Чернігівський громадський комітет захисту прав людини: Чернігівський громадський комітет захисту прав людини http://monitor.cn.ua/ Чернігівський громадський комітет захисту прав людини http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Правова допомога для внутрішньо переміщених осіб http://monitor.cn.ua/ua/activity/2240 БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги» розгортає пункт надання правової допомоги та інформаційної підтримки внутрішньо переміщеним особам (ВПО) у Чернігівській області. Анонси article Wed, 25 May 2022 15:16:00 +0300 В нашому пункті правової підтримки ви можете отримати інформацію та консультації щодо:

• Положень законодавства з питань, що стосуються прав та обов'язків ВПО.

• Порядку оформлення та видачі довідки про взяття на облік ВПО.

• Порядку оформлення заяви про надання щомісячної адресної допомоги ВПО.

• Гарантій отримання допомоги застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка».

• Переліку територій, що розташовані в районі (воєнних) бойових дій та таких, що перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

• Встановлення фактів, які мають юридичне значення (народження, смерті на окупованих територіях).

• Фіксації збитків й пошкоджень через бойові дії та отримання відповідних компенсацій.

• Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно.

• Інформації щодо пунктів надання безоплатної правової допомоги ВПО та адреси компетентних органів щодо роботи із ВПО.

• Інші питання, що пов’язані з внутрішнім переселенням та шкодою від бойових дій в Україні.

Отримати безкоштовну допомогу можна онлайн та телефоном, а також звернувшись до нас з особистим візитом.

Графік роботи пункту надання правової допомоги та інформаційної підтримки внутрішньо переміщеним особам (ВПО) у Чернігівській області наступний:

Години прийому: 11:00 - 16:00

Дні прийому: понеділок - п'ятниця

Телефон: 063-140-63-47

Особисту консультацію можна отримати за адресою: м. Чернігів, вул. Гонча, 57

Віримо в перемогу України!

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

]]>
Представники омбудсмана здійснили моніторинговий візит до Ріпкинського відділення поліції в Чернігівській області http://monitor.cn.ua/ua/news/2239 Новости article Thu, 10 Feb 2022 18:43:00 +0200 Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Алла Лепеха та громадський монітор Віктор Тарасов в межах реалізації національного превентивного механізму здійснили моніторинговий візит до Відділення поліції №2 (смт Ріпки) Чернігівського РУВП ГУНП в Чернігівській області, з метою перевірки додержання прав громадян, у тому числі заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2.

Під час моніторингового візиту встановлено, що вхід до відділення поліції обладнаний пандусом, є кнопка виклику для маломобільних груп населення. Проте на вході до будівлі не розміщено вивіску з повною назвою відділення поліції.

В наявності кімната прийому громадян, у вестибюлі – інформаційний стенд, де розміщені зразки оформлення документів та актуальна інформація для громадян. Книга скарг та пропозицій знаходиться на видному місці.

Члени моніторингової групи оглянули кабінети дільничних та вибірково співробітників інших підрозділів поліції, чергову частину, кімнату прийому громадян, кімнату для затриманих, ознайомилися зі службовою документацією та порядком її ведення.

Було з’ясовано, що на день візиту не створено умов для тимчасового тримання затриманих та доставлених осіб, оскільки кімната для затриманих не функціонує, що призводить до порушення прав останніх: особи тримаються у місцях, не передбачених законодавством.

Не повною мірою виконуються заходи, спрямовані на запобігання неналежного поводження із затриманими: процесуальні дії проводяться у службових кабінетах працівників, які не обладнані камерами відеоспостереження.

Службовою особою, відповідальною за перебування затриманих, не виконуються покладені на неї обов’язки, чим не забезпечується дотримання права цих осіб. Затримані не реєструються, їм не роз’яснюються підстави затримання, права і обов’язки, не здійснюється запис усіх дій, що проводяться з їх залученням тощо.

У відділенні поліції № 2 працівники не мають сертифікати щодо проходження підготовки з першої невідкладної медичної допомоги.

У відділенні поліції недостатньо вживаються протиепідемічні заходи для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. Зокрема, не проводиться температурний скринінг відвідувачам, затриманим, доставленими та працівникам поліції. Не дотримується масковий режим.

За результатами візиту готується звіт з рекомендаціями про усунення виявлених недоліків та вжиття заходів реагування.

]]>
У Ніжинському та Корюківському районних відділах поліції запровадили пілотний проєкт інформаційної підсистеми Custody Records та відкрили фронт-офіси http://monitor.cn.ua/ua/news/2238 Новости article Fri, 14 Jan 2022 18:55:00 +0200 Начальник Головного управління Нацполіції у Чернігівській області Володимир Нідзельський презентував роботу пілотної системи Custody Records та двох фронт-офісів у Ніжинському та Корюківському районних відділах поліції.

Відкриття новостворених фронт-офісів та презентація інноваційної системи Custody Records відбулося за участі керівників підрозділів поліції, представників місцевої влади і голів територіальних громад, підприємців. Необхідну технічну підтримку для реалізації проектів надали громадська організація «Експертний центр з прав людини» та Всеукраїнська благодійна організація «Українська фундація правової допомоги».

– Custody Records – це вкрай важливий проєкт, запроваджений Національною поліцією та Міністерством внутрішніх справ. Він спрямований на підвищення рівня довіри громадян до правоохоронної системи і передбачає цілодобову фіксацію всіх дій щодо затриманої особи чи відвідувача, який потрапляє до відділку поліції. Для того, щоб успішно запустити цю інноваційну систему в Ніжинському та Корюківському відділах поліції, ми зробили перепланування, забезпечивши відповідне зонування приміщень, провели ремонтні роботи. Після цього ми обладнали приміщення відеоспостереженням, яке є однією з невід'ємних складових системи Custody Records, та необхідною технікою, – сказав Володимир Нідзельський.

Представниця управління дотримання прав людини в області Лариса Борисенко відзначила, що система Custody Records націлена на захист прав та безпеку затриманих, доставлених до підрозділу осіб, забезпечення дотримання їх прав та уникнення можливих безпідставних звинувачень громадян щодо дій поліцейських.

Керівник поліції Чернігівщини подякував всім, хто долучився до впровадження пілотного проекту Custody Records та відкриття фронт-офісів у Ніжинському та Корюківському райвідділах поліції.

– Поліцейський фронт-офіс – це новий відкритий простір для комунікації з громадянами. Тут здійснюється надання якісних послуг і сервісу за європейськими стандартами. Довіра населення – основний критерій роботи поліції, тому ми активно працюємо над тим, аби стати більш відкритим і ефективним відомством. Компетентні і доброзичливі фронт-офіцери максимально оперативно прийматимуть заяви і звернення громадян чи інформуватимуть про результати їх розгляду, надаватимуть юридичні консультації та будь-яку іншу необхідну допомогу. Наша основна мета, аби кожен громадянин виходив з поліцейського підрозділу з розв’язаною проблемою. Саме тому ми будемо працювати над покращенням поліцейського сервісу та продовжимо створювати фронт-офіси в кожному підрозділі поліції Чернігівщини, – сказав начальник ГУНП в Чернігівській області Володимир Нідзельський.

Така організація роботи зменшує навантаження на інші служби поліції та водночас прискорює комунікацію між структурою та громадянами. Відвідувачу не потрібно власноруч розбиратися, який спеціаліст йому потрібен: достатньо звернутися до інспектора фронт-офісу.

Крім того, Володимир Нідзельський проінспектував нове приміщення Корюківського районного відділу поліції, яке знаходиться неподалік від основної будівлі – на вулиці Вокзальна 24, у м.Корюківка.

– Тривалий час відділ поліції в Корюківці потребував розширення приміщення. Міська влада передала у користування поліції двоповерхівку, де раніше розміщувалися різноманітні офіси. Впродовж кількох останніх років споруда не використовувалася. У цій будівлі був проведений капітальний ремонт, термомодернізація, вжито заходів підвищення енергоефективності. Сьогодні оновлена адмінбудівля повністю готова прийняти частину служб та підрозділів корюківської поліції. Отже, невдовзі відбудеться їх переїзд в нові приміщення. Ми й надалі працюватимемо над покращенням матеріально-технічного забезпечення поліцейських у всіх підрозділах Чернігівщини, – підсумував Володимир Нідзельський.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

]]>
Правоохоронці та правозахисники підбили підсумки співпраці в 2021 році http://monitor.cn.ua/ua/activity/2234 23 грудня представники ГУНП в Чернігівській області, управління патрульної поліції, управління дотримання прав людини, обласної прокуратури, регіональні координаторки Уповноваженої ВРУ з прав людини та представники громадськості обговорили проблеми з виявленням та реагуванням на випадки домашнього насильства та інші виклики в питаннях дотримання прав людини в регіоні. Анонси article Thu, 23 Dec 2021 21:12:00 +0200 Захід відбувся за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини та за сприяння ГУНП в Чернігівській області.

На початку зустрічі обговорили ситуацію в регіоні та проблеми, які виникають у сфері протидії домашньому насильству та наданні допомоги постраждалим в актуальних умовах. Окремо зупинились на проблемах співпраці (іноді й відсутності комунікації) в територіальних громадах між поліцейськими та представниками громад, в тому числі при інформуванні про виявлені випадки відповідно до вимог законодавства.

Представники поліції зазначили про необхідність відкриття центрів для постраждалих та налагодження ефективних алгоритмів реагування в громадах на випадки домашнього насильства.

Під час обговорення учасники підняли й питання вжиття ефективних засобів роботи щодо притягнення до відповідальності кривдників, в тому числі за невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програм для кривдників. Хоча саме такі заходи мали би сприяти зменшенню рецидиву проявів домашнього насильства з боку кривдників.

Окремо проговорили й проблемні питання розгляду адміністративних справ в судах. Є випадки невиконання вимог законодавства судами щодо можливості розгляду таких справ без участі кривдника. Також є необхідність співпраці з районними судами області для направлення кривдників на програми для кривдників в громадах, накладення стягнення в вигляді громадських робіт, тощо.

Також під час круглого столу згадали й про кадрові проблеми в громадах, але наголосили про необхідність налагодження взаємодії між правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади та громадськості на місцях для забезпечення дотримання прав людини.

Підсумовуючи захід, учасники зазначили, що під час виконання повноважень виникає багато проблемних питань. Тому зустрічі такого формату сприяють механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству, та вирішенню актуальних правових та безпекових потреб громад, пов’язаних з допомогою вразливим групами населення.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

]]>
Громадські центри правосуддя презентували свої здобутки та плани щодо розвитку людиноцентричного правосуддя http://monitor.cn.ua/ua/activity/2233 Представники судів, поліції, пробації, безоплатної правової допомоги, територіальних громад, експерти та громадські активісти з Одеської, Чернігівської, Чернівецької та Херсонської областей обговорили 17 грудня 2021 року досвід та перспективи впровадження в громадах людиноцентричного (дружнього) правосуддя. Анонси article Fri, 17 Dec 2021 22:00:00 +0200 Основний висновок дискусії - в територіальних громадах наявне певне розбалансування реформ місцевого самоврядування та сектору правосуддя, і на місцевому рівні не вистачає спільного бачення, спроможностей та координації розвивати людиноцентричне правосуддя. Ці потреби в громадах може ефективно задовольняти формат Громадського центру правосуддя, який успішно впроваджується в місті Татарбунари Одеської області та громадах Чернігівщини.

Обговорення «Як розвивати дружнє правосуддя в громадах» пройшло 17 грудня 2021 року у змішаному онлайн та офлайн форматі одночасно в п’яти громадах - Одесі, Татар-бунарах, Чернігові, Чернівцях та Білозерці. В дискусії взяло участь 35 учасників - представники та партнери Громадських центрів правосуддя, працівники органів суду, поліції, пробації, безоплатної правової допомоги, представники місцевого самоврядування, експерти, громадські активісти, а також представники міжнародних проєктів у сфері правосуддя.

Дискусія розпочалась з презентації Громадського центру правосуддя в місті Татарбунари, який працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України». Центр було створено в місті Татарбунари наприкінці 2018 року за підтримки програми USAID «Нове правосуддя». У 2020-2021 році Громадський центр правосуддя працює за підтримки Європейського Союзу, що дозволило розширити локацію на південні райони Одеської області та сформувати низку інноваційних інструментів розвитку «дружнього» людиноцентричного правосуддя. Протягом цього часу сформовано певну ідентичність та модель роботи Громадського центру правосуддя, який працює як мультифункціональний хаб та просуває новий формат співпраці між органами правосуддя, місцевою владою та мешканцями на принципах довіри та відповідальності.

З локації офісу в місті Одесі, представники Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, Ігор Бринош, Юлія Лісова, Світлана Гудь та Євгенія Генова представили модель впливу та пріоритетні напрямки діяльності центру. Як зазначив заступник голови Одеської обласної організації Комітету виборців України Ігор Бринош, Громадський центр правосуддя впроваджує на рівні громади чотири основні напрямки: 1) якісні та інклюзивні правові, адміністративні та соціальні послуги; 2) систему правосуддя, яка до, під час та після судового розгляду орієнтована на людину; 3) альтернативне вирішення спорів та раннє запобігання конфліктів; 4) спроможність мешканців громад проактивно вирішувати питання у правовий спосіб та захищати свої права.

На запитання чому Громадський центр правосуддя потрібен громаді, було виділено на конкретних кейсах декілька сфер: постійна системна робота з вразливими групами, розвиток соціальної згуртованості та інклюзії в громадах; підтримка громади в кризових ситуаціях, таких як пандемія COVID-19; розвиток самоорганізації та більш проактивні мешканці; підвищення правової культури та правоздатності мешканців громад; лобіювання у сфері доступу до правосуддя для органів місцевого самоврядування, суду, поліції, пробації та інших органів державної влади; іміджеві можливості для громад та муніципальна дипломатія.

Правова радниця Громадського центру правосуддя Юлія Лісова окремо представила вплив Громадського центру правосуддя через стратегічні справи на місцеву, регіональну та національну політику у сфері правосуддя. Один з представлених кейсів торкався оскарження Громадським центром правосуддя розпоряджень Кабінету Міністрів України про заборону в’їзду/виїзду в Крим та з Криму у зв’язку з карантином, яке мало місце з березня по червень 2020 року та у серпні 2020 року. Громадський центр правосуддя вів цю справу як стратегічну, оскільки така заборона порушувала права тисяч кримчан, які не могли возз’єднатись з родинами, потрапити на лікування, на роботу, або до свого майна.

З приміщення партнерської бібліотеки в місті Татарбунари Одеської області, до дискусії долучились представники та партнери «польового» офісу Громадського центру правосуддя - керівник центру Леонід Семененко, керівниця районного сектору пробації Алла Мукієнко, керівниця місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксана Соколова, представниці районного суду Надія Колесник та Ірина Коваленко, представниця поліції Єфросинія Мукієнко, представниця бюро правової допомоги Інга Дмитрієва, громадська радниця Тетяна Стоянова та представник ромської громадської організації «Бахтало» Олександр Карай. Учасники цієї локації акцент зробили на партнерстві, зокрема на залученні громади до роботи Громадського центру правосуддя.

Керівник Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари Леонід Семененко зазначив, що наразі центр підтримує/координує більше 10 волонтерських/громадських ініціатив, зокрема: волонтерів пробації, соціальну ініціативу «Від мами до мами», Школу самооборони для жінок та дівчат, сусідську варту, раду ветеранів-наставників органів МВС, ромських активістів. «Зараз плануємо спільно з судом впровадити ініціативу волонтерів суду. Наразі йде передача належного приміщення для суду, де поряд з інтегрованою рецепцією суду будуть знаходитись наші волонтери. Це будуть ветерани-пенсіонери органів МВС, суду, прокуратури та інших державних органів, які мають і життєвий досвід, і професійний».

Діяльність Громадського центру правосуддя Чернігівської області презентували з приміщення Чернігівського апеляційного суду, до обговорення долучились представниці Громадського центру правосуддя Наталя Кулікова та Ірина Бірюк, голова Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко, керівниця апарату Чернігівського апеляційного суду Тетяна Кривонос, начальник відділу аналітичної роботи, узагальнення судової практики та комунікації Чернігівського апеляційного суду Леся Гайдай, керівниця апарату Деснянського районного суду Тетяна Пика, завідувачка кафедри «Суд.Адвокатура.Прокуратура» Національного університету «Чернігівська полі-техніка» Наталія Коломієць.

Громадський центр правосуддя на Чернігівщині - це просторовий майданчик, де представники влади, органів місцевого самоврядування та громадськості об’єднали свої зусилля та ресурси для вивчення потреб громад та вирішення актуальних правових проблем, в тому числі протидії домашньому насильству. Громадський центр правосуддя створений за підтримки Чернігівського апеляційного суду та існує вже понад 2 роки, за цей час було відкрито 2 філії на базі районних судів (Ічнянський та Бахмацький районні суди). Активно впроваджується співпраця з Деснянським районним судом м. Чернігова, залучено до співпраці понад 7 судів та забезпечено надання доступної безоплатної правової допомоги мешканцям області.

