Чернігівський громадський комітет захисту прав людини: Новости http://monitor.cn.ua/ Чернігівський громадський комітет захисту прав людини http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ У Замглайському психоневрологічному інтернаті на Чернігівщині виявили ряд порушень http://monitor.cn.ua/ua/news/2165 Новости article Wed, 15 Jul 2020 16:57:00 +0300 Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака та регіональний координатор взаємодії з громадськістю Алла Лепеха здійснили моніторинговий візит до комунального закладу «Замглайський психоневрологічний інтернат» Чернігівської обласної ради. Це спеціалізований заклад, де надають допомогу та забезпечують догляд молодим жінкам з ментальними вадами.

Члени моніторингової групи ознайомилися з умовами проживання, організацією харчування, рівнем побутового та медичного забезпечення мешканців інтернату, а також станом забезпечення заходів із запобігання та поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На час проведення моніторингового візиту у закладі перебувало 103 підопічні, це молоді жінки віком від 18 до 35 років. Інтернат розміщений у двоповерховій будівлі, яка побудована 52 тому. Жінки проживають в кімнатах по 2-6 осіб, 15 з них перебувають у відділенні підтриманого проживання.

Усі вони отримують належний догляд як з боку персоналу закладу, так і завдячуючи численним волонтерам. Зроблено капітальний ремонт в пральні, у відділенні підтриманого проживання, майже у всіх кімнатах встановлені нові вікна.

Підопічні позитивно відзивалися про персонал та адміністрацію інтернату, про дбайливе ставлення персоналу до них. Під час візиту було встановлено, що підопічні забезпечені раціональним чотириразовим харчуванням, первинну медичну допомогу отримують відповідно до декларацій, укладених з сімейним лікарем. Підопічні займаються у різних гуртках, облаштований комп’ютерний клас є належним чином організована працетерапія.

Членами моніторингової групи з’ясовано, що в закладі здійснюється комплекс протиепідемічних заходів, покликаних перешкодити потраплянню на його територію коронавірусної хвороби, установа забезпечена засобами індивідуального захисту. З метою ізоляції підопічних, в яких може бути виявлені ознаки хвороби, облаштовано ізолятор на 8 ліжко-місць. На час проведення візиту в закладі були відсутні особи з ознаками гострої респіраторної хвороби та підвищеною температурою. Проте температурний скринінг підопічних проводиться не кожного дня, відсутні графіки щоденного вологого прибирання, дезкилимки.

Водночас було виявлено окремі порушення.

Територія та приміщення установи не повною мірою є інклюзивними, пандус не відповідає вимогам будівельних норм. Декілька осіб з інвалідністю, які пересуваються за допомогою колясок колісних, проживають у кімнатах на другому поверсі.

Інформаційні стенди, розміщені в установі, не мають адрес та телефонів посадових осіб і гарячих ліній, на які підопічні можуть звертатися у разі порушення їхніх прав та інтересів. Зокрема, не розміщено інформацію про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

За результатами моніторингового візиту до відповідних органів влади буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення недоліків в організації діяльності закладу.

]]>
В’язні у Чернігівському СІЗО через незадовільні умови утримання відмовляються вживати їжу http://monitor.cn.ua/ua/news/2164 Новости article Thu, 09 Jul 2020 18:56:00 +0300 У рамках реалізації національного превентивного механізму працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно із представником громадської організації «Март» Дмитром Науменком здійснили моніторинговий візит до державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» та Чернігівської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров’я ДКВС України» у Чернігівській області.

Оглянувши близько 20 камер та поспілкувавшись майже зі 100 засудженими та особами, узятими під варту, члени моніторингової групи отримали скарги щодо неналежних умов утримання, низької якості їжі, а також невідповідного поводження персоналу установи під час проведення планових та позапланових обшуків камер та особистого догляду в’язнів.

Установу було збудовано близько 250 років тому. Через зношеність комунікацій та самих будівель стіни багатьох камер вкриті грибком та пліснявою. Фактично відсутня внутрішня система вентиляції, напівзруйновані вікна камер, більшість з яких є ровесники самих будівель, не забезпечують доступу свіжого повітря та природнього освітлення. Зокрема, на час візиту в установі було виявлено двох осіб, які відмовились від вживання їжі, один з яких через неналежні умови утримання. Стан здоров’я голодуючих перебуває на постійному контролі медичного персоналу.

При допустимому плановому наповненні установи у 375 в’язнів у СІЗО на день візиту утримувалося 406 осіб. Внаслідок цього фактично у всіх оглянутих камерах порушуються норми житлової площі. Зокрема, в одній із перенаповнених камер членами моніторингової групи з’ясовано, що одного ув’язненого не було забезпечено індивідуальним спальним місцем. Внаслідок цього утримуваним доводиться спати по черзі.

Перенаповнення Чернігівського СІЗО відбулось внаслідок припинення планових залізничних, автошляхових та особливих варт у спеціальних вагонах і автомобілях з метою етапування засуджених та осіб, узятих під варту. Зокрема, у день візиту в Чернігівському СІЗО перебували 86 засуджених, які в порушення вимог статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України не були направлені для подальшого відбування покарання до 33 установ ДКВС України.

В окремих камерах виявлено порушення вимоги статті 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо роздільного тримання засуджених та осіб, узятих під варту, що може призвести як до криміналізації ув’язнених, так і виникнення конфліктів між утримуваними.

Більшість камер установи потребує негайного ремонту та не може використовуватись для утримання в’язнів за санітарно-гігієнічними вимогами. Зокрема, моніторинговою групою повторно виявлено проблеми в організації матеріально-побутового забезпечення в’язнів. Так, в частині камер санітарні вузли не відгороджені від приміщення для сну дверцятами, що порушує право в’язнів на їх приватність. Також спальні місця в’язнів, розташовані у притул один до одного. З порушенням людської гідності засудженим доводиться спати на брудних та старих матрацах попри наявність нових на складі установи.

Один із засуджених, якого залишено у СІЗО для виконання робіт з господарського обслуговування та залучено до приготування їжі, не мав медичної книжки. Через недостатню кількість холодильного обладнання порушується товарне сусідство продуктів харчування у харчоблоці та на продуктовому складі установи. У раціоні харчування більшості утримуваних відсутня риба. Асортимент та кількість товарів у крамниці для засуджених не забезпечує їх нагальні потреби у предметах першої необхідності. Зокрема, у крамниці відсутні найнеобхідніші елементи одягу та канцелярські товари (конверти тощо).

В установі виявлено випадки порушення права на професійну правничу допомогу. Зокрема, ув’язнених не завжди повідомляють про час проведення дисциплінарних комісій.

Також під час моніторингового візиту було встановлено порушення права в’язнів на охорону здоров’я та медичну допомогу. У збірному відділенні та лазні відсутні медичні кабінети для проведення медичних оглядів. Так, огляд в’язнів при прибутті до установи та перед миттям медичним працівником проводиться у неналежних умовах з порушенням права на приватність та в присутності сторонніх осіб (інших в’язнів та працівників установи). У кімнаті для проведення особистих оглядів у збірному відділення відсутня система опалення (обігріву).

Водночас під час візиту членами моніторингової виявлено порушення вимог плану протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом, на 2020 рік. Зокрема, персонал установи не завжди дотримується маскового режиму, не користується гумовими рукавичками та антисептичними засобами. Замість дезрозчину санітарні вузли збірного відділення оброблено порошком «Економ Дез хлору». Не проводиться утилізація використаних засобів захисту та медичних відходів.

За результатом моніторингового візиту до вказаної установи, Міністерства юстиції України та інших органів влади буде спрямовано відповідний звіт із зазначенням виявлених порушень прав в’язнів та наданням рекомендацій щодо їх усунення.

]]>
На Чернігівщині в рази зросла кількість випадків домашнього насильства за час карантину http://monitor.cn.ua/ua/news/2161 Новости article Mon, 22 Jun 2020 22:07:00 +0300 Насильство у сім’ї є однією з найбільш поширених форм порушення прав людини. Частіше фізичного та психологічного тиску зазнають жінки. Наприклад, у першому кварталі 2020 року соціальні служби отримали 894 звернення, з них у 94 % жертвами були жінки. Про це днями в облдержадміністрації говорили на Міжвідомчій раді з питань сім’ї, ґендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству і торгівлі людьми.

У обговоренні взяли участь Ірина Дорожкіна, голова ГО «Спілка жінок Чернігівщини», Лариса Юда, радник голови Чернігівської ОДА з ґендерних питань, Світлана Жимолостнова, голова комітету Громадської ради при ОДА з питань гендерної політики та підприємництва, Ірина Жмака, регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Чернігівській області, Наталія Надирова, голова комітету Громадської ради при ОДА з питань сім’ї та захисту прав дітей, представники громадських організацій та експерти.

За словами заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Андрія Подорвана, робота у даному напрямку має бути чітко скоординована на всіх рівнях влади і націлена на конкретний результат.

– На сьогодні випадки насильства над дітьми та жінками непоодинокі у нашому регіоні. На жаль, їх число зросло під час карантину. До групи ризику потрапили не лише сім’ї, в яких насильство коїться постійно, а й ті, що перебувають в умовах вимушеної самоізоляції. Тимчасова втрата роботи, погіршення фінансового і матеріального становища – все це, помножене на психологічне напруження в період карантину, часом викликає агресію та ускладнює стосунки в сім'ї, – наголосив Андрій Подорван. І додав, що правоохоронні органи відкрили три кримінальних провадження у зв'язку з вчиненням психологічного насильства в області.

За інформацією ювенальної поліції в області з початку року зареєстрували понад 1000 звернень з приводу домашнього насильства, з них у 98 випадках відкрили кримінальне провадження та половину вже направили до суду. Цього року вперше анулювали дозвіл на придбання та зберігання зброї трьом особам. Загалом у більшості заяв жертвами є дорослі жінки, проте у 9 випадках шкоду завдали дітям дорослі.

– В області працює 25 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства. Під час карантину вони продовжили надавати поміч у вигляді онлайн консультацій, телефоном, в екстрених ситуаціях – виїжджали на місце. За перший квартал здійснили 450 виїздів, – повідомила Ольга Старовойт, заступниця директора Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Директор Департаменту сім’ї молоді та спорту Андрій Кужель наголосив на необхідності створення в області спеціалізованих центрів перебування для осіб, що потерпають від сімейного насилля. Наразі в Чернігові функціонує один соціальний центр, проте перебувати там мають право лише жительки області віком до 35 років.

На міжвідомчій нараді також розглянули питання протидії торгівлі людьми у Чернігівській області. Впродовж 2013-2020 років 55 осіб визнані постраждалими від торгівлі людьми, з них 12 – у 2019 році. Попри статистику оцінити реальні масштаби торгівлі людьми досить складно, адже станом на 16 червня близько 3 тисяч осіб повернулись з-за кордону. Не виключно, що серед них є люди, які повернулись з неволі.

– З 2017 року до переліку тих, хто має право на безоплатну вторинну правову допомогу (захист та представлення у суді), увійшли особи, що потерпають від сімейного насилля. Порівнюючи з минулим роком кількість звернень суттєво зросла. Зокрема, за 2019 рік їх було 18, а з початку 2020 – вже 12. З них, окрім заяв на заподіяння фізичного насилля, були два звернення від жертв психологічного тиску, – розповіла Олеся Пирковська, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Як у медіа відображається ґендерна тематика і чи існує ґендерний баланс в українських та регіональних ЗМІ розповіла Вікторія Сидорова, керівниця проєкту «Медіа-центр «Моє місто».

На Чернігівщині проводиться активна масштабна профілактична робота: лекції, тренінги, бесіди. Наприклад, протягом І кварталу соціальні служби провели заходи на тему – «Захисти себе», «Запобігання торгівлі людьми», «У пошуках синього птаха» тощо.

Наприкінці засідання Андрій Подорван вкотре наголосив, що лише спільними скоординованими діями можливо викоренити насилля, ґендерну нерівність та торгівлю людьми в області та країні в цілому.

]]>
Чернігівська поліція розказала громадам про проект «Поліцейський офіцер громади» http://monitor.cn.ua/ua/news/2160 Новости article Fri, 22 May 2020 21:34:00 +0300 Хто такий поліцейський офіцер громади, які у нього повноваження та роль у житті новостворених об’єднаних територіальних громад, розказав представник поліції Чернігівської області керівникам місцевого самоврядування.

Про повноваження органів місцевого самоврядування з питань взаємодії з правоохоронними органам, формування служби поліцейських офіцерів громади розмовляли вчора у Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування під час онлайн-конференції.

- Ми сподіваємося, що в майбутньому у кожній ОТГ буде свій поліцейський. Він активно співпрацюватиме з громадою, звітуватиме перед нею, локально вирішуватиме проблеми у межах своєї компетенції. Комунікація та взаємодія між населенням та поліцією має бути ефективною і приносити позитивний результат, - розказав начальник Управління превентивної діяльності поліції області Олексій Дяговець.

Також він підкреслив, що проект має на меті забезпечення відкритої та тісної співпраці громади і поліції заради створення безпечного середовища. Так, Національна поліція має забезпечити офіцерів службовими авто і планшетами для ведення електронної документації, а громада - приміщенням, оргтехнікою і, за можливості, службовим житлом.

Під час розтлумачення проекту «Поліцейський офіцер громади» поліцейський керівник відповів на всі запитання представників об'єднаних територіальних громад. Більшість запитань стосувалася матеріально-технічного забезпечення та інших організаційних аспектів.

Детальніше тут: "Поліцейський офіцер громади"

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
Правозахисники забезпечили юридичну підтримку родини померлої поліцейської зі Сновська http://monitor.cn.ua/ua/news/2159 Новости article Tue, 19 May 2020 17:43:00 +0300 Майже рік тому від хвороби передчасно померла молода поліцейська, у якої залишилися троє діток. Колеги-правоохоронці підтримують зв'язок з родиною Наталії Тєрєбілової, допомагають у вирішенні побутових проблем.

Наталія Тєрєбілова працювала у Сновську дільничною, а згодом — інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції. З вересня 2015 року боролася з онкологією. Хвороба прогресувала, але жінка тривалий час не здавалася та продовжувала виконувати свій професійний обов’язок. Утім, торік у липні Наталії не стало. Без матері залишилися троє дітей 2003, 2008 та 2013 років народження, яких жінка виховувала самостійно.

Тєрєбілова користувалася повагою і авторитетом серед колег. Весь особовий склад Сновського відділення поліції щиро вболівав за одужання Наталії, та не судилося. Тож коли виховні турботи лягли на плечі бабусі, правоохоронці взялися допомагати родині долати нагальні проблеми.

Так, днями до неї завітали начальник Сновського відділення поліції Андрій Водолазкін та заступниця начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в області Яна Кондратій. Вони пообіцяли вирішити деякі юридичні проблеми, з якими бабуся зіткнулася під час оформлення документів на дітей.

Я переконана, що чужих дітей не буває. Ми маємо допомагати родинам своїх колег, адже юридичні, а відтак й економічні проблеми треба вирішувати вчасно. Коли ти виховуєш трьох діточок своєї донечки, то потребуєш допомоги експертів у різних галузях. Часом недовга, але кваліфікована консультація може змінити на краще життя цілої родини, - сказала Яна Кондратій.

Для кращого розуміння ситуації до родини завітали фахові юристи – старший інспектор з особливих доручень Управління дотримання прав людини Нацполіції Лариса Борисенко та представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Ірина Бірюк. Вони домовилися разом із бабусею Лідією Петрівною зібрати необхідні документи для оформлення допомоги дітям.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
В умовах карантину збільшуються факти скоєння домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/news/2156 Новости article Thu, 23 Apr 2020 17:46:00 +0300 23 квітня відбулася онлайн-нарада за участю представників державних органів та установ Чернігівщини, на які покладено функції з питань запобігання та протидії домашньому насильству, жорстокому поводженню з дітьми, та оперативне реагування на факти скоєння насильства в умовах карантину.

