Про це повідомила представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області Лариса Шумна під час робочої зустрічі з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем у Чернігові.

За її словами, за увесь 2023 рік таких звернень було 1 253.

"Переважно звернення громадян стосуються розшуку безвісти зниклих, членів родин військовослужбовців, порушення прав дітей та консультування внутрішньо переміщених осіб", — зазначила Шумна.

Також, з її слів, команда представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області за 2023 рік здійснила 68 моніторингових візитів, з початку 2024 року — 25.

"Проводимо моніторингові візити до місць несвободи громадян. На Чернігівщині налічується до 300 таких місць несвободи різного відомчого підпорядкування: це не лише в'язниці, а й соціальної, освітньої, сфери охорони здоров'я. Також проводимо і безвиїзні моніторингові візити. Це, перш за все, моніторинги сайтів установ, організацій, закладів на предмет додержання інформаційних прав громадян".

Як повідомив на цій же зустрічі Дмитро Лубінець, під час таких моніторингових візитів на території Чернігівської області зафіксували порушення прав людини у системі Міністерства юстиції, а саме: департаменту виконання покарань.

Зокрема, йдеться про ситуацію, коли у приміщенні СІЗО, площею 15 квадратних метрів, одночасно перебували восьмеро людей.

"Ми писали акти реагування, сподіваємось, що ситуація поліпшиться. Ми розуміємо, що там основне застереження, на якому ми не наполягаємо, це незабезпечення бомбосховищем. Це, в принципі, неможливо станом на зараз. Але жорстке поводження — коли фактично на людину припадає менше двох квадратних метрів — вже підпадає під трактування, як можливо, катування", — пояснив Дмитро Лубінець.

Координаційна рада створена з метою забезпечення міжвідомчої співпраці, здійснення узгодженості заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі й підвищення їх ефективності.

- За головну мету ми поставили саме скоординованість нашої роботи, тому що питання насильства – це не є питання або служби у справах дітей, або управління освіти, або охорони здоров’я, або виключно поліції. На жаль, це питання стосується всіх, і де воно може «вистрілити» завтра, ми не знаємо. Тому завдяки скоординованості всіх наших дій, сподіваюсь, ми будемо мати позитивний результат, - наголосила під час засідання заступниця міського голови, а також голова Координаційної ради Вікторія Пекур.

До складу Координаційної ради загалом увійшли 19 представників міських структур, серед яких керівники управлінь міської ради: освіти; охорони здоров’я; у справах сім’ї, молоді та спорту; (служби) у справах дітей; міського центру соціальних служб та департаменту соціальної політики, а також представники правоохоронних органів, судової ланки, громадських організацій та інших служб, робота яких спрямована на соціальний захист прав сім'ї, дітей та жінок.

Під час засідання Вікторія Пекур нагадала, що Чернігів із травня долучився до проєкту UNFPA «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», який фінансується Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні.

- На сьогодні система запобігання домашньому насильству в Україні, яка існувала попередні 16 років, суттєво вдосконалена з урахуванням як позитивної, так і негативної динаміки. Але ще залишається дуже багато питань, про які треба говорити. Наразі головне питання – це свідомість жертви щодо того, чи готова вона визнати, що є жертвою, а також раз і назавжди покінчити з тим насильством, яке вона отримує здебільшого в родині. Крім того, наразі немає досконалого законодавства щодо роботи з кривдниками, - зауважила заступниця міського голови.

Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, визначатиме пріоритетні напрямки роботи з питань соціальної та психологічної підтримки постраждалих, щодо надання медичної, правової допомоги. Також впроваджуватиме рекомендації та алгоритм взаємодії суб’єктів при реагуванні на випадки домашнього насильства на території Чернігівської міської територіальної громади.

Представниця управління у справах сім’ї, молоді та спорту міської ради Вікторія Тимченко, яка відповідає за протидію домашньому насильству по місту Чернігову, повідомила, що у 2022 році було зафіксовано 549 випадків домашнього насильства, а вже у 2023 – 1811 випадків.

Координаторка мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, Олена Надточій розповіла про План спільних дій – стратегію розбудови системи протидії домашньому насильству, яка включає в себе чотири етапи: профілактика (попередження явища), захист постраждалої особи, надання їй якісних послуг, притягнення кривдників до відповідальності й зміна їхньої поведінки.

Якщо хтось зіштовхнувся з насильством (фізичним, сексуальним, психологічним чи економічним) - потрібно звертатися за допомогою.

Прес-служба Чернігівської міської ради

«Війна поглибила проблему домашнього насильства. Втім постраждалі мають розуміти, що про таке не можна мовчати, необхідно відкрито говорити про випадки насильства, звертатися за соціально-психологічною допомогою», – зауважила спікерка.

До речі, останню надають команди мобільних бригад, яких наразі 11 в районі (по одній в кожній ТГ). Звернутися за безоплатною соціально-психологічною допомогою можуть всі жителі району, в тому числі і внутрішньо переміщені особи.

За словами Олесі Кісленко, мобільна бригада консультує постраждалих осіб про їхні права та можливість отримання медичних, юридичних та інших послуг, а також займається інформаційно-просвітницькою діяльністю.

