Закарпатській області, прикордонної та міграційної служб, служби у справах дітей та департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА, представники адвокатської та правозахисної спільноти.

Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, обговорення нового законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини презентувала проект, що реалізується, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві.

Директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець розповів про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям в регіоні. Зокрема, фахівці докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку. Фахівець зазначив, що у порівнянні з минулим роком, кількість шукачів притулку, яким надано правову допомогу центрами БВПД дещо зменшилась. Таке зниження клієнтів викликано карантинними обмеженнями. Також, Василь Юрійович заявив про нагальні проблеми в регіоні, зокрема відсутність перекладачів, що ускладнює роботу адвокатів, які співпрацюю с державною системою БВПД.

Про проблеми з перекладачами заявив і представник Чопського прикордонного загону Сергій Курдельчук. Прикордонник також наголосив, що неврегульованим залишається питання затримання осіб, які заявляють, що вони є неповнолітніми. Прогалини в законодавстві, обмеження в часі - ці чинники призводять до того, що особу, яка незаконно перетнула державний кордон, прикордонна служба має відпустити.

Низку проблем і прогалин, невизначень в законодавстві і неврегульовані механізми озвучила і представниця служби у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації Світлана Якімеліна. Посадовець розповіла, що не прописано механізму дії державних служб у випадках, коли особа, яка назвалась неповнолітньою не претендує на статус біженця і не є шукачем притулку. В такому разі на неї не розповсюджується дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» і не зрозуміло, які дії від держави мають застосовуватись до такої категорії іноземців.

Представники ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області Вікторія Ковач і Олександр Радь розповіли про свій досвід роботи з шукачами притулку. Міграційники наголосили на те, що міграційні питання і механізми станом на сьогоднішній день здебільшого законодавчо врегульовані, і значних проблем у роботі не виникає. Проте також зазначили що є проблеми з перекладачами і зловживанням процедурами з боку іноземців, в тому числі і осіб, які назвали себе неповнолітніми.

Представник громадського організації «NEEKA» Олександр Лучинець розповів про практичний досвід роботи з іноземцями в регіоні. За словами юриста, робота між місцевими правозахисними організаціями та державними установами узгоджена. Правозахисник наголосив, що важливо, щоб шукачі притулку мали можливість отримувати якісну і вчасну юридичну допомогу одразу після затримання, а не на стадії судового розгляду справ, як то в цілому зараз відбувається. Також пан Лучинець наголосив на проблемі перекладу і ініціювання механізму залучення перекладачів із застосування засобів відеозвязку. Також Олександр Лучинець заявив, що складно говорити про якісну правову допомогу, коли під час судового розгляду справ, зокрема про затримання і видворення, іноземці та їх представники обмежені у часі. Іноді на розгляд справи судом надається не більше 1,5 години, що значно ускладнює підготовку та надання процесуальних документів і таким чином порушуються права іноземців.

В рамках заходу присутні також обговорили проблемні аспекти нового законодавства щодо осіб без громадянства та процедури подання заяв про надання міжнародного захисту, практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Учасники заходу висловили сподівання, що найближчим часом уряд приведе нормативно-правові акти у відповідність до нового Закону, а також, що нові законопроекти і зміни до існуючого законодавства, які парламент має ухвалити найближчим часом, врегулюють сьогоднішні прогалини.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні».

]]>
Як взаємодіяти у випадках вчинення домашнього насильства навчались у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/activity/2167 В Чернігові відбулись тренінги для представників різних суб’єктів щодо покращення міжвідомчої взаємодії суб’єктів у випадках вчинення домашнього насильства. Анонси article Wed, 16 Sep 2020 22:55:00 +0300 За 2020 рік на гарячу лінію «102» в Україні надійшло більше 101 тисячі викликів з приводу домашнього насильства, що на 40% більше ніж за аналогічний період минулого року. Однією з причин, яку називають фахівці, такого стрімкого росту випадків вчинення домашнього насильства, стало запровадження карантину на території України. І це тільки ті випадки, які були зафіксовані правоохоронними органами, але за допомогою люди звертаються і до інших установ, а до заяви в поліцію доходить не у всіх випадках.

Механізм взаємодії цих суб’єктів визначається Порядком взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. Основною метою цієї взаємодії є ефективна реалізація прав особи постраждалої від домашнього насильства.

На сьогоднішній день законодавством чітко визначені суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, але не дивлячись на це в Чернігівській області проблем з домашнім насильством не менше.

Саме тому, з метою набуття практичних навичок та додаткових знань у сфері протидії домашньому насильству, в Чернігові відбулись тренінги для представників різних суб’єктів щодо покращення міжвідомчої взаємодії суб’єктів у випадках вчинення домашнього насильства.

Тренером заходу виступив Віктор Вальчук – національний експерт/тренер по запобіганню та протидії домашньому та гендерно-зумовленому насильству.

Серія тренінгів проходила для місцевих фахівців з соціальної роботи громад, дільничних офіцерів поліції, активістів та юристів для розвитку їх спроможності та обізнаності в сфері протидії домашньому насильству та роботі з особами в СЖО.

Під час тренінгів присутні змогли більше дізнатись про характерні ознаки домашнього насильства, такі як: систематичність вчинення дій, завдання шкоди, вчинення особами, яких об’єднує спільний побут, права та обов’язки, а також місце проживання. Окремим блоком було обговорено законодавство України з питань запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, спеціальні заходи, які можуть бути застосовані до кривдника та порядок їх застосування.

Було розглянуто відповідальність, яка передбачена за вчинення домашнього насильства. На даний момент законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, а також окремо – за ухилення від проходження програми для кривдників.

Окрім цього, було опрацьовано практичні завдання на основі реальних кейсів. Метою цього завдання було напрацювання практичних навичок з ідентифікації випадків домашнього насильства та розробки алгоритму дій, направленого на надання всебічної допомоги постраждалій від домашнього насильства особі, включаючи залучення інших структур.

Заходи організовані Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках проекту «Безпечні та правоспроможні громади Чернігівської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

]]>
Надавачі правової допомоги Чернігівщини пройшли навчання щодо захисту прав шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2169 13 серпня 2020 року в Чернігові відбувся тренінг «Міжнародні та національні стандарти захисту прав шукачів притулку та біженців в Україні» для працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокатів Чернігівської області. Анонси article Thu, 13 Aug 2020 19:52:00 +0300 Звертаючись до учасників тренінгу, директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Чернігівській області Ірина Протченко наголосила на важливості проведення подібних заходів та підвищення рівня обізнаності адвокатів та працівників центрів БВПД у міграційному законодавстві.

«Такий захід дуже важливий для нашої області тому, що в Україні лише 3 пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства і саме на Чернігівщині один з них», - зазначила керівник регіонального центру БВПД.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, зазначила, що останні зміни в законодавстві вимагають від представників адвокатської та правозахисної спільноти особливої уваги до супроводження справ щодо екстрадиції осіб та попередження видворення іноземців до країн, в яких вони можуть зазнати катувань та жорстокого поводження, в тому числі в розрізі практики Європейського суду з прав людини.

Тренером заходу виступив провідний український експерт з міграційних питань, адвокат Остап Тимчій. Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком тренінгу учасники розглянули питання осіб без громадянства в контексті нового Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року.

Володимир Бобруйко, директор місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги розповів про свою практику роботи у сфері міграційного права. Поділився поточними процесами, статистикою, практичними аспектами роботи в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні».

]]>
Правники Чернігівщини обговорили перспективи розвитку адвокатури в Україні http://monitor.cn.ua/ua/activity/2175 12 серпня в Чернігові відбувся круглий стіл «Сучасний стан та перспективи розвитку законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність». Анонси article Wed, 12 Aug 2020 18:59:00 +0300 До заходу долучились адвокати та члени Ради адвокатів Чернігівської області, представники центрів безоплатної правової допомоги та Чернігівського апеляційного суду. Учасники мали змогу висловити власне бачення стану законодавтва про адвокатуру та побоювання щодо спроб звузити прав адвокатів.

На думку представника Ради адвокатів Чернігівської області Олександра Данича, основним порушенням прав адвокатів є не надання відповідей на адвокатські запити. Було підняте питання щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

«Стандарти якості роботи адвокатів, які ще діють з 2014 року, дозволяють оцінити якість, повноту та своєчасность надання адвокатами безоплатної правової допомоги» - зазначила Ірина Протченко, директорка Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Чернігівській області.

На переконання Любові Харечко, судді Чернігівського апеляційного суду, однією з проблем недотримання строків розляду справ є неявка адвокатів та неповідомлення причин неявки, неузгодження графіків суддів та адвокатів для подальшого перенесення судових засідань.

Тим не менш, було проговорено потреби у вдосконаленні законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, що стосується гарантій адвокатської діяльності та дисциплінарної відповідальності адвоката, адвокатського самоврядування та взаємовідносин державної системи безоплатної правової допомоги та адвокатури.

По завершенню обговорення, всі учасники наголосили на важливості проведення подібних заходів задля налагодження співпраці між всіма стейкхолдерами та спільного вирішення нагальних питань.

Захід відбувся в рамках проекту «ACTIVE ADVOCATE – THE MAINSTAY OF QUALITY LEGAL DEFENSE». Проект фінансується за кошти Програми розвитку співробітництва та сприяння демократії Міністерства закордонних справ Литовської Республіки / The project is financed by the funds of the Development Cooperation and Democracy Promotion Programme of the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Lithuania

]]>
У Чернігові обговорили механізми доступу до правосуддя для шукачів притулку та біженців в умовах карантину http://monitor.cn.ua/ua/activity/2166 11 серпня 2020 року в Чернігові відбувся круглий стіл «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». В зустрічі за круглим столом взяли участь керівники регіонального та місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, представники Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців, прикордонної та міграційної служб, адвокатської та правозахисної спільноти. Анонси article Tue, 11 Aug 2020 22:58:13 +0300 Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, обговорення нового законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, розповіла, що організація з 2004 року активно займається питаннями моніторингу дотримання прав біженців та шукачам притулку, надає юридичну підтримку вразливим категоріям іноземців, зокрема на базі Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), проводить спільні заходи з органами державної влади, неурядовими організаціями.

Перший заступник начальника Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Володимир Рудницький зазначив, що міграційники докладають максимум зусиль для виконання своїх обов’язків в умовах карантину в рамках законодавства, для якомога ефективнішого і швидкого вирішення питань і проблем заявників, надання консультацій, документування, ідентифікації осіб, що звернулися.

Директор Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області Ірина Протченко та директор Чернігівського місцевого центру з надання БВПД Володимир Бобруйко розповіли про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям. Зокрема, фахівці докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку, зокрема які утримуються в Чернігівському Пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ). Володимир Бобруйко зауважив, що центри БВПД співпрацюють з даною установою і проводять виїзні прийоми осіб, що там перебувають.

Представники системи БВПД і міграційної служби зазначили, що між ними напрацьований якісний механізм надання правової допомоги іноземцям. Посадовці запевнили, що хоча карантинні обмеження й внесли свої корективи в роботу, але це не складає суттєвих перешкод для забезпечення права іноземців і осіб без громадянства на доступ до правової допомоги та адміністративних процедур.

В рамках заходу присутні також обговорили проблемні аспекти нового законодавства щодо осіб без громадянства та процедури подання заяв про надання міжнародного захисту, практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до ПТПІ, продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України, особливості роботи із заявниками, які подають підроблені документи, перебувають у розшуку або по яким є рішення про заборону в’їзду в Україну, розгляд запитів на екстрадицію, проблеми визнання та інтеграції біженців в Україні.

Олександр Пришва, начальник відділу документування Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ) зокрема, наголосив, що у випадку звернення особою, яка знаходиться в ПТПІ з заявою, про отримання статусу особи без громадянства, виникає питання щодо законності перебування такої особи у пункті тимчасового перебування іноземців. Адже відповідно до п.2 ст. 6-1 Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства», протягом строку розгляду заяви про визнання особою без громадянства особа вважається такою, яка тимчасово перебуває на території України на законних підставах. Для підтвердження цього особі видається довідка встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства.

Учасники заходу висловили сподівання, що найближчим часом уряд приведе нормативно-правові акти у відповідність до нового Закону.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні».

]]>
У Замглайському психоневрологічному інтернаті на Чернігівщині виявили ряд порушень http://monitor.cn.ua/ua/news/2165 Новости article Wed, 15 Jul 2020 16:57:00 +0300 Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака та регіональний координатор взаємодії з громадськістю Алла Лепеха здійснили моніторинговий візит до комунального закладу «Замглайський психоневрологічний інтернат» Чернігівської обласної ради. Це спеціалізований заклад, де надають допомогу та забезпечують догляд молодим жінкам з ментальними вадами.