Як зазначила керівниця Громадського центру правосуддя на Чернігівщині Наталя Кулікова, загалом послуги Громадського центру правосуддя є комплексними і включають надання безоплатної якісної правової допомоги як для мешканців, так і для самих громад. Окрім того, організація системно вивчає потреби в громадах та пропонує алгоритми їх вирішення з залученням всіх суб’єктів. На сьогодні, співпраця налагоджена з усіма органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, судами та громадськими організаціями області, що дає змогу комплексного вирішення проблем в громадах, проведення громадського моніторингу процесів, що відбуваються в громадах та якісного вирішення питань. Громадський центр правосуддя є майданчиком для проведення стажування/менторства студентів юридичних факультетів Національного університету «Чернігівська політехніка» та Академії пенітенціарної служби України. Окрім того, великою частиною роботи Громадського центру правосуддя, зокрема Школи правових наук при Ічнянському районному суді Чернігівської області, є правопросвітня робота.

До дискусії також долучились експерти, представники громад та органів сектору правосуддя з Чернівецької та Херсонської областей, які мають власний досвід/бачення щодо розвитку громад та зацікавлені у впровадженні людиноцентричного правосуддя на місцевому рівні та моделі Громадських центрів правосуддя. Чернівецьку область на обговоренні представляли експерти Українського народного дому в Чернівцях Тарас Халавка, Ігор Бабюк та Ольга Чепель, а також голова Великокучурівської громади Василь Тодеренчук та заступик голови Глибоцького громади Анатолій Тімофті. Херсонська область на заході була представлена Білозерською територіальною громадою, зокрема в дискусії активну участь взяла керівниця Білозерського центру регіонального розвитку Елла Петренко, представниця служби пробації Оксана Кузьмич, представниця системи безоплатної правової допомоги Наталя Нечай. За спільною думкою, наразі в громадах починають впроваджуватися окремі елементи в сфері правосуддя, проте на місцевому рівні не вистачає спільного бачення, спроможностей та координації для того, аби розвивати людиноцентричне правосуддя. Саме ці потреби в громадах може ефективно задовольняти формат Громадського центру правосуддя, який успішно впроваджується в місті Татарбунари Одеської області та громадах Чернігівщини. Також наприкінці заходу загальні плани Програми USAID «Справедливість для всіх» щодо розвитку людиноцентричного правосуддя в України та програми підтримки Громадських центрів правосуддя представив представник програми Томас Вертелецький.

Міжрегіональна дискусія ініційована Громадським центром правосуддя в м. Татарбунари (працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України») та Громадським центром правосуддя в м.Чернігові (працює на базі Чернігівського громадського комітету захисту прав людини).

Більше про дискусію у відеозаписі на сторінці https://www.facebook.com/CVUOdessa

Діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Громадський центр правосуддя як мультифункціональна платформа розвитку правосуддя в громадах».

Пресслужба Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»

]]>
Тухле м'ясо та погані умови проживання: що побачили правозахисники у Чернігівському СІЗО http://monitor.cn.ua/ua/news/2232 Новости article Mon, 13 Dec 2021 23:47:00 +0200 Неналежні умови проживання, зіпсоване м'ясо, відсутність особистого простору. Харківська правозахисна група 2 грудня відвідала чернігівський слідчий ізолятор. Результати перевірки оприлюднили 13 грудня на своєму інформаційному порталі.

На кухні перевіряючі знайшли м'ясо, яке, на їхню думку, було неїстівним. Хоча, за словами адміністрації, з нього мали готувати вечерю ув'язненим.

"Воно мало тухлий запах та завітрений несвіжий вигляд. Крім того, у холодильнику, як і в цілому на кухні, панувала антисанітарія – поверхні були вкриті нальотом старого невідмитого бруду", – йдеться в повідомленні.

Згідно з інформацією, їжу розносять по камерах в іржавому посуді, який виглядає непридатним для зберігання продуктів.

Кімната для сушки речей замала, а відтак навіть взимку випрані речі сушать на вулиці – про це свідчать натягнуті дроти.

За словами заступника начальника ізолятора, житлові приміщення за часів радянської влади були обкладені плиткою зовні та зсередини, яка затримує вологу. Через це приміщення потерпають від вологи, цвілі та плісняви.

Умови проживання засуджених перевіряльники назвали одними з найгірших, які вони бачили. Йдеться про приміщення, де проживають засуджені, які виконують роботу із господарського обслуговування. Вони сплять на двоповерхових ліжках і, як зробили висновок відвідувачі, мешканцям не вистачає особистого простору.

Подвір'я для прогулянок – в аварійному стані, не захищені від негоди. Під час дощу наповнюються водою, яку засуджені самостійно вичерпують.

До довічно засуджених моніторингову групу не пустили.

"Заступник начальника установи вказав, що, начебто, на засуджених до довічного позбавлення волі у транзитних камерах КВК не розповсюджується. Монітори вважають, що перешкоджання в доступі до камер довічно позбавлених волі засуджених пов’язані із наміром приховати неналежні умови тримання, про які монітори мали інформацію".

Нагадаємо, установа функціонує із 1705 року. На час візиту в там перебували 348 ув’язнених, 18 осіб господарського блоку та восьмеро засуджених до довічного позбавлення волі.

Суспільне написало запит до Мін'юсту, щоб дізнатися, чому саме в таких умовах утримують ув'язнених та чи буде реакція на перевірку.

 

]]>
Фахівці із соціальної роботи місцевих громад Чернігівщини посилюють спроможність у протидії домашньому насильству http://monitor.cn.ua/ua/activity/2230 9 грудня 2021 року в Чернігові відбувся тренінг «Ефективний механізм взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на рівні територіальних громад». Анонси article Thu, 09 Dec 2021 21:47:00 +0200 Учасниками навчання виступили працівники місцевих Центрів соціальних служб Чернігівської області.

Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва зазначила, що не зважаючи на вдосконалення законодавчого регулювання, питання надання кваліфікованої соціальної та іншої допомоги особам, постраждалим від насильства, на сьогодні залишається актуальним і до кінця не вирішеним, особливо на локальному рівні.

Центри соціальних служб є спеціальними закладами у ланці суб’єктів по запобіганню та протидії домашньому насильству, які надають соціальні послуги сім’ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Особи, які постраждали від домашнього насильства або стали його свідком, можуть звернутися до установ соціальної сфери для отримання психологічної допомоги, соціального супроводу та інформаційної підтримки. Присутні соціальні фахівці розповіли про свій досвід роботи у цій непростій категорії справ, про проблеми і колізії, з якими вони стикаються у своїй роботі.

Тренером заходу виступив національний експерт та тренер по запобіганню та протидії домашньому та гендерно-зумовленому насильству Віктор Вальчук.

Зокрема, експерт зосередив увагу присутніх на практичних і законодавчих аспектах вирішення проблеми, а саме: криміналізація домашнього та деяких видів гендерно-обумовленого насильства, розширення переліку обтяжуючих та пом’якшуючих обставин, запровадження механізму термінових заборонних та обмежувальних приписів, обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, особливості роботи, кола прав і обов’язків фахівців із соціальної роботи у справах, пов’язаних з представництвом інтересів осіб, постраждалих від домашнього насильства, тощо.

Учасники навчання зазначали, що вирішення проблеми домашнього насильства в країні потребує згуртування всіх дотичних суб’єктів, аналізу актуальної судової й адміністративної практики та напрацювання ефективних інструментів захисту постраждалої особи від самого початку криміналізації домашнього насильства.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
На Чернігівщині відбулося навчання з проблематики домашнього насильства для фахівців, представників громад та поліцейських http://monitor.cn.ua/ua/activity/2229 На сьогодні законодавством чітко визначено Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. Основною метою цієї взаємодії є ефективна реалізація прав особи, постраждалої від домашнього насильства. Але не дивлячись на це, на рівні Чернігівської області проблем з домашнім насильством не меншає. Анонси article Wed, 08 Dec 2021 21:36:00 +0200 Саме тому, з метою набуття практичних навичок та додаткових знань у сфері протидії домашньому насильству, в період проведення кампанії «16 днів проти насильства», з 6 по 8 грудня 2021 року в Чернігові відбулись тренінги для представників різних суб’єктів щодо покращення міжвідомчої взаємодії у випадках вчинення домашнього та гендерно-обумовленого насильства.

Серія заходів проходила для представників територіальних громад, які визначені відповідальними за реалізацію політики у сфері запобігання домашньому насильству, фахівців служб у справах дітей, а також дільничних офіцерів поліції Чернігівської області для розвитку їх спроможності та обізнаності в сфері протидії домашньому насильству.

Тренером навчання виступив Віктор Вальчук – національний експерт/тренер по запобіганню та протидії домашньому та гендерно-зумовленому насильству.

Під час тренінгів учасники змогли більше дізнатись про характерні ознаки домашнього насильства, такі як: систематичність вчинення дій, завдання шкоди, вчинення особами, яких об’єднує спільний побут, права та обов’язки, а також місце проживання. Окремим блоком було обговорено національне законодавство з питань запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, спеціальні заходи, які можуть бути застосовані до кривдника та порядок їх застосування.

Було розглянуто відповідальність, яка передбачена за вчинення домашнього насильства. На даний момент законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, а також окремо – за ухилення від проходження програми для кривдників.

Також під час навчання для представників правоохоронних органів учасники додатково зупинились й на питанні притягнення до адміністративної відповідальності кривдників, обов’язковому складанню оцінки ризиків постраждалих осіб від домашнього насильства, а також обговорили практичні аспекти складання термінових заборонних приписів.

Окрім цього, було опрацьовано практичні завдання на основі реальних кейсів. Метою цього завдання було напрацювання практичних навичок з ідентифікації випадків домашнього насильства та розробки алгоритму дій, направленого на надання всебічної допомоги постраждалій від домашнього насильства особі, включаючи залучення інших структур.

Заходи організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту "Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства" за сприяння Департаменту сім’ї, молоді та спорту, Служби у справах дітей Чернігівської ОДА, ГУНП в Чернігівській області та за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

]]>
У Чернігові обговорили механізми доступу до правосуддя для шукачів притулку та біженців в умовах карантину http://monitor.cn.ua/ua/activity/2224 26 листопада 2021 року в Чернігові відбувся круглий стіл «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». Анонси article Fri, 26 Nov 2021 18:53:00 +0200 В зустрічі взяли участь керівники регіонального та місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, представники Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців, прикордонної та міграційної служб, Чернігівсьої облдержадміністрації, адвокатської та правозахисної спільноти.

Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, обговорення нового законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, розповіла, що організація з 2004 року активно займається питаннями моніторингу дотримання прав біженців та шукачам притулку, надає юридичну підтримку вразливим категоріям іноземців, зокрема на базі Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), проводить спільні заходи з органами державної влади, неурядовими організаціями.

Представник управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Наталія Кириченко зазначила, що працівники управління докладають максимум зусиль для виконання своїх обов’язків в умовах карантину в рамках законодавства, для якомога ефективнішого і швидкого вирішення питань і проблем заявників-іноземців, надання консультацій, документування, ідентифікації осіб, що звернулися зв послугами та допомогою.

В той же час, міграційниця зазначила ряд проблемних питань, з якими стикаються представники ДМС в своїй роботі, зокрема деякі колізії в законодавстві щодо прийняття заяв про надання притулку або додаткового захисту від осіб, які знаходяться у слідчих ізоляторах, проблеми з доступом до медичних послуг для шукачів притулку.

Представники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Чернігівській області розповіли про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям. Зокрема, правники докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку, зокрема які утримуються в Чернігівському Пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Представники системи БВПД і міграційної служби зазначили, що між ними напрацьований якісний механізм надання правової допомоги іноземцям. Посадовці запевнили, що хоча карантинні обмеження й внесли свої корективи в роботу, але це не складає суттєвих перешкод для забезпечення права іноземців і осіб без громадянства на доступ до правової допомоги та адміністративних процедур.

Олександр Пришва, начальник відділу документування Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), наголосив, що наразі ПТПІ має можливість проводити вакцинацію проти COVID-19 іноземців, які перебуваюсь у закладі. Проте на сьогодні тільки одна особа виявила бажання пройти щеплення.

Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака розповіла про свою роботу з шукачами притулку. Правозахисниця вітає позитивні зміни у законодавстві, проте зазначила, що у контексті питання захисту прав шукачів притулку слід зазначити, що Україна поки не перетворилась на країну, де права на отримання статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, забезпечуються на достатньому рівні, а їхні соціальні потреби задовольняються відповідно до міжнародних стандартів. В Україні біженці часто обмежені у реалізації своїх прав на житло, влаштування на роботу, отримання допомоги у медичному закладі, в тому числі на вакцинацію, здобуття освіти, вивчення мови, оформлення документів соціально-правового характеру тощо.

Також, присутні обговорили довгоочікуваний ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визнання особою без громадянства» (Закон). Представник міграційної служби Ганна Шаль розповіла, що в поточному році з відповідними заявами до обласного управління ДМС звернулися вже 12 осіб, 6 справ вже знаходяться на етапі прийняття рішення центральним органом міграційної служби.

Також учасники обговорили не тільки позитивні зміни, які мають полегшити роботу державних органів та заповнити нормативні прогалини, щодо статусу осіб без громадянства, але і колізії та проблеми, які можуть з’явитися у майбутньому. Ганна Шаль наголосила, що на сьогодні найбільшою перепоною у швидкому прийнятті рішень є затягування строків консульствами і посольствами іноземних країн, які неохоче надають відповіді на запити.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
В Менському районному суді не дотримуються права підсудних: результати моніторингового візиту НПМ http://monitor.cn.ua/ua/news/2225 Новости article Fri, 26 Nov 2021 10:06:00 +0200 У межах реалізації національного превентивного механізму (НПМ), моніторинговою групою у складі регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірини Жмаки, регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Чернігівській області Алли Лепехи та громадського монітора Віктора Тарасова здійснено моніторинговий візит до Менського районного суду Чернігівської області та перевірено доступність громадян до судочинства, умови перебування громадян у суді, тримання підсудних, доступність суду для осіб з інвалідністю.

Під час візиту встановлено, що Менський районний суд розміщений у пристосованій двоповерховій будівлі. В приміщенні є 4 зали судових засідань, дві з них - для розгляду кримінальних проваджень. У них встановлені загородження із спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних). Усі зали мають необхідне технічне обладнання для проведення судових засідань в режимі відеоконференцій. Правосуддя здійснюють три з п’яти суддів, визначених штатним розписом.

У цілому будівля суду є доступною для маломобільних груп населення. Вхід обладнаний пандусом, який відповідає державним будівельним нормам та може забезпечити самостійний рух людей, які користуються кріслами колісними. В залах судових засідань визначені окремо передбачені місця для осіб з інвалідністю, які пересуваються в кріслах колісних.

Водночас в суді відсутні спеціально обладнаний бокс або огороджений майданчик для заїзду спеціального автотранспорту варти та посадки (висадки) конвойованих. Конвойні приміщення обладнані у підвальному приміщенні в окремих кімнатах (одне з яких не використовується), розміри та облаштування яких не відповідають встановленим стандартам.

Підсудні/засуджені позбавлені можливості конфіденційного спілкуватися зі свої захисником, оскільки в суді не обладнано кімнати для конфіденційного спілкування адвоката з підсудними/засудженими, в порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди».

Під час візиту також вивчався стан забезпечення заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Моніторинговою групою було виявлено окремі недоліки в організації в суді протиепідемічних заходів, зокрема, не проводиться температурний скринінг персоналу суду, відвідувачів та підсудних/засуджених, які прибули на судові засідання. Не здійснюється збір та утилізація використаних засобів індивідуального захисту (персоналу та суддів) після їх використання.

За результатами моніторингового візиту до Територіального управління Державної судової адміністрації України та Менського районного суду Чернігівської області буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків.

]]>
На Чернігівщині стартувала акція «16 днів проти насильства» http://monitor.cn.ua/ua/news/2227 Новости article Thu, 25 Nov 2021 23:21:00 +0200 На Чернігівщині стартувала акція «16 днів проти насильства» 25-11-2021 | 17:24 Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня проходить акція «16 днів проти насильства», активним учасником якої вже вкотре є Чернігівська область.

З цього приводу в облдержадміністрації в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок відбувся брифінг, приурочений цій інформаційній кампанії.

— Насильство є однією з найгостріших соціальних проблем сучасності. Не є винятком і Чернігівська область. Суспільство повинно нарешті зрозуміти, що «б’є — значить…» не «любить», а «стаття», — висловив свою думку В’ячеслав Голуб, заступник директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА.

До обговорення проблеми долучилися Юлія Заїка, радник голови облдержадміністрації на громадських засадах з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та Марина Нітченко, старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в області.

Говорили про потребу ратифікації Україною Стамбульської конвенції, сприйняття проблеми домашнього насильства у суспільстві, оптимальні шляхи покарання кривдників та захисту жертв.

