Вступивши в ХХІ століття, світова спільнота розглядає своїм головним завданням створення кращого світу для всіх людей, в якому не буде місця класовій, гендерній, расовій, етнічній нерівності. Зобов’язання щодо цього взяла на себе й Україна, підписавши серед 189 країн-членів ООН Декларацію Тисячоліття, в якій сформовано основні цілі в галузі розвитку, зокрема, рівноправної участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень у всіх сферах соціального життя.

Учасників конференції привітав і виступив Віктор Тканко, заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації з гуманітарних та політико-правових питань. Він зауважив зауважив, що ґендерні стереотипи, шаблонні погляди на роль жінок і чоловіків у суспільстві мають глибоке історичне коріння, і їх досить нелегко викорінити. А вищі щаблі влади і досі у переважній більшості посідають саме чоловіки.

З доповідями на конференції виступили: Оксана Сердюк – начальник управління у справах сім’ї та молоді Чернігівської облдержадміністрації, Ірина Дорожкіна – директор підприємства “Навчально-методичний центр” Федерації профспілкових організацій Чернігівської області, голова обласної організації Спілки жінок України, Лариса Юда – заступник директора інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, радник голови облдержадміністрації з гендерних питань, Микола Богдан – голова Федерації профспілкових організацій Чернігівської області, Катерина Свистун – заступник начальника Головного управління статистики облдержадміністрації, Ірина Соломаха – начальник відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради та ін.

Ірина Дорожкіна розповіла учасникам конференції про роботу Чернігівської облорганізації Спілки жінок України по просуванню ідеології рівних можливостей чоловіків і жінок. За її словами, одним із найнеприємніших стереотипів, який склався в суспільстві полягає в тому, що успішність чоловіка оцінюють за його професійною діяльністю, а жінку за домашньою роботою. Таке упереджене ставлення є перепоною для реалізації жінок і чоловіків у “невластивих” їм сферах.

Про історичні передумови виникнення гендерних стереотипів розповіла Лариса Юда. За її словами, як показує світовий досвід, якісні зміни в соціальній політиці можливі тільки за присутності достатньої кількості жінок у владі.

Актуальним був виступ Миколи Богдана, який звернув увагу на існуючі гендерні стереотипи в трудових відносинах. Він наголосив, що профспілки у своїй роботі керуються принципами гендерної рівності, надаючи правову та іншу допомогу усім членам профспілок не залежно від статевої приналежності. Через систему колдоговірного регулювання трудових відносин, профспілки намагаються передбачати гнучкі умови праці для самотніх матерів та додаткові соціальні гарантії багатодітних сімей та ін. Було згадано і про умови праці жінок, які на деяких підприємствах області не відповідають санітарно-гігієічним умовам.

Гендерну проблематику мовою статистики озвучила у своєму виступі Катерина Свистун. Пані Свистун заявила, що слабкість жінок є хибним стереотипом, оскільки саме чоловіки – біологічно слабка стать. Сьогодні частка чоловіків в області складає 45%, при тому, що за офіційними даними, хлопчиків постійно народжується більше, аніж дівчаток. Але вже починаючи з першого року життя, представники чоловічої статі помирають життя частіше, аніж представниці жіночої статі. Так, серед немовлят, які не виживають у перший рік життя, 2/3 – хлопчики. У працездатному віці чоловіки помирають у 5-6 разів частіше за жінок. Та й тривалість життя чоловіка є на 12 років меншою, ніж у жінок. Частково в цьому винні і самі чоловіки, які більше ніж жінки зловживають алкоголем і тютюном, а також схильні до ризикованої поведінки.

Зокрема, Ірина Соломаха, проаналізувала формування образів жінок і чоловіків засобами масової інформації і привернула увагу до того факту, що у ЗМІ, а особливо у рекламних матеріалах, чоловік часто виступає в ролі суб’єкта отримання задоволення, насолоди, в той час як жінка – продукту, покликаного забезпечувати насолоду (явище сексизму). Таким чином ЗМІ, можливо, навіть не усвідомлюючи цього, формують викривлені образи чоловіків і жінок.

На конференції були докладно розглянуті сучасні гендерні стереотипи в політичній, економічній сферах, у галузі освіти, охорони здоров’я та сімейних відносин і внесені пропозиції по створенню дієвих практичних механізмів формування гендерної культури. Учасники конференції в своїх виступах наголосили, що саме гендерні стереотипи, упередження і забобони з боку оточення заважають людині знайти своє місце в житті, якнайповніше реалізувати свої таланти і здібності.

В конференції взяли участь і виступили представники органів державної влади та місцевого самоврядування, профспілкові лідери, лікарі, науковці та студенти вищих навчальних закладів, представники громадських організацій області. Загалом у роботі конференції взяли участь більше 100 осіб, а близько 45 з них представили свої доповіді та виступи. На обласній науково-практичній конференції прийняті відповідні рекомендації.

ЧОО Спілки жінок України