Члени моніторингової групи ознайомилися з умовами проживання, організацією харчування, рівнем побутового та медичного забезпечення мешканців інтернату, а також станом забезпечення заходів із запобігання та поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На час проведення моніторингового візиту у закладі перебувало 103 підопічні, це молоді жінки віком від 18 до 35 років. Інтернат розміщений у двоповерховій будівлі, яка побудована 52 тому. Жінки проживають в кімнатах по 2-6 осіб, 15 з них перебувають у відділенні підтриманого проживання.

Усі вони отримують належний догляд як з боку персоналу закладу, так і завдячуючи численним волонтерам. Зроблено капітальний ремонт в пральні, у відділенні підтриманого проживання, майже у всіх кімнатах встановлені нові вікна.

Підопічні позитивно відзивалися про персонал та адміністрацію інтернату, про дбайливе ставлення персоналу до них. Під час візиту було встановлено, що підопічні забезпечені раціональним чотириразовим харчуванням, первинну медичну допомогу отримують відповідно до декларацій, укладених з сімейним лікарем. Підопічні займаються у різних гуртках, облаштований комп’ютерний клас є належним чином організована працетерапія.

Членами моніторингової групи з’ясовано, що в закладі здійснюється комплекс протиепідемічних заходів, покликаних перешкодити потраплянню на його територію коронавірусної хвороби, установа забезпечена засобами індивідуального захисту. З метою ізоляції підопічних, в яких може бути виявлені ознаки хвороби, облаштовано ізолятор на 8 ліжко-місць. На час проведення візиту в закладі були відсутні особи з ознаками гострої респіраторної хвороби та підвищеною температурою. Проте температурний скринінг підопічних проводиться не кожного дня, відсутні графіки щоденного вологого прибирання, дезкилимки.

Водночас було виявлено окремі порушення.

Територія та приміщення установи не повною мірою є інклюзивними, пандус не відповідає вимогам будівельних норм. Декілька осіб з інвалідністю, які пересуваються за допомогою колясок колісних, проживають у кімнатах на другому поверсі.

Інформаційні стенди, розміщені в установі, не мають адрес та телефонів посадових осіб і гарячих ліній, на які підопічні можуть звертатися у разі порушення їхніх прав та інтересів. Зокрема, не розміщено інформацію про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

За результатами моніторингового візиту до відповідних органів влади буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення недоліків в організації діяльності закладу.

]]>
В’язні у Чернігівському СІЗО через незадовільні умови утримання відмовляються вживати їжу http://monitor.cn.ua/ua/news/2164 Новости article Thu, 09 Jul 2020 18:56:00 +0300 У рамках реалізації національного превентивного механізму працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно із представником громадської організації «Март» Дмитром Науменком здійснили моніторинговий візит до державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» та Чернігівської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров’я ДКВС України» у Чернігівській області.

Оглянувши близько 20 камер та поспілкувавшись майже зі 100 засудженими та особами, узятими під варту, члени моніторингової групи отримали скарги щодо неналежних умов утримання, низької якості їжі, а також невідповідного поводження персоналу установи під час проведення планових та позапланових обшуків камер та особистого догляду в’язнів.

Установу було збудовано близько 250 років тому. Через зношеність комунікацій та самих будівель стіни багатьох камер вкриті грибком та пліснявою. Фактично відсутня внутрішня система вентиляції, напівзруйновані вікна камер, більшість з яких є ровесники самих будівель, не забезпечують доступу свіжого повітря та природнього освітлення. Зокрема, на час візиту в установі було виявлено двох осіб, які відмовились від вживання їжі, один з яких через неналежні умови утримання. Стан здоров’я голодуючих перебуває на постійному контролі медичного персоналу.

При допустимому плановому наповненні установи у 375 в’язнів у СІЗО на день візиту утримувалося 406 осіб. Внаслідок цього фактично у всіх оглянутих камерах порушуються норми житлової площі. Зокрема, в одній із перенаповнених камер членами моніторингової групи з’ясовано, що одного ув’язненого не було забезпечено індивідуальним спальним місцем. Внаслідок цього утримуваним доводиться спати по черзі.

Перенаповнення Чернігівського СІЗО відбулось внаслідок припинення планових залізничних, автошляхових та особливих варт у спеціальних вагонах і автомобілях з метою етапування засуджених та осіб, узятих під варту. Зокрема, у день візиту в Чернігівському СІЗО перебували 86 засуджених, які в порушення вимог статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України не були направлені для подальшого відбування покарання до 33 установ ДКВС України.

В окремих камерах виявлено порушення вимоги статті 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо роздільного тримання засуджених та осіб, узятих під варту, що може призвести як до криміналізації ув’язнених, так і виникнення конфліктів між утримуваними.

Більшість камер установи потребує негайного ремонту та не може використовуватись для утримання в’язнів за санітарно-гігієнічними вимогами. Зокрема, моніторинговою групою повторно виявлено проблеми в організації матеріально-побутового забезпечення в’язнів. Так, в частині камер санітарні вузли не відгороджені від приміщення для сну дверцятами, що порушує право в’язнів на їх приватність. Також спальні місця в’язнів, розташовані у притул один до одного. З порушенням людської гідності засудженим доводиться спати на брудних та старих матрацах попри наявність нових на складі установи.

Один із засуджених, якого залишено у СІЗО для виконання робіт з господарського обслуговування та залучено до приготування їжі, не мав медичної книжки. Через недостатню кількість холодильного обладнання порушується товарне сусідство продуктів харчування у харчоблоці та на продуктовому складі установи. У раціоні харчування більшості утримуваних відсутня риба. Асортимент та кількість товарів у крамниці для засуджених не забезпечує їх нагальні потреби у предметах першої необхідності. Зокрема, у крамниці відсутні найнеобхідніші елементи одягу та канцелярські товари (конверти тощо).

В установі виявлено випадки порушення права на професійну правничу допомогу. Зокрема, ув’язнених не завжди повідомляють про час проведення дисциплінарних комісій.

Також під час моніторингового візиту було встановлено порушення права в’язнів на охорону здоров’я та медичну допомогу. У збірному відділенні та лазні відсутні медичні кабінети для проведення медичних оглядів. Так, огляд в’язнів при прибутті до установи та перед миттям медичним працівником проводиться у неналежних умовах з порушенням права на приватність та в присутності сторонніх осіб (інших в’язнів та працівників установи). У кімнаті для проведення особистих оглядів у збірному відділення відсутня система опалення (обігріву).

Водночас під час візиту членами моніторингової виявлено порушення вимог плану протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом, на 2020 рік. Зокрема, персонал установи не завжди дотримується маскового режиму, не користується гумовими рукавичками та антисептичними засобами. Замість дезрозчину санітарні вузли збірного відділення оброблено порошком «Економ Дез хлору». Не проводиться утилізація використаних засобів захисту та медичних відходів.

За результатом моніторингового візиту до вказаної установи, Міністерства юстиції України та інших органів влади буде спрямовано відповідний звіт із зазначенням виявлених порушень прав в’язнів та наданням рекомендацій щодо їх усунення.

]]>
Відкрито філію Громадського центру правосуддя Чернігівщини при Ічнянському районному суді http://monitor.cn.ua/ua/activity/2163 3 липня 2020 року в умовах адаптивного карантину розпочала роботу філія Громадського центру правосуддя при Ічнянському районному суді Чернігівської області. Під час відкриття були присутні представники місцевого самоврядування, правоохоронних органів, пробації, виконавчої служби, бюро правової допомоги та громадськість громади. Анонси article Fri, 03 Jul 2020 17:18:00 +0300 Діяльність Громадського центру правосуддя (ГЦП) відбувається за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Нагадаємо, що Громадський центр правосуддя - це платформа, що об'єднує зусилля представників судової влади, органів виконавчої влади (поліція, органи юстиції, центри БВПД), органів місцевого самоврядування та громадськості для вирішення актуальних правових проблем на рівні громад.

Послуги ГЦП є комплексними та включають первинну правову допомогу, юридичні консультації, вторинну правову допомогу в стратегічних справах, перенаправлення клієнтів, медіацію, фасилітацію процесів в громадах, правову просвіту, тощо.

ГЦП працює за адресою м. Ічня, вул. Трудова, 4 (Ічнянський районний суд), 1 поверх, каб. 9. Прийомні дні: понеділок - п'ятниця з 10.00 до 16.00 години (обід з 13.00 до 14.00 години).

Окрім того кожен перший та третій четвер місяця здійснюватиметься спільний прийом громадян юристами ГЦП та Ічнянського бюро правової допомоги з 10.00 до 15.00 години Нагадуємо, Громадський центр правосуддя в м. Чернігові працює за адресою м. Чернігів, вул. Гонча 57, телефон 0462 612-532 або +38 063 049 72 56 (через viber, messenger, WhatsApp).

Контакти:

Наталія Кулікова, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, (063) 049-72-56, e-mail: protection.ua@gmail.com. Діяльність Громадського центру правосуддя стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя.

Довідково:

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Додаткову інформацію про діяльність USAID можна отримати у Відділі зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53, на вебсайті: http://www.usaid.gov/ukraine або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя».

Мета програми - надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією. Детальнішу інформацію про програму можна отримати на Інтернет-сторінці www.newjustice.org.ua та за телефоном +38 (044) 581-3303.

]]>
Захист конституційних прав в умовах епідемії COVID-19 обговорили в Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/activity/2162 Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Для обговорення стану дотримання та захисту конституційних прав громадян на Чернігівщині Чернігівський громадський комітет захисту прав людини та Регіональний центр з надання БВПД у Чернігівській області, спільно з партнерами, організували проведення круглого столу 25 червня 2020 року. Анонси article Thu, 25 Jun 2020 18:45:00 +0300 Участь в круглому столі взяли: Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко; заступник директора Регіонального центру Олеся Пирковська; директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко; заступник начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Чернігівській області Віктор Журавко; керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова; начальник філії ДУ «Центр пробації» у Чернігівській області Євген Скалюн; юрист-консульт Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Анастасія Малейко; регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області Ірина Жмака; юрист громадської організації «MART» Дмитро Науменко та старший слідчий ОВСУ ГУНП в Чернігівській області Ксенія Євдоченко.

У ході круглого столу присутні обговорили важливість дотримання конституційних прав та інших прав і свобод громадянина, а також можливості їх захисту. Обмінялись досвідом та напрацюванням у цьому напрямі з урахуванням особливостей роботи організацій та устав, представники яких були присутні на заході. Було презентовано результати надання правової допомоги Регіональним центром за 2019 рік та п’ять місяців 2020 року. Окрім цього, відбулось обговорення реалізації проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину».

Невід’ємним правом кожної особи є право на захист, так за 2020 рік Регіональним центром було видано 641 доручення для захисту особи, з них: 5 у випадку захисту осіб, до яких застосовано адміністративні затримання або арешт; 155 для захисту осіб, затриманих за підозрою у скоєнні злочину; 452 випадки призначення захисника за призначенням та окремої процесуальної дії у кримінальному провадженні; 29 випадків надання БВПД засудженим. Варто відзначити окремі результати надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіональним центром. Так, завдяки зусиллям адвокатів, що співпрацюють з системою безоплатної вторинної правової допомоги у 93 випадках було досягнуту призначено мінімального або більш м’якого покарання, у 31 випадку відбулось звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, у 5 випадках вдалось обґрунтувати суду доцільність обрання більш м’якого запобіжного заходу та у 1 випадку зменшення обсягу обвинувачення,- розповіла Ірина Протченко.

Олеся Пирковська ознайомили присутніх з Програмою відновлення, зокрема, вона звернула увагу на те, що у випадку, якщо обставини кримінального провадження відповідають умовам Порядку реалізації пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», прокурор інформує неповнолітнього, його законного представника та потерпілого про можливість реалізації Програми шляхом залучення Регіональним центром з надання БВПД посередника та укладання угоди про застосування Програми. Посередниками у цьому процесі виступають адвокати, які співпрацюють із системою. Вони сприяють сторонам у примиренні та допомагають з’ясувати, якого саме відшкодування потребують сторони. Передував початку реалізації програми на Чернігівщині успішний досвід в інших областях, де вдалось дати другий шанс юним правопорушникам.

