Юрій Хоменко повністю фінансував це вербування. За його кошт про водилося виготовлення закордонних паспортів для дівчат, відправка їх до місця «роботи». Супроводжувала потенційних повій Сучкова. У Москві, згідно з єдиним злочинним планом та розподілом ролей, дівчат зустрічали інші (не встановлені слідством) особи, влаштовували їх у готелях, купували одяг та їжу. Все це робилося з метою втягнення потерпілих у боргову кабалу для їх подальшої сексуальної експлуатації.

Вікторія Сучкова визнана винною ще й у тому, що протягом 2002-2004 років зводила повій, які на неї працювали, з клієнтами. Для цього вона використовувала орендовані квартири Чернігова по вул.Попудренка та 1 Травня як диспетчерські пункти для прийому замовлень про надання сексуальних послуг. З метою оперативної доставки повій до клієнтів, Сучкова користувалася послугами водіїв таксі. Через них, а також через самих повій вона поширювала візитки, в яких рекламувала свою фірму «Досуг». За годину роботи дівчата отримували 40 грн., решту Сучкова забирала собі. У деяких випадках робота повій в орендованих Сучковою квартирах записувалася на відеоплівку, чим дівчат постійно утримували на «гачку».

Восени 2004 року Вікторія Сучкова припинила свою злочинну діяльність у зв'язку з її розшуком. Проте їй так і не вдалося уникнути правосуддя. Крім співучасті в злочинній групі, організованій Хоменком, вона відбуватиме строк за звідництво для розпусти з метою наживи. Чотири найближчих роки ця 26-річна жінка проведе за ґратами.

Організатор злочину Юрій Хоменко отримав 5 років позбавлення волі, Ігор Ушаков та Сергій Сидоренко - по 3 роки.

До речі, суд першої інстанції (Новозаводський районний) ще у квітні 2006 року виніс виправдувальний вирок Хоменку, Сидоренку, Ушакову та Сучковій в частині їх спільної діяльності. Проте в апеляційному суді під час розгляду апеляції прокуратури було доведено, що це була організована злочинна група, діяльність якої кваліфікується ст.27, ч.2,3; ст.15 ч.2 та ст.149 ч.З КК України. Юрій Хоменко під час апеляційного розгляду перебував у розшуку, оскільки втік, порушивши вжиті до нього запобіжні заходи. Злочинця затримали вже після проголошення вироку.

Отож черговий канал продажу жінок за кордон перекрито.

І ще у справі фігурують лише деякі дівчата, ті, яким вдалося уникнути страшного шляху, на який їх штовхали злочинці. Проте скільки їх потрапило таки до пазурів міжнародної секс-індустрії? Чи зможуть вони повернутися додому?..

 

Л.Коваленко

 

Нарешті, поставлено «крапку» в справі по обвинуваченню групи чернігівців у ряді злочинів стосовно торгівлі людьми. Верховний Суд України в касаційному порядку залишив без змін вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 10 листопада 2006 р. щодо Хоменка Ю.М., Сидоренка С.В., Ушакова І.О. та Сучкової В.О. Вони визнані винними в організованих діях,  спрямованих на продаж жінок у сексуальне рабство.

 

«Деснянська правда» 5 червня, 2007 року