Питання захисту дітей від насильства порушила Ірина Жмака, регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області:

— Кількість повідомлень про вчинення домашнього насильства над дітьми зростає. Проте не варто ігнорувати проблему, яка стосується дітей — свідків насильства. Вони також потребують допомоги спеціалізованих служб.

У поточному році в області зафіксовано вже більше 9 тисяч звернень до поліції, пов’язаних з проблемою домашнього насильства — це більше, аніж минулого року.

Цікаво, що суттєвий приріст звернень спостерігається у Ніжинській, Варвинській та Корюківській громадах. Там коштом державної субвенції створюються спеціалізовані служби підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства.

У перших двох ТГ діють спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, а у Корюківській — облаштовується притулок та придбано автомобіль для мобільної бригади.

Такий зв’язок свідчить про те, що збільшення кількості звернень пов’язане не стільки з погіршенням ситуації в області, скільки зі зміною ставлення до проблеми, більшим її розголосом та активнішими пошуками допомоги — чому сприяє робота відповідних служб.

Загалом в області діє 27 служб підтримки постраждалих осіб: 21 мобільна бригада, один притулок та п'ять консультативних органів.

Якщо ви постраждали від насильства, звертайтеся:

- Національна поліція України: 102

- Урядова гаряча лінія: 15-47

- Безоплатна правова допомога: 0-800-213-103

- Чат-бот МВС https://t.me/police_helpbot діє в месенджері Telegram.

Довідка. Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Інформаційна кампанія триватиме з 25 листопада до 10 грудня. Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Омбудсман: зволікання на випадок домашнього насильства на Чернігівщині призвело до смерті матері чотирьох дітей http://monitor.cn.ua/ua/news/2226 Новости article Thu, 25 Nov 2021 23:15:00 +0200 Під час моніторингу ЗМІ Уповноваженим виявлено інформацію про загибель матері чотирьох дітей, яка проживала в с.Кладьківка Чернігівської області.

Як стало відомо, домашнє насильство у жорстокій формі в багатодітній родині відбувалося на очах у дітей, які самі зателефонували до поліції по допомогу. Проте правоохоронці на виклик не приїхали, пояснивши це тим, що дитина, яка зверталась по допомогу і захист, дала неточну адресу.

Водночас поліцейські не поінформували ані голову територіальної громади, ані інші служби, які б могли сприяти в отриманні даних про сім’ю. Несвоєчасне реагування на повідомлення щодо насильства стосовно особи - одна із головних причин, що призводять до загибелі людини.

У трагедії, що сталася на Чернігівщині, є очевидною бездіяльність поліції на повідомлення про домашнє насильство. Адже відповідно до законодавства, діяльність щодо запобігання та протидії домашньому насильству ґрунтується на таких засадах як належна увага до кожного факту домашнього насильства, визнання його суспільної небезпеки та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких його проявів, ефективна взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії цьому явищу тощо.

У сім’ї, в якій сталася трагедія, раніше вже траплялися випадки домашнього насильства. За словами родичів, жінка зверталася до поліції, але про такі факти не було повідомлено орган опіки та піклування.

Уповнвоважений звернулася до керівництва Національної поліції України з вимогою надати правову оцінку діям працівників поліції, які зобов’язані були своєчасно відреагувати на повідомлення щодо насильства стосовно жінки та вжити заходів щодо захисту її та дітей від кривдника.

Також направлено запит до органу опіки та піклування за місцем проживання дітей з метою захисту їхніх прав та інтересів, зокрема щодо надання дітям психологічної допомоги як таким, що постраждали від домашнього насильства чи стали його свідками.

]]>
Відкриття фотопроекту "Вільна.Я" - історії жінок, що постраждали від домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/activity/2228 Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться інформаційна кампанія «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою, Чернігівщина не виключення. Тема насильства щодо жінок, з якої розпочинається інформаційна кампанія, знаходиться сьогодні в центрі уваги громадськості всього світу. Цього року виповнюється 30 років глобальної кампанії 16 днів. Анонси article Thu, 25 Nov 2021 09:11:00 +0200 Саме тому, 25 листопада 2021 року в ТРЦ «Голлівуд» (головний вхід, справа біля ескалаторів) було презентовано фотопроект «Вільна.Я» - історії жінок, що постраждали від домашнього насильства. Мета заходу - привернути увагу суспільства до проблем насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. А також сприяти формуванню свідомості серед усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Але найголовніша ціль, це дати поштовх жінкам, що роками потерпають від насильства, не терпіти, не замовчувати, а діяти!

На сьогодні постраждалі від домашнього насильства можуть за допомогою звернутись до:

• Поліція Чернігівської області– 102

• Чернігівський обласний центр соціальних служб

• Чернігівський громадський комітет захисту прав людини www.protection.org.ua

• Чернігівського/Ніжинського/Менського місцевих центрів з надання правової допомоги - 0 800 21 31 03

Дякую нашим героїням, що не побоялись розповісти свої історії та своїм прикладом призвали звертатись за допомогою!

Фотовиставка буде розміщена в ТРЦ «Голлівуд» з 25 листопада по 06 грудня 2021 року, тому запрошуємо!!!!

]]>
Ефективним способам захисту прав біженців навчались працівники системи БПД та адвокати Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/activity/2223 24 листопада 2021 року в Чернігові відбувся тренінг «Міжнародні та національні стандарти захисту прав шукачів притулку та біженців в Україні» для працівників центрів з надання безоплатної правової допомоги та адвокатів Чернігівської області. Анонси article Wed, 24 Nov 2021 18:55:00 +0200 Звертаючись до учасників тренінгу, директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко наголосив на важливості проведення подібних заходів та підвищення рівня обізнаності адвокатів та працівників центрів БПД у міграційному законодавстві в актуальних умовах міграційних викликів на кордонах України.

«Такий захід дуже важливий для нашої області тому, що в Україні лише 3 пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (ПТПІ) і саме на Чернігівщині знаходиться один з них», - зазначив керівник місцевого центру БПД.

Володимир Бобруйко також розповів про свою практику роботи у сфері міграційного права. Поділився поточними процесами, статистикою, практичними аспектами роботи в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, зазначила, що зміни в законодавстві вимагають від представників адвокатської та правозахисної спільноти особливої уваги до супроводження справ щодо екстрадиції осіб та попередження видворення іноземців до країн, в яких вони можуть зазнати катувань та жорстокого поводження, в тому числі в розрізі практики Європейського суду з прав людини.

Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком тренінгу учасники розглянули питання осіб без громадянства в контексті нового Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Волинські адвокати та правники пройшли навчання щодо захисту прав шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2222 19 листопада 2021 року в м.Луцьк відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів надання правової допомоги Волині. Анонси article Fri, 19 Nov 2021 19:14:00 +0200 Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва презентувала досвід багаторічної діяльності організації в сфері захисту шукачів притулку й біженців та висвітила основні актуальні виклики в сфері міграції на сьогодні в Україні, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

Директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Волинській області Наталія Смолярчук зазначила, що такі навчальні заходи доволі важливі для місцевих надавачів юридичної допомоги та адвокатів, оскільки захист прав та інтересів іноземців доволі складна категорія справ. У Волинській області знаходиться один з трьох українських Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ). Також Волинь є прикордонним регіоном та межує із сусідньою Білоруссю, яка зараз є епіцентром європейської міграційної кризи. Саме тому проблематика юридичної роботи з іноземцями вкрай актуальна для адвокатів, які співпрацюють з державною системою БВПД.

Експерт з міграційного права, адвокат Остап Тимчій, ознайомив присутніх з основними міжнародними та національними нормативними документами, що регулюють права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також з процедурою визначення статусу біженця, особливостями оскарження рішень міграційної служби, практикою Європейського суду з прав людини по розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком учасники тренінгу розглянули проблематику захисту осіб без громадянства в рамках нового закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року. Також правники розбирали низку практичних завдань по реальним справам шукачів притулку.

Представники Луцького місцевого центру з безоплатної надання вторинної правової допомоги (БВПД) поділились своїм досвідом ведення справ шукачів притулку, біженців і мігрантів, які перебувають у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Доступ до правосуддя для шукачів притулку та біженців в умовах пандемії COVID-19 під увагою громадськості та фахівців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2221 18 листопада 2021 року в Луцьку відбулося обговорення за круглим столом на тему «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». Анонси article Thu, 18 Nov 2021 18:39:00 +0200 До участі в заході були запрошені представники міграційної та прикордонної служб, регіонального і місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Волинській області, Волинського Пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства (ПТПІ), представники місцевих судів, представники інших профільних органів влади, установ соціального захисту та правозахисної спільноти регіону.

Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва висвітила завдання проекту, що реалізується організацією у регіонах України, в яких розташовані центри перебування мігрантів, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві. Окремо правозахисниця зупинилася на процедурі визнання особи без громадянства на підставі Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Правозахисники, які працюють у сфері міграції та притулку, схвалюють зміни до законодавства і відмічають, що в цілому Україна наблизилась до міжнародних стандартів, проте залишаються певні недоліки і невраховані аспекти, зокрема щодо доступу шукачів притулку і осіб без громадянства до офіційного працевлаштування і медичної допомоги. Присутні також погодились, що Довідка про звернення за захистом в Україні, на сьогодні обмежує права і можливості іноземців і осіб, які не належать до громадянства жодної країни.

Представниця Управління Державної міграційної служби України у Волинській області Іванна Клочко, висвітила нагальні виклики, з якими стикаються органи міграції в своїй роботі. Як зазначила фахівчиня, існує проблема з ідентифікацією заявників–іноземців, які часто надають неправдиві дані щодо себе. Також проблемою є затягування процесу ідентифікації іноземних громадян посольствами і консульствами країн їхнього походження, що є перешкодою для швидкого і ефективного виконання функцій міграційною службою. Найболючішім питанням залишається залучення перекладачів і не прописана на законодавчому рівні відповідальність перекладачів за неправдивий переклад, який іноді ускладнює роботу державних органів, нівелює прийняті рішення.

Надія Едієва також розповіла учасникам заходу про актуальну проблему доступу іноземців до медичної допомоги. В результаті розпочатої медичної реформи право на медичне обслуговування нарівні із громадянами України, згідно ст.11 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», залишилося тільки в іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також у осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Таким чином інші категорії іноземців фактично позбавлені права на отримання безкоштовної медичної допомоги, що прямо суперечить Конституції України.

В свою чергу, представник Волинського Пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства (ПТПІ) Віталій Рудюк поділився з присутніми позитивним досвідом запобігання поширенню COVID-19 у ПТПІ, зокрема через вакцинацію іноземців, які виявили бажання зробити щеплення.

Представниця Луцького місцевого центру БВПД Світлана Прус наголосила, що іноді адвокати центру залучаються до судового процесу в інтересах іноземців в останній момент, не маючи часу і можливості ознайомитись з матеріалами справи, що впливає на якість надання правової допомоги.

Дмитро Дідицький, представник 6-го прикордонного Волинського загону (м.Луцьк), розповів про складнощі, з якими стикаються прикордонники у своїй роботі. Серед основних і нагальних проблем – брак бюджетних коштів для забезпечення якісної роботи, проблеми з перевезенням мігрантів, відсутність якісного транспорту, проблеми з перекладачами, відсутність єдиної електронної бази осіб, які незаконно перетнули кордон.

Окремою темою обговорення стали практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
На Закарпатті обговорили проблеми доступу до правосуддя для шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2220 16 листопада 2021 року в Ужгороді відбувся круглий стіл «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». Анонси article Tue, 16 Nov 2021 14:20:00 +0200 В зустрічі взяли участь керівники регіонального та місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, представники Пункту тимчасового розміщення біженців (ПТРБ) у Закарпатській області, представники Мукачівського і Чопського прикордонних загонів та міграційної служби, служби у справах дітей та департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА, представники адвокатської та правозахисної спільноти.

Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, доступу шукачів притулку до медичної допомоги, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, імплементація законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини презентувала проект, що реалізується, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві.

Директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець розповів про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям в регіоні. Зокрема, фахівці докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку. Також, Василь Юрійович наголосив на нагальних викликах в регіоні, зокрема відсутність перекладачів, що ускладнює роботу адвокатів, які співпрацюю с державною системою БВПД.

Про проблеми з перекладачами заявила й представниця прикордонної служби. Також прикордонниця зазначила, що є певна неузгодженість між державними структурами, неврегульованим залишається питання затримання осіб, які заявляють, що вони є неповнолітніми. Прогалини в законодавстві, обмеження в часі - ці чинники призводять до того, що особу, яка незаконно перетнула державний кордон, прикордонна служба має відпустити.

Представники ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області Вікторія Ковач і Олександр Радь розповіли про свій досвід роботи з шукачами притулку. Міграційники також зазначили, що є проблеми з перекладачами і зловживанням міграційними процедурами з боку іноземців, в тому числі і осіб, які назвали себе неповнолітніми. Також, фахівці зазначили, що цьогоріч дещо змінилася географія походження шукачів притулку. Так, в поточному році збільшились звернення від громадян Турції, Афганістану, Узбекистану і Республіки Білорусь.

Представник громадського організації «NEEKA» Віталій Варцаба розповів про практичний досвід роботи з іноземцями в регіоні. За словами юриста, робота між місцевими правозахисними організаціями та державними установами узгоджена. Правозахисник наголосив, що важливо, щоб шукачі притулку мали можливість отримувати якісну і вчасну юридичну допомогу одразу після затримання, а не на стадії судового розгляду справ, як то в цілому зараз відбувається. Також пан Варцаба наголосив на проблемах перекладу і ініціювання механізму залучення перекладачів із застосуванням засобів відеозв`язку.

Також Віталій Варцаба заявив, що складно говорити про якісну правову допомогу, коли під час судового розгляду справ, зокрема про затримання і видворення, іноземці та їх представники обмежені у часі. Таку позицію підтримав і Директор Місцевого центру БВПД Михайло Давиденко, наголосивши, що іноді на розгляд справи судом надається не більше 1,5 години, що значно ускладнює підготовку та надання процесуальних документів і таким чином порушуються права іноземців.

В рамках заходу присутні також обговорили проблемні аспекти імплементації законодавства щодо осіб без громадянства та процедури подання заяв про надання міжнародного захисту, практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Учасники заходу висловили сподівання, що найближчим часом уряд приведе нормативно-правові акти у відповідність до нового Закону, а також, що нові законопроекти і зміни до існуючого законодавства, які парламент має ухвалити найближчим часом, врегулюють сьогоднішні прогалини.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Закарпатські надавачі правової допомоги посилюють спроможність захищати права біженців та шукачів притулку http://monitor.cn.ua/ua/activity/2219 15 листопада 2021 року в м.Ужгород відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів правової допомоги (БВПД) Закарпатської області. Анонси article Mon, 15 Nov 2021 18:32:00 +0200 Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва презентувала досвід багаторічної діяльності організації в сфері захисту шукачів притулку й біженців та висвітила основні актуальні виклики в сфері міграції на сьогодні в Україні, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

Директор регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Закарпатській області Василь Попадинець наголосив на необхідності проведення подібних навальних заходів для адвокатів БВПД у такій складній, але доволі актуальній на сьогодні темі, зокрема в умовах міграційної кризи в сусідніх країнах. Також керівник центру зазначив, що адвокати, які пройшли тренінг, матимуть першочергове право на отримання доручень для роботи з іноземцями, шукачами притулку і біженцями.

Тренером заходу виступив експерт з міграційних питань, адвокат Остап Тимчій.

Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком учасники тренінгу розглянули проблематику захисту осіб без громадянства в рамках закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року. Також правники розбирали низку практичних завдань по реальним справам шукачів притулку.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Community Policing: взаємодія поліції та громади на засадах партнерства. Досвід Чернігова http://monitor.cn.ua/ua/activity/2237 До Революції Гідності місцеві органи внутрішніх справ (ОВС) були майже не підзвітні громаді і вели автономну діяльність, керуючись лише внутрішніми інструкціями та вказівками міліцейського керівництва. Це призвело до появи у населення прагнення самотужки дбати про безпеку, зокрема, через утворені незалежні загони самооборони. Анонси article Wed, 10 Nov 2021 16:54:00 +0200 З вересня 2015 року в Чернігові стартував процес формування нової патрульної поліції і вже у грудні завершився останній етап відбору правоохоронців, в якому брали участь і представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини (ЧГКЗПЛ). До своїх обов’язків перші 250 патрульних приступили у лютому наступного року. Їхня діяльність вимагала незалежної громадської оцінки, а відтак - створення відповідних органів громадського й муніципального контролю, проведення інформаційної кампанії з підвищення громадської обізнаності та довіри до відомства з боку населення.

Зі свого боку, ЧГКЗПЛ впродовж 2016-2021 років реалізував низку безпекових ініціатив. Насамперед, протягом грудня 2016-січня 2017, а також травня-червня 2018 за підтримки МФ «Відродження» комітет проводив опитування мешканців Чернігова щодо їхньої задоволеності роботою місцевої поліції, в ході яких була зібрана та проаналізована інформація щодо ефективності діяльності поліції, рівня довіри до неї громади Чернігова, безпечності міста, стану готовності громадян співпрацювати з відомством у сфері забезпечення громадського порядку та безпеки, можливих форм взаємодії поліції та громади. Метою цих досліджень було визначення та формування пріоритетів охорони громадського порядку на території міста.