Окрім держаних установ, активну участь в моніторингу дотримання прав людини та наданні правової допомоги населенню, беруть неурядові громадські організації, зокрема, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини. На період карантину фахівцями Громадського комітету було надано 213 консультацій та складено 35 процесуальних документів. Правова допомога, що надавалось не обмежувалась межами Чернігівської області, багато звернень надходило від наших громадян з-за кордону, оскільки люди не могли повернутись додому та не знали, як діяти в даній ситуації. Фахівці організації, фактично, курували повернення наших співвітчизників додому, надаючи покроковий алгоритм дій, – зазначила Наталія Кулікова.

]]>
На Чернігівщині в рази зросла кількість випадків домашнього насильства за час карантину http://monitor.cn.ua/ua/news/2161 Новости article Mon, 22 Jun 2020 22:07:00 +0300 Насильство у сім’ї є однією з найбільш поширених форм порушення прав людини. Частіше фізичного та психологічного тиску зазнають жінки. Наприклад, у першому кварталі 2020 року соціальні служби отримали 894 звернення, з них у 94 % жертвами були жінки. Про це днями в облдержадміністрації говорили на Міжвідомчій раді з питань сім’ї, ґендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і торгівлі людьми.

У обговоренні взяли участь Ірина Дорожкіна, голова ГО «Спілка жінок Чернігівщини», Лариса Юда, радник голови Чернігівської ОДА з ґендерних питань, Світлана Жимолостнова, голова комітету Громадської ради при ОДА з питань гендерної політики та підприємництва, Ірина Жмака, регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Чернігівській області, Наталія Надирова, голова комітету Громадської ради при ОДА з питань сім’ї та захисту прав дітей, представники громадських організацій та експерти.

За словами заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Андрія Подорвана, робота у даному напрямку має бути чітко скоординована на всіх рівнях влади і націлена на конкретний результат.

– На сьогодні випадки насильства над дітьми та жінками непоодинокі у нашому регіоні. На жаль, їх число зросло під час карантину. До групи ризику потрапили не лише сім’ї, в яких насильство коїться постійно, а й ті, що перебувають в умовах вимушеної самоізоляції. Тимчасова втрата роботи, погіршення фінансового і матеріального становища – все це, помножене на психологічне напруження в період карантину, часом викликає агресію та ускладнює стосунки в сім'ї, – наголосив Андрій Подорван. І додав, що правоохоронні органи відкрили три кримінальних провадження у зв'язку з вчиненням психологічного насильства в області.

За інформацією ювенальної поліції в області з початку року зареєстрували понад 1000 звернень з приводу домашнього насильства, з них у 98 випадках відкрили кримінальне провадження та половину вже направили до суду. Цього року вперше анулювали дозвіл на придбання та зберігання зброї трьом особам. Загалом у більшості заяв жертвами є дорослі жінки, проте у 9 випадках шкоду завдали дітям дорослі.

– В області працює 25 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства. Під час карантину вони продовжили надавати поміч у вигляді онлайн консультацій, телефоном, в екстрених ситуаціях – виїжджали на місце. За перший квартал здійснили 450 виїздів, – повідомила Ольга Старовойт, заступниця директора Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Директор Департаменту сім’ї молоді та спорту Андрій Кужель наголосив на необхідності створення в області спеціалізованих центрів перебування для осіб, що потерпають від сімейного насилля. Наразі в Чернігові функціонує один соціальний центр, проте перебувати там мають право лише жительки області віком до 35 років.

На міжвідомчій нараді також розглянули питання протидії торгівлі людьми у Чернігівській області. Впродовж 2013-2020 років 55 осіб визнані постраждалими від торгівлі людьми, з них 12 – у 2019 році. Попри статистику оцінити реальні масштаби торгівлі людьми досить складно, адже станом на 16 червня близько 3 тисяч осіб повернулись з-за кордону. Не виключно, що серед них є люди, які повернулись з неволі.

– З 2017 року до переліку тих, хто має право на безоплатну вторинну правову допомогу (захист та представлення у суді), увійшли особи, що потерпають від сімейного насилля. Порівнюючи з минулим роком кількість звернень суттєво зросла. Зокрема, за 2019 рік їх було 18, а з початку 2020 – вже 12. З них, окрім заяв на заподіяння фізичного насилля, були два звернення від жертв психологічного тиску, – розповіла Олеся Пирковська, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Як у медіа відображається ґендерна тематика і чи існує ґендерний баланс в українських та регіональних ЗМІ розповіла Вікторія Сидорова, керівниця проєкту «Медіа-центр «Моє місто».

На Чернігівщині проводиться активна масштабна профілактична робота: лекції, тренінги, бесіди. Наприклад, протягом І кварталу соціальні служби провели заходи на тему – «Захисти себе», «Запобігання торгівлі людьми», «У пошуках синього птаха» тощо.

Наприкінці засідання Андрій Подорван вкотре наголосив, що лише спільними скоординованими діями можливо викоренити насилля, ґендерну нерівність та торгівлю людьми в області та країні в цілому.

]]>
Чернігівська поліція розказала громадам про проект «Поліцейський офіцер громади» http://monitor.cn.ua/ua/news/2160 Новости article Fri, 22 May 2020 21:34:00 +0300 Хто такий поліцейський офіцер громади, які у нього повноваження та роль у житті новостворених об’єднаних територіальних громад, розказав представник поліції Чернігівської області керівникам місцевого самоврядування.

Про повноваження органів місцевого самоврядування з питань взаємодії з правоохоронними органам, формування служби поліцейських офіцерів громади розмовляли вчора у Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування під час онлайн-конференції.

- Ми сподіваємося, що в майбутньому у кожній ОТГ буде свій поліцейський. Він активно співпрацюватиме з громадою, звітуватиме перед нею, локально вирішуватиме проблеми у межах своєї компетенції. Комунікація та взаємодія між населенням та поліцією має бути ефективною і приносити позитивний результат, - розказав начальник Управління превентивної діяльності поліції області Олексій Дяговець.

Також він підкреслив, що проект має на меті забезпечення відкритої та тісної співпраці громади і поліції заради створення безпечного середовища. Так, Національна поліція має забезпечити офіцерів службовими авто і планшетами для ведення електронної документації, а громада - приміщенням, оргтехнікою і, за можливості, службовим житлом.

Під час розтлумачення проекту «Поліцейський офіцер громади» поліцейський керівник відповів на всі запитання представників об'єднаних територіальних громад. Більшість запитань стосувалася матеріально-технічного забезпечення та інших організаційних аспектів.

Детальніше тут: "Поліцейський офіцер громади"

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
Правозахисники забезпечили юридичну підтримку родини померлої поліцейської зі Сновська http://monitor.cn.ua/ua/news/2159 Новости article Tue, 19 May 2020 17:43:00 +0300 Майже рік тому від хвороби передчасно померла молода поліцейська, у якої залишилися троє діток. Колеги-правоохоронці підтримують зв'язок з родиною Наталії Тєрєбілової, допомагають у вирішенні побутових проблем.

Наталія Тєрєбілова працювала у Сновську дільничною, а згодом — інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції. З вересня 2015 року боролася з онкологією. Хвороба прогресувала, але жінка тривалий час не здавалася та продовжувала виконувати свій професійний обов’язок. Утім, торік у липні Наталії не стало. Без матері залишилися троє дітей 2003, 2008 та 2013 років народження, яких жінка виховувала самостійно.

Тєрєбілова користувалася повагою і авторитетом серед колег. Весь особовий склад Сновського відділення поліції щиро вболівав за одужання Наталії, та не судилося. Тож коли виховні турботи лягли на плечі бабусі, правоохоронці взялися допомагати родині долати нагальні проблеми.

Так, днями до неї завітали начальник Сновського відділення поліції Андрій Водолазкін та заступниця начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в області Яна Кондратій. Вони пообіцяли вирішити деякі юридичні проблеми, з якими бабуся зіткнулася під час оформлення документів на дітей.

Я переконана, що чужих дітей не буває. Ми маємо допомагати родинам своїх колег, адже юридичні, а відтак й економічні проблеми треба вирішувати вчасно. Коли ти виховуєш трьох діточок своєї донечки, то потребуєш допомоги експертів у різних галузях. Часом недовга, але кваліфікована консультація може змінити на краще життя цілої родини, - сказала Яна Кондратій.

Для кращого розуміння ситуації до родини завітали фахові юристи – старший інспектор з особливих доручень Управління дотримання прав людини Нацполіції Лариса Борисенко та представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Ірина Бірюк. Вони домовилися разом із бабусею Лідією Петрівною зібрати необхідні документи для оформлення допомоги дітям.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
В Чернігівській області створено Громадський центр правосуддя http://monitor.cn.ua/ua/activity/2157 Ми довго працювали над створенням Громадського центру правосуддя (ГЦП) в місті Чернігові на базі громадської організації «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» і нарешті це стало можливим! В квітні розпочали роботу Громадський центр правосуддя (ГЦП) в м.Чернігові та філія ГЦП в м.Ічня на базі Ічнянського районного суду Чернігівської області, хоча в умовах карантину й трохи іншого формату! Анонси article Mon, 04 May 2020 15:29:21 +0300 Діяльність ГЦП відбувається за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Громадський центр правосуддя в м.Чернігові та в м.Ічня має стати просторовим майданчиком, де представники судової влади, державної системи надання правової допомоги (БВПД), органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадськість об’єднають свої зусилля та ресурси для вирішення актуальних правових проблем на рівні громад м.Чернігова та Ічнянської ОТГ.

Послуги ГЦП будуть комплексними та включатимуть первинну правову допомогу, юридичні консультації, вторинну правову допомогу в стратегічних справах, перенаправлення клієнтів, медіацію, фасилітацію процесів в громадах, правову просвіту, тощо.

Особливу увагу в рамках діяльності ГЦП буде приділено вирішенню проблем та викликів в громадах, що стосуються громадської безпеки, ювенальної превенції, протидії домашньому насильству, трудових та сімейних питань, зокрема через застосування досудових та альтернативних методів вирішення спорів (медіації), забезпечення інших правових потреб незахищених верств населення.

В актуальних умовах сьогодення звернемо увагу в першу чергу на дотримання прав людини в умовах карантинних обмежень та запровадження режиму надзвичайної ситуації, а також будемо вести роз’яснювальну роботу щодо дотримання медичних прав та надавати інформацію у сфері громадського здоров’я.

Зауважемо, що в період карантину консультації та правова допомога поки що надаються в режимі онлайн на сайті організації www.protection.org.ua або за телефоном 0462 61-25-32

Також за роз’ясненнями або консультаціями Ви можете звернутись за номерами телефонів +380 63 049 72 56 за допомогою Viber, WhatsApp, Skype та +380 63 140 63 47

На сторінці організації в Facebook будуть постійно публікуватись консультацій з найбільш актуальних питань - https://www.facebook.com/Chernihiv.Human.Rights.Committee

#ГЦП в м.Чернігові

#ЗалишайсяВдома

Контакти:

Наталія Кулікова, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, (063) 049-72-56, e-mail: protection.ua@gmail.com.

Діяльність Громадського центру правосуддя стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя.

Довідково:

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Додаткову інформацію про діяльність USAID можна отримати у Відділі зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53, на вебсайті: http://www.usaid.gov/ukraine або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя».

Мета програми - надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією. Детальнішу інформацію про програму можна отримати на Інтернет-сторінці www.newjustice.org.ua та за телефоном +38 (044) 581-3303.

]]>
В умовах карантину збільшуються факти скоєння домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/news/2156 Новости article Thu, 23 Apr 2020 17:46:00 +0300 23 квітня відбулася онлайн-нарада за участю представників державних органів та установ Чернігівщини, на які покладено функції з питань запобігання та протидії домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, та оперативне реагування на факти скоєння насильства в умовах карантину.

Через впровадження карантинних обмежень для боротьби з пандемією коронавірусу світом шириться хвиля домашнього насильства. Про це заявляють світові медіа, політики та правозахисні організації.

Зараз активно досліджують цифри з національної «гарячої лінії» з питань домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. За тиждень кількість звернень, які стосуються саме домашнього насильства, збільшилася майже вдвічі. Тобто прийняли понад 300 звернень виключно випадків, які стосувалися домашнього насильства, а це на 130 більше, ніж тижнем раніше. Про це зазначив В’ячеслав Голуб – в.о. директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації.

На жаль, непоодинокими є випадки скоєння насильства над дітьми та жінками на Чернігівщині.

В групі ризику зараз перебувають не лише ті сім’ї, в яких насильство трапляється постійно, а й ті, які перебуваючи в умовах вимушеної самоізоляції, тимчасово втратили роботу, відчули погіршення фінансового і матеріального стану, що разом з психологічним тиском в суспільстві може викликати агресію та напругу в сім’ї.