Через впровадження карантинних обмежень для боротьби з пандемією коронавірусу світом шириться хвиля домашнього насильства. Про це заявляють світові медіа, політики та правозахисні організації.

Зараз активно досліджують цифри з національної «гарячої лінії» з питань домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. За тиждень кількість звернень, які стосуються саме домашнього насильства, збільшилася майже вдвічі. Тобто прийняли понад 300 звернень виключно випадків, які стосувалися домашнього насильства, а це на 130 більше, ніж тижнем раніше. Про це зазначив В’ячеслав Голуб – в.о. директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації.

На жаль, непоодинокими є випадки скоєння насильства над дітьми та жінками на Чернігівщині.

В групі ризику зараз перебувають не лише ті сім’ї, в яких насильство трапляється постійно, а й ті, які перебуваючи в умовах вимушеної самоізоляції, тимчасово втратили роботу, відчули погіршення фінансового і матеріального стану, що разом з психологічним тиском в суспільстві може викликати агресію та напругу в сім’ї.

До обговорення подальшої роботи із запобігання та протидії домашньому насильству в умовах самоїзоляції доєдналися представники структурних підрозділів Департаменту та Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Служби у справах дітей облдержадміністрації, Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Наразі серед населення проводиться інформаційна кампанія: поширення постерів – як захиститись від домашнього насильства в умовах карантину.

]]>
Медична частина Новгород-Сіверської в'язниці №31 не готова повною мірою на випадок масового поширення COVID-19 – перевірка Офісом Омбудсмана http://monitor.cn.ua/ua/news/2158 Новости article Wed, 22 Apr 2020 15:41:00 +0300 Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини у північних областях Ігор Гурін та регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака здійснили моніторинг дотримання протиепідемічних заходів у державній установі «Новгород-Сіверська УВП № 31». Про це повідомила пресслужба Офісу Омбудсмана.

У відомстві зазначили, що в установі проводяться карантинні заходи: на вході наявна інформація щодо введення карантинних заходів, дезрозчин для рук та дезковрики для дезінфекції персоналу/відвідувачів. Контрольно-пропускний пункт обладнаний бактерицидною лампою. Розроблений графік погодинної дезінфекційної обробки приміщень.

"В УВП забезпечено ізоляцію новоприбулих засуджених та осіб, узятих під варту, в окремому блоці з дотриманням протиепідемічного режиму, терміном на 14 днів. Медичними працівниками проводиться виявлення ознак захворювання серед засуджених та осіб, узятих під варту, шляхом щоденного візуального огляду, температурного скринінгу та опитування. В установі забезпечено проведення судових засідань в режимі відеоконференції", - йдеться в повідомленні.

Монітори також з'ясували, що під час прийому передач для утримуваних осіб персонал працює у халатах, масках та рукавичках. Приміщення для прийому посилок і передач забезпечено дезінфекційними засобами. Здійснюється опромінення продуктів та предметів за допомогою бактерицидної лампи.

"Підготовлено окремі приміщення для розміщення осіб з підозрою або захворюванням на коронавірусну інфекцію COVID-19 та визначений алгоритм дій щодо переміщення хворої особи у разі відсутності місць у закладах ДКВС та МОЗ та клінічний маршрут пацієнта. В медичній частині наявна рентгенологічна установка, жарознижуючі та противірусні препарати", - повідомили в Офісі Омбудсмана.

Водночас під час проведення моніторингового візиту було виявлено ряд порушень щодо організації протиепідемічних заходів. "Попри небезпеку інфікування, персонал установи та утримувані не забезпечені засобами індивідуального захисту. Через відсутність ручних розприскувачів типу « Автомакс», не повною мірою проводиться дезінфекція господарських приміщень. Частина персоналу несуть службу в тому ж одязі, в якому прибуває до установи", - відзначили у пресслужбі відомства.

До приїзду моніторингової групи не було призначено позаштатних дезінфекторів. Це порушення усунуто під час моніторингового візиту, шляхом покладення зазначених обов’язків на засудженого з-поміж залишених для господарського обслуговування.

"Медична частина не повною мірою готова до роботи на випадок масового надходження осіб з підозрою на COVID-19. Зокрема, у штаті відсутні епідеміолог та лікар-інфекціоніст, відсутні швидкі тести на грип А та В, недостатня кількість безконтактних термометрів, не забезпечено утилізацію використаних ЗІЗ", - наголосили в Офісі Омбудсмана.

]]>
Поліція області: за час карантину кількість звернень про домашнє насильство на Чернігівщині зросла втричі http://monitor.cn.ua/ua/news/2154 Новости article Tue, 14 Apr 2020 00:00:00 +0300 Поліція Чернігівської області нагадує громадянам, що за вчинення будь-якого насильства в сім’ї агресору доведеться відповідати перед законом. Максимальна санкція покарання - два роки позбавлення волі.

Законодавство визначає чотири основних види домашнього насильства: фізичне, економічне, психологічне і сексуальне. Найчастіше жертвами насильства в сім’ї стають жінки. Коло осіб-кривдників, яких можна притягти до відповідальності, включає не лише чоловіка, а й свекра, дядька, брата, сина тощо.

Як правило, коли домашнє насильство вчинене вперше за рік, поліцейські складають адміністративний протокол. За систематичне насилля в сім’ї передбачена кримінальне відповідальність.

За словами начальниці відділу управління превентивної діяльності головного управління Нацполіції в Чернігівській області Ольги Панкратової, під час карантину кількість звернень в області зросла втричі, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Показник зріс не тому, що побільшало кривдників. Просто люди стали більш інформованими з цього питання і не бояться звертатися по допомогу до поліції. Вони знають, що не залишаться наодинці з проблемою.

Насильство в сім’ї часто виправдовують «особливостями стосунків», однак головна його відмінність від сімейної сварки – систематичність. Найбільше звернень – з Чернігова, Ніжина, Прилук.

Згідно з українським законодавством, навіть якщо діти безпосередньо не зазнали насильницьких дій, але були присутні під час вчинення домашнього насильства, вони автоматично визнаються постраждалими. Поліцейські, що приїжджають на такий виклик, передають інформацію про цих дітей до соціальних служб.

Звернення про вчинення домашнього насильства розглядаються й від дітей. Поліція у будь-якому разі розбиратиметься у ситуації. Жоден сигнал не залишається поза увагою правоохоронців.

У Чернігові на виклики про насильство в сім’ї реагує мобільна група, яка виїжджає протягом 15 хвилин з моменту виклику. В області цим займаються групи реагування патрульної поліції.

Типовий алгоритм дій поліцейських на місці події такий: правоохоронці встановлюють особу потерпілого/потерпілих і в першу чергу мають переконатися, що вони знаходяться в безпеці і не потребують допомоги медиків. Після цього встановлюють особу правопорушника.

Також поліцейські можуть одразу надати необхідну допомогу. Наприклад, провести консультацію, профілактичну бесіду з учасниками події, прийняти заяву у потерпілого, встановити свідків події. Після цього поліція складає протокол чи терміновий заборонний припис.

Припис обмежує кривдника у певних правах. Так, поліцейські можуть обмежити правопорушнику спілкування з потерпілим, зобов’язати домашнього насильника покинути спільне місце проживання (навіть, якщо житло йому належить).

Поліція інформує – якщо ви стали жертвою або свідком домашнього насильства, звертайтеся за такими номерами телефонів:

  • на лінію «102»;
  • в департамент сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА (0462) 67-45-14;
  • у службу у справах дітей Чернігівської ОДА (0462) 674-638;
  • в Чернігівський обласний центрі соціальних служб для сім’ї дітей та молоді (0462) 774-825;
  • у Чернігівський обласний центр соціально-психологічної допомоги – (0462) 5-83-97.

У березні поліцейські Чернігівщини відпрацювали 642 повідомлення від громадян про вчинення домашнього насильства.

  • Відносно кривдників правоохоронці склали 140 протоколів;
  • Поліцейські винесли 69 тимчасових заборонних приписів;
  • За фактами домашнього насильства поліція відкрила 9 кримінальних проваджень.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
На Чернігівщині поліція щодня складає в середньому шість протоколів про домашнє насильство http://monitor.cn.ua/ua/news/2152 Новости article Wed, 19 Feb 2020 18:21:00 +0200 Від початку року поліцейські Чернігівської області склали 277 адмінпротоколів за фактами насильства в сім’ях. Відкрито 21 кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження).

Домашнє насильство – злочин, що карається законом, а не «особливості сімейних стосунків». Показовою у цьому плані є кримінальна справа щодо насильства в сім’ї в Городнянському районі.

Чоловік систематично кривдив співмешканку: словесно ображав жінку, а в стані алкогольного сп’яніння ще й погрожував розправитися з нею та її дітьми.

Врешті-решт потерпіла звернулася до поліції. Поліцейські відкрили кримінальне провадження. Суд призначив кривднику покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, тож чоловіку доведеться перебувати під наглядом органу пробації.

Також з початку 2020 року поліцейські Чернігівщини винесли 41 тимчасовий заборонний припис домашнім кривдникам. Такий припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи. Його мета – негайно припинити домашнє насильство та не допустити його продовження чи повторного вчинення.

Поліція інформує: в Україні запрацювала «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства. Сервіс цілодобово доступний за номером 15-47, дзвінки є безплатними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
Результати моніторингового візиту до ІТТ у місті Мена на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/news/2150 Новости article Wed, 05 Feb 2020 15:52:00 +0200 Моніторинговою групою у складі регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Чернігівській області Ірини Жмаки, регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого Алли Лепехи та громадського монітора Дмитра Науменка здійснено моніторинговий візит до Ізолятора тимчасового тримання № 4 (м. Мена) ГУНП в Чернігівській області.

Під час візиту було оглянуто приміщення ІТТ, проаналізовано наявну документацію та досліджено умови перебування затриманих осіб.

На момент перевірки, згідно з отриманою інформацією, в ІТТ перебувала одна особа. Під час конфіденційного спілкування із затриманим скарг на неналежне чи жорстоке поводження з боку працівників ІТТ не надходило.

За результатами аналізу відомостей, зазначених в книгах та журналах, вивчення особових справ затриманих, можна зробити висновок про законність тримання осіб в ІТТ.

Ізолятор тимчасового тримання розташований в одній будівлі з Менським відділом поліції ГУНП в Чернігівській області. Будівля побудована в 1997 році, загалом її стан задовільний, проте більшість приміщень потребують ремонту (деякі приміщення відремонтованим власними силами співробітників ІТТ).

Умови перебування затриманих осіб в ІТТ не відповідають міжнародним та національним стандартам належного поводження. Зокрема, в камерах немає достатнього природного та штучного освітлення; затримані особи не мають можливості самостійно відкрити вікна для провітрювання камер. Температурний режим в більшості камер не відповідає визначеним стандартам, через що наказом керівника ІТТ призупинено функціонування трьох з них.

Крім того, у порушення вимог Європейських пенітенціарних правил, жоден з працівників ІТТ не має спеціальної підготовки щодо надання домедичної допомоги.

За підсумками моніторингового візиту буде підготовлений звіт та направлені відповідні акти реагування.

]]>
Про права дітей говорили під час круглого столу http://monitor.cn.ua/ua/news/2147 Новости article Wed, 20 Nov 2019 15:23:00 +0200 20 листопада 1989 року стала знаковою датою – саме в цей день держави-члени Організації Об’єднаних Націй прийняли Конвенцію про права дитини(Конвенція), чим визначили, що:

• дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження;

• дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння;

• важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя дітей в кожній країні, зокрема в країнах, що розвиваються.

За ініціативи Регіонального представника Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України у Чернігівській області Тетяни Коренькової було проведено міжвідомчу робочу зустріч у форматі круглого столу. В заході взяли участь: представники соціальних служб, громадських організацій, правозахисних організацій та держаних установ, регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області.

580 тисяч дітей постраждали в наслідок збройного конфлікту, що триває на сході України. 300 тисяч дітей отримали статус внутрішньо переміщеної особи та стикнулись разом зі своїми сім’ями з проблемами, що пов’язані з необхідністю втікати від війни. Ще приблизно 22 тисячі дітей досі проживають чи перебувають поблизу лінії розмежування та піддаються наслідкам ведення військових дій. Окрім цього, додатково, вирішення проблемних питань потребують діти, що перебувають в будинках-інтернатах та інших соціальних закладах. Обговорення цих та інших питань стало темою даного заходу.

Також, Тетяна Коренькова ознайомила присутніх з результатами діяльність Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини, вказала на сильні сторони області та напрями, які потребують особливого контролю та вимагають комплексної роботи різних відомств, для зменшення їх негативних наслідків. Після чого присутні заслухали доповіді представників організацій, що були присутніх на заході, про результати їх роботи, яка направлена на захист прав дітей та зменшення випадків їх порушення.

]]>
Спільні дії на захист прав дитини http://monitor.cn.ua/ua/news/2146 Новости article Tue, 19 Nov 2019 15:18:00 +0200 Юрист Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Ірина Бірюк взяла участь у засіданні за «круглим столом» на тему «Взаємодія органів державної влади та громадських організацій у сфері соціально-правового захисту дітей». Захід організовано Службою у справах дітей обласної державної адміністрації.

Учасниками заходу були також керівники відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП України в області, Обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служб у справах дітей Чернігівської райдержадміністрації, Деснянської, Новозаводської районних у місті Чернігові радах, представники ГО «МАРТ», «Аратта», «Голос батьків», «Освітній дім з прав людини в Чернігові», «Чернігівська дія».

Під час виступів спікери підняли актуальні питання дотримання прав дитини в Чернігівській області та розкрили проблеми, що були виявлені під час моніторингу прав дитини в Чернігівській області.

Серед гострих питань, які потребують вирішення є стан дотримання прав дитини в інтернатних закладах області, протидія булінгу у закладах освіти області, посилення інформаційної роботи на тему прав дитини серед педагогів та медичних працівників області, представників служб та установ, що працюють в інтересах дітей, та створення необхідної нормативної бази для їх діяльності для забезпечення найкращих інтересів дитини.

Начальник Служби у справах дітей обласної державної адміністрації Людмила Зеленько, відзначила значний внесок громадських організацій у реалізацію на території області державної політики стосовно захисту прав та законних інтересів дітей. На її переконання – це потужним рушієм змін, які відбуваються у суспільстві, у тому числі і тих, які стосуються захисту прав дитини.

]]>
У Чернігові провели тренінг для працівників системи БВПД та адвокатів з протидії торгівлі людьми http://monitor.cn.ua/ua/news/2144 Новости article Wed, 06 Nov 2019 18:06:00 +0200 «Працівники центрів з надання БВПД постійно проводять правопросвітницькі заходи щодо протидії торгівлі людьми серед населення, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також осіб, що перебувають на обліку у Державній службі зайнятості. Тому, є необхідність в отриманні інформації від фахівців, що працюють саме в галузі протидії торгівлі людьми », - зазначила Олеся Пирковська, заступник директора Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області під час вступного слова, з якого розпочався тренінг для працівників системи БВПД.

«Виявлення та протидія торгівлі людьми, правовий супровід жертв, забезпечення компенсації» - тема тренінгу, що організувала Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області за підтримки Посольства США в Україні.

В ході тренінгу учасники поглибили свої знання про протидію торгівлі людьми, навчились визначати осіб, що можуть бути потерпілими від торгівлі людьми, але через страх чи інші особисті причини бояться говорити про це. Було обговорено подальші кроки, які необхідно зробити після того, як жертву торгівлі людьми було ідентифіковано, до яких установ та організацій варто звернутись для подальшого супроводу жертви на етапі реабілітації.