У 2018 році ЧГКЗПЛ провів інформаційну кампанію та ініціював впровадження Шкільних служб порозуміння в чотирьох пілотних чернігівських школах. У серпні того ж року за сприяння ГО «Інститут миру та порозуміння» організував стратегічну сесію з представниками поліції міста, депутатами Чернігівської міської ради, співробітниками освітніх закладів та громадськими організаціями, результатом якої було напрацювання ідей, що ляжуть в основу відповідної місцевої програми з безпеки, зокрема у школах міста.

Однак, у той же час на рівні громади Чернігова залишається ряд актуальних проблем у сфері громадської безпеки та правопорядку.

Булінг та підліткове насильство. На сьогодні перед Україною стоїть чимало викликів. Серед найбільш серйозних - нетерпимість, агресія та злочинність серед дітей і молоді. Вони є вразливішими за дорослих через свій вік та брак досвіду і нерідко бувають непідготовленими до вирішення гострих проблем. Так, дівчата більше ризикують стати жертвами сексуального насильства, а хлопчики - схильні до необгрунтованих ризиків, пов’язаних зі злочинністю та наркотиками.

У квітні та серпні 2017 року вся країна була шокована кількома випадками бійок між школярками у Чернігові. На жаль, ці факти мають продовження і в інших випадках - вже у жовтні 2021-го місто вкотре привернуло до себе увагу жорстоким побиттям підлітками двох поліцейських, один із яких помер на місці. Ці факти свідчать про нестачу профілактичної роботи та медіації як з боку правоохоронних органів, так і органів місцевого самоврядування та освітніх закладів в учнівському та молодіжному середовищах. На цьому наголошував і Уповноважений Президента України з прав дитини за результатами візиту до Чернігова в квітні 2017 року, за дорученням якого при Чернігівській ОДА була створена відповідна робоча група, куди увійшов також представник ЧГКЗПЛ.

Профілактика. В Україні досі не вистачає системної профілактики правопорушень, зловживання наркотиками та ризикованої поведінки серед підлітків, зокрема, зі сторони органів поліції. Ефективне попередження цього у школах та громадах сприятиме розробці профілактичних технологій, які надалі використовуватимуться на національному рівні. Таким чином, проєкт буде корисним як місцевим громадам, так і суспільству в цілому завдяки впровадженню обґрунтованих стандартів та підходу з позиції захисту прав людини.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, наша держава посідає четверте місце серед країн Європи за рівнем проявів агресії підлітків: 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою цькування. А у світовому контексті Україна на сьомому місці за кількістю переслідувачів (агресорів) та на дев’ятому за кількістю жертв цькування.

Цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, часто поширені у школах, мають декілька причин: потреба підлітків-агресорів у повазі однолітків та дорослих, їхнє прагнення до лідерства, невміння спілкуватися та керувати своїми емоціями. Для досягнення бажаного лідерства в дитячому колективі вони користуються тим методом, який знають - законом сили. При виявленні подібних ситуацій, вчителі, батьки, соціальні працівники, шкільні психологи та поліцейські свою допомогу надають лише жертвам цькування, а до агресорів застосовують лише різноманітні репресивні заходи. Відтак, ситуація не змінюється, а лише загострюється, адже для таких підлітків методи дорослих є підтвердженням дієвості закону сили.

Агресивні підлітки мають неабиякий лідерський потенціал і, власне, вже є неформальними лідерами своїх класів та шкіл. Вони здатні рішуче діяти та досягати значних результатів. Тож, саме ці хлопці та дівчата можуть стати тими, хто об’єднає довкола себе інших задля змін у суспільстві та захисту інтересів молоді. Участь же підготовлених представників поліції у профілактиці ризикованої поведінки серед дітей сприятиме підвищенню авторитету правоохоронців та довіри до них в громаді міста.

У той же час, створення Шкільних комітетів (рад) безпеки, підготовка Шкільних помічників поліції з числа старшокласників, педагогів і шкільних психологів, а також відповідне супроводження та курування цих органів і активістів з боку місцевої поліції активізує учнівську молодь до запровадження безпекових ініціатив у своїх навчальних закладах та спільнотах, дозволить виховати повагу до гідності та прав однолітків, а також об’єднати та посилити ресурси й зусилля міської влади, освітян, громадських активістів та органів поліції щодо забезпечення безпеки в навчальних закладах та в молодіжному середовищі. Це має позитивно вплинути і на загальний рівень безпеки в Чернігові.

Представники поліції підтримують долучення їх до профілактичної та просвітницької роботи в освітніх установах міста на постійній основі, особливо в рамках експерименту із впровадження інституту «Шкільного поліцейського».

Сусідська варта. На сьогодні в Чернігові створені і працюють біля 100 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). При сприянні та за ініціативою ЧГКЗПЛ в 2017-2018 роках проведено відповідну інформаційну кампанію, а також ряд зустрічей із представниками органів самоорганізації населення (ОСН) для налагодження комунікації і співпраці у питаннях безпеки та порядку на території міста, організовано навчання та презентації для керівників ОСББ і представників місцевої поліції. Як результат, у 2018-му були запроваджені пілотні осередки “Сусідської варти” в ОСББ, а разом із ними запрацювала і комунікаційна платформа на базі мобільного додатку Telegram за участі представників ОСББ, поліції та ЧГКЗПЛ.

У свою чергу, правоохоронці звертають увагу на необхідності комунікації з представниками органів самоорганізації населення та поліцією на більш системному та публічному рівні, зокрема, через скорочення або плинність кадрів: у зв’язку з реформуванням відділу дільничних інспекторів у 2016-2017 роках, зі 120 дільничних у Чернігові залишилося всього 45 співробітників. Така співпраця, на думку поліцейських, сприяла б запобіганню та розкриттю правопорушень. Крім того, є пропозиції щодо впровадження інституту «громадських інспекторів», за якими був би закріплений той чи інший будинок у місті, і що допомагало б у комунікації.

Таким чином, продовження запровадження інституту «Сусідської варти» в Чернігові є актуальним для налагодження ефективної взаємодії між громадою Чернігова та поліцейськими задля забезпечення громадської безпеки на локальному рівні.

Протягом 2016-2021 років ЧГКЗПЛ налагодив тісну й плідну співпрацю з Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області, профільними підрозділами Чернігівської міської ради та ГУНП в області (підписані Меморандуми про співпрацю), а також органами самоорганізації населення. В 2016-му у співпраці з Управлінням патрульної поліції, іншими ГО, ініціативами волонтерів та самооборони, місцевими бібліотеками проведений цілий ряд просвітницьких заходів для різних цільових груп (люди з інвалідністю, діти та молодь, люди похилого віку тощо) в рамках проєкту "ПОЛіС" ("Поліція і Спільнота").

Представники комітету продовжують брати активну участь в наборі нових поліцейських в Управління патрульної поліції та переатестації працівників Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Публікація підготовлена Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

]]>
Спільно з громадами протидіємо домашньому насильству http://monitor.cn.ua/ua/activity/2218 З ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини та за підтримки Чернігівської ОДА у жовтні – листопаді заплановано проведення ряду тематичних заходів з попередження та протидії домашньому насильству. Адже домашнє насильство є однією з найгостріших соціальних проблем. Анонси article Fri, 22 Oct 2021 18:09:00 +0300 Так, 22 жовтня 2021 року, проведено засідання за «круглим столом» в Корюківській РДА разом з територіальними громадами щодо взаємодії та координації представників державних структур, місцевих громад, поліції та громадськості з попередження та протидії домашньому насильству в районі.

Як зазначила Руслана Нагорна, представниця регіонального координатора, яким є Департамент сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА, що загалом в Україні, так і у Чернігівській області, за останній час відбулося зростання рівня домашнього насильства, зокрема кількості звернень. Так, станом на 01 жовтня 2021 року зафіксовано 7873 звернення щодо фактів домашнього насильства, з яких 79 відсотків — це звернення від жінок, 19 відсотків — від чоловіків, на 2 відсотки — від дітей.

Варто зауважити, що в області неповністю налагоджена співпраця та комунікація з громадами. Тільки в 41 територіальній громаді з 57 в області визначено заступників голови, як координаторів з питань здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Саме координатор є персонально відповідальним за забезпечення своєчасного та ефективного вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі відповідно до законодавства.

Зокрема, по Корюківському району не визначені координатори в Корюківській та Сосницький громадах. Не прийняті також програми/плани заходів з цього питання, не в усіх громадах є координаційні ради як механізми взаємодії в громадах.

В.о. голови Корюківської РДА Анжела Ющенко зазначила про проблеми, з якими стикаються в роботі, адже на сьогодні координаційна рада є недієвим інструментом в реалізації політики з протидії домашньому насильству, оскільки не повністю реформовані установи на рівні району, визначені уповноважені особи, а також існують певні проблеми у співпраці з громадами.

Представниця ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Наталія Кулікова відмітила, що на сьогодні ситуація з протидією домашньому насильству достатньо складна через реформування структур та передачу повноважень до громад. Відсутні співпраця й координація у цій сфері на рівні районів та громад. Також зазначила на необхідності запровадження програм для кривдників в громаді та прийняття профільних програм задля комплексного вирішення питання.

Про необхідність проведення якісних профілактичних заходів та надання допомоги постраждалим від домашнього насильства нагадав присутнім працівник Чернігівського обласного центру соціальних служб.

Представник Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Віктор Барабаш поінформував, що в Корюківському районі в 2021 році також зросла кількість звернень до поліції. Так, за 10 місяців 2021 року звернулось майже 500 мешканців району, складено 416 протоколів про адміністративні правопорушення та порушено 8 кримінальних проваджень.

Учасники заходу домовились про подальшу співпрацю та взаємодопомогу для покращення ситуації, як в на рівні району, так і в кожній територіальній громаді.

Захід організовано в рамках реалізації проекту "Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства" за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Громадські активісти Чернігівщини навчались механізмам громадському контролю за безпековими службами http://monitor.cn.ua/ua/activity/2217 19-20 жовтня 2021 року в Чернігові відбувся тренінг «Ефективний громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів» для представників громадськості та правозахисників Чернігівської області. Анонси article Wed, 20 Oct 2021 23:09:00 +0300 Актуальність тренінгу пов’язана з триваючою дискусією серед інститутів громадського суспільства, в тому числі й Чернігівщини, щодо належних механізмів демократичного контролю за діяльністю органів держави.

Завдяки участі експерток ГО «Український інститут з прав людини» Валентини Кумеди та Жанни Лук’яненко під час тренінгу учасники:

- розібрали проблеми, які виникають з громадським наглядом за державними органами в Чернігівській області та Україні, в тому числі безпековими службами;

- навчилися дієвим механізмам громадського контролю; - отримали інформацію про особливості формування громадських рад та їх діяльності, в тому числі при безпекових органах;

- навчилися реалізовувати своє право на доступ до публічної інформації, зокрема, вирізняти публічну інформацію за ознаками, ознайомляться з порядком її отримання, вимогами до складання запитів, дізнаються про спеціальні порядки отримання інформації, отримання інформації про себе;

- навчилися визначати обгрунтованість відмови у наданні інформації та дізнаються про способи захисту свого права.

Найбільшу зацікавленість в учасників викликали питання щодо кваліфікаційних вимог до членів громадських рад, прозорості діяльності громадських рад, балансу прав на свободу вираження поглядів та повагу до приватного життя, можливості обмеження прав людини та інститутів громадянського суспільствау, зокрема період карантину, а також умови отримання відповідей на запиту про публічну інформацію.

Найчастіші питання учасників стосувались порядку формування складу громадської ради, забезпечення прозорості її діяльності, реальних можливостей забезпечити ефективність проведення консультацій з громадськістю. Також учасники навчились визначати ефективну форму громадського контролю в залежності від ситуації.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

]]>
Ефективна протидія домашньому насильству - спільна робота безпекових органів та громадськості http://monitor.cn.ua/ua/activity/2236 Регіон. Із запровадженням у 2020 році карантинних обмежень через спалах епідемії COVID-19 кількість звернень до поліції Чернігівщини щодо домашнього насильства збільшилася майже втричі. Крім того, область є однією з найбільш депресивних в Україні за економічними та демографічними показниками. Особливо вразливі категорії в цій ситуації – сільське населення, родини учасників бойових дій, сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, члени яких часто піддаються сімейному насильству та насильству за ознакою статі. Анонси article Sat, 09 Oct 2021 23:21:00 +0300 Громади (ТГ). В деяких аспектах вирішення цих питань на місцях “гальмує” процес децентралізації. Так, в рамках реформи в об’єднаних РДА відбулося скорочення штатів та повноважень, зокрема зменшилася кількість соціальних працівників та збільшилося навантаження на тих, хто залишився. Обов’язки поклали на новостворені громади. Але, попри те, що станом на 1 листопада 2021 року в області повноцінно функціонують 57 ТГ, чимало з них досі не мають відповідальних підрозділів для можливості надання допомоги постраждалим від домашнього насильства та іншим особам, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО).

Поліція. Що стосується самого відомства, то з-поміж 57 територіальних громад Чернігівщини у 22 вже відкриті нові поліцейські станції. На сьогодні на рівні Чернігівського, Ніжинського та Прилуцького районів створені сектори протидії домашньому насильству в Управлінні превентивної діяльності (УПД) ГУНП в Чернігівській області та Ніжинському міському відділі поліції (сектор «Поліна»), завданнями яких є і професійна консультація постраждалих та профілактична робота з кривдниками.

В умовах зміни законодавства, розширення повноважень поліції та посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства є потреба в розвитку компетентності не тільки офіцерів поліції, але й керівників/заступників керівників громад для своєчасного виявлення і перенаправлення жертв для отримання допомоги, а також притягнення до відповідальності кривдників та їхній супровід у подальшому.

Координація. Важливу координаційну та експертну роль для нових ТГ в цьому напрямку відіграють обласна державна адміністрація та її структурні підрозділи, ГУ Національної поліції в Чернігівській області, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

На майбутнє їх діяльність має розширюватися на малі та віддалені громади, де у зв’язку з децентралізацією виникає багато проблем: починаючи від формування структурних підрозділів до надання конкретної правової й соціальної допомоги постраждалим, переслідування та ізоляції правопорушників. Окрема увага - на налагодження комунікації та співпраці цих громад із поліцією, насамперед, у виявленні фактів насилля.

Також є необхідність підтримки та супроводження місцевих влад у розробці Програм або внесенні змін до вже затверджених відповідно до специфіки тієї чи іншої громади та Державної програми запобігання та протидії домашньому насильству на період до 2025 року, ухваленої 24 лютого 2021 року.

Що робити? Підвищення компетентності представників ТГ і працівників поліції у вирішенні законних і соціальних викликів, пов’язаних з випадками домашнього насильства в розрізі мультидисциплінарного підходу, а також юридична і соціальна допомога щодо протидії таким правопорушенням та щодо роботи з вразливими соціальними групами це те, що нині актуально.

Публікація підготовлена Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

]]>
В Чернігові відбувся форум з формування безпечного освітнього простору в місцевих громадах http://monitor.cn.ua/ua/activity/2216 6 жовтня у Чернігові пройшов освітній Форум «Формування безпечного простору в освітньому середовищі місцевих громад» для соціальних педагогів, практичних психологів та педагогічних працівників шкіл Чернігівської області. Анонси article Wed, 06 Oct 2021 17:24:00 +0300 Спікерами заходу виступили Уляна Долиняк, директорка та тренерка Центру Педагогіки травми, терапевтка, кризовий інтервент, спеціалістка з роботи з сімейними та інституційними формами піклування над дітьми з 18-річним досвідом; Олена Олексієнко, тренерка, практична психологиня, яка має багаторічний досвід роботи з постраждалими від насильства та Катерина Данькова, тренерка та шкільна медіаторка.

Учасники мали можливість ознайомитись з програмами профілактики секстингу і грумінгу, домашнього насильства та як працювати з дітьми, які постраждали від насильства, дізнатися про методи ненасильницької комунікації та альтернативні шляхи вирішення конфліктів.

Так, тренерка Уляна Долиняк висвітлила питання щодо зваблення через соціальні мережі, чому і які підлітки стають мішенню для зловмисників у мережі, яка типова поведінка спокусників, яка поведінка дитини може свідчити про те, що вона потрапила у небезпеку, та як поводитися спеціалістам/батькам, щоб вберегти дитину від ризиків. За її словами кожна п'ята дитина в Україні стикається з сексуальним насильством у різних формах. Учасники розібрали ситуації секстингу/грумінгу у школі і обговорили які способи реагування на них можуть бути.

Катерина Данькова, представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини розкрила тему впровадження відновних практик в освітньому середовищі, а саме процесів, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Тренерка приділила окрему увагу практиці техніки «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень.

