Tweet

Діяльність Міністерства освіти також піддавалася критиці, оскільки, фактично маючи юридичні підстави та численні фінансові порушення, встановленні КРУ (контрольно-ревізійне управління), міністр Ніколаєнко не захотів взяти на себе відповідальність за розірвання контракту з ректором НДУ і переклав важкий «тягар» на «плечі» і суд колективу.

Тож близько 30 відчайдушних студентів приїхали шукати правди до Міністерства освіти.

Ними було висунута вимога негайного звільнення ректора Яковця В.П., який не тільки затягував конференцію трудового колективу, а й після отримання догани сам призначив собі премію у розмірі 1800 грн., яку згодом після оприлюднення був змушений повернути.

Студенти, виставивши пікет, скандували: «Яковцю пора у відставку, треба ставить в цьому крапку» та «Пікетуй не пікетуй, Яковець усіх купив…». Помаранчеві прапори Ніжинського молодіжного крила «НСНУ» приваблювали погляди і увагу перехожих та проїжджаючих водіїв і пасажирів, але чомусь не справили враження на чиновників. Коли ж набігло багато журналістів, працівник міністерства В.Д. Шинкарук вийшов до пікетуючих, і після довгої полеміки кілька студентів та викладачів були запрошені на переговори до міністерства із заступником міністра М.Ф. Степком. Останній повідомив, що наступного дня в м.Ніжин прибуде комісія представників міністерства, які будуть контролювати процес підготовки конференції. Він також пообіцяв включити студентів до складу оргкомітету та надати їм можливість брати участь у конференції 10 відсоткам студентів.

Молоді люди сприйняли подібне, як бажання розв’язати конфлікт, «загрібши жар» руками трудового колективу та студентів.

За дивним збігом обставин до міністерства приїхала нардеп України від СДПУ(о) пані Прошкуратова, яка, підійшовши до студентів, почала переконувати, що ректор її друг, якого вона поважає і не розуміє, чим молоді люди не задоволені. А наприкінці полеміки запропонувала купити студентам ковбаси та батон. Пікетуючі вирішили за ковбасу не «продаватись» і ввічливо відмовились.

Було вирішено чекати міністра Ніколаєнка С. М. який зміг поговорити з молоддю лише близько 16 години. Міністр заявив, що подібними діями студенти розвалюють Україну, заважаючи нормальному функціонуванню ВНЗ. Студентами це було розцінено, як бажання спихнути відповідальність за доведення Міністерством освіти до межі кипіння пристрастей у колективі НДУ ім. М. Гоголя на молодь.

В той же час Яковець В.П. був викликаний до міністерства, щоб надати пояснення стосовно затягування строків проведення конференції.

Приїхавши близько 17 години, ректор по старому своєму звичаю підійшов до пікетуючих та почав розповідати, що все в університеті добре, що студенти неправильно проінформовані стосовно тих чи інших фактів. Подібне було зустрінуте дружнім сміхом та надіванням на вуха вермішелі, що мало символізувати «правдивість» слів Яковця В.П.. Та проскандувавши у вічі ректору «брехун», студентами пікет було згорнуто, а залишки вермішелі були дбайливо прибрані, що, за словами студентів, повинно розцінюватись, як небажання бути схожим на ректора.

І хоча основну вимогу студентів не було задоволено, все ж здобутком стала комісія, яка працювала 3 дні, та, фактично своєю присутністю, дала можливість провести конференцію трудового колективу. Студентам дали квоту у 8% від складу науково-педагогічного колективу, таким чином давши їм можливість висловити свою позицію на конференції та довівши, що студенти - це також сила з якою хочеш-не хочеш, а потрібно рахуватись.

За результатами пікету двох студентів було включено у оргкомітет, а в лічильній комісії студентів була третина від викладацького складу. Але сам факт того, що студенти були змушені їхати в Київ пікетувати Міністерство освіти, свідчить і про «професіоналізм» міністра-соціаліста та пусті обіцянки Президента, що не може не турбувати. Нова влада ризикує не тільки втратити підтримку студентства, яке великою мірою і посприяло її становленню, а й народженню вічних бунтарів, які будуть надавати перевагу відстоюванню своїх прав на вулицях.

Майдан-ІНФОРМ