Окрім цього, завдяки тренерам заходу, національній експертці з питань протидії торгівлі людьми, голові благодійного фонду «Ксена» Оксані Устиновій та виконавчому директору БФ «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги» Віталію Місяцю, вдалось підвищити обізнаність учасників заходу в питаннях надання професійної правової допомоги жертвам торгівлі людьми та посилити обізнаність учасників щодо ідентифікації випадків торгівлі людьми під час надання правової допомоги.

]]>
У Чернігові відбулася пресконференція на тему «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості» http://monitor.cn.ua/ua/news/2138 Новости article Tue, 17 Sep 2019 19:05:00 +0300 У Чернігові за сприяння заступника директора Департаменту - начальника управління інформаційної діяльності та видавничої справи ОДА Оксани Сердюк відбулась пресконференція в ході якої, запрошені гості з числа представників ЗМІ, клієнтів котрі успішно скористались правом на безоплатну правову допомогу, їх представників та працівників партнерських організацій обговорили питання, що стосуються ролі системи безоплатної правової допомоги в Україні та в регіоні, тенденції розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні, правові інновації, кращі міжнародні практики та досвід, презентовані під час першої Київської міжнародної конференції.

Захід проводили: директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Чернігівській області Ірина Протченко, директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко та заступник начальника відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Ярослав Хоменко. Також, на заході були присутні: директор громадської організації «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Віктор Тарасов, юрист громадської організації «МАРТ» Дмитро Науменко та клієнти Чернігівського місцевого центру.

Ірина Протченко розповіла присутнім про шлях становлення та розвиток системи безоплатної правової допомоги, починаючи з 2011 року, коли було прийнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу», трансформацію системи та розширення кола суб’єктів на безоплатну вторинну правову допомогу, які перепони довелось подолати на шляху формування системи в регіоні та в Україні вцілому, для досягнення яких цілей направлена робота системи та які стратегічні перспективи розвитку можливі в майбутньому.

Володимир Бобруйко поділився досвідом діяльності місцевого центру. Акцентував увагу на тому, що на території області діє Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Особи, котрі там перебувають, постійно звертаються за допомогою до Чернігівського місцевого центру. Деякі працівники Центру, включно з директором, пройшли відповідне навчання по роботі з даною категорією осіб та володіють знаннями та навичками для надання кваліфікованої допомоги особам, що перебувають в даному закладі. Також, визначені працівники центру проходять навчання за напрямом медіації. В найближчому майбутньому планується, що на базі Центру запрацює кабінет медіації, діяльність якого має на меті збільшити кількість вирішення спорів без звернень до суду та зменшити рівень соціальної напруги, що пов’язана з ворожнечею під час вирішення спірних питань.

Ярослав Хоменко поділився власними позитивними практиками, що мали на меті захист прав клієнтів в соціальній сфері. Справи стосувались, неправильного нарахування пенсій управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та у відмові страхової виплати клієнту однією з страхових компаній. В обох випадках, за активної участі фахівця Центру, вдалось відновити справедливість та в судовому порядку змусити відповідачів провести виплати відповідно до законів України.

Також, під час пресконференції було презентовано відеоролики з історіями реальних людей, котрим завдяки роботі системи безоплатної правової допомоги вдалось захистити свої порушені права та відновити справедливість.

]]>
У Коропській громаді підбили підсумки Бюджету участі-2019 http://monitor.cn.ua/ua/news/2131 Новости article Sat, 13 Jul 2019 23:34:00 +0300 30 червня закінчилося голосування за проєкти, подані на реалізацію за селищною цільовою програмою «Громадське бюджетування» (Бюджет участі) на 2019 рік. Голоси підрахували 10 липня під час засідання Експертної групи з питань реалізації цієї програми.

Так, найбільше голосів набрав проєкт зеленого туризму в Будищі – 66 голосів (45 000 грн). Проєкт спорудження велосипедної парковки на другому місці – 44 голоси (25 000 грн). І проєкт оновлення музейного обладнання та створення музейних експозиції у Коропі – на третьому місці із 23 голосами (30 000 грн). Цьогоріч на програму Громадського бюджету заклали 100 тисяч гривень.

Тож тепер, на найближчій сесії селищної ради будуть визначені розпорядники коштів. До 31 грудня поточного року виконавці нададуть до Експертної групи звіт щодо виконання проєктів із результативними показниками (включаючи витрати) та фото виконаного об’єкту, йдеться в повідомленні Коропської селищної ради.

]]>
Прокуратура виявила числені порушення в утриманні в'язнів у жіночій колонії №44 http://monitor.cn.ua/ua/news/2132 Новости article Sat, 13 Jul 2019 20:36:00 +0300 Фахівці Чернігівської місцевої прокуратури перевірили як виконують законодавство при утриманні в’язнів у ДУ «Чернігівська виправна колонія (№ 44)», а також як надають медичну допомогу в закладі.

У ході перевірки установи встановлено численні порушення з питань матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення останніх.

Так, у неналежних умовах зберігаються продукти харчування, зокрема, не дотримується температурний режим, що може свідчити про їх непридатність до вживання та вірогідність отруєння ними в’язнів.

У приміщеннях продовольчих складів не дотримуються умови зберігання сипучих виробів.

Перевіркою їдальні встановлено, що стан вказаного приміщення не відповідає встановленим нормам, ванни для миття овочів не підключені до центрального водопостачання, не дотримуються вимоги щодо дезінфекції приміщення (наявні сліди життєдіяльності птахів, на трубі росте мох). Через відсутність належного фінансування вже більше року тривають ремонтні роботи.

Приміщення пральні знаходиться у занедбаному санітарному стані, на стінах та підлозі розповсюджується грибок через підвищену вологість.

Перевіркою дільниці слідчого ізолятора при Чернігівській ВК № 44 встановлено, що у камерах, де тримаються ув`язнені, душно, вентиляція природна, недостатня для забезпечення надходження свіжого повітря у камери. Через великі тріщини у підлозі камер та підвищену вологість проникають слимаки, комахи та гризуни. Умивальники потребують заміни, туалетні установки без зливу.

Також, перевіркою виявлено численні порушення норм чинного законодавства у сфері надання засудженим медичної допомоги.

Медична частина установи знаходиться в антисанітарному стані, потребує ремонту, належне медичне забезпечення (ліки тощо) відсутнє, рукомийників немає. В установі також відсутній спеціальний транспорт для доставки в’язнів до закладів охорони здоров’я. Стоматологічну допомогу надати ув’язненим неможливо, як і провести необхідні лабораторні дослідження, обстеження на гепатит С. Гінекологічне крісло, закуплене з державні кошти, неможливо зібрати через відсутність всіх необхідних деталей.

Вказане призводить до численних скарг ув’язнених на неякісне медичне обслуговування як до медичної частини, яка діє на території Чернігівської ВК № 44, так і до Чернігівської місцевої прокуратури. Бездіяльність працівників медичної частини установи, як наслідок, призводить до значного погіршення стану здоров`я засуджених та зволікання з наданням їм належної та якісної медичної допомоги.

У крамниці, де засуджені могли б купити собі продукти харчування, зберігаються прострочені та непридатні для вживання товари.

В установі також наявний випадок укриття від обліку факту отримання засудженою виробничої травми.

За результатами перевірки начальникам ДУ «Чернігівська виправна колонія (№ 44)» та філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» в області внесено вказівки про усунення виявлених у ході перевірки порушень, які перебувають на розгляді.

Стан дотримання конституційних прав громадян у місцях несвободи й надалі залишається на постійному контролі керівництва місцевої прокуратури, робота на вказаному напрямі триває.

За інформацією Чернігівської місцевої прокуратури

]]>
Стандарти належного поводження в місцях попереднього ув’язнення: круглий стіл в Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/news/2129 До Міжнародного дня на підтримки жертв катувань за ініціативи відокремленого підрозділу громадської організації «Україна без тортур» у Чернігівській області відбувся круглий стіл на тему: “Стандарти належного поводження в місцях попереднього ув’язнення» для начальників установ виконання покарань, начальників слідчих ізоляторів ДКВС України, психологів відділів соціально-виховної та психологічної роботи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС України. Новости article Mon, 01 Jul 2019 22:55:00 +0300 В Академії Державної пенітенціарної служби за участі начальника відділу нормативно-правового забезпечення прав людини на належне утримання Департаменту реалізації національного превентивного механізму Ірини Савицької та голови ГО «Україна без тортур» Олександра Гатіятулліна, регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Тетяни Коренькової, регіонального координатора Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Алли Лепехи, громадського монітора НПМ Дмитра Науменка було проведено круглий стіл для начальників установ виконання покарань, начальників слідчих ізоляторів ДКВС України, психологів відділів соціально-виховної та психологічної роботи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС України.

Основними системними проблемами осіб, що були ув’язнені чи заарештовані в Україні, є неналежні умови тримання під вартою, погане поводження та неналежне розслідування за скаргами на погане поводження. Такий аналіз дотримання прав людини в українських закладах виконання покарань, проведений Секретаріатом Урядового уповноваженого з прав людини та був оприлюднений у ході «круглого столу» начальником відділу нормативно-правового забезпечення прав людини на належне утримання Департаменту реалізації національного превентивного механізму Іриною Савицькою.

Під час заходу було обговорено запровадження на національному рівні превентивних механізмів для попередження катування в закладах ув’язнення, відповідно до Факультативного протоколу ООН до Конвенції проти тортур, ратифікованого Україною влітку поточного року. Як було зазначено у ході засідання, сучасний стан дотримання прав та свобод ув’язнених чи заарештованих в Україні осіб поки що далекий від загальновизнаних міжнародних норм.

Учасники круглого столу обговорили звіт Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Документ підготовлено за підсумками візиту місії комітету, який відбувся у грудні 2017 року. За результатами оприлюдненого звіту Комітет Ради Європи закликає українську владу невідкладно вжити заходів, щоби подолати жахливу ситуацію у в’язницях. Зазначається, що більшість відвіданих установ позбавлення волі вразили «поганими, а часом навіть жахливими умовами». На думку місії, це може бути результатом дуже малої кількості працівників в’язниць. Умови праці в’язнів не відповідають вимогам законодавства, міжнародним стандартам і за більшістю показників можуть розцінюватися як нелюдське поводження з людьми.

Серед позитивних зрушень, які відбулися у цій сфері протягом останніх років, на думку учасників заходу, стала відкритість діяльності вітчизняної пенітенціарної системи. Серед здобутків реформування пенітенціарної системи відзначається якісно новий рівень взаємодії органів виконання покарань і правозахисних організацій.

]]>
В області діють мобільні бригади з протидії домашньому насильству http://monitor.cn.ua/ua/news/2125 Новости article Mon, 10 Jun 2019 18:49:00 +0300 За даними міжвідомчої статистики, минулого року в області зареєстровано 2566 звернень щодо фактів насильства в сім’ї. Порівняно з 2017 роком кількість звернень зменшилась на 13%. Втім, така тенденція не свідчить про загальний рівень насильства. Адже фіксуються лише ті випадки, коли було офіційне звернення до органів поліції та виконавчої влади.

— Масштаби випадків вчинення насильства набагато більші. Є фактори, що створюють перепони для звернення реальних чи потенційних постраждалих. Це, зокрема, недостатній рівень поінформованості громадян про види насильства та відповідний захист і допомогу, певна недовіра до правової системи, небажання відкривати свою таємницю суспільству (особливо це стосується чоловіків) та інші, — зазначила директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА Ніна Лемеш сьогодні на тематичному брифінгу в облдержадміністрації.

Очільниця Департаменту, що є регіональним координатором у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, наголосила: нині в Україні впроваджується принципово нова державна політика, орієнтована на створення єдиної ефективної системи належного реагування на кожен випадок насильства та його профілактику.

Важливим кроком у цьому напрямі є запровадження кримінальної відповідальності за систематичне домашнє насильство: покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.

Передбачено покарання і за примушування до шлюбу, зґвалтування, сексуальне насильство відносно подружжя чи колишнього подружжя, кримінальну відповідальність за невиконання обмежувальних заходів або приписів.

Для протидії домашньому насильству та жорстокому поводженню з дітьми на Чернігівщині продовжують створюватися мобільні бригади соціально-психологічної допомоги. На сьогодні в області працює 16 таких спеціалізованих служб, зокрема 4 — в ОТГ.

Заступник директора обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ольга Старовойт: «Як правило, мобільні бригади створюються при центрах соціальних служб. Їх мета — попередження проявів насильства та допомога постраждалим. Цього року вже здійснено 134 виїзди з метою профілактики та 6 — за фактом повідомлень про насильство в сім’ї. Крім того, в області діє центр соціально-психологічної допомоги. Тут жертви насильства не тільки проживають, а й отримують фахову підтримку. Щороку до центру звертається все більше людей, що свідчить про довіру населення до соціальних працівників. Так, нині у центрі 4 мами, у яких 9 дітей, та одна особа — жертва насильства в сім’ї».

Профільним структурам та службам стали більше довіряти не тільки дорослі, а й діти, які особисто звертаються до поліції. За 5 місяців цього року в області зафіксовано 36 таких повідомлень (за аналогічний період минулого року — 22), у тому числі 24 — від дівчаток.

Начальник відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності Головного управління Нацполіції в області Ольга Панкратова: «З березня цього року маємо чіткий порядок оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Відтак, уже винесено 5 термінових заборонних приписів. За 5 місяців складено 757 протоколів за вчинення домашнього насильства. Нині на профілактичному обліку перебувають 1496 осіб, з них 1470 — чоловіки».

Спікери зазначили, що законодавче підґрунтя для боротьби з проблемою домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми створене. Головне — не боятись і не соромитись розказати про свій випадок спеціалістам. Для цього варто зателефонувати на національну «гарячу» лінію (0800) 500-335 (або 116-123) чи до поліції на номер «102». Можна також звернутись до Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА — (0462) 67-45-14 та Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді — (0462) 77-50-78.

За інформацією Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
У Сновській ОТГ триває прийом заявок бюджету участі http://monitor.cn.ua/ua/news/2122 У Сновській об`єднаній громаді нагадують, що з метою вдосконалення механізмів залучення громадськості до участі у бюджетному процесі у січні 2019 р. була прийнята відповідна Програма та затверджено Положення про громадський бюджет (бюджет участі). Новости article Tue, 09 Apr 2019 21:07:00 +0300 Його суть полягає у тому, що, що кожен житель громади, якому виповнилося 14 років та який проживає та/або зареєстрований на території громади, може взяти участь у розподілі частини річного міського бюджету, запропонувавши ідею, проект, програму з покращення зовнішнього вигляду громади та умов проживання у ній, соціально-економічного, культурного і просторового розвитку. Загальна вартість такого проекту у 2019 році не може перевищувати 200 тис. грн.

Знайти бланк-заявку пропозиції (проекту) можна на офіційному сайті Сновської міської ради в розділі «Громадський бюджет».

Наразі в Сновській громаді триває збір таких проектів. Кінцевий термін подання проектної заявки до 31 травня 2019 року.

Прохання направляти проектні заявки до відділу економічного розвитку та інвестицій Сновської міської ради за адресою: м. Сновськ, вул. Незалежності, 19, каб. №16, або надсилати на електронну адресу budget.msnovsk@gmail.com з поміткою «Громадський бюджет».

В липні 2019 року серед жителів громади буде організовано голосування з метою визначення проекту-переможця, який отримає фінансування, про що буде повідомлено додатково. Проектна заявка, яка набере найбільшу кількість голосів жителів громади, отримає фінансування з бюджету громади та буде реалізована до кінця 2019 року.

Більше за посиланням або за тел. 2-13-32.