Практична психологиня Олена Олексієнко надала учасникам інформацію про ознаки, які дозволяють розпізнати, що дитина постраждала від домашнього насильства та як працювати з дітьми, які постраждали від насильства. Наприкінці заходу Людмила Третиннікова, методистка Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області наголосила на важливості підвищення рівня знань та навичок соціальних педагогів та практичних психологів та проведення подібного роду просвітницьких заходів для них.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Усі компетентні органи Чернігівщини співпрацюють для боротьби з торгівлею людьми http://monitor.cn.ua/ua/news/2215 Новости article Thu, 30 Sep 2021 19:08:00 +0300 Засідання Міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству й протидії торгівлі людьми при облдержадміністрації відбулося сьогодні, 30 вересня, за участі представників Посольства США.

Заступниця голови Чернігівської ОДА Жанна Шерстюк, яка й очолює цю раду, на початку засідання нагадала присутнім про важливість вакцинації проти COVID-19.

— Виважено та відповідально поставтеся до ситуації, — звернулася Жанна Шерстюк до учасників заходу. — Думаю, що кількість захворілих в області говорить сама за себе про важливість проведення імунопрофілактики населення: за останню добу коронавірус виявлено у 437 жителів області. За статистичними даними, лише 1-2 відсотки госпіталізованих з цим діагнозом вакциновані. Вихід лише один — щеплення для вироблення колективного імунітету.

Повертаючись до порядку засідання, заступниця голови ОДА зазначила, що торгівля людьми — це пряме порушення прав людини, що має глибокі економічні та соціальні корені. Пристосовуючись до нових умов життя, цей злочин набуває нових форм та методів. Тому серед основних завдань залишається формування у суспільстві розуміння того, що людська гідність та права людини є найвищою цінністю.

За даними ООН, майже кожна країна світу постраждала від торгівлі людьми і виступила як країна походження, транзиту або призначення для постраждалих осіб. Ці особи з принаймні 127 країн експлуатувалися у 137 державах світу. В Європі понад 140 тисяч жертв потрапляють у ситуації насильства та сексуальної експлуатації.

Не виняток у цій ситуації й Україна. Так, минулого року Мінсоцполітики встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 136 громадянам. За перше півріччя 2021 року додалося ще 28 осіб з відповідним статусом.

За інформацією Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА, на Чернігівщині у 2013–2021 роках за встановленням статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, звернулися 59 осіб. З них 55 такий статус отримали (30 чоловіків та 25 жінок). За видами експлуатації — це трудове та сексуальне рабство, втягнення у незаконну діяльність з виготовлення та розповсюдження наркотичних речовин. Громадяни, визнані постраждалими від торгівлі людьми, отримали кваліфіковану допомогу та одноразову матеріальну, що наразі становить три прожиткових мінімуми.

Які напрацювання маємо

Насамперед — тісна співпраця усіх суб’єктів у сфері протидії торгівлі людьми задля виявлення постраждалих осіб та недопущення відповідних злочинів.

У січні цього року прийнято Комплексну обласну програму підтримки сім’ї, забезпечення гендерної рівності та протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, що включає розділ «Протидія торгівлі людьми». Передбачено фінансування відповідних заходів на 2021-2025 роки в сумі 397 тисяч гривень.

Ще один момент — проведення інформаційно-просвітницьких заходів. Зокрема, у квітні минулого року ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» та Департамент сім’ї, молоді та спорту ОДА розробили «Карту допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Чернігівська область». Цей ресурс (наразі оновлюється) має слугувати жителям регіону, які постраждали від торгівлі людьми, для отримання потрібної інформації за захисту своїх прав.

Здійснюються виїзди в територіальні громади, в тому числі спільно з ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини».

Враховуючи нові виклики торгівлі людьми, що виникли внаслідок збройного конфлікту на Сході України, посилена увага приділяється ідентифікації осіб, здійсненню соціальної підтримки та реабілітації.

Своїми враженнями від зустрічі поділилася американський дипломат Олена Кравців. Вона подякувала учасникам засідання, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми, за тісну комунікацію, завдяки чому про цю проблему знають не лише посадовці, а й пересічні громадяни. Олена Кравців зазначила, що в США питанню протидії торгівлі людьми приділяють дуже багато уваги. Були певні побоювання, що у зв’язку з децентралізаційними процесами в Україні ця тема буде не на часі. Але, на переконання дипломата, динаміку в роботі область не втратила.

Зі свого боку Жанна Шерстюк підкреслила, що інформаційна робота серед населення посилюватиметься, а комунікація з громадами у цій сфері поглиблюватиметься.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

 

]]>
Підопічні Орлівського психоневрологічного інтернату на Чернігівщині перебувають у жахливих умовах http://monitor.cn.ua/ua/news/2214 Новости article Wed, 29 Sep 2021 21:34:00 +0300 173 підопічних Орлівського психоневрологічного інтернату на Чернігівщині перебувають у неналежних умовах. Це з’ясували під час моніторингового візиту працівники Департаменту НПМ Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини та громадські монітори.

Так, 6 житлових кімнат корпусу № 1 переповнені, в кімнаті, розрахованій на 5 осіб, проживало 10. Попри те, що в інтернаті перебуває 30 ліжкових хворих підопічних, функціональні ліжка та протипролежневі матраци відсутні.

Окрім того, мешканці інтернату мали неохайний зовнішній вигляд. Їхній одяг та взуття зношені, пошкоджені, не відповідають розміру і сезону, і це при тому, що нові речі наявні на складі.

Під час приватного спілкування підопічні поскаржилися на погане харчування, зокрема відсутність дієтичного меню.

Також виявлено порушення права на медичну допомогу. Так, у 2020 році чоловіку, якому встановлено діагноз пахова грижа, хірург рекомендував оперативне втручання, однак, наразі операція так і не проведена. Директор закладу стверджує, що підопічний відмовляється від оперативного втручання, проте, його письмова відмова відсутня в медичній документації. До того ж інтернатом не забезпечується виконання призначень вузькопрофільних спеціалістів.

Моніторингова група також виявила порушення права підопічних на захист від експлуатації. На час візиту 8 людей працювали безоплатно, а 4 чоловіків, з якими укладено трудові договори, не знали розмір своєї заробітної плати.

За результатами візиту буде підготовлений звіт та скеровано листи до органів державної влади.

]]>
Історія становлення системи громадського контролю безпекових органів в Чернігівській області http://monitor.cn.ua/ua/activity/2235 Чернігівщина - регіон з особливою історією та значним досвідом реалізації громадських ініціатив у сфері безпеки. Але, водночас, і певною специфікою, зокрема, через те, що є прикордонним. Анонси article Sun, 19 Sep 2021 22:40:00 +0300 Так, у 2005-2006 роках область однією з перших в Україні долучилася до створення Громадських рад при обласних управліннях МВС та постійно діючих Мобільних груп із моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ. А в 2012-му - до впровадження Національного превентивного механізму (НПМ), запровадженого при офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Нині в регіоні системно працюють та співпрацюють з офісом Омбудсмена біля 10 громадських моніторів НПМ.

Досвід. Чернігівська область має практику (як позитивну, так і негативну) діяльності тематичних Громадських рад (з протидії корупції та протидії проявам ксенофобії та дискримінації) при обласному управлінні СБУ (2008-2009 роки), Консультаційної ради та Міжвідомчої робочої групи щодо боротьби з торгівлею людьми при Прокуратурі Чернігівської області (2014-2018 та 2017-2018 роки відповідно). Серед членів зазначених консультативно-дорадчих органів були і представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини (ЧГКЗПЛ).

На сьогодні на рівні Чернігова ефективно працює спостережна комісія при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради з моніторингу дотримання прав засуджених осіб та в місцях позбавлення волі, що визнана одною з кращих в Україні.

Знаковим було й відкриття у 2008 році першого в країні Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ) та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби. ПТПІ знаходиться с. Розсудів, Ріпкинського району Чернігівської області. Станом на 2021 рік цей центр є одним із трьох подібних установ у державі, де утримується більше 200 людей і робота якого накладає певну специфіку на співпрацю з правоохоронними органами, громадськими та міжнародними організаціями, взаємовідносини з місцевою громадою, зокрема в умовах COVID-19.

2016-2020 роки стали періодом впровадження в області низки інноваційних ініціатив у сфері безпеки, співробітництва громадськості та правоохоронних структур, як-от «Сусідська Варта», «Шкільний офіцер поліції» та «Шкільні служби порозуміння», «Поліцейський офіцер громади» тощо. Потужними стали й кілька громадських правозахисних організацій, що опікуються реалізацією безпекових ініціатив, співпрацею з правоохоронними органами та проблематикою громадського контролю над безпековими органами.

Весь досвід, виклики й перспективи, які стоять перед громадським сектором, місцевими громадами та безпековими органами Чернігівщини, потребують аналізу та висвітлення на регіональному і національному рівнях задля поширення та порівняння з іншими областями України.

Посилення громадського контролю. На сьогодні через зміну влади та керівництва силових структур в області, механізми взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері безпеки, або не працюють - як у випадку Міжвідомчої ради при Прокуратурі Чернігівської області та Громадської ради при ГУНП в області, або представники інших правоохоронних органів, юридичної та правозахисної спільнот, чи громадського сектору не входять до складу таких консультативно-дорадчих органів.

Тут важливе посилення спроможності громадськості взаємодіяти із силовими структурами та контролювати їх діяльність на місцевому рівні. Це, у свою чергу, впливатиме на дотримання правоохоронцями прав вразливих груп та безпеки всього населення Чернігівщини.

Співпраця. З власного досвіду ЧГКЗПЛ, більшість місцевих громадських активістів та неурядових організацій, які цікавляться тематикою співробітництва та нагляду за правоохоронними органами, чи дотичними напрямками, і котрі, власне, і є однією з основних цільових груп цього проекту, працюють із «вразливими» категоріями з точки зору дотримання їх людських прав правоохоронцями – нарко- та алкозалежними, безхатченками та колишніми ув’язненими, представниками етнічних спільнот та меншин, біженцями, шукачами притулку, молоддю, дітьми тощо. На ті ж питання, зокрема, під час затримання та перебування під вартою, постійно звертають увагу українські правозахисники, міжнародні організації, представники адвокатської спільноти та системи БВПД.

Саме тому, один із основних компонентів діяльності ЧГКЗПЛ полягає в посиленні ролі громадянського суспільства Чернігівщини у здійсненні громадського контролю за діяльністю силових структур в цілому, в різних формах й напрямках такої співпраці. Сам комітет за роки діяльності напрацював сталі та продуктивні взаємовідносини з безпековими органами.

Публікація підготовлена Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

]]>
Форум «Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів Чернігівської області» провели у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/activity/2213 14 вересня в рамках заходів, направлених на посилення компетенцій та об’єднання зусиль громадських активістів, правозахисників, працівників системи безоплатної правової допомоги та органів місцевого самоврядування Чернігівщини у сфері земельних відносин було проведено завершальний навчальний захід у форматі форуму. Анонси article Tue, 14 Sep 2021 19:22:00 +0300 Протягом року було проведено три подібні навчальні заходи в різник куточках Чернігівської області, участь в яких взяли фахівці та активісти з різних громад.

Під час заходу бажаючі могли задати актуальні питання пов’язані з земельним законодавством начальнику управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігорю Пузану.

Представники громад та центрів з надання БВПД активно задавали питання, зокрема, було підняте питання щодо забезпечення проходу та використання земельними ділянками, які знаходяться поблизу державного кордону та на яких було розміщено інженерні оборонні об’єкти. Активно обговорювались питання пов’язані з орендою земельних ділянок та розробки генеральних планів населених пунктів. Було наголошено, що включання земельних ділянок сільськогосподарського значення є нераціональним питанням, оскільки відповідно до чинного законодавства земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включені в межі населених пунктів згідно планів, можуть надаватись громадянам виключно для городництва.

Даючи відповідь на запитання Ігор Пузан ознайомив присутніх з процедурою визначення розташування земельної ділянки, право власності на яку підтверджується сертифікатом. Так, відповідно до чинного законодавства у випадку наявності у власника земельної ділянки або паю лише сертифіката, який підтверджує право власності на умовні гектари в земельному масиві, який належав колективному сільськогосподарському підприємству, власнику такої земельної ділянки необхідно ознайомитись з протоколом зборів власників колективної земельної ділянки. На підставі рішення власників про розпаювання земельної ділянки розроблявсь проект землеустрою щодо поділу земельної ділянки з подальшим присвоєнням сформованим, за рахунок земельної ділянки, що належала колишньому КСП, ділянкам номерів, які шляхом жеребкування розподілись між колишніми членами такого господарства.

Проведення циклу занять відбулось в рамках земельної реформи та відкриття ринку землі з метою захисту прав землевласників та надання методичної допомоги об’єднаним територіальним громадам, на яких покладено повноваження з розпорядження землями.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу та проекту «Програма прискорення приватних інвестицій у сільське господарство».

]]>
Чернігівські освітяни впроваджують відновні практики в освітньому просторі http://monitor.cn.ua/ua/activity/2212 9 вересня відбувся тренінг «Впровадження відновних практик в освітньому середовищі на рівні місцевих громад» для соціальних педагогів та практичних психологів місцевих шкіл Чернігівської області. Анонси article Thu, 09 Sep 2021 18:58:00 +0300 Відповідно до Листа Міністерства освіти та науки України від 16.07.2021 № 1/9-363 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.” однією з найкращих відзначено роботу психологічну службу Чернігівської області, фахівці якої приділяють значну увагу профілактиці булінгу (цькування), кримінальних правопорушень, підліткової агресії та асоціальної поведінки підлітків.

Однозначно роль психологічної служби у формуванні безпечного шкільного середовища на рівні місцевих громад є головною на сьогодні.

Тому, за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини у співпраці з Навчально-методичним центром психологічної служби у системі освіти Чернігівської області, відбувся тренінг «Впровадження відновних практик в освітньому середовищі на рівні місцевих громад» для соціальних педагогів та практичних психологів Чернігівської області.

Слід зазначити, що всі учасники раніше проходили навчання, де отримали теоретичні знання щодо застосування медіації (мирне вирішення конфліктів) у школі. Тому організатори поставили перед собою завдання сформувати серед учасників тренінгу навички застосування відновних практик на практиці.

За словами тренерки та шкілької медіаторки Катерини Данькової, відновні практики - це відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Під час тренінгу, вдалось сформувати розуміння комунікативної навички «Я-повідомлення», яке допомагає висловлювати власні інтереси без звинувачень, критики та осуду до розмовника. Учасники мали змогу розібрати вправи, які допомагають розвинути й інші комунікативні навички, які притаманні медіатору.

Тренерка приділила окрему увагу практиці техніки «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Крім того, кожному учаснику спробувати себе в якості медіатора та попрактикувати ті знання та навички, які вони отримали під час навчань з медіації.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Шкільні медіатори Чернігівщини на побудові мирного освітнього простору http://monitor.cn.ua/ua/activity/2211 Освітяни все частіше задаються питання як зробити спілкування у шкільному середовищі приємним та корисним, де в процесі комунікації знаходиться велика кількість дітей, їх батьків та педагогів. Як знайти спільну мову? Де відшукати вихід із конфліктної ситуації? Анонси article Sat, 21 Aug 2021 23:31:00 +0300 Часто непорозуміння з однокласниками поглиблює внутрішні переживання підлітка, який висловлює їх шляхом скоєння неправомірних вчинків та агресії проти людей. Тому з метою профілактики цих негативних явищ, протидії проявам буллінгу та насильства, створення атмосфери співробітництва та взаєморозуміння серед учнів слід впроваджувати шкільну медіацію (мирне вирішення конфліктів). Школярі мають чимало переваг перед досвідченими фахівцями під час вирішення конфліктів, що виникають між однолітками.

Саме з метою поширення досвіду впровадження відновних підходів у створенні безпечного освітнього середовища, в Чернігові 18-21 серпня відбулась Літня школа медіаторів.

Ініціатором заходу виступив Чернігівський громадський комітет захисту прав людини за запитом шкільних адміністрацій навчальних закладів Чернігівщини.

Так, старшокласники та соціальні педагоги навчальних закладів м.Чернігова та Чернігівської області пройшли тренінг «Діяльність медіатора Шкільної служби порозуміння у попередженні та протидії насильству/буллінгу у школі».

Подібне навчання дозволяє підготувати фахівців, які будуть не тільки самі володіти навичками медіатора, але й зможуть передавати їх іншим, виховуючи нові покоління шкільних медіаторів.

«Ця роль учнів-наставників є дуже важливою, адже з часом підготовлені медіатори поступово закінчують школи і їх досвід, щоб не бути втраченим, має передаватися молодшим. З іншого боку, ця роль є і дуже відповідальною, оскільки саме на них лягає нелегке завдання не тільки зацікавити, надихнути майбутніх медіаторів, а й передати всі необхідні знання і навички» - наголошує тренерка зі шкільної медіації, експертка ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Катерина Данькова.