До обговорення подальшої роботи із запобігання та протидії домашньому насильству в умовах самоїзоляції доєдналися представники структурних підрозділів Департаменту та Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Служби у справах дітей облдержадміністрації, Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Наразі серед населення проводиться інформаційна кампанія: поширення постерів – як захиститись від домашнього насильства в умовах карантину.

]]>
Медична частина Новгород-Сіверської в'язниці №31 не готова повною мірою на випадок масового поширення COVID-19 – перевірка Офісом Омбудсмана http://monitor.cn.ua/ua/news/2158 Новости article Wed, 22 Apr 2020 15:41:00 +0300 Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини у північних областях Ігор Гурін та регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака здійснили моніторинг дотримання протиепідемічних заходів у державній установі «Новгород-Сіверська УВП № 31». Про це повідомила пресслужба Офісу Омбудсмана.

У відомстві зазначили, що в установі проводяться карантинні заходи: на вході наявна інформація щодо введення карантинних заходів, дезрозчин для рук та дезковрики для дезінфекції персоналу/відвідувачів. Контрольно-пропускний пункт обладнаний бактерицидною лампою. Розроблений графік погодинної дезінфекційної обробки приміщень.

"В УВП забезпечено ізоляцію новоприбулих засуджених та осіб, узятих під варту, в окремому блоці з дотриманням протиепідемічного режиму, терміном на 14 днів. Медичними працівниками проводиться виявлення ознак захворювання серед засуджених та осіб, узятих під варту, шляхом щоденного візуального огляду, температурного скринінгу та опитування. В установі забезпечено проведення судових засідань в режимі відеоконференції", - йдеться в повідомленні.

Монітори також з'ясували, що під час прийому передач для утримуваних осіб персонал працює у халатах, масках та рукавичках. Приміщення для прийому посилок і передач забезпечено дезінфекційними засобами. Здійснюється опромінення продуктів та предметів за допомогою бактерицидної лампи.

"Підготовлено окремі приміщення для розміщення осіб з підозрою або захворюванням на коронавірусну інфекцію COVID-19 та визначений алгоритм дій щодо переміщення хворої особи у разі відсутності місць у закладах ДКВС та МОЗ та клінічний маршрут пацієнта. В медичній частині наявна рентгенологічна установка, жарознижуючі та противірусні препарати", - повідомили в Офісі Омбудсмана.

Водночас під час проведення моніторингового візиту було виявлено ряд порушень щодо організації протиепідемічних заходів. "Попри небезпеку інфікування, персонал установи та утримувані не забезпечені засобами індивідуального захисту. Через відсутність ручних розприскувачів типу « Автомакс», не повною мірою проводиться дезінфекція господарських приміщень. Частина персоналу несуть службу в тому ж одязі, в якому прибуває до установи", - відзначили у пресслужбі відомства.

До приїзду моніторингової групи не було призначено позаштатних дезінфекторів. Це порушення усунуто під час моніторингового візиту, шляхом покладення зазначених обов’язків на засудженого з-поміж залишених для господарського обслуговування.

"Медична частина не повною мірою готова до роботи на випадок масового надходження осіб з підозрою на COVID-19. Зокрема, у штаті відсутні епідеміолог та лікар-інфекціоніст, відсутні швидкі тести на грип А та В, недостатня кількість безконтактних термометрів, не забезпечено утилізацію використаних ЗІЗ", - наголосили в Офісі Омбудсмана.

]]>
На Чернігівщині створили карту допомоги постраждалим від торгівлі людьми http://monitor.cn.ua/ua/activity/2155 «Карта допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Чернігівська область» розроблена для того, аби жителі регіону, які постраждали від торгівлі людьми, мали кращий доступ до інформації про захист і могли отримати відповідну допомогу. Анонси article Tue, 21 Apr 2020 17:33:00 +0300 Вона створена на основі Google maps. Її розробили ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» та Департамент сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації, який координує роботу в Чернігівській області в напрямку протидії торгівлі людьми, зокрема встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Карта містить координати та контактні дані всіх органів і структур, що надають допомогу жителям області, зокрема закладів соціального захисту, центрів безоплатної правової допомоги, громадських організацій тощо, які, в свою чергу, можуть скоординувати та надати консультації в напрямку протидії торгівлі людьми.

Аби скористатися сервісом, достатньо перейти за посиланням і натиснути на назву потрібного органу у відповідному переліку на карті.

Також цей довідник містить розділи з контактними даними суб’єктів, задіяних у Національному механізмі взаємодії (НМВ) на обласному та районному рівнях.

]]>
Поліція області: за час карантину кількість звернень про домашнє насильство на Чернігівщині зросла втричі http://monitor.cn.ua/ua/news/2154 Новости article Tue, 14 Apr 2020 00:00:00 +0300 Поліція Чернігівської області нагадує громадянам, що за вчинення будь-якого насильства в сім’ї агресору доведеться відповідати перед законом. Максимальна санкція покарання - два роки позбавлення волі.

Законодавство визначає чотири основних види домашнього насильства: фізичне, економічне, психологічне і сексуальне. Найчастіше жертвами насильства в сім’ї стають жінки. Коло осіб-кривдників, яких можна притягти до відповідальності, включає не лише чоловіка, а й свекра, дядька, брата, сина тощо.

Як правило, коли домашнє насильство вчинене вперше за рік, поліцейські складають адміністративний протокол. За систематичне насилля в сім’ї передбачена кримінальне відповідальність.

За словами начальниці відділу управління превентивної діяльності головного управління Нацполіції в Чернігівській області Ольги Панкратової, під час карантину кількість звернень в області зросла втричі, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Показник зріс не тому, що побільшало кривдників. Просто люди стали більш інформованими з цього питання і не бояться звертатися по допомогу до поліції. Вони знають, що не залишаться наодинці з проблемою.

Насильство в сім’ї часто виправдовують «особливостями стосунків», однак головна його відмінність від сімейної сварки – систематичність. Найбільше звернень – з Чернігова, Ніжина, Прилук.

Згідно з українським законодавством, навіть якщо діти безпосередньо не зазнали насильницьких дій, але були присутні під час вчинення домашнього насильства, вони автоматично визнаються постраждалими. Поліцейські, що приїжджають на такий виклик, передають інформацію про цих дітей до соціальних служб.

Звернення про вчинення домашнього насильства розглядаються й від дітей. Поліція у будь-якому разі розбиратиметься у ситуації. Жоден сигнал не залишається поза увагою правоохоронців.

У Чернігові на виклики про насильство в сім’ї реагує мобільна група, яка виїжджає протягом 15 хвилин з моменту виклику. В області цим займаються групи реагування патрульної поліції.

Типовий алгоритм дій поліцейських на місці події такий: правоохоронці встановлюють особу потерпілого/потерпілих і в першу чергу мають переконатися, що вони знаходяться в безпеці і не потребують допомоги медиків. Після цього встановлюють особу правопорушника.

Також поліцейські можуть одразу надати необхідну допомогу. Наприклад, провести консультацію, профілактичну бесіду з учасниками події, прийняти заяву у потерпілого, встановити свідків події. Після цього поліція складає протокол чи терміновий заборонний припис.

Припис обмежує кривдника у певних правах. Так, поліцейські можуть обмежити правопорушнику спілкування з потерпілим, зобов’язати домашнього насильника покинути спільне місце проживання (навіть, якщо житло йому належить).

Поліція інформує – якщо ви стали жертвою або свідком домашнього насильства, звертайтеся за такими номерами телефонів:

  • на лінію «102»;
  • в департамент сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА (0462) 67-45-14;
  • у службу у справах дітей Чернігівської ОДА (0462) 674-638;
  • в Чернігівський обласний центрі соціальних служб для сім’ї дітей та молоді (0462) 774-825;
  • у Чернігівський обласний центр соціально-психологічної допомоги – (0462) 5-83-97.

У березні поліцейські Чернігівщини відпрацювали 642 повідомлення від громадян про вчинення домашнього насильства.

  • Відносно кривдників правоохоронці склали 140 протоколів;
  • Поліцейські винесли 69 тимчасових заборонних приписів;
  • За фактами домашнього насильства поліція відкрила 9 кримінальних проваджень.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2019 рік http://monitor.cn.ua/ua/activity/2179 Цього року нам виповнилося вже 20 років. Тому цього року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини продовжує традицію річного звітування і презентує публічний річний звіт за 2019 рік. Анонси article Tue, 10 Mar 2020 19:55:00 +0200 Завантажити Звіт 2019

]]>
В Чернігові презентували досвід впровадження Шкільних служб порозуміння http://monitor.cn.ua/ua/activity/2153 26 лютого 2020 року в Чернігові відбувся круглий стіл щодо обговорення результатів діяльності Шкільних служб порозуміння (ШСП) в навчальних закладах Чернігівщини, як одного з механізмів профілактики підліткової агресії. Анонси article Wed, 26 Feb 2020 20:37:00 +0200 На запит адміністрацій навчальних закладів, протягом 2019-2020 року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини долучився до створення понад 10 Шкільних служб порозуміння по Чернігівській області.

Учасниками заходу стали соціальні педагоги, практичні психологи (координатори створених служб порозуміння) шкіл міста Чернігова та області, експерти щодо впровадження відновних практик в освітньому середовищі, представники місцевої влади. Відкрила захід керівниця проектів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова.

За її словами, в Чернігові створення перших пілотних служб порозуміння відбулось ще в кінці 2018 року, коли були підготовлені медіатори з гімназії № 31, ліцею 22 та школи 29 м.Чернігова.

«Після навчання з базових навичок медіатора, наша організація організувала тренінг для тренерів, учасниками якого стали учні-медіатори вже створених ШСП. Тому зараз шкільні активісти можуть вже самостійно проводити навчання для наступного покоління учнів-медіаторів», - наголосила Катерина Данькова.

Присутні соціальні педагоги зазначили, що на початку створення служб порозуміння було важко і вони довго «розкачувались». Але після презентації своїх ШСП для учнівського самоврядування, педагогічного колективу та на батьківських зборах, до учнів-медіаторів почали звертатись по допомогу у вирішенні конфліктних ситуацій.

«Наша школа приймала участь у 2 тренінгах з базових навичок медіатора у 2018 та у 2020 роках. Я пам’ятаю, як при відборі учасників для другої серії тренінгу серед бажаючих була вже черга, багато хто хотів пройти навчання, оскільки вже знали що таке медіація від учнів-медіаторів, які пройшли навчання у 2018 році», - наголосила Наталія Колотило, заступник директора з виховної роботи гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю міста Чернігова.

Поділились досвідом та показали презентаційні ролики функціонування служби порозуміння заступниця директора з виховної роботи Лариса Лебідь та практичний психолог Олександр Жук з Чернігівської ЗОШ № 33.

За їх словами, досі існує певна недовіра та скептицизм з боку класних керівників, яким іноді легше не «виносити сміття з хати» та просто розсадити по різним куткам класу учнів, в яких виникла конфліктна ситуація.

«Ми намагаємось показати успішний приклад проведення медіації і донести його до всіх скептиків в нашій школі. Показати, що медіація – це дієвий механізм вирішення конфліктів. Що краще витратити більше часу для усвідомлення проблеми та причин конфлікту та спробувати розв’язати, ніж «консервувати» його», - зазначила Лариса Лебідь.

За словами соціального педагога Чернігівської спеціалізованої ЗОШ №2 Ірини Шеремет, після тренінгу з базових навичок медіатора, у дітей з’явився новий соціальний статус, вони вмотивовані та впевнені у собі, оскільки розуміють, що тепер є прикладом для інших.

На актуальності впровадження сучасних відновних практик в навчально-виховному процесі наголосила Тетяна Гонтар, представниця методичного центру Управління освіти Чернігівської міської ради.

«Ми маємо сприяти поширенню досвіду створення безпечного шкільного середовища серед всіх шкіл Чернігівщини, формуванню навичок творчого вирішення конфліктів та залучення саме дітей до цього процесу. В Чернігові на сьогодні працює 38 соціальних педагогів та 40 практичних психологів. Всі колеги мають дізнатись та оцінили той досвід, його результативність і дієвість. Сподіваюсь, що поширення успішного досвіду функціонування ШСП, стане поштовхом та мотивацією для інших», - зазначила пані Тетяна.

Також на заході були присутні учениці-медіаторки з гімназії № 31 та ЗОШ № 33, які поділились труднощами у роботі створених ШСП.

Головною перепоною у роботі медіатора є недовіра з боку окремих вчителів, які напевно думають, що легше просто «задавити» своїм авторитетом.