За повідмленям сайту Сновської ОТГ

]]>
У Чернігівському навчально-реабілітаційному центрі забезпечується реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами http://monitor.cn.ua/ua/news/2121 Регіональний координатор зі зв’язків з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Алла Лепеха спільно з моніторами національного превентивного механізму Інною Сімакіною та Юлією Вауліною здійснили моніторинговий візит до комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради. Новости article Mon, 08 Apr 2019 20:39:00 +0300 Метою діяльності загальноосвітнього навчального закладу є реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку, їх інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень.

Під час візиту здійснювався моніторинг стану забезпечення прав вихованців центру на отримання освіти та індивідуального розвитку, реабілітаційних послуг, реалізації права на гідні умови проживання.

Центр розрахований на 110 дітей. У 2018/2019 навчальному році в ньому навчається 111 дітей. Зокрема, 3 дітей-сиріт, 3 дітей, позбавлених батьківського піклування та 77 дітей з інвалідністю. 16 учнів перебувають на індивідуальній формі навчання.

В навчально-реабілітаційному центрі для дітей створено 13 класів, наповнюваність яких становить від 5 до 10 дітей. На момент візиту у закладі перебувало 75 вихованців, 19 з яких проживають у центрі.

Чернігівський навчально-реабілітаційний центр має достатню матеріальну базу. В закладі чисто, затишно, доброзичлива атмосфера.

Під час моніторингового візиту встановлено, що навчально-виховний процес у закладі організовано на належному рівні. Виховна робота спрямована на формування соціальних компетентностей та комплексної реабілітації учнів на всіх етапах становлення особистості. Головна увага приділяється створенню умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів, виховання громадянина з демократичним світоглядом і культурою, вихованню в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, формуванню належних гігієнічних навичок і засад здорового способу життя.

Центр надає послуги з декількох видів реабілітації: медичної, яка передбачає лікувально-профілактичні заходи; фізичної, яка передбачає фізкультурно-реабілітаційні заходи з використанням спеціального колекційного обладнання, проведення спеціальної лікувальної фізкультури, ритміки; психолого-педагогічної, яка здійснюється практичним психологом і забезпечує дітям із складними вадами розвитку психолого-педагогічну корекцію, діагностику, психологічну та педагогічну корекцію емоційно-вольової сфери та розумового розвитку; соціальної та побутової, яка здійснюється соціальним педагогом та вихователями.

Заклад повністю забезпечений педагогічними кадрами, серед яких вчителі дефектологи, логопеди, реабілітологи.

Водночас під час моніторингового візиту були виявлені наступні недоліки. Норма площі проживання на одного вихованця в окремих спальних кімнатах не відповідає необхідним національним стандартам. На кухні було виявлено битий посуд.

Крім того, приміщення, у якому розташований центр, побудовано у 1956 році. Капітального ремонту за період існування закладу не проводилось, внаслідок чого не забезпечена архітектурна доступність навчального закладу для дітей з особливими освітніми потребами.

За підсумками моніторингового візиту буде підготовлений звіт та направлені відповідні акти реагування.

]]>
Результати моніторингового візиту до Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернат I-III ступенів http://monitor.cn.ua/ua/news/2120 Новости article Wed, 27 Mar 2019 23:19:00 +0200 Регіональний координатор зі зв’язків з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Алла Лепеха спільно з моніторами національного превентивного механізму Дмитром Науменко та Інною Сімакіною здійснили моніторинговий візит до комунального закладу «Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат I-III ступенів» Чернігівської обласної ради.

Відповідно до Статуту, затвердженого у березні 2017 року, навчальний заклад забезпечує реалізацію права дітей, які потребують соціальної допомоги, на загальну середню освіту. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування та ті, що потребують соціального захисту, перебувають на повному державному утриманні.

Головною метою школи-інтернату є утримання, виховання та навчання дітей, які потребують соціальної допомоги (не мають необхідних умов для виховання та навчання в сім’ї), розвиток їхніх природних здібностей, формування соціальної зрілості особистості.

У школі-інтернаті навчається 157 дітей з різних районів Чернігівської області віком від 6 до 18 років, в тому числі 4 дітей-сиріт, 15 дітей, позбавлених батьківського піклування, 7 дітей з інвалідністю.

Під час моніторингового візиту встановлено, що навчально-виховний процес у школі-інтернаті організовано на достатньому рівні. Для навчання дітей сформовано 11 класів, які укомплектовані навчальним обладнанням, необхідними технічними засобами, комп’ютерною технікою.

Заклад повністю забезпечений педагогічними кадрами. Адміністрацією школи на належному рівні створено умови для всебічного розвитку дітей, їхнього дозвілля та підготовки до самостійного життя.

Для формування у дітей трудових навичок облаштовані майстерні з обробки металу та деревини, майстерня з обробки тканин і волокнистих матеріалів та майстерня з обробки харчових продуктів.

У школі працюють різноманітні гуртки та спортивні секції. Діти відвідують станцію юних натуралістів, дитячу спортивну школу, станцію юних техніків.

Під час моніторингового візиту були виявлені порушення прав вихованців. Зокрема, в школі-інтернаті порушується право дітей на приватність, а саме в туалетних кімнатах, де туалети розташовані один навпроти іншого, відсутні дверцята. В душових для хлопчиків не має шторок.

Не у всіх спальних кімнатах є доступ до питної води. На харчоблоці члени моніторингової групи виявили битий з іржею емальований посуд. Меню в їдальні знаходиться в недоступному для перегляду місці. Воно розташоване дуже високо, що унеможливлює ознайомлення з ним вихованців. В холодильних камерах зберігаються несумісні продукти.

Будівлі та гігієнічні кімнати школи-інтернату не пристосовані для маломобільних груп та осіб з інвалідністю.

Не всі індивідуальні програми реабілітації дітей з інвалідністю вчасно оновлюються.

Потребує покращання робота з батьками вихованців.

За підсумками моніторингового візиту буде підготовлений звіт та направлені відповідні акти реагування.

]]>
Результати моніторингового візиту до Прилуцького навчально-реабілітаційного центру на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/news/2119 Новости article Mon, 25 Mar 2019 22:06:00 +0200 З метою здійснення моніторингу дотриманням прав дітей регіональний координатор зі зв’язків з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Алла Лепеха спільно з монітором національного превентивного механізму Дмитром Науменком здійснили моніторинговий візит до комунального закладу «Прилуцький навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради.

Це навчальний заклад для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.

Під час візиту здійснювався моніторинг стану забезпечення прав вихованців центру на отримання освіти та індивідуального розвитку, реабілітаційних послуг, реалізації права на гідні умови проживання.

Центр розрахований на навчання 150 дітей. На момент візиту у ньому перебували 72 вихованці, з яких 27 шкільного віку, а 45 - дошкільного, в тому числі 42 дітей з інвалідністю.

В навчально-реабілітаційному центрі для дітей шкільного віку створено 4 класи, а для дошкільнят - 5 виховних спецгруп.

Під час моніторингового візиту встановлено, що навчально-виховний процес у закладі організовано на достатньому рівні. В освітньому процесі використовуються різноманітні форми організації діяльності дітей. Зокрема, інтегровані, комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття, міні-заняття.

Основні напрямки корекційно-розвиткової роботи центру: розвиток мовлення, ритміка, лікувальна фізкультура, соціально-побутове орієнтування. Спеціальні корекційно-розвиткові заняття проводяться у першу і другу половину дня педагогами з відповідною освітою.

Заняття з лікувальної фізкультури у класах для дітей з інтелектуальними порушеннями проводяться за спеціально розробленими індивідуальними комплексами з урахуванням форм і ступеня важкості захворювання дітей.

Заклад повністю забезпечений педагогічними кадрами, серед яких вчителі-дефектологи, логопеди, реабілітологи.

Прилуцький навчально-реабілітаційний центр має достатньо хорошу матеріальну базу. В закладі чисто, затишно, доброзичлива атмосфера.

Водночас під час моніторингового візиту були виявлені наступні недоліки. На кухні було виявлено битий посуд. Норма площі проживання на одного вихованця в спальних кімнатах не відповідає необхідним національним стандартам. Потребує ремонту пральня, частина адмінбудівлі. Вбиральні не пристосовані для осіб з інвалідністю. Також відсутні будь-які позначення/пристосування для осіб з порушенням зору та слуху.

За підсумками моніторингового візиту буде підготовлений звіт та направлені відповідні акти реагування.

]]>
У Понорницькому психоневрологічному інтернаті на Чернігівщині намагаються створити підопічним умови, наближені до домашніх http://monitor.cn.ua/ua/news/2111 Новости article Fri, 01 Mar 2019 17:42:00 +0200 Моніторинговою групою у складі співробітників Департаменту реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Анастасії Клюги, Лариси Боюк, регіонального координатора взаємодії із громадськістю у Чернігівській області Алли Лепехи та громадський монітор Віктора Тарасова було здійснено моніторинговий візит до Понорницького психоневрологічного інтернату на Чернігівщині.

Під час візиту були виявлені певні порушення та недоліки. В інтернаті відсутня ліцензія на проведення господарської діяльності з медичної практики. Також раз на рік не проводиться огляд підопічних лікарсько-консультативною комісією за участю лікаря-психіатра з метою вирішення питань щодо доцільності їхнього подальшого перебування в інтернаті та необхідності встановлення чи припинення опіки або піклування над ними.

Порушення були зафіксовані і у харчоблоці. На час візиту в обід було приготовлено кашу з піджаркою. Рецептурна картка страви була відсутня, а замість м’яса підопічним приготували смажене сало.

Моніторингова група зауважила, що жінки, зазвичай, впродовж дня перебувають в так званій «ігровій кімнаті» та в холодну пору року не виходять на вулицю.

Понорницький психоневрологічний інтернат розрахований на проживання 80 жінок з психічними розладами. Адміністрація установи намагається створити підопічним умови, наближені до домашніх. За особистої ініціативи директора частково замінено старі ліжка з панцирними сітками на нові з ортопедичними матрацами. Найближчим часом будуть замінені усі старі ліжка.

Також з метою соціалізації підопічних було закуплено пральні машини та електричну кухонну плиту. Під час особистих розмов, без присутності третіх осіб, жінки розповіли, що мають можливість готувати їжу самостійно, адміністрація їм цього не забороняє.

За результатами візиту будуть підготовлені акти реагування Уповноваженого та направлено до Чернігівської обласної державної адміністрації.

]]>
Жахливі умови праці та відсутність належного медичного забезпечення: у Чернігівській колонії №44 порушуються права засуджених жінок http://monitor.cn.ua/ua/news/2106 Новости article Fri, 15 Feb 2019 23:00:00 +0200 В рамках реалізації національного превентивного механізму співробітники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олена Темченко та Валерія Батуринська спільно з представниками громадськості Аллою Лепехою, Ларисою Шумною та Анжелою Мойсеєнко перевірили стан дотримання прав жінок, які відбувають покарання в державній установі «Чернігівська виправна колонія №44».

Особливістю зазначеної установи є те, що вона є однією з двох установ кримінально-виконавчої системи, в якій разом з ув’язненими жінками перебувають діти до трьохрічного віку. Починаючи з 2010 року, засуджені жінки отримали право проживати в «Будинку матері та дитини» разом зі своєю дитиною. Хто не виявив бажання проживати спільно, мають право спілкуватись зі своїми дітьми без обмежень.

На день візиту в установі утримувалась 151 засуджена жінка, з них 7 жінок з дітьми віком до трьох років перебувають у «Будинку матері та дитини», в якому створені всі необхідні умови для нормальної життєдіяльності та розвитку дітей.

Адміністрація установи забезпечила учасникам моніторингового візиту безперешкодне ознайомлення з умовами тримання жінок і дітей в установі та проведення з ув’язненими конфіденційних бесід.

Монітори відзначили, що адміністрацією установи намагається привести умови тримання осіб у відповідність до встановлених вимог. Проте під час візиту були виявлені порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження із в’язнями.

Зокрема, умови тримання новоприбулих жінок у дільниці карантину, діагностики і розподілу, є недопустимими та такими, що принижують гідність. Приміщення потребує негайного ремонту, каналізація не працює.

Крім того, під час конфіденційних бесід жінки скаржилися на відсутність гарячої води в комунально-побутових приміщеннях гуртожитків, де вони проживають, на низьку заробітну плату працюючим на виробництві установи. Особливе занепокоєння у членів моніторингового візиту викликали заяви засуджених про неможливість реалізувати своє право на пільги, передбачені кримінально-виконавчим законодавством України, здебільшого йшлося про умовно-дострокове звільнення для засуджених жінок з дітьми.

Виявлені факти порушення вимог кримінально-виконавчого законодавства та законодавства про працю при залученні засуджених та ув`язнених до суспільно-корисної праці. Зокрема, всі ув`язнені жінки, які залучені до праці на швейному виробництві працюють без належного оформлення. Працівниці із числа засуджених виконують свої трудові функції понаднормово (працюють по 10 годин на день) та в вихідні дні. За цю роботу їм не доплачують. Крім того, жінки працюють в умовах недотримання вимог законодавства з охорони праці. Зокрема, на виробництві з переробки сировини для наповнювачів матраців використовується секонд-хенд з неприємним запахом, примусова вентиляція у приміщенні на день візиту взагалі не працювала. У цеху також постійний пил та гуркіт, однак засуджені працюють без спецодягу та навушників. Монітори одностайно відзначили, що знаходитися у таких умовах цілий робочий день важко, а місцями взагалі неможливо.

Особливе занепокоєння в учасників візиту викликали не вирішенні питання організації медичного забезпечення. Зокрема, «Державна установа «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Чернігівській області досі не має ліцензії на здійснення медичної діяльності в колонії. Також вакантними в медичній частині є посади терапевта, психіатра, дерматолога та фтизіатра. Стан такого кадрового забезпечення та проблеми організаційного характеру призводять до порушення вимог законодавства і незабезпечення прав засуджених на своєчасну медичну допомогу та перевірку їхнього стану здоров’я, відповідно до вимог законодавства.

За результатом моніторингового візиту до Міністерству юстиції України буде спрямований відповідний звіт із зазначенням виявлених порушень прав в’язнів та наданням практичних рекомендацій щодо їх усунення.

]]>
Результати моніторингових візитів до органів поліції міста Чернігова http://monitor.cn.ua/ua/news/2105 Новости article Fri, 15 Feb 2019 10:40:00 +0200 Працівник Департаменту реалізації національного превентивного механізму Олександр Малий, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого з прав людини в Чернігівській області Алла Лепеха і громадський монітор Інна Сімакіна здійснили моніторингові візити до Чернігівського відділу поліції та Чернігівського районного відділення поліції ГУНП в Чернігівській області.

У ході візитів до вказаних органів поліції виявлені випадки порушення права на свободу та особисту недоторканість. Так, протоколи про затримання осіб за підозрою у вчиненні злочинів складаються через достатньо тривалий час після затримання, в протоколах не зазначається місце затримання. Мають місце порушення права на захист затриманих осіб. Про їх затримання відповідний Центр з надання безоплатної правової допомоги негайно після затримання не повідомляється, як наслідок адвокати прибувають до поліції не своєчасно. Через відсутність спеціальних кімнат неможливе проведення конфіденційних побачень затриманих осіб із захисниками.

У Чернігівському районному відділенні поліції відсутня також кімната для проведення слідчих дій, у Чернігівському відділі поліції така кімната є, однак, належним чином не обладнана та не використовується, тому процесуальні дії із затриманими проводяться в службових кабінетах працівників поліції.

Окрім цього, в Чернігівському відділі поліції обов’язки покладені Кримінальним процесуальним кодексом України на особу, відповідальну за перебування затриманих виконуються частково та не забезпечується повною мірою дотримання прав затриманих.