Під час тренінгу учасники мали можливість набути знання та навички, які потрібні для планування тренінгу, роботи з групою, реагування на складні ситуації, застосування моделі активного навчання тощо. Крім того, кожен з учасників зміг демонструвати власні тренерські навички і отримати відповідний зворотний зв’язок від тренерки Катерини Данькової.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

]]>
В Ніжині створять спільну групу для ефективного реагування на питання безпеки ОСББ http://monitor.cn.ua/ua/activity/2210 У Ніжині 16 серпня 2021 року відбувся круглий стіл на тему «Механізми співпраці поліції та ОСББ у сфері забезпечення безпеки будинків» за участі представників місцевої влади, Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, муніципальної варти та голів ОСББ міста. Анонси article Mon, 16 Aug 2021 18:17:00 +0300 Незважаючи, що населення міста не перевищує 70 тис., в Ніжині вже створено біля 100 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що свідчить про активність та відповідальність мешканців.

Відкрила зустріч представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова, яка презентувала проект «Сусідська варта». Ця ініціатива є ефективним способом підвищення безпеки будинків та прибудинкової території через активність ОСББ, а також налагодження співпраці між поліцією, місцевою владою та самими мешканцями будинків.

Даний підхід дозволяє підвищити правосвідомість громадян та довіру до поліції, зменшити рівень злочинності, залучити мешканців громади до постійної комунікації та взаємодії з поліцейськими шляхом своєчасного інформування про вживання алкогольних напоїв, наявність підозрілих осіб чи транспорту, запобігання квартирним крадіжкам, порушення благоустрою тощо.

Під час обговорення, учасники мали змогу визначити гострі питання в сфері безпеки міста, які не находять свого вирішення вже довгий час.

Так, одна з голів ОСББ наголосила, що проблем по місту багато, але одним з актуальних викликів є безпритульні собаки та відсутність для них притулку в Ніжині.

Окремо було напрацьовано механізми взаємодії та алгоритм спільних дій при порушення правил благоустрою та допомозі у складанні документації поліцейськими щодо вчинення правопорушень.

Начальник КП «Муніципальна служба правопорядку – ВАРТА» Ніжинської міської ради Вадим Лаврінець зазначив, що в місті працює чат-бот «eCity Ніжин – оперативна допомога» на платформах Telegram та Viber.

Цей ресурс допомагає поліції та муніципальній службі правопорядку оперативно реагувати на вчинення злочинів чи правопорушень, тому було б доцільно створити подібну групу й для голів ОСББ та представників поліції.

«Багато викликів та заяв щодо вчинення правопорушень, які надходять до комунального підприємства, не є правопорушеннями. Потрібно підвищувати правосвідомість громадян та сприяти тому, щоб вони були не байдужими до свого будинку та громади» - наголосив Вадим Лаврінець.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
На Чернігівщині ведеться робота із розширення мережі служб для осіб, які постраждали від домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/news/2209 Новости article Mon, 09 Aug 2021 18:45:00 +0300 Голова Чернігівської облдержадміністрації В’ячеслав Чаус взяв участь у нараді щодо розвитку мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, що постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, яку провів сьогодні, 9 серпня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Домашнє насильство, як наголосив Глава уряду, — серйозна проблема українського суспільства. За аналітикою ООН, в усьому світі, в тому числі й в Україні, на ситуацію не на краще вплинув COVID-19. Тому протидія домашньому насильству — одна з цілей і напрямів сталого розвитку нашої держави, визначена Указом Президента.

— Дуже важливо залучити до процесу органи місцевого самоврядування і громади. Ця проблематика має перейти на рівень громад, щоб дійсно отримати бажаний результат. І головне — сконсолідувати зусилля, — підкреслив Денис Шмигаль.

На тому, що минулого року значно зросла кількість проявів насильства у родинах, наголосила й перша леді Олена Зеленська, яка також долучилася до наради. Вона акцентувала, що домашнє насильство — це не сімейна справа, що має вирішуватися за зачиненими дверима. На місцях варто відповідальніше поставитися до створення мережі спеціалізованих служб підтримки постраждалих. Так, за словами Олени Зеленської, із майже півтори тисячі територіальних громад в Україні трохи більше 200 подали заявки на отримання відповідної субвенції.

Варто зазначити, що до Міністерства соціальної політики України цьогоріч подали документи для отримання субвенції з державного бюджету на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, шість територіальних громад Чернігівської області. Три з них — Варвинська, Ніжинська та Корюківська — цю субвенцію отримали.

Ініціатива полягає у тому, щоб на місцях були створені притулки, де б постраждалі від будь-якого прояву насильства особи могли отримати низку послуг — від консультації до тимчасового перебування. Ці послуги мають бути спрямовані на те, щоб людина повернулася до повноцінного життя, а не лише «пересиділа» скрутну хвилину.

Загалом на Чернігівщині створено 25 спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, у тому числі один притулок (Корюківська ТГ) та 5 спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування (Варвинська, Ніжинська, Носівська, Линовицька, Любецька територіальні громади). Працюють 19 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги: у І півріччі цього року здійснено більш ніж пів тисячі виїздів до населених пунктів з метою профілактики та надано понад 300 консультацій телефоном.

Також діє Чернігівський обласний центр соціально-психологічної допомоги, основним завданням якого є надання невідкладної комплексної допомоги (психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг тощо) особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, у тому числі членам сімей, в яких було вчинено насильство чи існує реальна загроза його вчинення, та потерпілим від торгівлі людьми. За пів року 2021-го послугами закладу скористались 18 осіб (8 жінок та 10 дітей), які постраждали від домашнього насильства.

Робота із розширення мережі служб для осіб, які постраждали від домашнього насильства, в області триває.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Поліція та ОСББ Чернігова посилюють співпрацю в забезпеченні безпеки багатоквартирних будинків http://monitor.cn.ua/ua/activity/2207 Найближчим часом голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) Чернігова долучать дільничних офіцерів поліції до чатів, у яких мешканці будинків обговорюють спільні проблеми. Це дасть змогу правоохоронцям оперативно реагувати на правопорушення. Анонси article Fri, 06 Aug 2021 17:24:00 +0300 Такої згоди дійшли учасники круглого столу "Співпраця, направлена на забезпечення безпеки багатоквартирних будинків", який відбувся 6 серпня за участі представників поліції, КП «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради та голів ОСББ м.Чернігова та за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

"У цих чатах поліцейські будуть бачити, які проблеми існують в тому чи іншому ОСББ. Наприклад, мешканці будинку можуть опублікувати в чаті фото- відеодоказ того, що в одній з квартир громадяни продають сурогатний алкоголь. Або ж хтось із мешканців побачив на своїх дверях мітки, які могли залишити квартирні крадії. Якщо біля якогось будинку часто збираються підозрілі компанії людей, поліція буде коригувати маршрути патрулювання. На територію поблизу цього ОСББ дільничні будуть звертати більшу увагу, а за необхідності залучати екіпажі Управління патрульної поліції чи Нацгвардію", — підкреслив заступник начальника Управління превентивної діяльності поліції області Андрей Зеляк.

Дільничного офіцера поліції також можна буде запросити на збори об’єднання співмешканців багатоквартирного будинку для звіту.

Представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова презентувала досвід співпраці поліції та окремих ОСББ в рамках ініціативи «Сусідська варта», яка реалізується в Чернігові з 2018 року. «Сусідська варта» - це підхід, який допомагає підвищити рівень безпеки будинку та прибудинкової території через активність ОСББ, а також налагоджує співпрацю поліції, місцевої влади та самих мешканців будинку.

«В рамках Сусідської варти у співпраці з поліцією ми проводили інформаційно-просвітницькі заходи для дорослих та дітей будинків ОСББ. Теми різні - від обговорення безпекових питань, які хвилюють мешканців, та алгоритму дій при кризових ситуаціях, до проведення акцій "Безпечний двір" під час яких вчили дітей правилам дорожнього руху», - наголосила Катерина Данькова.

В свою чергу, голови ОСББ, які взяли участь в заході, розповіли про актуальні проблеми безпеки будинків та дворів. Серед них: кражі, нелегальний продаж алкоголю та влаштування притонів у будинках, паркування автомобілів на зелених зонах та питання благоустрою прибудинкої території.

Так, голова одного з ОСББ Чернігова поскаржилась на стихійну торгівлю та постійне розпиття алкоголю у своєму будинку.

Представники поліції домовилися з головами ОСББ, де існує подібні проблеми, визначити час скупчення осіб, які розпивають алкогольні вироби, задля проведення спільних рейдів та забезпечення громадського порядку.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
В Ніжині громадськість та правоохоронці налагоджують взаємодію у сфері протидії домашньому насильству в місцевих громадах http://monitor.cn.ua/ua/activity/2206 5 серпня 2021 року приміщенні Ніжинської міської ради відбувся круглий стіл на тему: «Налагодження взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству». Анонси article Thu, 05 Aug 2021 21:23:00 +0300 Захід ініційований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з ГУНП в Чернігівській області. В зустрічі заході також взяли участь представники Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, органів місцевого самоврядування, служби у справах дітей, установ соціального захисту та правозахисної спільноти регіону.

З вітальним словом учасників привітала координаторка проектів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. Правозахисниця розповіла про колізії і прогалини в законодавстві щодо запобігання і протидії домашньому насильству, зупинившись на судовій практиці щодо винесення термінового заборонного і обмежувального приписів.

Як зазначив заступник начальника Управління превентивної діяльності поліції області Андрій Зеляк, у травні цього року у Ніжинському районному відділі поліції запрацювала мобільна група з реагування на факти домашнього насильства. За три місяці роботи поліцейські склали на сімейних кривдників 86 адміністративних протоколів за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З усіма правопорушниками поліція провела роботу та поставила їх на профілактичний облік.

– Загалом з початку року у Ніжині поліцейські поставили на профілактичний облік 172 кривдники. До адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства три і більше разів поліція притягнула п’ятьох осіб. Нині вирішується питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство). Вона передбачає покарання від громадських робіт тривалістю 150 годин — аж до обмеження волі на строк до п’яти років, чи двох років позбавлення волі, – зазначив Андрій Зеляк.

Начальниця служби у справах дітей Ніжинської міської ради Наталія Рацин, висловила зацікавленість у співпраці з Національною поліцією та іншими суб’єктами , що здійснюють заходи у сфері запобіганню і протидії домашньому насильству. В свою чергу, посадовець наголосила на потребі у налагоджені співпраці між всіма органами та субєктами для більш оперативного і ефективного реагування на випадки домашнього насильства.

Головний спеціаліст відділу організації надання соціальних послуг Управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Тетяна Деревянко, розповіла про можливість розміщення в інтернатній установі осіб літнього віку, які потерпають від домашнього насильства. І такі звернення в Ніжинській громаді вже непоодинокі.

Олена Іванова, заступниця директора Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги зазначила, що в своїй роботі часто стикається з небажанням жертв домашнього насильства звертатися за допомогою до поліцейських та правників, що дещо ускладнює адвокатам задачу для збирання доказової бази для звернення до суду з заявою про видачу обмежувального припису. В той же час представники центру БВПД, крім юридичного супроводу, проводить велику профілактичну та консультаційну роботу для осіб, які потерпають або можуть постраждати від домашнього насильства, забезпечують населення інформаційними матеріалами.

Зі свого боку представники поліції запропонували всім зацікавленим суб’єктам долучатися до спільних профілактичних рейдів для виявлення і профілактики випадків домашнього насильства у родинах, які перебувають на обліку.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
На Чернігівщині планують створити притулку для постраждалих від домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/news/2208 Новости article Tue, 03 Aug 2021 15:46:00 +0300 Наразі громада міста Чернігова підіймає питання створення притулку для осіб, які зазнали домашнього насильства. Координатор проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства» в Чернігівській області Катерина Данькова долучилася до цього процесу, адже тільки спільними зусиллями правоохоронців, громадських організацій, місцевої влади та соціальних служб вдасться якісніше протидіяти домашньому насильству. До обговорення також долучилися представники молодіжного центру, центру соціально-психологічної допомоги, міського центру соціальних служб, департаментів Чернігівської ОДА тощо.

"Загалом з початку 2021 року до поліції Чернігівської області надійшло понад 6 тисяч повідомлень про вчинення домашнього насильства, з них у місті Чернігові 1261.

Правоохоронці склали 2347 адміністративних протоколи та винесли домашнім кривдникам 458 тимчасових заборонних приписів. Станом на 1 серпня 2021 hjreна профілактичному обліку в поліції перебуває 2108 домашніх кривдників та кривдниць", - зазначив під час круглого столу "Створення притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства" заступник начальника Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області Андрей Зеляк.

Це пов´язано з тим, що люди більше стали звертатися до правоохоронців. З´явилися мобільні групи реагування в Чернігові, Ніжині та Прилуках. Цього року створено спеціальний сектор.

«Наші оператори, які приймають ці повідомлення, якщо відчувають якісь ноти будь-якого насильства. Ми кваліфікуємо в бік не пом’якшення, а в бік тяжкого повідомлення. Коли вже ми виїжджаємо і цей факт не підтверджується, то це краще реагування, коли вже ми визначаємо, що не підтвердився цей факт», - підкреслив представник поліції.

Саме тому тепер дедалі актуальніше питання створення притулків для жертв домашнього насильства.

Цільова аудиторія побідного закладу: дівчата і молоді жінки, їх партнери, які перебувають у складних життєвих обставинах через ґендерно-обумовлене насильство, вагітні дівчата і молоді матері, які постраждали від домашнього насилля.

Усі учасники заходу зійшлися на думці, що створювати притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства, необхідно. Утім ще потребує обговорення його формат, місцерозташування та низка інших нюансів.

Такий притулок створюється з метою:

— забезпечення рівного доступу до соціальних і медичних послуг;

— соціальної адаптації осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах;

— протидії та попередження ґендерно-зумовленого та домашнього насильства;

— захисту та соціально-психологічної підтримки особам, які постраждали від домашнього насилля або стали свідками цього.

"Нещодавно ми на рівні ОДА підіймали питання щодо залучення всіх зацікавлених служб до рейдів по родинах, де трапляється домашнє насильство. Ми всі разом маємо проводити превенцію, яка зведе до мінімуму кількість домашнього насильства", - зауважила Катерина Данькова.

Нагадаємо, що в 5-ти пілотних регіонах України, зокрема й на Чернігівщині, продовжується реалізація проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства», який реалізується Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги за підтримки посольства Німеччини в Києві.

Основна мета проекту – зменшення проявів домашнього насильства в малих та сільських громадах шляхом координації зусиль громадських організацій, місцевих активістів та правозахисників в умовах пандемії COVID-19 та подолання її наслідків.

]]>
Мережа радників з протидії домашньому насильству на Чернігівщині посилює свою спроможність http://monitor.cn.ua/ua/activity/2205 22 липня в Чернігові відбувся тренінг «Захист прав жертв домашнього насильства» для представників територіальних громад Чернігівської області в рамках проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства». Анонси article Thu, 22 Jul 2021 18:08:00 +0300 Тренеркою заходу виступала експертка Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва.

Пані Едієва підкреслила, що одним із завдань проекту є пілотування мережі радників (громадських офіцерів) з протидії гендерному та домашньому насиллю в місцевих громадах.

Радники (громадські офіцери) мають відігравати роль посередників між місцевими мешканцями, що потерпають від домашнього насилля, та громадськими організаціями, поліцією та надавачами правової допомоги для ефективної допомоги жертвам.

В рамках навчання представники громад отримали необхідні знання щодо поняття домашнього насильства, форм, причин та умов його проявів, правових основ запобігання та протидії домашньому насильству, взаємодії поліції з іншими державними та недержавними організаціями в системі надання комплексної допомоги постраждалим особам, а також дієвих механізмів реагування на домашнє насильство відповідно до чинного законодавства України.

Активісти також підняли питання щодо актуальності створення на Чернігівщині кризової кімнати або ж притулку для постраждалих від домашнього насильства.

Учасники тренінгу домовились про наступну тематичну зустріч, яка стосуватиметься вже безпосередньо практичного застосування законодавства у роботі і судової практики.

Захід організований в рамках реалізації проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу, що реалізується Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги.

]]>
Поліцейські та правозахисники Чернігівщини спільно шукають шляхи подолання домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/activity/2201 30 червня 2021 року відбувся круглий стіл з представниками поліції Чернігівщини щодо обговорення ситуації з домашнім насильством та насильством за ознаками статі в регіоні. Анонси article Wed, 30 Jun 2021 17:12:00 +0300 Захід відбувся за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за сприяння ГУНП в Чернігівській області.

В зустрічі приймали участь представники відділів превентивної діяльності районних відділень ГУНП в Чернігівській області, сектору з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА», Управління патрульної поліції в Чернігівській області та представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Основна мета заходу – налагодження взаємодії між правоохоронцями та правозахисниками в актуальних умовах реформи децентралізації, пандемії COVID-19 та законодавчого посилення відповідальності за вчинення домашнього та гендерно-обумовленого насильства.