За словами медіаторки з гімназії №31, учениці 10 класу Анни Ісаєви, зараз підлітковий вік зараз дуже тяжкий, і конфлікти виникають постійно. Тому ми раді бути частиною поширення медіації, оскільки після проведення такої відновної практики, як «коло», клімат у класі значно поліпшуються, діти стають добрішими та відкриваються, починають проявляти більше поваги один до одного.

«Я досі пам’ятаю своє хвилювання на першому своєму тренінгу в якості вже тренерки. Коли я побачила, що учасники в захваті від навчання, як у них «горять» очі, я зрозуміла, що дані навички та знання з медіації потрібні в першу чергу для самих дітей», - згадувала учениця 10 класу Катерина Максименко.

У Чернігівському колегіуму № 11 завдяки підтримки директора навчального закладу, шкільна служба порозуміння почала активно презентувати себе, розказуючи класним керівникам та учням школи про діяльність служби.

«Один із гарних прикладів роботи нашої ШСП, це коли до нас звернулась мама дівчинки 8 класу. За її словами її донька постійно приходила зі школи засмучена та в сльозах. Батьки вважали, що причиною цього є буллінг у школі, тому звернулись до учнів-медіаторів. Під час розмови вдалось зрозуміти істинну причину такого становища дівчини і зрозуміти проблеми, про які вона не розповідала батькам» - поділилась досвідом роботи ШСП соціальний педагог колегіуму № 11 Лаліта Ведь.

Вже майже півроку функціонують служби порозуміння і в двох школах Менського району Чернігівської області.

Соціальні педагоги також поділитись досвідом як вони переконували педагогів, що медіація - це дієво та ефективно.

«Я просто розповіла, що наразі є спроби закріпити медіацію на законодавчому рівні, як ефективний механізм вирішення конфліктів мирним шляхом. Після цього, багато скептиків почали слідкувати за роботою нашої ШСП», - зазначила соціальний педагог Менської гімназії Анна Дондик.

Серед труднощів у функціонуванні ШСП, соціальні педагоги також вказали на відсутність окремого кабінету для роботи служб порозуміння. В багатьох школах, медіатори проводять свою діяльність переважно в кабінетах соціальних педагогів або практичних психологів. І це є проблемою, оскільки інколи кабінет зайнятий, а потрібно вирішити конфлікт вже і зараз.

Депутатка Чернігівської міської ради Регіна Гусак запропонувала один із можливих шляхів у вирішенні проблеми з кабінетами, а саме спробувати залучити кошти депутатських фондів для облаштування кабінетів.

«Особисто я готова допомогти з облаштування одного кабінету ШСП, оскільки вважаю, що впровадження Шкільних служб порозуміння є однозначного перемогою Чернігівської громади у забезпеченні безпеки у навчальних закладів», - наголосила пані Регіна.

В кінці заходу, всі учасники погодились, що впровадження Шкільних служб порозуміння як одного з компонентів формування безпечного освітнього простору має поширюватись на всі навчальні заклади Чернігівщини.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

]]>
На Чернігівщині поліція щодня складає в середньому шість протоколів про домашнє насильство http://monitor.cn.ua/ua/news/2152 Новости article Wed, 19 Feb 2020 18:21:00 +0200 Від початку року поліцейські Чернігівської області склали 277 адмінпротоколів за фактами насильства в сім’ях. Відкрито 21 кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження).

Домашнє насильство – злочин, що карається законом, а не «особливості сімейних стосунків». Показовою у цьому плані є кримінальна справа щодо насильства в сім’ї в Городнянському районі.

Чоловік систематично кривдив співмешканку: словесно ображав жінку, а в стані алкогольного сп’яніння ще й погрожував розправитися з нею та її дітьми.

Врешті-решт потерпіла звернулася до поліції. Поліцейські відкрили кримінальне провадження. Суд призначив кривднику покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, тож чоловіку доведеться перебувати під наглядом органу пробації.

Також з початку 2020 року поліцейські Чернігівщини винесли 41 тимчасовий заборонний припис домашнім кривдникам. Такий припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи. Його мета – негайно припинити домашнє насильство та не допустити його продовження чи повторного вчинення.

Поліція інформує: в Україні запрацювала «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства. Сервіс цілодобово доступний за номером 15-47, дзвінки є безплатними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
Безпечний простір поширюється у школах Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/activity/2151 На початку лютого 2020 року відбувся тренінг для чергових чернігівських шкіл, які готові запровадити Шкільні служби порозуміння (ШСП). Анонси article Sat, 08 Feb 2020 15:58:00 +0200 Крім навчання з базових навичок медіатора, активісти організували тренінг для тренерів, учасниками якого стали медіатори вже створених ШСП. Зараз шкільні активісти можуть вже самостійно проводити навчання для наступного покоління учнів-медіаторів.

На запит адміністрацій навчальних закладів, протягом 2019-2020 року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини долучився до впровадження вже понад 10 Шкільних служб порозуміння по Чернігівській області.

Як створити безпечне шкільне середовище?

Які дієві механізми в профілактиці підліткової агресії? Інститут Шкільних служб порозуміння (далі - ШСП) все більше набирає обертів та актуальності. ШСП - це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які під керівництвом координатора ШСП (як правило, соціального педагога або шкільного психолога) допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом і працюють над формуванням безпечної атмосфери в навчальному закладі. Для досягнення цієї мети медіатори разом з координатором ШСП застосовують відновні практики – медіацію однолітків, медіацію конфліктних ситуацій, коло прийняття рішень, сімейні групові наради, тренінгові вправи з формування навичок вирішення конфліктів.

Що дає створення та функціонування ШСП у навчальному закладі?

По-перше, запровадження такого осередку безпеки дозволяє залучити однолітків до вирішення проблеми. Вони самі приймають рішення стосовно її розв’язання та беруть на себе відповідальність за його виконання.

В таких умовах діти можуть висловити власну думку та не підкорюватися авторитету старших, адже вони часто довіряють один одному навіть більше, ніж вчителям або психологам. Так, завдяки відсутності авторитарності та нав’язування думки учням, конфлікт зазвичай вирішується швидше, а прийняте рішення краще задовольняє інтереси конфліктуючих сторін та виконується в переважній більшості випадків.

Крім того, однієї з важливих цінностей в діяльності ШСП є повага один до одного. Спостерігаючи за спокійною та врівноваженою поведінкою медіатора, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозного підходу до її вирішення.

Для початку роботи ШСП, відібрані учні 8-10 класів, які користуються авторитетом серед своїх однолітків у школі та виявили бажання взяти участь у навчанні, проходять тренінг «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння» за моделлю залученого навчання, з постійним обговоренням, творчими завданнями, роботою в групах та креативною подачею інформації.

Протягом 4-денного навчання учасники отримують знання та розвивають власні комунікативні навички, які необхідні медіаторам, діляться один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, які виникають у школі та за її межами, спільно обговорюють подібні ситуації, напрацьовують рекомендації щодо поведінки та реагування під час конфлікту.

За відгуками координаторів ШСП (соціальних педагогів та/або психологів) програма медіації ровесників здійснює досить ефективний вплив на виховання дітей, сприяє встановленню доброзичливої, толерантної, безпечної атмосфери в навчальному закладі.

За словами керівниці програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерини Данькової, медіація, тобто мирний спосіб вирішення конфліктів, набуває все більшого розголосу. Ще в 2010 році модель Шкільної служби порозуміння була рекомендована Міністерством освіти та науки до впровадження в навчальних закладах України, як ефективний інструмент зниження проявів насильства та жорстокості в молодіжному середовищі та попередження правопорушень серед дітей та молоді.

Проект реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

]]>
Результати моніторингового візиту до ІТТ у місті Мена на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/news/2150 Новости article Wed, 05 Feb 2020 15:52:00 +0200 Моніторинговою групою у складі регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Чернігівській області Ірини Жмаки, регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого Алли Лепехи та громадського монітора Дмитра Науменка здійснено моніторинговий візит до Ізолятора тимчасового тримання № 4 (м. Мена) ГУНП в Чернігівській області.

Під час візиту було оглянуто приміщення ІТТ, проаналізовано наявну документацію та досліджено умови перебування затриманих осіб.

На момент перевірки, згідно з отриманою інформацією, в ІТТ перебувала одна особа. Під час конфіденційного спілкування із затриманим скарг на неналежне чи жорстоке поводження з боку працівників ІТТ не надходило.

За результатами аналізу відомостей, зазначених в книгах та журналах, вивчення особових справ затриманих, можна зробити висновок про законність тримання осіб в ІТТ.

Ізолятор тимчасового тримання розташований в одній будівлі з Менським відділом поліції ГУНП в Чернігівській області. Будівля побудована в 1997 році, загалом її стан задовільний, проте більшість приміщень потребують ремонту (деякі приміщення відремонтованим власними силами співробітників ІТТ).

Умови перебування затриманих осіб в ІТТ не відповідають міжнародним та національним стандартам належного поводження. Зокрема, в камерах немає достатнього природного та штучного освітлення; затримані особи не мають можливості самостійно відкрити вікна для провітрювання камер. Температурний режим в більшості камер не відповідає визначеним стандартам, через що наказом керівника ІТТ призупинено функціонування трьох з них.

Крім того, у порушення вимог Європейських пенітенціарних правил, жоден з працівників ІТТ не має спеціальної підготовки щодо надання домедичної допомоги.

За підсумками моніторингового візиту буде підготовлений звіт та направлені відповідні акти реагування.

]]>
На Чернігівщині запрацюють нові Шкільні служби порозуміння http://monitor.cn.ua/ua/activity/2149 Як тільки розпочались зимові канікули, стартували чергові навчальні курси з медіації для учнів шкіл Чернігівської області. Цього разу до участі у проекті «Безпечна школа» доєднались Чернігівський колегіум №11 та Чернігівська спеціалізована загальноосвітня школа № 2. Анонси article Tue, 24 Dec 2019 18:28:00 +0200 За тиждень до тренінгу «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння», для учнів 8-10 класів навчальних закладів відбулись презентації щодо впровадження відновних підходів задля вирішення конфліктів в шкільному середовищі. Було відібрано учасників навчання, які не тільки виявили бажання взяти участь у навчанні, але й користуються авторитетом серед своїх однолітків у школі.

Відновні практики мають потужний соціально-педагогічний потенціал. Останнім часом їх впроваджують в навчальних закладах задля формування у дітей навичок вирішення конфліктів мирних шляхом, зниження конфліктності, профілактики правопорушень, підліткової злочинності, насильства і агресії.

Так, у школах в рамках відновного підходу доречно застосовувати практики медіації та коло.

Завдяки моделі залученого навчання, з постійним обговоренням, творчими завданнями, роботою в групах та креативною подачою інформації, всі учасники тренінгу «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння» проявляли уважність та неабияку активність під час всіх 4-х днів навчання.

Крім, отримання знань та оволодіння навичок з медіації, учні та соціальні педагоги відібраних шкіл розвивали власні комунікативні навички, які необхідні медіаторам, ділилися один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, які виникають у школі та за її межами, спільно обговорювали подібні ситуації, напрацьовували рекомендації щодо поведінки та реагування під час конфлікту.

Нагадаємо, що метою тренінгового курсу «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння» є підготовка учнів-волонтерів, які будуть займатись вирішенням конфліктів серед своїх однолітків на базі створеної служби порозуміння у школі.

Шкільна служба порозуміння - це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які під керівництвом соціального педагога чи психолога, допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом і працюють над формуванням безпечного середовища в навчальному закладі. Для досягнення цієї мети медіатори застосовують відновні практики – медіацію однолітків, медіацію конфліктних ситуацій, коло прийняття рішень, сімейні групові наради, тренінгові вправи з формування навичок вирішення конфліктів тощо.

За словами тренерки та керівниці програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерини Данькової, під час навчання в якості тренерів також залучаються вже підготовлені учні-медіатори з шкіл, де вже створені та функціонують служби порозуміння. Це допомагає ділитись досвідом, успіхами та труднощами між учасниками та створити сприятливу атмосферу тренінгу.

Традиційно, по завершенні навчання всі учасники тренінгів «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння» отримали сертифікати.

Проект реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

]]>
Чернігівські освітяни вдосконалюють навички медіації http://monitor.cn.ua/ua/activity/2148 2 грудня в Чернігові відбувся тренінг «Впровадження медіації в освітніх закладах: досягнення та перспективи» для місцевих освітян. Анонси article Mon, 02 Dec 2019 20:26:00 +0200 До заходу долучились соціальні педагоги, практичні психологи, заступники з виховної роботи та методисти навчально-методичних кабінетів шкіл Чернігова та області, які раніше проходили тренінг з базових навичок медіації та почали впроваджувати набуті знання на практиці в своїх навчальних закладах.

Представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова розповіла про досвід створення Шкільних служб порозуміння в освітніх закладах міста Чернігова.

У свою чергу, методист Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області Людмила Третиннікова наголосила на досягненнях та оцінці ефективності впровадження методу медіації в закладах освіти області та реалізації освітніх програм для вирішення конфліктів мирним шляхом «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе», «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації».

Учасники мали змогу проговорити успіхи та труднощі у впровадженні медіації у школах та виконати практичні вправи, які спрямовані на удосконалення навичок проведення процедури медіації.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Безпечний Чернігів – співпраця, орієнтована на результат» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

]]>
Поліція та ОСББ Чернігова налагоджують взаємодію в сфері безпеки http://monitor.cn.ua/ua/activity/2145 22 листопада відбулась робоча зустріч голів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) Чернігова та представників місцевої поліції. Метою даної зустрічі є налагодження діалогу між органами поліції та ОСББ, визначення пріоритетів співпраці та основних проблем у сфері безпеки будинків, напрацювання спільних шляхів їх вирішення. Анонси article Fri, 22 Nov 2019 17:06:00 +0200 Під час заходу представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова презентувала досвід співпраці поліції та ОСББ через впровадження ініціативи Сусідська варта. Підхід, який допомагає підвищити рівень безпеки будинку та прибудинкової території через активність ОСББ, а також налагодження співпраці поліції, місцевої влади та самих мешканців будинку.

«В рамках Сусідської варти у співпраці з Патрульною поліцією ми проводимо інформаційно-просвітницькі заходи для дорослих та дітей будинків ОСББ. Теми різні - від обговорення безпекових питань, які хвилюють мешканців, і як правильно на них реагувати, до проведення акцій "Безпечний двір" для дітлахів щодо правил дорожнього руху», - наголосила Катерина Данькова.

У свою чергу, начальниця відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Чернігівській області Аліна Палуб наголосила на важливості співпраці голів та мешканців ОСББ з патрульними поліцейськими під час викликів на «102» щодо скоєних правопорушень.

В рамках дискусії учасники обговорили актуальні проблеми безпеки будинків та дворів. Серед них: розширення території патрулювання в деяких спальних районах міста, паркування автомобілів та порушення правил дорожнього руху, які суттєво перешкоджають заїзду/виїзду транспорту чи пересування тротуаром та потребують негайного втручання поліції, нелегальний продаж алкоголю в будинках. Представники поліції роз’яснили як правильно реагувати на такі ситуації.

Крім того, інспектор відділу дільничних офіцерів управління превентивної діяльності поліції ГУНП в Чернігівській області Вадим Миткевич наголосив, що на сайті управління є вся належна інформація, контакти та межі території обслуговування дільничних офіцерів поліції Чернігова.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини у співпраці з Управлінням патрульної поліції Чернігівської області в рамках реалізації проекту «Безпечний Чернігів – співпраця, орієнтована на результат» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

]]>
Про права дітей говорили під час круглого столу http://monitor.cn.ua/ua/news/2147 Новости article Wed, 20 Nov 2019 15:23:00 +0200 20 листопада 1989 року стала знаковою датою – саме в цей день держави-члени Організації Об’єднаних Націй прийняли Конвенцію про права дитини(Конвенція), чим визначили, що:

• дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження;

• дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння;

• важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя дітей в кожній країні, зокрема в країнах, що розвиваються.

За ініціативи Регіонального представника Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України у Чернігівській області Тетяни Коренькової було проведено міжвідомчу робочу зустріч у форматі круглого столу. В заході взяли участь: представники соціальних служб, громадських організацій, правозахисних організацій та держаних установ, регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області.

580 тисяч дітей постраждали в наслідок збройного конфлікту, що триває на сході України. 300 тисяч дітей отримали статус внутрішньо переміщеної особи та стикнулись разом зі своїми сім’ями з проблемами, що пов’язані з необхідністю втікати від війни. Ще приблизно 22 тисячі дітей досі проживають чи перебувають поблизу лінії розмежування та піддаються наслідкам ведення військових дій. Окрім цього, додатково, вирішення проблемних питань потребують діти, що перебувають в будинках-інтернатах та інших соціальних закладах. Обговорення цих та інших питань стало темою даного заходу.

Також, Тетяна Коренькова ознайомила присутніх з результатами діяльність Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини, вказала на сильні сторони області та напрями, які потребують особливого контролю та вимагають комплексної роботи різних відомств, для зменшення їх негативних наслідків. Після чого присутні заслухали доповіді представників організацій, що були присутніх на заході, про результати їх роботи, яка направлена на захист прав дітей та зменшення випадків їх порушення.

]]>
Спільні дії на захист прав дитини http://monitor.cn.ua/ua/news/2146 Новости article Tue, 19 Nov 2019 15:18:00 +0200 Юрист Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Ірина Бірюк взяла участь у засіданні за «круглим столом» на тему «Взаємодія органів державної влади та громадських організацій у сфері соціально-правового захисту дітей». Захід організовано Службою у справах дітей обласної державної адміністрації.

Учасниками заходу були також керівники відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП України в області, Обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей Чернігівської райдержадміністрації, Деснянської, Новозаводської районних у місті Чернігові радах, представники ГО «МАРТ», «Аратта», «Голос батьків», «Освітній дім з прав людини в Чернігові», «Чернігівська дія».

Під час виступів спікери підняли актуальні питання дотримання прав дитини в Чернігівській області та розкрили проблеми, що були виявлені під час моніторингу прав дитини в Чернігівській області.

Серед гострих питань, які потребують вирішення є стан дотримання прав дитини в інтернатних закладах області, протидія булінгу у закладах освіти області, посилення інформаційної роботи на тему прав дитини серед педагогів та медичних працівників області, представників служб та установ, що працюють в інтересах дітей, та створення необхідної нормативної бази для їх діяльності для забезпечення найкращих інтересів дитини.

Начальник Служби у справах дітей обласної державної адміністрації Людмила Зеленько, відзначила значний внесок громадських організацій у реалізацію на території області державної політики стосовно захисту прав та законних інтересів дітей. На її переконання – це потужним рушієм змін, які відбуваються у суспільстві, у тому числі і тих, які стосуються захисту прав дитини.

]]>
У Чернігові провели тренінг для працівників системи БВПД та адвокатів з протидії торгівлі людьми http://monitor.cn.ua/ua/news/2144 Новости article Wed, 06 Nov 2019 18:06:00 +0200 «Працівники центрів з надання БВПД постійно проводять правопросвітницькі заходи щодо протидії торгівлі людьми серед населення, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також осіб, що перебувають на обліку у Державній службі зайнятості. Тому, є необхідність в отриманні інформації від фахівців, що працюють саме в галузі протидії торгівлі людьми », - зазначила Олеся Пирковська, заступник директора Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області під час вступного слова, з якого розпочався тренінг для працівників системи БВПД.

«Виявлення та протидія торгівлі людьми, правовий супровід жертв, забезпечення компенсації» - тема тренінгу, що організувала Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області за підтримки Посольства США в Україні.

В ході тренінгу учасники поглибили свої знання про протидію торгівлі людьми, навчились визначати осіб, що можуть бути потерпілими від торгівлі людьми, але через страх чи інші особисті причини бояться говорити про це. Було обговорено подальші кроки, які необхідно зробити після того, як жертву торгівлі людьми було ідентифіковано, до яких установ та організацій варто звернутись для подальшого супроводу жертви на етапі реабілітації.

Окрім цього, завдяки тренерам заходу, національній експертці з питань протидії торгівлі людьми, голові благодійного фонду «Ксена» Оксані Устиновій та виконавчому директору БФ «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги» Віталію Місяцю, вдалось підвищити обізнаність учасників заходу в питаннях надання професійної правової допомоги жертвам торгівлі людьми та посилити обізнаність учасників щодо ідентифікації випадків торгівлі людьми під час надання правової допомоги.

]]>
Чернігівські школи активно впроваджують відновні практики http://monitor.cn.ua/ua/activity/2143 Під час осінніх канікул відбулись тренінгові курси «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння» для пілотних шкіл Чернігівської області. Анонси article Wed, 23 Oct 2019 17:56:00 +0300 На запит адміністрацій навчальних закладів, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини продовжує ділитись досвідом створення безпечного шкільного середовища.

Учасниками чергового навчання стали учні 8-10 класів Чернігівського ліцею № 32, шкіл № 33 та № 21 міста Чернігова, а також Менської гімназії, Менського ОЗЗСО ім.Т.Г.Шевченка, Прилуцької гімназії № 5 імені В.А.Затолокіна.

Мета тренінгового курсу – підготувати учнів-волонтерів, які будуть займатись вирішенням конфліктів серед своїх однолітків на базі створеної служби порозуміння у школі.

Шкільна служба порозуміння - це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які під керівництвом соціального педагога чи психолога, допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом і працюють над формуванням безпечного середовища в навчальному закладі. Для досягнення цієї мети медіатори застосовують відновні практики – медіацію однолітків, медіацію конфліктних ситуацій, коло прийняття рішень, сімейні групові наради, тренінгові вправи з формування навичок вирішення конфліктів тощо.

Тренінги проходили за моделлю залученого навчання, з постійним обговоренням, творчими завданнями, роботою в групах та креативної подачі інформації. Учасники оволоділи новими знаннями та методиками з медіації, розвивали власні комунікативні навички, які необхідні медіаторам, формували новий підхід до розв’язання конфліктів, зокрема через врахування інтересів усіх учасників конфліктної ситуації.

Крім того, під час занять учні та педагоги мали можливість ділилися один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, які виникають у школі та за її межами, спільно обговорювали подібні ситуації, напрацьовували рекомендації щодо поведінки та реагування під час конфлікту.

Тренерами навчання виступили підготовлені фасилітатори, учениці Гімназії №31 м. Чернігова та керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова.

За словами Катерини Данькової, медіація, тобто мирний спосіб вирішення конфліктів, набуває все більшого розголосу. Ще в 2010 році модель Шкільної служби порозуміння була рекомендована Міністерством освіти та науки до впровадження в навчальних закладах України, як ефективний інструмент зниження проявів насильства та жорстокості в молодіжному середовищі та попередження правопорушень серед дітей та молоді.

«Під час двох 4-денних тренінгів вдалося сформувати справжні команди школярів і соціальних педагогів, які зможуть на практиці застосовувати навички медіатора і допомагатимуть вирішувати конфлікти, суперечки, непорозуміння на базі створених Шкільних служб порозуміння» - зазначила Катерина Данькова.

По завершенні навчання всі учасники тренінгів «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння» отримали сертифікати.

Проект реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

]]>
Ще 3 чернігівські школи запровадять Шкільні служби порозуміння http://monitor.cn.ua/ua/activity/2142 На Чернігівщині ще 3 школи створять Шкільні служби порозуміння задля допомоги учням ефективно вирішувати конфліктні ситуації. Анонси article Fri, 18 Oct 2019 19:13:00 +0300 Під час осінніх канікул старшокласники ліцею № 32, шкіл № 33 та №21 взяли участь у 4-денному тренінговому курсі «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння».

Так, діти мали змогу оволодіти новими знаннями та методиками з медіації, розвивали власні комунікативні навички, які необхідні медіаторам, формували новий підхід до розв’язання конфліктів, зокрема через врахування інтересів усіх учасників конфліктної ситуації.

Завдяки методу залученого навчання, учасники практикували отримані навички та знання вже під час тренінгу, працювали в групах та виконували творчі завдання.

Проект реалізується за підтримки Канадського фондву підтримки місцевих ініціатив

]]>
Чернігівські освітяни впроваджуватимуть відновні практики в школах http://monitor.cn.ua/ua/activity/2141 24 вересня 2019 року в Чернігові відбувся регіональний Форум «Безпечна та мирна школа. Формування безпечного середовища в закладах освіти». До заходу долучились більше півсотні освітян та представників шкільного самоврядування шкіл Чернігівської області, де мали змогу ознайомитись з досвідом реалізації проектів і ініціатив в сфері формування безпечного освітнього середовища. Анонси article Tue, 24 Sep 2019 18:19:00 +0300 Одна із спікерок Форуму, начальниця відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Аліна Палуб поділилась досвідом роботу Шкільних офіцерів поліції в місті Чернігові та форми співпраці патрульної поліції та громади міста.

«До Шкільних офіцерів поліції кожного дня звертаються адміністрації освітніх закладів міста з проханням проведення превентивних та просвітницьких заходів для дітей в школах та садочках. Як Шкільні офіцери поліції, ми проводимо інтерактивні заходи з роз’яснення Правил дорожнього руху, надання до медичної допомоги, застосування основних елементів при самообороні», - зазначила Аліна Палуб.