На час візиту на дверях окремих службових кабінетів вказаних органів поліції були відсутні таблички із зазначенням номерів, посад та прізвищ працівників, які в них працюють. Через це в разі потреби неможливо буде встановити, у яких саме службових приміщеннях перебували затримані чи доставлені особи, які скаржаться на неналежне з ними поводження з боку працівників поліції.

У службових кабінетах Чернігівського відділу поліції виявлені предмети, які можуть бути використані для заподіяння тілесних ушкоджень затриманим, доставленим та взятим під варту особам (боксерський мішок, ніж, подарункова шабля).

У Чернігівському відділі поліції не забезпечено вільний доступ громадян до Книги скарг та пропозицій, яка знаходилася за віконцем у чергового.

Звіти за результатами візитів будуть надіслані до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області.

]]>
Як відбувають покарання неповнолітні засуджені у Прилуцькій виховній колонії: результати моніторингового візиту http://monitor.cn.ua/ua/news/2103 Новости article Thu, 14 Feb 2019 16:27:00 +0200 В рамках реалізації національного превентивного механізму співробітники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснили плановий моніторинговий візит до Державної установи «Прилуцька виховна колонія» та перевірили стан дотримання прав неповнолітніх засуджених.

Моніторингова група відзначила, що керівництвом колонії вживаються заходи з приведення умов тримання підлітків у відповідність до встановлених законом вимог. Загальний морально-психологічний клімат в установі добрий, вихованці охоче спілкувалися та розповідали про своє життя за ґратами.

Водночас, моніторинговою групою виявлено деякі порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних стандартів у сфері поводження з в’язнями.

Під час конфіденційного спілкування від хлопців не надходило особливих нарікань на умови відбування покарання та ставлення до них з боку персоналу установи, однак вони відзначили, що адміністрація установи обмежує їхнє право на телефонні розмови. Всупереч вимог законодавства вихованцям надається дозвіл здійснювати лише одну телефонну розмову на день.

Крім того, в установі не виконуються норми Кримінально-виконавчого кодексу України щодо права засуджених на відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії в супроводі персоналу або батьків.

Під час відвідування приміщень харчоблоку було виявлено зношений посуд, який мав сліди бруду унаслідок тривалого використання, температура в їдальні не перевищувала 14°C.

У Прилуцькій виховній колонії не врегульовано питання надання медичної допомоги філією «Державної установи «Центр охорони здоров’я», яка досі не має ліцензії на здійснення медичної діяльності.

Крім того, не ведеться належний контроль за лікуванням. Під час спілкування з вихованцями один з них поскаржився на часті болі у шлунку та розповів, що йому призначено ліки, які не допомагають. Однак в його медичній карті відсутня інформація про звернення зі скаргами та медичні призначення.

За результатом моніторингового візиту до Міністерства юстиції України буде спрямований відповідний звіт із зазначенням виявлених порушень прав неповнолітніх засуджених та наданням практичних рекомендацій щодо їх усунення.

 

]]>
Проблеми із наданням медичної та соціальної допомоги дітям: результати моніторингу в Комарівській загальноосвітній школі-інтернаті http://monitor.cn.ua/ua/news/2099 Співробітником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оленою Прашко та громадським монітором Туханом Едієвим здійснено моніторинговий візит до Комарівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Чернігівської обласної ради. Новости article Mon, 28 Jan 2019 22:34:00 +0200 Під час візиту у медичному пункті школи-інтернату було виявлено значну кількість медичних препаратів, які зберігаються понаднормово, або з порушенням умов зберігання (були відрізані позначки з датами виготовлення та реалізації). У журналі амбулаторного прийому дітей не вказувалися причини звернення до медпункту, водночас у графі зазначалися видані дітям медичні препарати.

Під час поглибленого медичного огляду, який проводився у школі-інтернаті, лікарі встановили дітям медичні діагнози. Однак у медичних картках дітей були відсутні будь-які записи про надання їм спеціалізованої медичної допомоги. Зокрема, п’ятеро дітей потребували лікування, оскільки за висновками лікаря-ендокринолога відстають у фізичному розвитку. Одна дитина мала проблему з зайвою вагою, однак їй не призначено дієтичного харчування.

Значна кількість дітей мають такі захворювання, як риніт, фарингіт, сірчані пробки. Такий діагноз лікарем-отоларингологом встановлено 16-ти вихованцям. Окрім того, одна дитина має захворювання серцево-судинної система, одна – потребує огляду лікарем-хірургом, одна – консультації лікаря-невролога. Відтак, не ведеться належний контроль за станом здоров’я дітей та наданням їм своєчасної медичної допомоги.

Окрім того, було встановлено, що у дитини-сироти, вихованки інтернату,є проблеми з оплатою боргів за квартиру, яка залишилася їй після смерті матері та бабусі. Оскільки комунальні послуги за користування житлом не сплачувалися належним чином, накопичилася значна заборгованість, яку комунальні служби вимагають негайно погасити. У разі несплати боргу квартира буде вилучена, і дитина-сирота залишиться без житла.

Директором школи-інтернату та соціальним педагогом здійснюються заходи щодо збереження житла дитини-сироти. Зокрема, була виготовлена технічна документація на квартиру, підготовлено пакет документів для виготовлення ID-картки дитині для подальшої приватизації житла. Адміністрація зверталася до ВАТ «Облтеплокомуненерго», ПАТ «Чернігівгаз», КП «Чернігівводоканал» з проханням припинити нарахування платні та встановити безкоштовно лічильники для обліку використання холодної та гарячої води, теплової енергії тощо. Однак отримали відмову від посадових осіб. Тому залишається відкритим питання, в який спосіб дитина, яка не має власних доходів і яка весь час проживала в школі-інтернаті, буде сплачувати зазначений борг.

За результатами візиту будуть підготовлені акти реагування, які спрямують до керівництва Чернігівської обласної державної адміністрації.

]]>
Кардинальні зміни у психоневрологічному інтернаті на Чернігівщині: результати повторного моніторингового візиту http://monitor.cn.ua/ua/news/2098 Співробітник Департаменту реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Анастасія Клюга разом з громадськими моніторами Сергієм Буровим і Віктором Тарасовим здійснили повторний моніторинговий візит до Городнянського психоневрологічного інтернату у Чернігівській області. Новости article Fri, 25 Jan 2019 22:27:00 +0200 Під час першого візиту до цієї установи, який відбувся у 2015 році, монітори виявили грубі недоліки та порушення прав підопічних закладу. Відомості за результатами перевірки були внесені прокуратурою Чернігівської області до ЄРДР за ч. 1 ст. 367 КК України (службова недбалість).

Повторний візит засвідчив кардинальні зміни, які відбулися в інтернаті. Зокрема, приміщення, де раніше підопічних зачиняли за різного роду провини, переобладнали у молитовну кімнату. Усі мешканці, з якими спілкувалася моніторингова група, підтвердили, що після візиту НПМ у 2015 році припинилася практика тримання людей у холодному приміщенні.

Також суттєві зміни відбулися у відділенні для лежачих хворих. На час попереднього візиту там стояв нестерпний сморід, люди справляли природні потреби «під себе», від чого у них утворювалися пролежні та ранами на тілі, а підопічній з видимою раковою пухлиною молочної залози не надавалася медична допомога. На час повторного візиту монітори не одразу впізнали це відділення. В усіх кімнатах проведено ремонт, мешканці доглянуті, у підгузках, відсутній неприємний запах. Окрім того, під час перевірки роботи медичного блоку суттєвих зауважень не було зроблено. Підопічну закладу вчасно отримують консультації вузьких спеціалістів, за необхідності їх госпіталізують до лікарень.

«Це вперше на моїй практиці, коли в установі відбулися такі неймовірні зміни після візиту співробітників Департаменту національного превентивного механізму. Це дійсно вражає. Керівництво і персонал зрозуміли, що вони працюють для підопічних і що дотримання їхніх прав є найважливішою частиною роботи інтернату», – поділилася своїми враженнями співробітник Департаменту НПМ Анастасія Клюга.

Звіт за результатами візиту буде надісланий до Чернігівської обласної державної адміністрації та Міністерства соціальної політики України.

]]>
В 2019 році у Менській ОТГ запустять бюджет участі http://monitor.cn.ua/ua/news/2097 Бюджет участі – інструмент активних мешканців, які бажають змінити Менську громаду на краще. Кожен мешканець віком від 14 років може подати свій проект та взяти участь у конкурсі громадських проектів. Проекти, які отримають найбільшу підтримку від мешканців громади, будуть реалізовані міською радою під контролем авторів та громадськості. Новости article Thu, 24 Jan 2019 20:25:00 +0200 Що важливо знати громадянам про бюджет участі:

– загальний обсяг фінансування бюджету участі – 500 000 грн.;

– 60 відсотків загальної суми громадського бюджету належить до можливих проектів міської групи, поданих для реалізації на території внутрішньої громади міста Мена, селища Макошине;

– 40 відсотків загальної суми громадського бюджету належить до можливих проектів сільської групи, поданих для реалізації на території сільських та селищних населених пунктів:

– вартість одного проекту не може перевищувати 125 000 грн.;

– сфери реалізації проектів: благоустрій та розвиток інфраструктури, охорона навколишнього середовища, спорт та фізична культура, культура та туризм, безпека та громадський порядок, тощо;

– автором може виступати як один мешканець так і ціла група.

– проект має отримати підтримку 15 мешканців міста або сіл громади (необхідно зібрати підписи);

– проекти подаються в паперовому вигляді відділу економічного розвитку та інвестицій Менської міської ради;

– проекти, які спрямовані на розвиток бюджетної та житлово-комунальної сфери не приймаються.

В цьому році проекти по бюджету участі будуть прийматися з березня по травень протягом 30 календарних днів. Точну дату початку прийняття проектів участі буде оголошено пізніше. Тож подавайте проекти, втілюйте свої мрії щодо розвитку території та голосуйте за вподобаний саме Вами проект.

Більш детальну інформацію про порядок і правила участі, форми для заповнення можна дізнатися у відділі економічного розвитку та інвестицій Менської міської ради.

Залишились запитання чи є бажання отримати консультацію? Звертайтесь до відділу економічного розвитку та інвестицій Менської міської ради.

]]>
Моніторинг Новгород-Сіверської установи виконання покарань № 31 http://monitor.cn.ua/ua/news/2095 Моніторинговий візит було здійснено в рамках реалізації національного превентивного механізму співробітниками Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини спільно із Регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини у Чернігівській області. Новости article Sat, 22 Dec 2018 18:12:00 +0200 Під час особистого опитування, від в’язнів не надходили скарги щодо катування або неналежного поводження з боку працівників установи. Слід відзначити роботу адміністрації щодо забезпечення належного рівня морально-психологічного клімату серед в’язнів та персоналу.

Незважаючи на обмежене фінансування в установі проведено певну роботу щодо приведення умов тримання в’язнів у відповідність до вимог національного законодавства. Проте мають місце порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження із в’язнями.

Під час відвідування приміщень збірного відділення ДУ «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)» моніторингова група виявила, що в цих камерах відсутні вікна, столи, бачки із питною кип’яченою водою. Також у приміщеннях спостерігається підвищена вологість та задуха.

Хоча в установі є велика кількості нових матраців, моніторинговою групою було виявлено матраци у занедбаному стані.

Під час відвідання карцерів було виявлено, що камери не відповідають встановленим нормам для розміщення хоча б однієї особи, камери вузькі, в них недостатньо штучного та природнього освітлення, фактично напівтемрява. У вказаних приміщеннях санвузли перебували в антисанітарному стані, відсутній змивний бачок, а також бачок для питної води.

Також під час візиту встановлено грубі порушення в організації харчування: роздача їжі відбувається в антисанітарних умовах. Посуд в приміщенні харчоблоку застарілий із облущеною емаллю та іржавий.

У камерах установи та інших житлових приміщеннях відсутня примусова вентиляція, внаслідок чого спостерігається задуха, підвищена вологість та наявна пліснява на стінах.

Моніторингова група окремо звернула увагу на неналежні умови праці співробітників установи. Режимний корпус перебуває у незадовільному санітарно-технічному стані, стеля та стіни в коридорах протікають, наявний грибок.

Електромережі використовуються з порушенням правил пожежної безпеки.

У медичній частині установи встановлено недоукомплектований штат лікарів, відсутні посаді лікарів-психіатра та інфекціоніста. Розпорядок дня медичної частини також відсутній. Скарг на медичне забезпечення від осіб, які утримуються в установі, не надходило. Камери інфекційного ізолятора потребують ремонту, на час візиту вони перебували в антисанітарному стані.

За результатом моніторингового візиту до вказаної установи Міністерству юстиції України та прокуратури області буде спрямований відповідний звіт із зазначенням виявлених порушень прав в’язнів та наданням практичних рекомендацій щодо їх усунення.

]]>
У Чернігові обговорили стан дотримання прав людини правоохоронцями http://monitor.cn.ua/ua/news/2096 У Чернігові відбулася прес – конференція для журналістів про стан дотримання прав людини правоохоронцями. Новости article Mon, 17 Dec 2018 18:19:00 +0200 Зокрема, регіональний координатор взаємодії із громадськістю Уповноваженого ВРУ з прав людини у Чернігівській області Алла Лепеха взяла розповіла під час прес-конференції про найбільш поширені факти порушень прав людини в Україні загалом та Чернігівській області зокрема. Також вона навела результати соціологічного дослідження, проведеного ГО «Центр інформації про права людини», щодо сприйняття та розуміння проблематики прав людини в українському суспільстві.

Поліцейський омбудсмен в Чернігівській області Надія Корицька розповіла, що Управління, яке вона представляє, здійснює контроль і нагляд за діяльністю поліцейських стосовно дотримання прав і свобод людини і громадянина.

У свою чергу старший інспектор відділу дільничних офіцерів управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області Марина Нітченко розповіла про роботу дільничних офіцерів поліції, які найбільше спілкуються з громадянами. Також вона зупинилася на випадках, коли поліція може обмежувати права і свободи громадян в межах адміністративного законодавства.

]]>
Проблеми та альтернативи безоплатної правової допомоги обговорено у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/news/2092 Сьогодні в культурно-діловому центрі «Світогляд» відбулися міські зібрання в форматі Town Hall Meetings на тему «Впровадження Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Новости article Thu, 13 Dec 2018 22:39:00 +0200 Захід організований Лабораторією законодавчих ініціатив у співпраці з Лігою інтернів за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Міські зібрання у форматі Town Hall Meetings – це кваліфіковане, цілеспрямоване та результативне обговорення будь-яких конкретних питань, що становлять громадський інтерес.

У рамках заходу було обговорено альтернативні варіанти вирішення актуальних проблем та шляхи подальшого впровадження Закону України «Про безоплатну правову допомогу», нових стандартів адвокатської етики.

Відповідно до передбаченого формату Town Hall Meetings, його учасники безпосередньо ознайомилися із сценаріями роботи заходу та взяли участь в обговоренні в малих групах за круглими столами, де працювали фасилітатор (модератор дискусії) та ноуттейкер (особа, яка нотує думки, висловлені учасниками). Усі висловлені та занотовані думки можна було переглянути в режимі реального часу на екранах. Після обговорення учасники проголосували за більш оптимальні та прийнятні сценарії.

У зібранні, яке провела голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Світлана Матвієнко, взяли участь особи, чиї проблеми потребують звернення до системи правосуддя або мають позитивний чи негативний досвід користування її послугами (звернення до національної поліції, адвоката, суду тощо), клієнти та працівники центрів безоплатної правової допомоги, юристи, у тому числі, адвокати, судді, прокурори, поліцейські, правозахисники, науковці у сфері права, студенти юридичних факультетів, депутати місцевих рад та посадові особи місцевого самоврядування, соціальні працівники, представники громадянського суспільства та інші небайдужі громадяни міста.