На початку зустрічі керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова проаналізувала ситуацію в регіоні та висвітила проблеми, які виникають у сфері протидії домашньому насильству та наданні допомоги постраждалим в актуальних умовах. Окремо правозахисниця зупинилась на проблемах комунікації в територіальних громадах між поліцейськими та соціальними службами.

Під час заходу учасники обговорили й проблему недостатньої роботи щодо притягнення до кримінальної відповідальності кривдників за невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програм для кривдників. Хоча саме такі заходи мали би сприяти зменшенню рецидиву проявів домашнього насильства з боку кривдників.

Представниця сектору з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА» Катерина Литвиненко акцентувала увагу присутніх на тому, що справи про притягнення кривдників до відповідальності мали б розглядатися в судах першочергово. Адже в подальшому важко забезпечити участь кривдників в судових процесах, а тому розгляд справ про притягнення до адміністративної відповідальності у суді відразу міг би мати зокрема й превентивний характер.

Представники районних відділів поліції наголошували на важливості співпраці активістів з поліцією на місцях, однак на сьогодні ці контакти налагоджені в більшій мір у великих громадах. Тому потрібно в подальшому працювати над покращенням взаємодії з працівниками поліції в усіх територіальних громадах, зокрема й тих, що знаходяться у віддалених районах Чернігівської області.

Представниця Управління патрульної поліції в Чернігівській області Ольга Мельник зазначила, що актуальною потребою на сьогодні є відкриття в Чернігові профільного центру для постраждалих від домашнього насильства, адже тільки тоді представники поліції в повній мірі зможуть забезпечити захист постраждалим та надавати їм реальну допомогу.

Підсумовуючи захід учасники зазначили, що такі зустрічі сприяють механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству, та вирішенню актуальних правових та безпекових потреб громад, пов’язаних з допомогою вразливим групами населення.

]]>
Аграрії Чернігівщини обговорили в обласній раді питання ринку землі http://monitor.cn.ua/ua/news/2198 Новости article Thu, 24 Jun 2021 20:12:26 +0300 У сесійній залі обласної ради агровиробники провели збори з нагоди запуску ринку землі. До заходу долучилися перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш та заступник голови обласної ради Дмитро Блауш. Організатором зустрічі з аграріями в регіоні виступила ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», яка є добровільним, неурядовим об'єднанням, створеним на основі єдності інтересів для спільної реалізації її членами своїх прав, свобод та захисту законних соціальних та економічних інтересів.

Радник Спілки із земельних питань Сергій Клюца поінформував присутніх про умови набуття та збереження прав на землі сільськогосподарського призначення. Експерт розповів про переважне право на придбання землі сільськогосподарського призначення, механізми реалізації та захисту цього права, визначеного законодавством. Також виступаючий прокоментував процес відчуження ділянок на земельних торгах та поза торгами, процедуру продажу державних, комунальних земель сільськогосподарського призначення.

З ключовими моментами перевірки набувача земельної ділянки, походження його коштів та інструментами захисту права власності учасників зборів ознайомив голова відділення нотаріальної палати України у Чернігівській області Володимир Коваленко. Крім того, він роз'яснив особливості укладання договорів купівлі-продажу, договорів дарування земельних ділянок близьким родичам та акцентував увагу на запуск нових нотаріальних округів у зв'язку з адміністративно-територіальними перетворенням.

Оскільки обіг земель сільськогосподарського призначення розпочнеться вже у липні цього року і до 1 січня 2024 року встановлений перехідний період, протягом якого право на набуття у власність земельних ділянок надається виключно фізичним особам – громадянам України, з обмеженням до 100 гектарів землі на одну фізичну особу, в учасників зборів виникло чимало практичних запитань, на які вони отримали відповіді.

Відділ інформаційного забезпечення виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

]]>
Запровадження ринку землі обговорили з представниками територіальних громад Ніжинського району http://monitor.cn.ua/ua/activity/2199 Через тиждень стартує ринок землі. Це означає, що громадяни зможуть продати свої земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Але це не єдині зміни, які відбулись в земельному законодавстві. Для того, щоб роз’яснити зміни до земельного законодавства, які були внесені протягом цього та минулого років, для представників територіальних громад, Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання БВПД у Чернігівській області та представниками ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області було проведено ряд навчальних заходів, останній з яких було відбувся 23 червня в селі Степові Хутори, Ніжинського району. Анонси article Wed, 23 Jun 2021 18:45:00 +0300 В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Ігор Пузан зазначив, що відповідно до підпункту 58 пункту 2 Закону 1423-IX право викупу також належить громадянам України – спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб’єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту”.

Також, він зазначив, що відповідно до змін право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством”.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
Представники Уповноваженого з прав людини провели робочу зустріч з громадськими активістами Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/news/2200 Новости article Wed, 23 Jun 2021 17:44:00 +0300 У рамках робочого візиту представника Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав Олени Степаненко, представника Уповноваженого в північних областях Вікторії Пєхової та директора Департаменту моніторингу соціальних прав Світлани Глущенко на Чернігівщину, відбулися робочі зустрічі з керівництвом місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також представниками громадських організацій.

Під час зустрічі з першим заступником голови Чернігівської обласної ради Ніною Лемеш детально обговорено питання з якими звертаються громадяни Чернігівщини до Уповноваженого, а також проблемні питання, які впливають на додержання прав громадян у сфері соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та культури. Було акцентовано увагу на забезпеченні прозорості та відкритості органів місцевого самоврядування, що передбачає можливість впливу громадськості на рішення та діяльність цих органів, доступу до повної, об’єктивної, достовірної інформації про діяльність і сприяє підвищенню їх відповідальності.

З керівником апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Станіславом Роботою та керівниками Департаментів облдержадміністрації обговорено ситуацію з правами людини в області на підставі матеріалів щорічної доповіді Уповноваженого за 2020 рік та аналітичних матеріалів, за підсумками роботи Секретаріату Уповноваженого в першому півріччі 2021 року. Окрему увагу приділено питанням заборгованості з виплати заробітної плати та заходам, які вживаються керівництвом облдержадміністрації задля її погашення. За результатами зустрічі досягнуто домовленості про обмін інформацією щодо проблемних питань, які потрібно вирішувати в регіоні.

На зустрічі з представниками громадських організацій Чернігівщини, а також партнерськими організаціями, з якими укладено Меморандуми про співпрацю, представники Уповноваженого презентували основні аспекти діяльності Уповноваженого та питання, висвітлені в щорічній доповіді Уповноваженого за 2020 рік.

У свою чергу, громадські активісти озвучили проблемні питання, що турбують громадськість, зокрема питання пов’язані із соціальним захистом осіб з інвалідністю, вирішення яких потребує прийняття управлінських рішень, підвищення соціального захисту пенсіонерів та осіб літнього віку, а також необхідності підвищення рівня комунікації між громадянами та органами влади тощо.

Традиційно представниками Упровадженого серед учасників зустрічей було розповсюджено презентаційні матеріали до щорічної доповіді, які стисло відображають основні напрями та результати діяльності офісу Омбудсмана в Україні, а також серію інформаційних буклетів «Захисти себе від дискримінації», підготовлені за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та у співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.

]]>
Ніжинські освітяни долучаються до ініціативи Мирної школи в громаді http://monitor.cn.ua/ua/activity/2197 18 червня відбувся тренінг «Впровадження відновних практик в освітньому середовищі громади. Практична складова» для соціальних педагогів, практичних психологів та педагогічних працівників місцевих шкіл Ніжинського району Чернігівщини. Анонси article Fri, 18 Jun 2021 20:15:00 +0300 Важливим елементом формування безпечного освітнього простору на місцевому рівні є розвиток шкільної медіації та впровадження інноваційних відновних практик у навчальний процес.

Відновні програми (медіація однолітків, посередництво у конфліктах, коло прийняття рішень, зустрічі сімейних груп, розвиток навичок вирішення конфліктів) суттєво покращують соціально-психологічний клімат у школі, який зокрема став нестабільним під час перебування дітей та вчителів на дистанційному навчанні, спричиненому спалахом епідемії COVID-19 та карантинними обмеженнями.

Саме ознайомлення з передовим досвідом та практиками миробудування та ненасильницької комунікації в освітньому просторі, профілактики підліткової агресії та асоціальної поведінки серед молоді стало метою тренінгу для освітян Ніжинщини.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини у співпраці з Навчально-методичним центром психологічної служби у системі освіти Чернігівської області.

На початку заходу учасники ознайомилися з поняттям та цінностями відновних практик. За словами експертки та шкілької медіаторки Катерини Данькової, відновні практики - це відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Окремо, було сформовано розуміння комунікативної навички «Я-повідомлення», яке допомагає висловлювати власні інтереси без звинувачень, критики та осуду до розмовника.

Крім того, учасники мали змогу попрактикувати таку відновну практику як «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень.

«Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власну точку зору та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників» - наголосила Катерина Данькова.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Чернігівські поліцейські посилюють спроможність вирішувати безпекові проблеми в місцевих громадах http://monitor.cn.ua/ua/activity/2196 16 червня 2021 року відбувся тренінг для працівників поліції Чернігівської області з протидії домашньому насильству та роботи з особами/родинами, які опинилися у складних життєвих обставинах (СЖО) в громадах. Анонси article Wed, 16 Jun 2021 18:00:00 +0300 Учасниками заходу стали дільничні інспектори, представники мобільних груп з протидії домашньому насильству та ювенальної превенції ГУНП в Чернігівській області.

Тренером заходу виступив Віктор Вальчук – національний експерт, тренер по запобіганню та протидії домашньому насильству та торгівлі людьми.

Відкрила тренінг представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. За її словами, після запровадження карантину, за 2020 рік на гарячу лінію «102» надійшло більше 101 тисячі викликів з приводу домашнього насильства, що на 40% більше ніж за аналогічний період минулого року. Тому Національна поліція виступає ключовим органом, який безпосередньо працює з постраждалими від домашнього насильства та іншими особами СЖО на місцевому рівні.

Учасники мали змогу оновити свої знання щодо характерних ознак домашнього насильства, а саме: систематичність вчинення дій, завдання шкоди, вчинення особами, яких об’єднує спільний побут, права та обов’язки, а також місце проживання. Окремим блоком було обговорено законодавство України з питань запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, спеціальні заходи, які можуть бути застосовані до кривдника та порядок їх застосування.

Під час роботи в групах поліцейські проговорювали проблемні питання, які виникають в їх повсякденній роботі з протидії домашньому насильству. Таким питаннями були складання адміністративних протоколів, здійснення профілактики з кривдниками, неявка кривдників до суду, законність недопущення кривдників до приміщення (квартири/будинку), якщо вони є їх власниками.

Тренер окремо звернув увагу поліцейських на їх профільні накази щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

«Не зважаючи на прийняту постанову КМУ щодо взаємодії суб'єктів по протидії домашньому насильству, на жаль, в багатьох громадах така взаємодія та співпраця відсутні. У кожній ОТГ має бути уповноважений підрозділ/управління, яке відповідає за протидію і запобігання домашньому насильству та проведення відповідних програм для кривдників» - наголосив Віктор Вальчук.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Надавачі правової допомоги Чернігівщини сприятимуть місцевим громадам в захисті прав вразливих груп http://monitor.cn.ua/ua/activity/2195 14 червня 2021 року в Чернігові відбувся тренінг на тему «Правовий захист жертв домашнього насильства» для надавачів правової допомоги. Анонси article Mon, 14 Jun 2021 17:44:00 +0300 З вітальним словом до учасників заходу звернулася керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. Пані Едієва розповіла про діяльність проекту і зазначила, що міжнародний досвід демонструє, як пандемія COVID-19 загострила ситуацію з дотриманням прав вразливих груп по всьому світу і Україна не є унікальною в цьому плані.

Директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко підкреслила, що жертви домашнього насильства на сьогодні є однією з найбільш вразливих категорій клієнтів, яким надають допомогу центри БВПД в регіоні. Тому, в світлі останніх змін в законодавстві, правникам важливо посилювати свою обізнаність та спроможність для надання ефективнішої і вчасної допомоги жертвам та групам ризику на локальному рівні.

Тренер заходу Віктор Вальчук, юрист та національний експерт з протидії домашньому насильству наголосив, що проблема домашнього насильства в країні є особливо гострою в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень. На законодавчому рівні прийнятті ряд суттєвих змін, які потребують вивченню та аналізу з боку надавачів правової допомоги. Під час заходу учасники обговорили актуальні питання нормативного підгрунтя запобігання та протидії домашньому насильству, застосування спеціальних заходів. Присутні закріпили отримані знання виконуючи практичні завдання у групах.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
«Гаряча лінія» допомоги на захист свободи в Інтернеті http://monitor.cn.ua/ua/activity/2204 В рамках проекту Advocates and the Bar – frontline defenders of Internet freedom in Ukraine працює інформаційна “гаряча лінія” з питань, пов’язаних зі свободою в Інтернеті. Анонси article Fri, 04 Jun 2021 11:45:00 +0300 Отримати юридичну консультацію можна наступними способами:

За телефоном: +38 067 380 14 40 (в наявності Вайбер та Telegram)

В соціальній мережі Facebook.com на офіційній сторінці Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги: https://www.facebook.com/UCLA.Ukraine

Звернувшись на електронну пошту: info@ucla.org.ua

Проект Advocates and the Bar – frontline defenders of Internet freedom in Ukraine реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за Ініціативи верховенство права Американської асоціації юристів підтримки / American Bar Association Rule of Law Initiative.

]]>
Зміни до земельного законодавства обговорили у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/activity/2194 Останнім часом, в умовах відкриття ринку землі, земельне законодавство зазнає суттєвих змін. Щоб бути в курсі цих змін самим, а також надати методичну допомогу представникам місцевих громад, надавачам правової допомоги та громадським активістам Чернігівщини, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області провели навчальний захід у форматі круглого столу на тему: «Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів в місцевих громадах». Анонси article Thu, 03 Jun 2021 16:41:00 +0300 Під час вступного слова Ірина Протченко наголосила, що участь у даному заході є унікальною можливості отримати відповіді на питання та роз’яснення змін законодавства від експерта, який не тільки має досвід практичного застосування цих норм, але й має досвід розробки пропозицій змін до законодавства.

В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Під час вступного слова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова презентувала проект «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні», який наразі реалізується в Чернігівській області за підтримки Human Rights House Foundation.

Під час свого виступу Ігор Пузан акцентував увагу присутніх на змінах, що були внесені Закон України №1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Відповідно до прикінцевих та перехідних положень цього Закону, він набирає законної сили з дня, наступного за його публікацією крім деяких його пунктів, які набирають законної сили через три, шість та дванадцять місяців з дня його публікації.

Окрім цього, цим Законом визнано такими, що втратили чинність Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації», який діяв з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, а також підготовки обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об’єктів експертизи та Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю». Цей Закон визначав фінансові засади щодо реалізації громадянами України прав власності на землю відповідно до статті 14 Конституції України.

Всього даним Законом було внесені зміни до 34 нормативно-правових актів. Під час свого виступу Ігор Пузан зупинився на розгляді найбільш актуальних змін, що стосуються:

Розпорядження землями за межами населених пунктів

Розділ 10 Перехідних положень ЗКУ доповнений пунктом 24, що передбачає, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

1. що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

2. оборони;

3. природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

4. зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5. будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

6. під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

7. визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов’язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Зміни до порядку безоплатної приватизації земельних ділянок

В новій редакції даної статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України “Про землеустрій” технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

А відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Варто зазначити, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки більше не потребують погоджень в порядку, що був встановлений статтею 186-1 ЗКУ.

Статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було доповнено наступним абзацом:

“Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради”.

Гарантії захисту прав замовників топографо-геодезичних і картографічних робіт та третіх осіб

Відповідальність виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення перед замовниками таких робіт та третіми особами за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок необережності, недогляду чи професійних помилок, допущених під час виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України “Про страхування”.

Страховим випадком є заподіяння замовнику або третій особі шкоди внаслідок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи”.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
Громадські активісти посилюють спроможність захищати права землевласників http://monitor.cn.ua/ua/activity/2193 25-26 травня 2021 року відбувся тренінг для українських правозахисників на тему «Посилення спроможностей громадських організацій в процесі взаємодії з ОТГ при вирішенні питань, пов’язаних з земельними правовідносинами». Анонси article Wed, 26 May 2021 22:47:00 +0300 Захід проведено на базі Освітнього дому прав людини – Чернігів.

Тренерами виступили досвідчені адвокати та провідні українські експерти в сфері земельних правовідносин Олексій Шамов та Людмила Гриценко.

Під час тренінгу учасники разом з тренерами провели тематичну інвентаризацію знань і досвіду в земельних правовідносинах, зробили короткий екскурс в історію та оглянули основні етапи земельної реформи і їх вплив на розвиток земельних правовідносин в Україні.

Олексій Шамов презентував детальний огляд новел земельного законодавства (про які йде мова з Законах #552 та #1423).