За словами керівниці програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерини Данькової, місто Чернігів вже має позитивний досвід впровадження Шкільних служб порозуміння, як однієї з відновних практик навчально-виховного процесу, які застосовуються у профілактиці підліткової агресії та асоціальної поведінки серед молоді.

Подібні служби порозуміння складаються з підготовлених та вмотивованих учнів-медіаторів, які допомагають своїм одноліткам вирішувати конфліктні ситуації мирним шляхом.

«Наразі наша команди готова сприяти школам вже всієї Чернігівської області у створенні Шкільних служб порозуміння. Тому цей Форум має зокрема зацікавити та визначити ті навчальні заклади, які зацікавлені у впровадженні даного інституту у себе», - зазначила Катерина Данькова.

Учасники Форуму мали змогу переглянути короткометражний фільм щодо досвіду роботи вже створених служб порозуміння у 3-х пілотних школах Чернігова, де учні-медіатори розповідають про свої успіхи та складнощі, які виникають у діяльності Шкільних служб порозуміння.

У свою чергу, заступник директора з виховної роботи Наталия Колотило гімназії №31 м.Чернігів поділилась досвідом функціонування створеної в цьому закладі служби порозуміння та застосування відновних підходів у навчально-виховному процесі.

«Звичайно в діяльності нашої служби порозуміння є не тільки успіхи. Зі створенням служби, спочатку була недовіра до учнів-медіаторів. Багато хто з вчителів не вірив, що з цього щось вийде. Але з часом, до нашої служби порозуміння почали звертатись за допомогою у вирішенні конфліктів не тільки педагоги, але й самі учні. Особисто я часто застосовую отримані знання та навички з медіації та техніку «коло» у своїй роботі як класного керівника. Застосовуючи принцип «рівний-рівному», діти починають відкриватись, що сприяє в побудові довірчих відносин» - розповіла пані Наталія.

На завершення заходу, представники адміністрацій шкіл та шкільного самоврядування Чернігівщини висловили свої пропозиції та потреби щодо реалізації спільних проектів або ініціатив, проведення превентивних та просвітницьких заходів в навчальних закладах області.

Проект реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людиниза підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

]]>
Безоплатна правова допомога вимушеним переселенцям в Чернігівській та Сумській областях http://monitor.cn.ua/ua/activity/2139 Юристи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини продовжують безкоштовно надавати юридичну підтримку для внутрішньо переміщених осіб на території Чернігівщини та Сумщини. Анонси article Thu, 19 Sep 2019 23:55:00 +0300 В рамках проекту вимушених переселенців з окупованих територій та зони бойових дій, інформують через ЗМІ про їхні законні права, засоби правового захисту і доступність юридичних послуг.

Кваліфіковані юристи надають всебічну безоплатну юридичну та консультаційну підтримку, зокрема через:

- юридичні консультації

- допомогу в оформленні документів

Основні питання, по яким надається юридична допомога

• соціальні права і гарантії внутрішньо переміщених осіб;

• визнання фактів смерті, народження, реєстрації;

• поновлення втрачених документів;

• питання звільнення з підприємств в зоні проведення АТО;

• спадкові питання внутрішньо переміщених осіб;

• реєстрація внутрішньо переміщених осіб;

• права та обов`язки внутрішньо переміщених осіб;

• порядок надання адресної допомоги переміщеним особам.

Контакти приймалень:

м.Чернігів

вул.Гонча 57, 14000

Телефон «гарячої лінії»: (0462) 612-532; 063-959-35-34

м.Суми

вул.Бєлінського, 2, офіс 3, 40000

Телефон «гарячої лінії»: 095-939-11-11

Проект «Захист прав, зменшення ризиків та посилення гуманітарного реагування ВПО та постраждалим від конфлікту в Україні» реалізується Данською Радою у справах біженців / Данською Групою з розмінування у партнерстві з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за фінансової підтримки Відділу надання допомоги при надзвичайних ситуаціях (OFDA) Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

]]>
У Чернігові відбулася пресконференція на тему «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості» http://monitor.cn.ua/ua/news/2138 Новости article Tue, 17 Sep 2019 19:05:00 +0300 У Чернігові за сприяння заступника директора Департаменту - начальника управління інформаційної діяльності та видавничої справи ОДА Оксани Сердюк відбулась пресконференція в ході якої, запрошені гості з числа представників ЗМІ, клієнтів котрі успішно скористались правом на безоплатну правову допомогу, їх представників та працівників партнерських організацій обговорили питання, що стосуються ролі системи безоплатної правової допомоги в Україні та в регіоні, тенденції розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні, правові інновації, кращі міжнародні практики та досвід, презентовані під час першої Київської міжнародної конференції.

Захід проводили: директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Чернігівській області Ірина Протченко, директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко та заступник начальника відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Ярослав Хоменко. Також, на заході були присутні: директор громадської організації «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Віктор Тарасов, юрист громадської організації «МАРТ» Дмитро Науменко та клієнти Чернігівського місцевого центру.

Ірина Протченко розповіла присутнім про шлях становлення та розвиток системи безоплатної правової допомоги, починаючи з 2011 року, коли було прийнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу», трансформацію системи та розширення кола суб’єктів на безоплатну вторинну правову допомогу, які перепони довелось подолати на шляху формування системи в регіоні та в Україні вцілому, для досягнення яких цілей направлена робота системи та які стратегічні перспективи розвитку можливі в майбутньому.

Володимир Бобруйко поділився досвідом діяльності місцевого центру. Акцентував увагу на тому, що на території області діє Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Особи, котрі там перебувають, постійно звертаються за допомогою до Чернігівського місцевого центру. Деякі працівники Центру, включно з директором, пройшли відповідне навчання по роботі з даною категорією осіб та володіють знаннями та навичками для надання кваліфікованої допомоги особам, що перебувають в даному закладі. Також, визначені працівники центру проходять навчання за напрямом медіації. В найближчому майбутньому планується, що на базі Центру запрацює кабінет медіації, діяльність якого має на меті збільшити кількість вирішення спорів без звернень до суду та зменшити рівень соціальної напруги, що пов’язана з ворожнечею під час вирішення спірних питань.

Ярослав Хоменко поділився власними позитивними практиками, що мали на меті захист прав клієнтів в соціальній сфері. Справи стосувались, неправильного нарахування пенсій управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та у відмові страхової виплати клієнту однією з страхових компаній. В обох випадках, за активної участі фахівця Центру, вдалось відновити справедливість та в судовому порядку змусити відповідачів провести виплати відповідно до законів України.

Також, під час пресконференції було презентовано відеоролики з історіями реальних людей, котрим завдяки роботі системи безоплатної правової допомоги вдалось захистити свої порушені права та відновити справедливість.

]]>
В Чернігові юні тренери навчатимуть однолітків навичкам медіації http://monitor.cn.ua/ua/activity/2137 Нова група старшокласників та соціальних педагогів шкіл Чернігова пройшли навчання з підготовки фасилітаторів в рамках тренінгу «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння». Анонси article Mon, 09 Sep 2019 23:05:00 +0300 Організатором виступив Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, який поставив перед собою завдання підготовки майбутніх тренерів для системного впровадження Шкільних служб порозуміння в більшості навчальних закладах міста та області.

Подібне навчання дозволяє підготувати фахівців, які будуть не тільки самі володіти навичками медіатора, але й зможуть передавати їх іншим, виховуючи нові покоління медіаторів. Ця роль є дуже важливою, адже з часом підготовлені медіатори поступово закінчують школи і їх досвід, щоб не бути втраченим, має передаватися молодшим. З іншого боку ця роль є і дуже відповідальною, оскільки саме на фасилітатора лягає нелегке завдання не тільки зацікавити, надихнути майбутніх медіаторів, а й передати всі необхідні знання і навички.

Під час тренінгу учасники мали можливість набути знання та навички, потрібні фасилітатору: планування тренінгу, роботи з групою, реагування на складні ситуації, застосування моделі активного навчання тощо. Крім того, кожен з учасників зміг демонструвати власні тренерські навички і отримати відповідний зворотний зв’язок від тренерки ГО «Інститут Миру та Порозуміння» Єлізавети Коваль.

За словами Єлізавети Коваль: «Медіація – це спосіб вирішення конфлікту, який є конфіденційним, добровільним і відбувається за участі третьої нейтральної сторони – медіатора. Під час 4-денного тренінгу вдалося сформувати справжню команду тренерів, які зможуть передавати свої знання іншим школам, які бажають створити у себе Шкільну службу порозуміння».

По завершенні навчання всі учасники тренінгу отримали сертифікати.

За словами керівника програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерини Данькової, вже в жовтні організація планує провести наступну серію тренінгів «Базові навички медіатора» для ще цілого ряду шкіл Чернігівщини. Тому, частина випускників цього навчання разом з досвідченим тренером зможе допомогти в підготовці наступного покоління учнів-медіаторів, які сформують ефективну Шкільну службу порозуміння, - переконана Катерина Данькова.

]]>
В Чернігові презентували успішні практики співпраці правозахисників та центрів безоплатної правової допомоги http://monitor.cn.ua/ua/activity/2134 25 липня 2019 року у прес-центрі «Чиста політика» відбулася прес-конференція на тему: «Успішні практики надання правової допомоги та захисту прав людини на Чернігівщині». Анонси article Thu, 25 Jul 2019 16:09:00 +0300 Під час заходу спікери розповіли про результати роботи центрів безоплатної вторинної правової допомоги та правозахисних громадських організацій у Чернігівській області.

У заході взяли участь директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко та керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова.

- На сьогодні ми намагаємось допомагати громадам не тільки консультативною допомогою, а й проведенням круглих столів з представниками різних державних органів, тренінгів, семінарів з актуальних питань, проведення спільно з Регіональним та місцевими центрами БВПД виїзних консультацій в громадах, - зауважила представник Наталія Кулікова. - Так за останній рік наша Чернігівський громадський комітет захисту прав людини спільно з Регіональним центром та Службою у справах дітей Чернігівської ОДА проводив тренінги з питань протидії домашньому насильству та налагодженню співпраці між всіма суб’єктами, організовувала виїзди в усі громади області для надання консультацій з різних питань, в тому числі й самим органам виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко розповіла про підсумки роботи Центру в першому півріччі 2019 року.

Так, за цей період Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області було видано 879 доручень на захист осіб, котрі є суб'єктами отримання безоплатної правової допомоги.

За словами Ірини Протченко, надання безоплатної правової допомоги відбувається на базі діяльності Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області, котрий координує діяльність трьох місцевих центрів, що знаходяться в містах Ніжин, Мена та Чернігів, до структури яких входять 19 бюро правової допомоги. Штат чернігівського обласного осередку системи безоплатної правової допомоги налічує 75 штатних працівників. До процесу надання правової допомоги залучено 97 адвокатів на контрактній основі, оплата діяльності яких відбувається за бюджетні кошти відповідно до кількості та якості виконаних доручень.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області активно розвиває та нарощує взаємодію з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями з метою збільшення правової обізнаності громадян, про що свідчать 218 підписаних меморандумів про співпрацю у вказаному напрямку. Варто звернути увагу, що було проведено 188 спільних методично-консультаційних та іформаційно-роз’яснювальних заходів з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Також, громадян інформувалось про їх права, діяльність центру чи актуальні зміни в законодавстві України шляхом проведення 817 правопросвітницьких заходів, розміщенням 500 інформаційних матеріалів правового характеру в ЗМІ, 407-м особам було надано доступ електронних сервісів Мін’юст на базі центрів та бюро правової допомоги.

Окремо директор Регіонального центру нагадала, що до безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема, відноситься захист, представництво осіб в судах, органах місцевої та виконавчої влади, складання документів процесуального характеру. Для оптимізації роботи системи та зменшення навантаження на адвокатів представництво осіб в цивільних чи адміністративних справах відбувається за рахунок залучення штатних працівників, захист в кримінальних провадженнях відбувається шляхом залучення висококваліфікованих адвокатів, котрі пройшли конкурсний відбір.