Довідково. Безоплатна правова допомога гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Такий вид надання послуг забезпечує доступність правового захисту для суспільства, надає можливість в повному обсязі отримати відповідні послуги незахищеним верствам населення, які не мають можливості забезпечити дотримання своїх прав у інший спосіб.

Успішне функціонування системи правової допомоги залежить від фаховості та компетентності осіб, що надають зазначені послуги, належного фінансування, а також обізнаності населення про можливість отримати послуги з безоплатної первинної та вторинної правової допомоги.

Право на професійну правничу допомогу, в тому числі безоплатну, гарантується ст. 59 Конституції України. Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, дервні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначаються Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Управління системою надання безоплатної правової допомоги здійснюється Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України.

Безоплатна правова допомога поділяється на безоплатну первинну та вторинну правову допомогу. Система надання допомоги складається з Координаційного центру з надання правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також бюро правової допомоги у всіх регіонах України. Фінансування безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України на утримання відповідних органів виконавчої влади, місцевих бюджетів та інших джерел. Фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України (гарантоване фінансування).

Безоплатна первинна правова допомога складається з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання особі допомоги в забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги та медіації. Цей вид допомоги надають органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи приватного права, спеціалізовані установи, місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги/бюро правової допомоги усім громадянам України, які перебувають під юрисдикцією України.

Для отримання первинної правової допомоги звернення про надання одного з видів правових послуг надсилаються або подаються безпосередньо (в разі необхідності представниками, опікунами, піклувальниками) до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції. Якщо під час розгляду звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги встановлено, що особа потребує надання безоплатної вторинної правової допомоги, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який розглядає звернення, зобов'язаний роз'яснити особі або її законному представникові порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Якщо отримувати безоплатну первинну правову допомогу мають право усі особи, які перебувають під юрисдикцією України, то ст.14 Законом України «Про безоплатну правову допомогу» визначений перелік осіб, які мають право отримати вторинну правову допомогу. Серед них: діти, внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, постраждалі від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, та ін. Тобто надання безоплатної вторинної правової допомоги направлено в першу чергу на вразливі верстви населення.

Безоплатна вторинна правова допомога полягає у здійсненні представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру. Цю правову допомогу надають центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

 

]]>
Менська ОТГ запроваджує "Бюджет участі" http://monitor.cn.ua/ua/news/2093 Жителі громади матимуть гроші для втілення власних ініціатив. Менська ОТГ запроваджує «Бюджет участі». Новости article Mon, 10 Dec 2018 22:49:00 +0200 На реалізацію проектів у 2019 році планують виділити 500 тисяч гривень, а у 2020 та 2021 роках – не менше 1% від власних надходжень бюджету громади.

Гроші розподілятимуться у такому співвідношенні: 60% для міста Мена та селища Макошине, 40% – для реалізації проектів на території інших населених пунктів.

]]>
У Чернігові обговорили як протидіяти булінгу у шкільному середовищі http://monitor.cn.ua/ua/news/2089 За ініціативою Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області сьогодні, 15 листопада, пройшла координаційна зустріч представників юстиції, освітньої галузі, ювенальної превенції, соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадських організацій та інших зацікавлених осіб. Головна тема обговорення - як протидіяти цькуванню у школах. Новости article Thu, 15 Nov 2018 21:42:00 +0200 На початку заходу Людмила Кузьміна, начальник Управління державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти, відзначила актуальність питання булінгу серед школярів та необхідність об’єднання зусиль всіх структур для налагодження дружніх, довірливих відносин з дітьми. Світлана Трянова, інший фахівець цього Управління, зробила акцент на запланованих правоосвітніх заходах та проекті «Go Camp».

«Неформальний лідер школи» - проект створений для того, щоб знайти неформальних лідерів серед учнів 8-х класів (13-14 років) та провести для них навчання основам керування людьми і проектами, модерації конфліктів та іншим навичкам, важливим для справжніх лідерів», - зазначила у своїй промові Оксана Мірошниченко, начальник кафедри психології Академії державної пенітенціарної служби.

Про розмежування булінгу від тілесних ушкоджень, підліткову злочинність у регіоні говорила Ольга Панкратова, начальник відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в області.

Ірина Протченко та Володимир Бобруйко, представники системи безоплатної вторинної правової допомоги, звернули увагу присутніх на наданні безоплатної вторинної правової допомоги постраждалим особам.

У підсумку зустрічі всі учасники погодились, що варто активізувати правоосвітню діяльність в області, залучати до роботи психологів, соціальних педагогів, представників громадянського суспільства, проводити профілактичні заходи із запобігання ризикової поведінки підлітків, спілкуватися з дітьми за принципом «рівний-рівному».

]]>
37 людей на Чернігівщині отримали статус осіб, які постраждали від торгівлі людьми http://monitor.cn.ua/ua/news/2086 Починаючи з 2013року в Чернігівській області 37 чоловік офіційно отримали статус осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Про це в ефірі «Теми дня» на UA: Чернігів сказав заступник директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА В’ячеслав Голуб. Новости article Fri, 19 Oct 2018 00:00:00 +0300 «Починаючи з 2013року, як у нас в Україні почала така робота вестись, у нас в Чернігівський області зареєстровано 37 осіб. З них 18 чоловіків і 19 жінок. І мушу зазначити, що загальноукраїнським тенденціям відповідає наша ситуація. У нас, дійсно, половина - це трудова експлуатація, майже половина – сексуальна експлуатація.», - сказав В’ячеслав Голуб.

Однак, зазначив В’ячеслав Голуб, не всі постраждалі звертаються за допомогою.

«Навіть, якщо взяти ці цифри, якими ми володіємо на сьогодні, скажімо, на рівні України, поліція дає, що 190 (якщо не помиляюсь) осіб постраждали, а статус особи отримали 157, то вже ми бачимо розбіжність. Якщо брати оціночні судження міжнародних організацій, тих, які працюють в цій сфері, вони зазначають дуже велику кількість людей, які за часи незалежності потрапили в цю проблему, мова йде про багато-багато тисяч людей.», - сказав В’ячеслав Голуб.

Уже в 2018 році на Чернігівщині зареєстровано 11 кримінальних проваджень і 10 потерпілих по випадкам торгівлі людьми.

]]>
Надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам від насильства у Чернігівській області http://monitor.cn.ua/ua/news/2076 25 вересня директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко взяла участь у засіданні Чернігівської обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення з питання: «Надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам від насильства у Чернігівській області. Взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству». Новости article Tue, 25 Sep 2018 00:00:00 +0300 Під час свого виступу Ірина Протченко зауважила, що 07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

З внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

- Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;

- Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

- Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

«У зв’язку з тим, що Закон України набрав чинності тільки в цьому році до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області таких звернень не надходило. А якщо ж говорити про місцеві центри, то для прикладу можемо зауважити, що місцевими центрами було надано 59 особам правову інформацію, консультації і роз’яснення з питань запобігання та протидії домашньому насильству», - підкреслила директор РЦ.

Найчастіше представники системи БВПД надавали допомогу у складенні заяв до органів поліції з приводу вчинення домашнього насильства. Роз’яснювали права постраждалих від домашнього насильства, порядок отримання безоплатної вторинної правової допомоги, порядок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, порядок звернення до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника тощо.

У своєму виступі вона навела приклад звернення клієнта за такою допомогою. З приводу подолання домашнього насильства до Чернігівського МЦ звернулася клієнтка щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Адвокат Андрій Яковлев подав позовну заяву, позовні вимоги мотивувалися заподіянням моральної шкоди внаслідок перенесеної травми, яка сталася через нанесення умисних тілесних ушкоджень обвинуваченим. Також захисником у кримінальному провадженні було складено: клопотання про витребування та огляд адміністративної справи, клопотання про приєднання до матеріалів справи медичних довідок, клопотання про приєднання до матеріалів справи постанов про відмову у порушенні кримінальної справи. Крім цього, адвокатом було складено адвокатський запит до Чернігівського наркодиспансеру про надання інформації щодо перебування на обліку у лікаря-нарколога потерпілої у кримінальному провадженні та адвокатський запит до Чернігівського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області щодо надання інформації про проведення перевірки за зверненням потерпілої.

Завдяки роботі працівників системи БВПД та адвоката Андрія Яковлева, Козелецький районний суд Чернігівської області, 08 червня 2017 року ухвалив, стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. 00 коп.

Свій виступ Ірина Протченко резюмувала тим, що до системи БВПД у Чернігівській області надходять звернення від осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Такі особи отримують кваліфіковану допомогу і у разі необхідності отримують адвоката, за рахунок держави.

Нагадуємо, за правовою допомогою можна звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області за адресою: м.Чернігів, вул. П'ятницька, 39, оф. 711, тел: (0462) 651-477, E-mail: office.chernihiv@legalaid.cn.ua

Єдиний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

]]>
Без вентиляції та санвузлів у камерах. Моніторингова група відвідала гауптвахту в селищі Десна на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/news/2074 Головний спеціаліст відділу інспектування об’єктів контролю Департаменту реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Олексій Милостний і регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Чернігівській області Алла Лепеха в межах реалізації національного превентивного механізму відвідали Чернігівський зональний відділ військової служби правопорядку Міністерства оборони. Новости article Fri, 14 Sep 2018 20:03:00 +0300 Монітори звітують: без вікон в одиночних камерах, природнього освітлення та будь-якої вентиляції - в таких умовах змушені перебувати утримувані. Корисна площа на одну особу в загальних камерах становить менше 3-х квадратних метрів, що не відповідає національним та міжнародним стандартам . У камерах немає обладнаних відгороджених санвузлів і умивальників з проточною гарячою та холодною водою. Кімната для зберігання особистих речей засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців поєднана з кабінетом начальника гауптвахт.

Звіт з повним переліком недоліків і відповідними рекомендаціями буде направлено до Міністерства оборони для належного реагування.

Прес-служба Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

]]>
У Валківській психіатричній лікарні грубо порушуються права пацієнтів http://monitor.cn.ua/ua/news/2071 Такий висновок зробили члени моніторингової групи НПМ після візиту до комунального лікувально-профілактичного закладу «Валківська психіатрична лікарня» Чернігівської обласної ради. Новости article Tue, 28 Aug 2018 18:45:00 +0300 На час візиту в ній перебувало 127 осіб, більшість з яких понад рік: 17 з 35 жінок і 25 з 32 чоловіків. Виявлено п’ятеро осіб, які фактично проживають в лікарні з 2005 року. Один глухонімий чоловік, якого підібрали у 2007 році на вокзалі, не має документів і йому не забезпечені жодні соціальні гарантії.

Під час спілкування члени моніторингової групи виявили, що пацієнтів прив’язують до ліжка. Фізичне обмеження при наданні психіатричної допомоги не заборонено законодавством як метод запобігання небезпечним діям особи. Проте, правила, що дозволяють уникнути при цьому жорстокого поводження, ігноруються. Журнал реєстрації таких випадків існує, але жодного запису в ньому немає

Невідомо, чи надавали свою згоду пацієнти, госпіталізовані у добровільному порядку до 2018 року, оскільки у медичних картках така згода відсутня. Рішення суду щодо продовження госпіталізації у примусовому порядку виноситься з порушенням: після піврічного терміну примусового утримання пацієнта. До того ж, ні пацієнти, ні їхні представники в судових засіданнях не беруть участі.

В лікарні відсутнє позитивне терапевтичне середовище: пофарбовані приміщення у пригнічені темні кольори, деякі палати на 14 осіб, в них старі панцерні ліжка, пошкоджені матраци і постільна білизна, взагалі немає інших меблів. Водночас, немає де зберігати особисті речі – відсутні шафи, індивідуальні тумбочки. У більшості пацієнтів взагалі відсутні особисті речі, засоби гігієни. Колективною тут є і білизна і одяг, який забезпечують благодійники – після лікарняної пральні видають «кому, що перепаде».

Гаряча вода відсутня з кінця опалювального сезону у зв’язку із суперечкою з надавачем послуг газу. Дві літні душові, у жіночому та чоловічому двориках, зроблені власними зусиллями і обслуговують понад півсотні людей.

Також виявлені грубі порушення санітарних норм. Вечеря на кухні приготована о 12 годині дня і зберігається на плиті при високій температурі повітря. Продукти отримуються і зберігаються без супровідних документів. Добові проби, журнал бракеражу готової продукції, журнал персоналу відсутні. У підсобних приміщеннях персоналу зберігається все – від одягу і предметів побуту до свіжої риби та інших харчових продуктів.

За результатами візиту НПМ готується звіт, який буде направлений керівництву Чернігівської облдержадміністрації та Міністерству охорони здоров’я України.

]]>
Які нововведення відбулися у системі надання безоплатної правової допомоги за пів року обговорили під час прес-брифінгу http://monitor.cn.ua/ua/news/2070 27 серпня, під час прес-брифінгу в Чернігівській обласній державній адміністрації директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко розповіла про досягнення і нововведення в роботі системи за пів року. Новости article Mon, 27 Aug 2018 20:25:00 +0300 «07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі», - підкреслила директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко.

Вона зазначила, що Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

- Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;

- Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

- Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Також, згідно проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на 2017-2020 роки та Стратегічного плану діяльності Міністерства юстиції на бюджетний 2017 рік у Києві, Харкові, Одесі, Львові та Дніпрі було утворено міжрегіональні ресурсно-комунікаційні платформи. Кожна із платформ у цих містах стане своєрідним «інформаційним хабом» («зв’язковим», «вузлом») для інших суміжних та ближчих областей, майданчиком для спілкування та мережування між людьми об’єднаними спільними ідеями у сфері права та правосуддя.

Саме в цих «хабах» працівники системи БВПД вже почали проходити постійне підвищення своєї кваліфікації.

У цьому ж році, працівники системи БПД долучилися до проведення правопросвітницьких акцій в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» працівники Чернігівської області долучився до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.

За даними UNICEF Ukraine за 2017 рік, 67 % дітей стикалися з булінгом (цькуванням), а 40 % постраждалих взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. З тих, хто мовчать, – 40 % соромляться про це говорити, а 22 % вважають, що це нормальне явище.

Ірина Протченко зазначила, що велику роль в роботі з такими клієнтами відіграють Бюро правової допомоги, які проводять правопросвітницькі заходи.

На початку року відбулося 2 конкурси з відбору адвокатів, які надаватимуть БВПД. За результатами яких додалося ще 24 адвокати, які надаватимуть таку допомогу на Чернігівщині. Постійно проводяться зустрічі з обміну досвідом адвокатів.

А ще у цьому році, уряд підтримав ініціативу Міністерства юстиції щодо перерозподілу видатків та збільшення обсягу фінансування системи безоплатної правової допомоги. Такі потреби обумовлені суттєвим зростанням кількості звернень українців за правовою допомогою та, відповідно, зростанням кількості випадків представництва адвокатами та фахівцями системи інтересів громадян у судах

За правовою допомогою можна звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. П'ятницька, 39, оф. 711.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

]]>
У Прилуцькому відділі поліції та в ІТТ виявлено порушення вимог законодавства щодо забезпечення належних умов тримання в установах http://monitor.cn.ua/ua/news/2069 Моніторингова група у складі працівника Секретаріату Уповноваженого України Олени Темченко, регіонального координатора зі взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Чернігівській області Алли Лепехи та монітора Національного превентивного механізму Сергія Бурова відвідали Прилуцький ВП Головного управлыння Національної поліціх в Чернігівській області та ізолятор тимчасового тримання. Новости article Tue, 21 Aug 2018 19:38:00 +0300 На час моніторингового візиту до відділу поліції в кімнаті для затриманих особи не утримувалися. Відповідно до наданих членам моніторингової групи документів упродовж 2018 року до кімнати громадяни не поміщалися. Під час її огляду слідів перебування та утримання в ній людей не виявлено. Водночас установлено, що на вхідних дверях до кімнати для затриманих відсутня табличка з відповідною назвою, кімната належним чином не опломбована, що не виключає можливості несанкціонованого поміщення та утримання в ній осіб.