Людмила Гриценко запропонувала учасникам тематичну підбірку актуальної судової практики правових висновків Верховного суду в земельних правовідносинах.

Учасники відмітили важливість та цінністю аналітичного огляду законодавчих новел "земельної конституції" та відзначили доцільність підбірки актуальної судової практики.

Під час тренінгу учасники та учасниці мали можливість детально пропрацювати стратегії взаємодії між громадськими організаціями та ОТГ щодо земельних правовідносин.

Працюючи в командах учасники та учасниці вибудували чіткі алгоритми дій при вирішенні правових задач та/чи опрацювання запитів в наступних напрямках земельних правовідносин:

- приватизація земельних ділянок, в т.ч. учасниками АТО;

- оренда земельних ділянок фізичними та юридичними особи, в т.ч. без аукціону;

- актуальні питання користування землею (встановлення меж, зміна цільового призначення тощо)

- право користування "чужою" земельною ділянкою;

- набувальна давність.

Учасники відзначили високу якість проведення тренінгу, актуальність та своєчасність обраної теми для покращення якості комунікації ГО з новоствореними ОТГ та для посилення спроможностей громадських організацій у взаємодії з ОТГ в процесі вирішення земельних питань.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Мережею правового розвитку в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
У судах Чернігівської області проведуть опитування учасників судових проваджень http://monitor.cn.ua/ua/activity/2192 Протягом травня-червня 2021 року у судах Чернігівської області проводиться опитування відвідувачів щодо їх задоволеності роботою судів за допомогою спеціальних анонімних анкет в дистанційному форматі. Анонси article Tue, 25 May 2021 12:12:00 +0300 Чернігівський громадський комітет захисту прав людини розпочав реалізацію проекту «Проведення опитувань учасників судових проваджень з використанням методології карток громадянського звітування (КГЗ) в Чернігівській області в 2021 році» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Через карантинні обмеження та для зменшення особистих контактів в приміщеннях судів, відвідувачам суду буде запропоновано заповнити анонімну он-лайн анкету із декількома блоками запитань.

В ході реалізації проекту буде зібрана та проаналізована інформація за такими параметрами як доступність суду, зручність та комфортність перебування в суді, повнота та ясність інформації, прийнятність витрат, пов’язаних зі зверненням до суду, доступність правової допомоги у разі необхідності, дотримання термінів судового розгляду, сприйняття роботи працівників апарату суду, сприйняття роботи судді.

Посилання на веб-адреси та QR-коди онлайн анкет КГЗ, а також телефонні номери, за якими учасники судових проваджень можуть зателефонувати для участі в телефонному інтерв’ю та інтерв’ю через телефонні месенджери будуть розміщуватися на інформаційних дошках в приміщеннях цільових судів та у вигляді друкованих листівок. Інформація про можливість взяти участь в дистанційному опитуванні також буде поширена на веб-сторінках цільових судів на порталі судової влади та інших веб-ресурсах.

Активна фаза опитування відвідувачів судів проводитиметься протягом травня-червня 2021 року. В рамках дослідження буде опитано щонайменше 1000 респондентів. Очікується, що проведення подібного вивчення думки громадян, які є відвідувачами судів та користувачами судових послуг, сприятиме встановленню належної комунікації та взаємодії між судами та громадськістю, а також вдосконаленню роботи судів в цілому, зокрема в умовах карантинних обмежень.

За підсумками опитування буде розроблено конкретні рекомендації щодо підвищення рівня якості надання судових послуг. Також буде оприлюднено звіт за результатами дослідження.

Результати дослідження будуть презентовані в липні 2021 року.

Контакти:

Наталія Кулікова, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, (063) 049-72-56, e-mail: protection.ua@gmail.com.

Проект реалізується за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Довідково:

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя».

Мета програми - надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією.

Детальнішу інформацію про програму можна отримати за телефоном +38 (044) 581-3303, на вебсайті www.newjustice.org.ua або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/usaid.newjustice/

]]>
На Чернігівщині обговорили перспективи земельної реформи на місцевому рівні http://monitor.cn.ua/ua/activity/2191 24 травня 2015 року в м.Мена Чернігівської області відбувся круглий стіл на тему «Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів в місцевих громадах». Анонси article Mon, 24 May 2021 18:53:00 +0300 2021 рік ознаменувався масштабною реформою в земельній галузі, а саме запровадженням ринку землі та передачі функції розпорядження землями безпосередньо громадам, на території яких ці землі знаходяться. Одночасно з цим, відбулась і адміністративно-територіальна реформа і, як новостворені, так і давно існуючі громади стикнулись з проблемою недостатньої поінформованості про процедуру розпорядження землями, які їм буде передано.

Тому, 24 травня 2021 року, Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області та Менським місцевим центром з надання БВПД було проведено навчальний захід у форматі круглого столу для працівників системи безоплатної вторинної правової допомоги, представників територіальних громад, фермерів, землекористувачів Корюківського та Новгород-Сіверського районів Чернігівщини. В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Під час вступного слова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова презентувала проект «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні», який наразі реалізується в Чернігівській області за підтримки Human Rights House Foundation.

Директор Регіонального центру Ірина Протченко розповіла присутнім, що системою безоплатної правової допомоги реалізується проект «Програма прискорення приватних інвестицій в сільське господарство» метою даної програми є підготовка до відкриття ринку землі. В рамках реалізації даної програми центрами системи безоплатної правової допомоги регулярно проводяться заходи, що мають на меті посилення правової поінформованості громадян з питань юридичного забезпечення операцій з земельними ділянками (приватизація, передача в оренду, спадкування та інше), а також надають методичну допомогу органам місцевого самоврядування.

Під час свого виступу Ігор Пузан акцентував увагу присутніх на конкретних проблемних питання та надав вичерпні рекомендації щодо їх усунення.

Щодо земельної реформи

Початком земельної реформи слугувало прийняття Закону України №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Відповідно до положень даного Закону з 1 липня 2021 року дозволяється продаж земель сільськогосподарського призначення. Одночасно з цим розпочалась підготовка до передачі земель з державної власності у комунальну власність, тобто об’єднаним територіальним громадам.

Передача земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад відбувається відповідно до Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Ігор Пузан наголосив, що затягування процесу прийому-передачі земельних ділянок може мати негативний вплив на земельний фонд новостворених громад, оскільки поки землі не перейдуть на баланс ОТГ, управління Держгеокадастру зобов’язані надавати дозволи на розробку проектів землеустрою, якщо клопотання про розробку відповідають встановленим законом вимогам, в результаті обсяг земель, якими ОТГ фактично зможуть розпоряджатись буде значно меншим, що може негативно вплинути на надходження до місцевих бюджетів.

Окрім цього, нещодавно були прийняті ще два закони, це Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX (законопроект № 2194), який Верховна Рада ухвалила 28 квітня. Згідно з документом, землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передаються в комунальну власність сільських, селищних, міських рад. Встановлено чіткий механізм фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, зокрема об’єднаних. Органи місцевого самоврядування отримують повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності та затвердження детальних планів території за межами населених пунктів.

Крім того, повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель надано обласним державним адміністраціям та виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

А також, Закон №2195 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони”. Законом встановлено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 Земельного кодексу.

Щодо запобігання подвійній приватизації земель

На жаль процес безоплатної приватизації земельних ділянок нерідко супроводжується шахрайськими діями з боку недобросовісних громадян. В основному такі дії вчиняються не безпосередньо особами, які претендують на отримання земельної ділянки, а їхніми представниками, які отримавши необхідні документи для здійснення представництва одночасно подують заяви про надання дозволу з розробки проекту землеустрою в різних областях. Для запобігання таким випадкам необхідно ретельно перевіряти інформацію щодо наявних приватизованих ділянок використовуючи відповідні реєстри. У випадку, якщо особа, яка звертається хоче вперше використати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, але свого часу отримала земельну частку/пай, їй необхідно додати відповідні підтверджуючі документи (свідоцтво про право на спадщину, сертифікат або державний акт).

Щодо вирішення питань колективної власності на землю, зокрема, оренди польових доріг

1 січня 2019 року набув чинності Закон України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».Він передбачає наступні зміни у:

1) У власність територіальних громад передаються землі ліквідованих колгоспів.

2) Врегульовано процес завершення розпаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з передачею невитребуваних паїв у комунальну власність.

3) Обмін земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку в цьому ж масиві здійснюється за умови, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

4) Лісосмуги віднесено до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Об’єднані територіальні громади можуть створювати комунальні підприємства і закріпляти лісосмуги в постійне користування. Це дозволить зберегти лісосмуги від знищення.

5) Право орендувати польові дороги надано всім орендарям масивів. Тим, хто використовує земельні ділянки масиву, можуть бути передані в оренду виключно ті польові дороги, які перебувають всередині масиву; польові дороги, які обмежують його, залишаються землями загального користування.

6) Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільгосппризначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землекористувачем як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, так і для вирощування агропродукції. (Закон фактично закріпив багаторічну практику використання польових доріг для вирощування сільгосппродукції).

7) Інвентаризацію земель можуть ініціювати власники, орендарі земель або місцеві ради. Це дозволить громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок у Державний земельний кадастр.

8) КМУ встановив нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

Щодо процедури отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок

10 червня 2020 року Мін’юст зареєстрував наказ Мінекономіки від 7 квітня 2020 р. №642, згідно якого наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 р. №1 «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок» визнано таким, що втратив чинність.

Згідно з абзацом першим частини другої ст.168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 168 Земельного кодексу України та статтями 48, 52 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що якщо діяльність призводить до порушення ґрунту на поверхні ділянки, власник земельної ділянки та землекористувач повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності. Реалізація таких заходів можлива за умови отримання спеціального дозволу в управлінні Держгеокадастру області чи міста, в залежності від місцезнаходження земельної ділянки.

Враховуючи внесені зміни до профільного законодавства, робочий проект землеустрою, на підставі якого дозволяється зняття родючого шару грунту, відтепер розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Розроблений робочий проект землеустрою в подальшому підлягає погодженню місцевими органами Держгеокадастру та екології. Додатково, робочий проект погоджується також місцевим органом архітектури у випадку, якщо на земельній ділянці планується будівництво.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2020 рік http://monitor.cn.ua/ua/activity/2203 Цього року нам виповнилося вже 21 рік. Тому цього року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини продовжує традицію річного звітування і презентує публічний річний звіт за 2020 рік. Анонси article Thu, 15 Apr 2021 12:43:00 +0300 Завантажити Звіт 2020 ]]> Ще 5 навчальних закладів Чернігівщини долучилися до впровадження шкільної медіації http://monitor.cn.ua/ua/activity/2190 Протягом березня 2021 року учні та педагоги шкіл м.Бахмач та м.Ічня Чернігівської області пройшли навчання з базових навичок медіації та отримали можливість впливати на формування безпечного шкільного середовища через створення Шкільних служб порозуміння. Анонси article Fri, 26 Mar 2021 22:40:16 +0200  Незважаючи на карантинні обмеження, відтепер повноцінні Шкільні служби порозуміння (ШСП) працюватимуть на базі Бахмацької гімназії, Бахмацької ЗОШ №1, Бахмацької ЗОШ №5, Ічнянської гімназії ім.Васильченка, Ічнянського закладу загальної середньої освіти №4.

За словами адміністрації навчальних закладів, подібні тренінги мають стати гарною практикою в освітньо-виховному процесі. Завдяки моделі залученого навчання, учасники постійно працюють у групах, висловлюють свої думки, приймаючи участь у дискусіях і обговореннях та після презентують свої напрацювання.

Медіаторка та експертка Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова розкрила проблематику впровадження шкільної медіації в актуальних умовах:

«У сучасному світі все більше уваги приділяють емоційному стану людини. З проявами психологічної незрілості та встановлення морально-ціннісних якостей потрібно працювати ще з дитячого віку. Наразі ми бачимо тільки зростання рівня підліткової агресії та жорстокості, що провокує підліткову злочинність.

Попередження злочинності серед молодого покоління та профілактична робота має проводитися в середовищі, де діти та підлітки проводять найбільше часу - в школі. Часто непорозуміння з однолітками поглиблює внутрішні переживання підлітка, який висловлює їх шляхом скоєння неправомірних вчинків та агресії проти людей.

З метою профілактики цих негативних явищ, створення атмосфери співробітництва та взаєморозуміння серед учнів варто впроваджувати шкільну медіацію.

У медіації школярі навчаються мирному вирішенню конфліктів, ненасильницькому спілкуванню, безконфліктно висловлювати власну думку, конструктивно керувати емоціями, приймати спільні узгоджені рішення, співпрацювати з іншими людьми, усвідомлювати та пропагувати принципи толерантності, різноманіття та недискримінації.

Отже, першочерговим завдання шкільної медіації є формування безпечного середовища та профілактика правопорушень».

«Створення служб порозуміння в Україні рекомендовано ще в 2010 році. У листі Міністерства освіти і науки України «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи», зазначено, що у школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання — на 75%», - наголошує Катерина Данькова.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту «Розвиток Громадського центру правосуддя в Чернігівській області» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

]]>
В Чернігові презентували систему обліку дій із затриманими особами «Custody Records» http://monitor.cn.ua/ua/news/2189 Новости article Wed, 24 Mar 2021 18:27:00 +0200 «Custody Records» – це автоматизована система обліку дій із затриманими особами, в якій міститься електронне досьє на кожного затриманого.

24 березня директор Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області Ірина Протченко спільно зі своїм заступником Олесею Пирковською обговорили з начальником Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо катувань та інших порушень прав людини з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора Юрієм Бєлоусовим, начальником Управління дотримання прав людини Національної поліції України Русланом Горяченко, директором Української фундації правової допомоги Миколою Сіомою та менеджеркою програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Василиною Яворською можливість пілотного впровадження системи «Custody Records» на Чернігівщині.

Ірина Протченко зазначила, що система БПД Чернігівщина завжди готова підтримати ініціативи, що мають на меті посилити захист прав людини, особливо в кримінальному процесі.

«Custody Records» є системою, в якій поєднано п’ять елементів: робота інспекторів з прав людини, електронна база, належні умови тримання, нормативно врегульовані процедури, ефективний зовнішній контроль. Впровадження «Custody records» націлене, як на мінімізацію можливих випадків незаконного поводження із затриманими, забезпечення контролю за дотриманням їхніх прав і свобод, так і на захист працівників поліції від неправдивих обвинувачень щодо неправомірного поводження із затриманими.

Ми зацікавлені в ефективному використанні системи «Custody Records» та впевнені, що впровадження цієї системи допоможе зробити процес перебування людини у відділку більш прозорим та запобігти порушенню її прав з боку правоохоронних органів. Окрім цього, ця система дозволить уберегти правоохоронців від безпідставних звинувачень у порушеннях, – зазначив Руслан Горяченко.

Процес реєстрації затриманої особи за системою «Custody Records» відбувається у п’ять етапів:

Перший та другий етапи – безпосереднє затримання та доставлення особи до відділу поліції. Під час затримання співробітник поліції роз’яснює особі її права і підстави затримання, заносить всю інформацію про затриманого в систему за допомогою захищеної лінії з планшета або телефона. Зокрема, крім загальної інформації (ПІБ, дата народження, дані про місце проживання тощо) поліцейський також встановлює обставини затримання, опис правопорушення, і найголовніше – місце, куди буде доставлений затриманий, тобто конкретний відділ поліції. Ця інформація автоматично направляється до державної системи безоплатної вторинної правової допомоги, і адвокат, вже знаючи відділ поліції, в який буде доставлена особа, може оперативно туди виїхати, тому час на очікування адвоката скорочується.

Третій та четвертий етапи – реєстрація та перевірка факту затримання особи. Першим працівником поліції, із яким контактує затриманий у відділі, є інспектор із дотримання прав людини – Custody Officer. На момент доставлення затриманого до відділу частина інформації про затриману особу вже міститься в системі – її заніс працівник поліції, який затримував особу. Це позбавляє необхідності працівників поліції вести додаткову паперову документацію, писати численні звіти. Інформація від одного працівника поліції до іншого надходить автоматично, таким чином – убезпечує від помилок.

П’ятий етап – документування усіх дій під час перебування у відділі поліції. На цьому етапі проводиться відеофіксація затриманого, скануються і заносяться до бази відбитки пальців, проводиться медичний огляд затриманого. Після поміщення затриманого до камери, система автоматично відстежує граничні строки процесуальних дій, необхідність надання ліків тощо. В системі Custody Records фіксуються всі дії, які проводяться з затриманим у відділі поліції, переміщення особи, харчування, надання медичної допомоги та обов’язкових ліків, зустрічі із адвокатами тощо.

Від впровадження системи «Custody Records» ми очікуємо більшої прозорості в роботі правоохоронних органів, зокрема, в частині реєстрації доставлення осіб до відділків поліції. Зараз в поліції існує негласне правило, що у відділках реєструють тільки осіб, щодо яких є об’єктивні підстави для їх затримання, решта – залишається в тіні, – заначив Юрій Бєлоусов.

]]>