У 2019 році , на Чернігівщині місцевими центрами було видано 907 доручень. З них 235 доручень було надано адвокатам, а 672 – представництво за дорученнями було здійснено штатними працівниками центрів.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини та Регіональним центром з надання безоплатної воринної правової допомоги у Чернігівській області в рамках проекту «Посилення правової спроможності громад Чернігівської області» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

]]>
Громадська оцінка якості роботи судів Чернігівської області – результати дослідження http://monitor.cn.ua/ua/activity/2133 24 липня 2019 року в конференц-залі Чернігівського апеляційного суду відбулася презентація звіту за результатами дослідження задоволеності відвідувачів судів окремими аспектами роботи суду за методологією КГЗ в рамках системи оцінювання роботи суду (СОРС) в Чернігівській області. Анонси article Wed, 24 Jul 2019 21:27:40 +0300 Участь у заході взяли керівництво та судді апеляційного, господарського, адміністративного та інших загальних судів Чернігівської області, представники державної судової адміністрації, Головного територіального управління юстиції та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області, представники адвокатської та правозахисної спільноти.

Опитування проводив Чернігівський громадський комітет захисту прав людини в рамках проекту «Проведення опитувань учасників судових проваджень з використанням методології карток громадянського звітування (КГЗ) в Чернігівській та Сумській областях», що реалізовувався за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Нове правосуддя».

Протягом квітня-травня 2019 року спеціально підготовленими інтерв’юерами було проведено опитування в середньому по 60 респондентів - відвідувачів (1466 осіб) в 26 судах Чернігівської області. Опитування проводилися безпосередньо в приміщеннях судів шляхом індивідуального особистого інтерв’ю.

«Відвідувачі судів мали змогу оцінити їх діяльність за такими параметрами: доступність суду, зручність та комфортність перебування в суді, повнота та ясність інформації, дотримання термінів судового розгляду, сприйняття роботи працівників апарату суду, сприйняття роботи судді, а також надати свої рекомендації щодо покращення зазначених параметрів та надати свою оцінку нещодавно створеній системі «Електронний суд» - зазначила під час презентації Катерина Данькова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

За словами Катерини Данькової, загалом за 5-ти бальною шкалою роботу судів Чернігівщини відвідувачі оцінили досить високо. Середній інтегральний показник по всім зазначеним параметрам – вимірам якості по 26 судах області становить 4,48 балів.

Так, «доступність суду» респонденти по судах Чернігівської області оцінили на 4,28 бали. Зауваження до роботи судів є типовими: «безперешкодний доступ до приміщення суду людей з обмеженими можливостями», «багато хто немає змоги дозволити витрати на послуги адвоката», «парковку для автомобілів відвідувачів».

Вищої оцінки, якої досягли суди Чернігівської області, виявлена за виміром «повнота та ясність інформації». Тут середня оцінка виміру сягла 4,57 балів. Про це свідчить наявність у судах інформаційних стендів з необхідною для відвідувачів інформацією про справи, призначені справи до розгляду, зразки необхідних документів. Разом із цим, суди є досить відмінними за повнотою наповнення інформаційних стендів, наприклад зразків позовних заяв, клопотань.

Найбільш варіативною є середня оцінка зручності і комфортності перебування в суді. Так досить часто відвідувачі судів нарікали на відсутність ремонту та проблеми вільного доступу до побутових приміщень (туалетів). Наприклад, у деяких судах, які розташовані у районних центрах Чернігівської області, є проблема пов’язана з тим, що туалети, в основному, розміщені на вулиці. Окрім того, поняття зручності та комфортності у багатьох відвідувачів судів пов’язано з проблемами підключення до вільного wi-fi в суді, наявності буфету, терміналу для сплати судового збору, кулеру з водою, кавового апарату.

Як зазначив Генадій Салай, голова Чернігівського апеляційного суду, дослідження щодо оцінювання рівня якості роботи судів є актуальним на сьогоднішній день, оскільки врахування думки відвідувачів є необхідною умовою отримання цілісного та несуперечливого уявлення про фактичні результати діяльності суду. Але в той же час, такі критерії оцінювання, як доступність суду та зручність перебування у суді залежать від державного фінансування, і є нижчими, ніж ті, що напряму залежать від суду, а саме повнота та ясність інформації, сприйняття роботи працівників апарату судів та суддів тощо.

Під час обговорення результатів дослідження, представники суддівського корпусу запевнили, що вони готові до критичних зауважень та мають бажання змінюватись, оскільки це може сприяти досягненню суттєвого покращення ефективності судочинства та зміцненню довіри до суду в українському суспільстві.

Із скороченою версією звіту за результатами дослідження можна ознайомитися тут.

* * *

Контакти:

Катерина Данькова, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, (063) 158-32-46, e-mail: protection.ua@gmail.com.

Довідково:

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Додаткову інформацію про діяльність USAID можна отримати у Відділі зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53, на вебсайті: http://www.usaid.gov/ukraine або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя».

Мета програми - надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією. Детальнішу інформацію про програму можна отримати на Інтернет-сторінці www.newjustice.org.ua та за телефоном +38 (044) 581-3303.

]]>
У Коропській громаді підбили підсумки Бюджету участі-2019 http://monitor.cn.ua/ua/news/2131 Новости article Sat, 13 Jul 2019 23:34:00 +0300 30 червня закінчилося голосування за проєкти, подані на реалізацію за селищною цільовою програмою «Громадське бюджетування» (Бюджет участі) на 2019 рік. Голоси підрахували 10 липня під час засідання Експертної групи з питань реалізації цієї програми.

Так, найбільше голосів набрав проєкт зеленого туризму в Будищі – 66 голосів (45 000 грн). Проєкт спорудження велосипедної парковки на другому місці – 44 голоси (25 000 грн). І проєкт оновлення музейного обладнання та створення музейних експозиції у Коропі – на третьому місці із 23 голосами (30 000 грн). Цьогоріч на програму Громадського бюджету заклали 100 тисяч гривень.

Тож тепер, на найближчій сесії селищної ради будуть визначені розпорядники коштів. До 31 грудня поточного року виконавці нададуть до Експертної групи звіт щодо виконання проєктів із результативними показниками (включаючи витрати) та фото виконаного об’єкту, йдеться в повідомленні Коропської селищної ради.

]]>
Прокуратура виявила числені порушення в утриманні в'язнів у жіночій колонії №44 http://monitor.cn.ua/ua/news/2132 Новости article Sat, 13 Jul 2019 20:36:00 +0300 Фахівці Чернігівської місцевої прокуратури перевірили як виконують законодавство при утриманні в’язнів у ДУ «Чернігівська виправна колонія (№ 44)», а також як надають медичну допомогу в закладі.

У ході перевірки установи встановлено численні порушення з питань матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення останніх.

Так, у неналежних умовах зберігаються продукти харчування, зокрема, не дотримується температурний режим, що може свідчити про їх непридатність до вживання та вірогідність отруєння ними в’язнів.

У приміщеннях продовольчих складів не дотримуються умови зберігання сипучих виробів.

Перевіркою їдальні встановлено, що стан вказаного приміщення не відповідає встановленим нормам, ванни для миття овочів не підключені до центрального водопостачання, не дотримуються вимоги щодо дезінфекції приміщення (наявні сліди життєдіяльності птахів, на трубі росте мох). Через відсутність належного фінансування вже більше року тривають ремонтні роботи.

Приміщення пральні знаходиться у занедбаному санітарному стані, на стінах та підлозі розповсюджується грибок через підвищену вологість.

Перевіркою дільниці слідчого ізолятора при Чернігівській ВК № 44 встановлено, що у камерах, де тримаються ув`язнені, душно, вентиляція природна, недостатня для забезпечення надходження свіжого повітря у камери. Через великі тріщини у підлозі камер та підвищену вологість проникають слимаки, комахи та гризуни. Умивальники потребують заміни, туалетні установки без зливу.

Також, перевіркою виявлено численні порушення норм чинного законодавства у сфері надання засудженим медичної допомоги.

Медична частина установи знаходиться в антисанітарному стані, потребує ремонту, належне медичне забезпечення (ліки тощо) відсутнє, рукомийників немає. В установі також відсутній спеціальний транспорт для доставки в’язнів до закладів охорони здоров’я. Стоматологічну допомогу надати ув’язненим неможливо, як і провести необхідні лабораторні дослідження, обстеження на гепатит С. Гінекологічне крісло, закуплене з державні кошти, неможливо зібрати через відсутність всіх необхідних деталей.

Вказане призводить до численних скарг ув’язнених на неякісне медичне обслуговування як до медичної частини, яка діє на території Чернігівської ВК № 44, так і до Чернігівської місцевої прокуратури. Бездіяльність працівників медичної частини установи, як наслідок, призводить до значного погіршення стану здоров`я засуджених та зволікання з наданням їм належної та якісної медичної допомоги.

У крамниці, де засуджені могли б купити собі продукти харчування, зберігаються прострочені та непридатні для вживання товари.

В установі також наявний випадок укриття від обліку факту отримання засудженою виробничої травми.

За результатами перевірки начальникам ДУ «Чернігівська виправна колонія (№ 44)» та філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» в області внесено вказівки про усунення виявлених у ході перевірки порушень, які перебувають на розгляді.

Стан дотримання конституційних прав громадян у місцях несвободи й надалі залишається на постійному контролі керівництва місцевої прокуратури, робота на вказаному напрямі триває.

За інформацією Чернігівської місцевої прокуратури

]]>
Медичні заклади Чернігівщини готуються до голосування на спеціальних виборчих дільницях http://monitor.cn.ua/ua/activity/2130 5 липня 2019 року відбувся тренінг для відповідальних працівників стаціонарних лікувальних закладів Чернігівської області, в яких утворені спеціальні виборчі дільниці. Анонси article Fri, 05 Jul 2019 22:06:00 +0300 Під час заходу учасники мали змогу дізнатись про законодавчі стандарти організації чесних та вільних виборів, особливості організаційно-правового забезпечення виборчого процесу на спеціальних виборчих дільницях. Окремо були розглянуті проблемні аспекти формування списків виборців та витягів із списку виборців в медичних закладах, особливості роботи медпрацівників, спостерігачів і членів виборчих комісій під час голосування виборців, не здатних самостійно пересуватися, у палатах лікарень.

Тренер заходу, експерт з виборчих питань Володимир Андрійченко, наголосив на важливості ролі відповідальних працівників стаціонарних лікувальних закладів в забезпеченні вільного та прозорого волевиявлення вразливих категорій виборців. На його думку, подібні навчальні заходи дають можливість медичним працівникам бути більш підготовленими до непростого виборчого процесу та нестандартних ситуацій, які можуть виникати під час голосування в медичних установах.

Згідно Закону України «Про вибори Президента України», спеціальні виборчі дільниці призначені для організації та проведення голосування виборців, зокрема, у стаціонарних закладах охорони здоров’я, в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах та інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

Загалом на Чернігівщині створено 40 постійних спеціальних виборчих дільниць, з яких 36 розташовані у стаціонарних лікувальних закладах та 4 в установах виконання покарань, а також 2 тимчасові спеціальні виборчі дільниці в слідчих ізоляторах Чернігова та Новгород-Сіверського.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Кожен голос має значення!» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

]]>
Військовослужбовцям та вразливим виборцям Чернігівщини роз’яснюють виборчі права та правила голосування http://monitor.cn.ua/ua/activity/2128 В рамках просвітницької кампанії в соціально-медичних установах та військових частинах Чернігівської області активісти проводять правоосвітні заходи з питань виборчих прав громадян, зокрема які тимчасово обмежені в пересуванні, та правил голосування. Анонси article Wed, 03 Jul 2019 22:40:18 +0300 2-3 липня 2019 року представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Віктор Тарасов та Катерина Данькова, директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко спільно з директором Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимиром Бобруйко, першим заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Іриною Жмака, , громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Чернігівській області ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА» Оленою Роговою та регіональними представниками Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Тетяною Кореньковою та Аллою Лепехою у приміщеннях військових частин (смт. Гончарівське та смт. Десна), а також в Козелецькому геріатричному пансіонаті та Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні провели правопросвітницькі заходи з метою інформування військовослужбовців та обмежених в пересуванні виборців про виборчі права та правила голосування.

Під час спілкування з військовослужбовцями та підопічними соціально-медичних закладів їм роз’яснені права виборців, механізми реалізації виборчого права, положення Закону України «Про вибори народних депутатів України», правила голосування та способи поновлення порушених прав виборців. Наголошено на необхідності попередньої перевірки у списках виборців, а також можливості змінити місце голосування без зміни виборчої адреси.

Акцентовано увагу присутніх на встановлену законом відповідальність і заборону контролю за волевиявленням виборців, фото та відеофіксації у будь-який спосіб результатів голосування у кабіні для таємного голосування та демонстрації виборцем результатів голосування у приміщенні для голосування. Роз’яснені окремі факти порушень виборчого законодавства.

Також виборці отримали інформаційні матеріали та контактну інформацію організацій, які можуть допомогти у випадку порушень або труднощів з реалізацією виборчих прав.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Кожен голос має значення!» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

]]>