Викликає занепокоєння те, що працівники чергової частини не володіють необхідними знаннями щодо дотримання прав вразливих груп населення на безперервне лікування. Зокрема, оперативний черговий данного відділення поліції не має інформації про те, де в місті впроваджена замісна підтримувальна терапія, а також порядок дій під час доставлення осіб, які її потребують. Не змогли працівники відділення поліції вказати особливості застосування заходів примусу і до осіб, які отримують антиретровірусну терапію. Турбують також і факти відсутності кімнати для проведення слідчих дій та конфіденційних побачень. Службові кабінети не мають інформаційних табличок із зазначенням посади та прізвищ працівників поліції.

Не забезпечено доступ до інформації про права людини, зокрема порядку звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у вестибюлі відсутня документація для відвідувачів: зразки заяв, порядок подання звернення і т.п. Доступ маломобільної категорії населення до адміністративної будівлі ускладнений через невідповідність пандусу на сходах центрального входу будівельним нормам. Кімната для прийому громадян знаходиться у недоступному для громадян місці.

На момент здійснення візиту в Прилуцькому ІТТ утримувалося дві особи. Члени моніторингової групи поспілкувалися з кожним із них. Скарг на умови утримання чи неналежне ставлення з боку працівників ІТТ від утримуваних осіб не надходило. Претензій щодо надання безоплатної та медичної допомоги вони не мали. Водночас, було виявлено низку порушень вимог національного законодавства щодо забезпечення належних умов тримання в установі. Камери ІТТ розташовані в напівпідвальному приміщенні. В приміщенні ІТТ відсутній душ, природна вентиляція. Рушники, постільна білизна зношені, мають сірий вигляд та потребують заміни. Керівництвом ІТТ порушуються вимоги наказу МВС України щодо дотримання норм забезпечення постільною білизною. Так, у одного з утримуваних на момент візиту було відсутнє простирадло.

За результатами візитів підготовлені звіти, які будуть направлені керівництву Міністерства внутрішніх справ України.

Прес-служба Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

]]>
Торгівля людьми: дії щодо попередження http://monitor.cn.ua/ua/news/2066 За оцінками МОМ, Агентства ООН з питань міграції, з 1991 року від торгівлі людьми постраждали понад 230 тисяч українців. Щороку в Україні ідентифікується близько 200 жертв. Втім, як зазначають профільні експерти, ця цифра у рази більша, адже не всі постраждалі усвідомлюють своє становище або ж хочуть про це розповідати. Новости article Thu, 16 Aug 2018 21:19:00 +0300 Про заходи, які здійснюються у сфері протидії торгівлі людьми на Чернігівщині, та супутні проблеми говорили сьогодні під час «круглого столу» за участі заступника Міністра соціальної політики Наталії Федорович, заступника голови Чернігівської ОДА Наталії Романової, представників усіх дотичних структур як обласного, так і загальнодержавного рівнів.

Заступник Міністра соціальної політики Наталія Федорович: «На національному рівні питання стоїть дуже гостро. Проблеми є в кожному регіоні. Наша мета — визначити їх та напрацювати відповідний механізм, що дозволить реагувати на випадки торгівлі оперативно та якісно.

Нормативне регулювання — це добре, але небайдужа позиція кожного з нас є ключовим елементом, щоб усі законодавчі нормативи працювали. Маємо так організувати роботу на місцях, щоб люди знали, куди звертатися, і в них не виникало сумнівів щодо компетенції фахівців.

Один з ключових напрямів — потужна інформаційна кампанія. Варто детально продумати, як донести інформацію до громадян.

Особлива увага трудовій зайнятості. Адже попередженню торгівлі людьми сприяє відповідне реагування на такі проблеми як легалізація доходів, підвищення рівня заробітної плати і ефективні умови праці».

На переконання Наталії Романової, до превентивної роботи слід активно залучати й об’єднані територіальні громади. Адже на місцях можна більше дізнатися інформації про потенційних потерпілих, щоб своєчасно вжити відповідні попереджувальні заходи чи надати необхідну допомогу.

Наталія Романова: «На Чернігівщині у сфері протидії торгівлі людьми органи влади тісно співпрацюють з громадськими організаціями. Розуміємо, що реагувати треба не безпосередньо на факт, а сприяти попередженню цього явища, підвищити обізнаність вразливих груп населення щодо нових тенденцій у сфері торгівлі людьми, зокрема через трудову експлуатацію. До речі, в Україні об’єктами такої експлуатації найчастіше стають чоловіки, жінки ж страждають від сексуального рабства».

Варто зазначити, що в області впродовж 2013-2018 років статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 36 осіб, з них 18 чоловіків та 18 жінок. У 13 випадках мала місце сексуальна експлуатація, у 23 — трудова та один випадок — примушування до жебрацтва. Зокрема, 35 осіб постраждали за межами України. У 2017 році відповідний статус отримали 11 осіб, цьогоріч — 4.

Серед проблемних питань — збільшення фактів встановлення фіктивного батьківства та фіктивних шлюбів жінок з іноземцями, які прагнуть українського громадянства. Після укладення такого шлюбу вони мають повне право вчиняти будь-які дії зі своїми дітьми, в тому числі вивозити за кордон без згоди матері.

Одним із ключових моментів є трудова міграція: бажаючи отримати великі заробітки, люди виїжджають в інші регіони та країни. Вихід є — створення нових робочих місць. Тут теж потрібна допомога об’єднаних територіальних громад.

До речі, наразі в області служба зайнятості проводить дослідження щодо виявлення наявних трудових ресурсів. Паралельно вивчаються промислові та непромислові зони. Що пропонується зробити: у трудонадлишкових районах, де люди не готові виїжджати, відкрити філії потужних виробництв, що діють на Чернігівщині.

Заступник Міністра соціальної політики закликала учасників заходу посилити співпрацю всіх структур, відповідальних за протидію торгівлі людьми та допомогу постраждалим.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Правова допомога дітям, які опинились у складних життєвих обставинах http://monitor.cn.ua/ua/news/2068 Новости article Mon, 13 Aug 2018 19:04:00 +0300 13 серпня в межах реалізації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!, головний спеціаліст відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Оксана Мурашко провела превентивну бесіду з вихованцями Чернігівського центру соціальної реабілітації для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

В ході спілкування з дітьми, працівниця Центру зосередила увагу на понятті «булінг» та його різновидах, а також розповіла про методи його подолання.

Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Прикметною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Найчастіше булінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінгу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.

Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінгу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінгу стають діти, які мають:

• фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;

• особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні; • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;

• недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;

• страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;

• відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);

• деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);

• знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;

• високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;

• слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

Найпоширенішими формами булінгу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;

• образливі жести або дії, наприклад, плювки;

• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити; • ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;

• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);

• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінгу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінг) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінгу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінг. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Як протидіяти булінгу?

Обов’язково потрібно звертатися по допомогу до дорослих .Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями.

Як впоратися з ситуацією самостійно?

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінгу.

Окрім того, працівниця Центру розкрила поняття адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Так, Кримінальний кодекс України виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності, починаючи від 14 років, за злочини, вчинені з необережності.

Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності за умови його виправлення без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передання неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг 15¬річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування завданих майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків із метою його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати 15 років. Кримінальний кодекс України визначає також додаткові покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Для тих, хто вперше вчинив нетяжкий злочин, може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням. Призначене покарання відкладається на певний (іспитовий) визначений судом строк тривалістю від одного до двох років. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. В іншому випадку неповнолітній, що вчинив злочин, направляється для відбування призначеного покарання. Вчинення злочину неповнолітнім визнається обставиною, яка пом’якшує покарання.

По завершенню профілактичної бесіди, були переглянуті відповідні відеоролики, де більш детально було роз’яснено особливості кримінальної, адміністративної відповідальності та прояви булінгу, шляхи його подолання.

Окрім того, діти та дорослі ознайомились з загальнонаціональним правопросвітницьким проектом «Я МАЮ ПРАВО» та отримали буклети, розроблені в межах проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та паспорт прав дитини.

Нагадуємо, що для отримання юридичної допомоги можна звернутися до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою : м.Чернігів, пр.-кт. Миру, 49-а, тел: (0462) 77-51-68.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

]]>
На Чернігівщині побільшало вимушених переселенців http://monitor.cn.ua/ua/news/2050 Новости article Tue, 15 May 2018 17:30:00 +0300 Понад 8 тисяч мігрантів із Донбасу та Криму проживають на Чернігівщині. Такі дані подає Міністерство соціальної політики України. В травні, порівняно з квітнем, кількість мігрантів у нашій області зросла, хоч і не суттєво – додалося 25 осіб.

Загальна кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні становить 1 мільйон 502 тисячі 19 осіб. Стабільно більшає їх на неокупованих територіях Донбасу, а також у Харківській області.

Станом на травень кількість зареєстрованих переселенців у країні загалом збільшилася майже на 9,5 тисячі осіб. На 5 тисяч побільшало ВПО в Донецькій області, майже на 1,7 тисячі осіб – у Луганській, на 1,5 тисячі – в Харківській. Ще 776 переселенців зареєструвалися в Києві, а 671 – в Київській області.

Буквально одиниці переселенців обирають західні області країни. Наприклад, у Тернопільській і Рівненській областях за місяць побільшало лише на дві внутрішньо переміщені особи. Негативна динаміка зафіксована у Львівській області, там переселенців поменшало на 532 особи. Знизилася кількість переселенців також у Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській і Полтавській областях.

Таким чином, станом на початок травня в Донецькій області зараз проживають найбільше ВПО – 548 тисяч 144 людини, в Луганській – 292 тисячі 191 особа, а в столиці – 162 тисячі 334 особи. Найменше переселенців, як і раніше, в Тернопільській області – лише 2 тисячі 123 особи.

За минулий місяць переселенцям виплатили 249 мільйонів гривень матеріальної допомоги для покриття витрат на проживання й оплату житлово-комунальних послуг. У квітні 2017 року ця сума була трохи меншою – 247,5 мільйона гривень. За виплатами лідирують Донецька область – 63,4 мільйона гривень, Київ – 33,9 мільйона гривень і Харківська область – 25,4 мільйона гривень. Найменше отримали переселенці Тернопільської області – 800 тисяч гривень.

 Джерело: Слово і діло

]]>
Сумські правозахисники розповіли переселенцям про програму «Доступне житло» http://monitor.cn.ua/ua/news/2038 Юристи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини провели в Сумах круглий стіл на тему «Як працює програма «Доступне житло для ВПО». На зустріч були запрошені представники обласних та міських установ та структур, громадські організації, що опікуються проблемами переселенців, а також самі внутрішньо переміщені особи, які хотіли би дізнатися про можливість участі в програмі «Доступне житло». Новости article Tue, 13 Feb 2018 22:00:00 +0200 Відсутність власного житла - це проблема, яка об’єднує усіх людей, які покинули домівки на сході України та переїхали у безпечні населенні пункти. Придбати його за власні кошти мають можливість лише одиниці. Усім іншим потрібна стороння підтримка. Тож на заході переселенці мали можливість дізнатися про шляхи отримання такої допомоги від держави, умови участі в програмі «Доступне житло», дії після подання документів на участь, нюанси реалізації програми та інші актуальні питання.

Володимир Виноградов, виконавець проекту «Захист населення, що постраждало від конфлікту», який на території Сумської та Чернігівської областей реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини» докладно розповів про прийняття програми та умови участі, відповів на усі запитання, які виникали у слухачів. Серед них найбільш актуальними були питання щодо порядку фінансування програми, можливості вибору забудовника та квартири, укладання договору та безпосередній перерахунок коштів. Особливу увагу було приділено переліку документів, які необхідно зібрати для участі у програмі «Доступне житло».

Загалом, під час проведення заходу висказувалися різні точки зору. Як зазначила Катерина, мати трьох дітей, яка зараз знаходиться у декретній відпустці (фото 1), в м. Суми її родина переїхала з Луганська три роки тому, наймолодша дитина народилася вже тут, тож проблема власного житла для них дуже гостра. Програма «Доступне житло» - це непоганий шанс, яким родина Катерини спробує скористатись, але жінка зазначила, що їй хотілося б відчувати більшу, гарантовану підтримку від держави.

Були і протилежні думки, так Олексій (фото 2), каже, що для його родини, яка складається з двох працюючих дорослих та однієї маленької дитини, сума у 50% відсотків від вартості квартири, яку треба знайти одразу на покупку житла, просто непідйомна. Люди приїжджають з окупованих територій не маючи засобів існування, найбільш дієвим, на його думку, було б кредитування з адекватною процентною ставкою.

Відмітимо, що це не перша зустріч юристів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини з переселенцями на актуальну тему реалізації програми «Доступне житло». За січень-лютий на цю тему відбулися лекції для ВПО в м. Недригайлів, Ромни, Лебедин та Суми.

Проект «Захист прав, зниження ризиків та посилення гуманітарної допомоги ВПО та населенню, постраждалим внаслідок конфлікту в Україні» впроваджується Данською радою у справах біженців у партнерстві з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

]]>
У Сумах юристи обговорювали питання внутрішньо переміщених осіб в контексті останніх законодавчих змін http://monitor.cn.ua/ua/news/2034 В прес-центрі «SumyNews» відбулося засідання круглого столу на тему: «Ефективні шляхи вирішення проблемних питань внутрішньо переміщених осіб в контексті останніх законодавчих змін». Новости article Fri, 09 Feb 2018 00:00:00 +0200 Про загальну характеристику розвитку правового захисту ВПО в Сумському регіоні з самого початку озброєного конфлікту на сході України розказав Володимир Виноградов, юрист, виконавець проекту «Захист населення, що постраждало від конфлікту», який на території Сумської та Чернігівської областей реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини. Він наголосив на тому, що запорукою ефективної діяльності в цьому напрямку є консолідація зусиль державних установ, громадських організацій, які займаються правовим захистом та соціальною допомогою переселенцям. «За час роботи нашої організації, з самого початку реалізації проектів, впроваджених Данською радою, було дано відповіді більш ніж на три тисячі звернень від переселенців», - зауважив пан Володимир.

Дуже вдалим прикладом такої співпраці взаємодія з громадською організацією «Самаритяни Сумщини», вдалося налагодити безперервний та ефективний правовий захист переселенців не тільки в обласному центрі, а й у віддалених районах області - Ромнах, Шостці, Лебедині, Недригайлові та інших населених пунктах.

У свою чергу, керівник ГО «Самаритяни Сумщини» Владислав Лазаренко розповів присутнім про досвід надання гуманітарної допомоги ВПО в області: «Майже з початку конфлікту на Сході України ми допомагаємо тим, хто попав в складні життєві обставини та відноситься до пільгових категорій. В рамках проекту гуманітарної допомоги UKR1502, якій впроваджується Міністерством зовнішніх справ ФРН у контакті з Посольством ФРН в Україні, Спілкою Робітничих Самаритян Німеччини, Спілкою Самаритян України для підтримки внутрішніх переселенців із зони АТО та з окупованого Криму, люди мали можливість отримати деякі продукти, дитяче харчування, підгузки, медикаменти. Відповідно до наявності та пори року ми видавали теплі речі, ковдри та постільну білизну».

До участі в заході долучилися й представники системи БВПД Сумщини - начальник відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Жалковський, головний спеціаліст відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги Марина Андрієнко та заступник директора Сумського місцевого центру з надання БВПД Наталія Шестерніна. Володимир Жалковський розповів про особливості процесу захисту прав переселенців в кримінальних провадженнях також він зазначив, що фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області працюють із вказаною цільовою аудиторією та завжди раді прийти на допомогу всім, хто її потребує.

Присутні ділилися власним досвідом роботи з внутрішньо переміщеними особам, учасники мали змогу прокоментувати почуте, висловивши власну думку.

Так заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Людмила Мусіяка зазначила, що найактуальнішою проблемою для усіх переселенців зі сходу України була і залишається відсутність житла. Нажаль, в Україні досі не розроблено конкретних програм і механізмів щодо забезпечення житлом усіх, хто цього потребує. За умови вирішення житлового питання люди активніше б інтегрувалися в приймаючі громади та наважувалися б на переїзд з окупованих територій. З важливістю цього питання погодились усі учасники круглого столу.

Наприкінці заходу присутні зробили висновок про необхідність посилення подальшої взаємодії між представниками державних структур та громадськості.

Проект «Захист прав, зниження ризиків та посилення гуманітарної допомоги ВПО та населенню, постраждалим внаслідок конфлікту в Україні» впроваджується Данською радою у справах біженців у партнерстві з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

 

]]>
На Чернігівщині обговорили впровадження стандартів якості надання БВПД http://monitor.cn.ua/ua/news/2033 25 січня у м. Чернігів відбувся навчальний практикум для адвокатів щодо впровадження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі. Новости article Thu, 25 Jan 2018 00:00:00 +0200 З вітальним словом захід відкрила заступник директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Олеся Пирковська. Вона акцентувала увагу присутніх на важливості проведення таких заходів, які сприяють підвищенню кваліфікації адвокатів, а також побажала всім присутнім успіхів під час практикуму.

Навчальний захід провела адвокат-тренер, заступник директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Олеся Пирковська.

З 1 січня 2013 року безоплатна вторинна правова допомога надається у кримінальному процесі, забезпечуючи доступ до правосуддя у середньому по Чернігівській області 1700 підозрюваним та обвинуваченим щорічно. Цю послугу забезпечує Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової року допомоги у Чернігівській області.

Розуміючи, що з кожним днем з Центрами співпрацює все більше і більше адвокатів у 2014 році в усіх Регіональних центрах з надання БВПД створюються відділи забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів. А у лютому 2014 року Міністерство юстиції України приймає наказ «Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі».

З 1 липня 2015 року відбувся новий етап розбудови системи - запрацювали місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які забезпечують доступ до такої допомоги у повному обсязі всім визначеним законом категоріям осіб у цивільних та адміністративних справах. Кількість звернень та послуг, які надають адвокати з кожним роком збільшувалася. Саме тому, у вересні 2017 року на засіданні Ради адвокатів України були затвердженні Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі.

На сьогоднішній день ці стандарти ще не затвердженні Міністерством юстиції України і є лише обов’язковими для адвокатів, що співпрацюють з системою надання БВПД. Для інших адвокатів вони носять лише рекомендаційний характер, виступають підказкою та алгоритмом до дій.

Саме під час практикуму адвокати мали змогу більш докладніше ознайомитися з стандартами та вдосконалити свої знання у цьому напрямі.

А саме під час навчання розглянюли мету та цілі, структуру та зміст впровадження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах, а також представництва у кримінальному процесі. Не оминули увагою і роль комісій з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання безоплатної вторинної правової допомоги в дотриманні стандартів надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному та адміністративному процесах.

Захід організований Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області спільно з Радою адвокатів Чернігівської області за підтримки Української Фундації Правової Допомоги.

]]>
У Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців порушуються права неповнолітніх мігрантів http://monitor.cn.ua/ua/news/2027 Напередодні новорічних свят моніторингова група у складі регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Чернігівській області Алли Лепехи та моніторів національного превентивного механізму Дмитра Науменка, Інни Сімакіної, Тухана Едієва здійснили повторний візит до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Новости article Tue, 09 Jan 2018 21:05:00 +0200 Чернігівський ПТПІ є установою під загальним управлінням Державної міграційної служби України, призначеною для тимчасового тримання мігрантів із неврегульованим статусом, які підлягають адміністративному видворенню за межі України в примусовому порядку. Пункт офіційно введений в експлуатацію 18 липня 2008 року та розрахований на одночасне утримання до 208 осіб.

За результатами моніторингу, проведеного представниками Єврокомісії у 2009 році, Чернігівський ПТПІ було визнано однією з п’яти найкращих установ такого типу в Європі. Тут перебувають як особи, яких повернули в рамках угод про реадмісію, так і мігранти з неврегульованим статусом. На момент моніторингового візиту у ПТПІ перебувало 150 дорослих осіб, з яких 136 чоловіків, 14 жінок та 3 дітей.

Члени моніторингової групи оглянули приміщення установи, ознайомилися з умовами утримання мігрантів, зокрема неповнолітніх та жінок з дітьми, поспілкувалися безпосередньо з мігрантами та адміністрацією установи. Серед скарг, які висловлювали мігранти, – незначний перелік страв у їдальні, неможливість придбання певних лікарських препаратів за державний кошт, обмежений перелік медичних послуг, що можуть надаватись мігрантам в ПТПІ.

Крім того, у закладі не вирішено питання зайнятості мешканців. Монітори національного превентивного механізму відзначили високий рівень організації умов утримання в Чернігівському ПТПІ, наголосивши водночас на необхідності виділення окремого приміщення для проведення релігійних обрядів різних конфесій почергово, а також забезпечення мігрантам постійного доступу до послуг Інтернет і мобільного зв’язку.

Крім того, у Чернігівському ПТПІ було виявлено тримання двох неповнолітніх мігрантів – громадян Бангладеш, які перебувають там вже майже півроку, але їм не призначено законного представника, який має представляти їхні інтереси в судах, інших органах державної влади, що є грубим порушенням норм міжнародного та національного законодавства України.

За результатами візиту будуть підготовлені акти реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та направлені до Державної міграційної служби України.

Прес-служба Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

]]>
У Чернігові презентували дослідження про права людини в Україні http://monitor.cn.ua/ua/news/2024 Українці цінують свої права і свободи, хоча погано орієнтуються у змісті і походженні прав людини, сутності правових механізмів, а також назагал демонструють досить низьку готовність до активних дій задля відстоювання власних прав. Новости article Mon, 11 Dec 2017 21:27:00 +0200 Такими є результати дослідження «Що українці знають та думають про права людини», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО «Центр інформації про права людини» і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

На площі перед ТЦ «Мегацентр» у понеділок 11 грудня було встановлено тематичну експозицію: шість кольорових конструкцій-кубів, проілюстрованих найважливішими даними з дослідження – графіками, цитатами, висновками та рекомендаціями. Регіональні особливості у відповідях респондентів представлені стосовно п’яти регіонів України – Заходу, Сходу, Півдня, Донбасу та Центру (зокрема, Чернігівської області). Також на площі організатори роздавали зацікавленим громадянам інформацію про опитування та діяльність правозахисних організацій, до яких можна звертатися за безкоштовною допомогою.

Як показало загальнонаціональне дослідження «Що українці знають та думають про права людини», 78% українців вважають право на життя найважливішим правом людини. Що стосується інших пріоритетних для Центрального регіону України (зокрема, і Чернігівської області) прав, то до найактуальніших увійшли також право на працю (67% опитаних зазначили його серед найважливіших), право на освіту (66%), а також право на житло (56%).

«Найголовнішими для людей залишаються соціально-економічні, а не громадянські та політичні права — робота, житло, освіта. Навіть право на життя, що є безумовним лідером у запитах громадян з усіх регіонів України, часто сприймається людьми помилково. Адже воно стосується не соціальних умов і життєвих потреб — це фактично право не бути вбитим всупереч закону чи право на захист від вбивства, а також на розслідування позбавлення життя», — прокоментувала Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини.

Мешканці Центрального регіону України, куди входить і Чернігівська область, частіше, порівняно з іншими регіонами країни, заявляли про порушення своїх прав. З постійним чи епізодичним порушенням прав тут стикалися 56% опитаних. Також тут відносно частіше за жителів Донбасу, Сходу, Півдня та Заходу відмічали порушення своїх прав на працю, на свободу та особисту недоторканість, на справедливий суд, на житло.

Серед конкретних видів протиправних дій у Центральному регіоні перше місце посіла невиплата заробітної плати (про такий вид порушення щодо себе чи своїх близьких заявили близько 22% опитаних), дискримінація (12%), огляд речей та особистий огляд патрулем поліції на вулиці (11%).

«Утім, хоча більшість громадян усвідомлюють, що їхні права є природніми та належать їм від народження, рівень активності громадян, спрямованої на захист своїх прав, є невисоким: половина опитаних взагалі ніколи цього не робила», — заявила Світлана Колишко, керівниця групи з прав людини, координаторка проекту Програми розвитку ООН в Україні.

Так, за даними тих осіб, у житті яких траплялись ситуації з порушенням їхніх прав, 54% з них зазначили, що вони ніколи не намагалися захищати свої права. Причому рівень подібної активності мало різниться в різних регіонах України.

Рівень успішності дій щодо захисту своїх прав є невисоким. З тих осіб, які намагалися відстоювати свої права, лише 36% заявили, що це їм переважно вдавалося (тоді як для 64% такі спроби переважно закінчувалися невдало). У захисті своїх прав найуспішнішими є громадяни з Західного та Центрального регіонів (де вищезгаданий показник склав близько 40%), тоді як в решті регіонів вдалий досвід мали лише 25% опитаних). Більш успішно свої права захищали молоді люди, особи з вищою освітою, із середнім рівнем достатку, проте навіть серед всіх цих груп успіх мали менше половини.

Серед небезпечних і таких, що потребують особливої уваги, даних, є рівень прийняття самосуду. Адже у Центральному регіоні, до якого належить і Чернігівська область, він є найвищим — 16% (у порівнянні загалом по Україні — 12%) населення вважають, що в наявних умовах самосуд — це єдиний спосіб покарання злочинців.

На думку регіональної координаторки із зв’язків з громадскістю Уповноваженого ВР з прав людини в Чернігівській області Алли Лепехи, ці дані свідчать про низький рівень довіри до традиційних правозахисних механізмів та відкривають дуже широке поле для правоосвітньої роботи, роботи правозахисників та журналістів.

«Це проблеми, що не можуть бути вирішені низкою тренінгів, прийняттям законів чи окремими акціями. Все це вимагає комплексного підходу, до якого має долучитись кожен. Особливо тут, на місцевому рівні, ми ближче до населення, краще розуміємо і проблеми свого регіону, і потреби, а головне — ми спілкуємось з людьми практично щодня», — додала пані Лепеха.

Довідка

Презентація дослідження відбулась у межах регіонального туру «День прав людини у вашому місті». Чернігів — перше місто на мапі туру. Попереду проведення подібних акцій у Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі та Маріуполі. Проект реалізується Центром інформації про права людини за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

]]>
Затверджено Програму надання безоплатної правової допомоги населенню міста Новгород-Сіверський http://monitor.cn.ua/ua/news/2016 22 листопада 2017 року на черговому пленарному засіданні двадцять п'ятої сесії сьомого скликання Новгород-Сіверської міської ради затверджено Програму надання безоплатної правової допомоги населенню міста Новгород-Сіверський на 2018-2019 роки. Новости article Tue, 28 Nov 2017 23:43:00 +0200 Програма прийнята за ініціативою Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою покращення доступу жителів м. Новгород-Сіверський до безоплатної правової допомоги для ефективного захисту своїх прав.

В рамках реалізації Програми надання безоплатної правової допомоги населенню м. Новгород-Сіверський на 2018-2019 роки передбачається надання безоплатної правової допомоги мешканцям м. Новгород-Сіверський на постійній основі, а також покращення доступу та умов реалізації права на безоплатну правову допомогу суб'єктів відповідного права.

При розробці Програми враховувались, зокрема, наступні фактори: низький рівень правової обізнаності населення, який не дозволяє в повній мірі реалізувати право на безоплатну правову допомогу; соціально-економічна ситуація в Україні, зниження рівня доходів населення, що в свою чергу зумовлює значне збільшення кількості громадян, які опинились в складних життєвих обставинах; обмежені ресурсні можливості Державного бюджету України.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми становить 10 000 грн. Так, для проведення інформаційної кампанії щодо роз'яснень прав громадян, інформування громадкості щодо прав на безоплатну правову допомогу та діяльність центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, виготовлення та розміщення соціальної реклами та друк плакатів з інформацією про надання безоплатної правової допопомоги протягом 2018 – 2019 роки запланований орієнтовний обсяг фінансування – 6 000 грн.

На виготовлення банерів, вивісок з інформацією про Менський МЦ з надання БВПД, друк пам'яток для громадян обсяг фінансування передбачено у розмірі 4 000 грн.

Виконання Програми дасть змогу покращити доступ жителів м. Новгород-Сіверський до безоплатної правової допомоги, створить належні умови для прийому громадян, підвищить рівень поінформованості населення та громадських організацій щодо відповідних прав та обов'язків. А також механізмів їх реалізації.

За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Героїв АТО, буд.9, тел.: (0244) 3-30-01. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

]]>
Керівництво Менської виправної колонії порушує право засуджених на належну медичну допомогу http://monitor.cn.ua/ua/news/2012 9 листопада 2017 року в рамках реалізації функцій національного превентивного механізму працівниками Секретаріату Уповноваженого з прав людини спільно з регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого у Чернігівській області Аллою Лепехою та громадським монітором Туханом Едієвим здійснено моніторинговий візит до державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)». Новости article Thu, 09 Nov 2017 19:20:00 +0200 Про це повідомляє прес-служба Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Під час ознайомлення з умовами тримання засуджених в колонії виявлено, що в секторі максимального рівня безпеки та камерах штрафних приміщень недостатньо природнього та штучного освітлення, через відсутність припливно-витяжної вентиляції – свіжого повітря. Зазначені приміщення не обладнані бачками з питною водою.

В ході моніторингового візиту моніторами було виявлено низку недоліків і порушень прав засуджених.

Засуджені, які перебувають в ДІЗО, ПКТ, а також секторі максимального рівня безпеки, не мають можливості працювати у зв’язку з відсутністю окремих камерних приміщень для роботи. Зазначене унеможливлює здійснення оцінки ступеню виправлення засуджених, оскільки одним із основних критеріїв такої оцінки є ставлення засудженого до праці.

Всупереч вимогам кримінального виконавчого законодавства України, в установі відсутні курси професійного навчання засуджених, котрі не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані після звільнення.

Засуджені скаржилися представникам моніторингової групи на обмежений асортимент товарів і продуктів у магазині установи, відсутність одягу та взуття великих розмірів, відсутність актуальної правової літератури, нових кодексів, повільне вирішення адміністрацією питань, пов’язаних із отриманням паспорта громадянина України, та належної медичної та правової допомоги.

Моніторингова група НПМ підтвердила в установі відсутність належного медичного забезпечення. У медичній частині установи склад медичних працівників укомплектований лише посадами лікаря-стоматолога та 0,25 ставки лікаря-терапевта. У приміщеннях медичної частини не дотримується належним чином температурний режим. Відсутні укладки для надання невідкладної медичної допомоги, що може стати причиною втрати дорогоцінного часу на пошук необхідних ліків при ургентних ситуаціях.

Новоприбулі до установи в’язні проходять формальний медичний огляд. На прийом до лікаря вони потрапляють лише через кілька днів. Цим створюється часовий коридор для можливого розповсюдження інфекційних захворювань.

За результатами візиту для вжиття відповідних заходів реагування до Міністерства юстиції України буде направлено детальний звіт.

]]>