Якщо говорити про статистику звернень до мобільних бригад протягом останніх трьох років, то в більшості ТГ їх кількість збільшилася. Але це пов’язано не зі збільшенням випадків домашнього насильства, а насамперед з розумінням, що цю проблему не можна замовчувати.

Контакти мобільних бригад можна знайти як на офіційному сайті, так і на фейсбук-сторінці РВА.

Також, у Прилуцькому районі функціонують 2 спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі: при комунальному закладі «Варвинський Центр соціальних служб» (Варва) та при Центрі соціальних служб (Прилуки).

Покращенню якості надання послуг постраждалим від насильства сприяють громадські організації та благодійні фонди. Це і ГО «Інноваційні соціальні рішення» у Варвинській територіальній громаді, і ГО «Ладанстарт» у Ладанській. Прилуцька міська рада тісно співпрацює з ГО «Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини», ГО «Ла Страда – Україна», ГО «Центр гендерної культури», ГО «Центр зайнятості Вільних людей».

«А щорічну Всеукраїнську акцію «16 днів проти насильства» проводимо без виключення у всіх територіальних громадах району. У минулому році залучали до акції навіть дошкільнят. Адже важливо з раннього віку розповідати про цю проблему. Більше того, ми започаткували акції «Не ламай калину» – щорічно 25 листопада у Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок висаджуємо кущі калини, інсталяція взуття як мовчазний символічний протест проти насильства та «Приміряй на себе стрічку», – розповіла спікерка.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Про це повідомляє департамент сім'ї, молоді та спорту ОДА на своєму сайті.

Найбільше звернень — 78% надійшло від жінок, решта 22% — від чоловіків та дітей.

"На профілактичному обліку правоохоронних органів перебуває майже п'ять тисяч людей, які вчинили домашнє насильство. Загалом щодо порушників за 2023 рік винесено понад 6,5 тисячі термінових заборонних приписів. 101 сім’я – перебуває під соціальним супроводом", — йдеться у повідомленні.

На початок 2024 року на обліку Служби у справах дітей перебуває 65 дітей, які зазнали домашнього насильства. З їх сім’ями проведена відповідна робота, направлена на захист прав дитини від насильства.

На сьогодні в області функціонує 45 спеціалізованих служб підтримки постраждалих — це два денних центри соціально-психологічної допомоги з "кризовою кімнатою", шість спеціалізованих служб первинного консультування та 37 мобільних бригад допомоги.

"Протягом січня 2024 року послугами цієї мережі скористалися 1 230 людей (850 дорослих і 380 дітей). Зокрема, мобільні бригади надали понад 900 послуг", — повідомляє департамент сім'ї, молоді та спорту.

Учасники наради, що відбулася в обласній прокуратурі, обговорили механізм взаємодії всіх служб у даному процесі.

«Упродовж 2023 року до поліції Чернігівщини надійшло понад 11 тисяч заяв та повідомлень про вчинені правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством. За рік поліцейські склали на домашніх кривдників 8833 адміністративні матеріали та притягнули до відповідальності 4868 осіб за вчинення домашнього насильства. Під час реагування на факти домашнього насильства з метою його негайного припинення, поліцейські застосували стосовно кривдників 6393 термінові заборонні приписи», – поінформував начальник управління превентивної діяльності обласної поліції Андрій Зеляк.

Регіональним координатором у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є Департамент сім’ї, молоді та спорту ОДА. На сьогодні у 53 громадах з-поміж усіх 57-ми в області визначено місцевого координатора. Діють і відповідні програми/плани заходів, втім лише у 35 ТГ.

Зазначимо, що на Чернігівщині функціонують 43 спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб. Зокрема:

2 денних центри соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, з «кризовою кімнатою»;

4 спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування (Варвинська, Ніжинська, Носівська, Любецька ТГ);

37 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги (з них – 4 мобільні бригади, діяльність яких забезпечується громадськими організаціями коштом міжнародних благодійних фондів).

За 11 місяців 2023 року мобільні бригади здійснили 2612 виїздів. Загалом послуги спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, отримали майже 12 тисяч осіб, з яких понад дві тисячі – діти.

За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим у 2023 році створено дві спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування громадян, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, – у Борзнянській та Сосницькій громадах.

Водночас у 19 ТГ не створено жодної спеціалізованої служби підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

«Важливий аспект реалізації заходів щодо запобігання та протидії домашньому насильству – це робота з усіма членами родини саме на рівні громади, де краще обізнані з тою чи іншою ситуацією. В тому числі робота й з кривдником, що є суттєвою умовою подолання негативної сімейної ситуації, а також ресурсом для виходу з небажаних обставин. Наразі у громадах триває процес розроблення та прийняття таких програм. За 9 місяців 2023 року рішенням суду направлено 10 осіб для проходження програм для кривдників, з них – 7 чоловіків та 3 жінки. Пройшли програму 4 особи», – розповів директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА Андрій Шемець.

Всі служби, що протидіють домашньому насильству, закликають не замовчувати такі випадки. Якщо особа потерпає від домашнього насильства, стала його свідком чи помітила зміни в поведінці знайомої людини – необхідно повідомити про це поліцію за телефоном «102». Можна звернутися і на урядову «гарячу лінію» 1547, фахівці якої надають консультацію та підтримку постраждалим.

Пані Емілія запитала, чи має вона право на компенсацію за пошкоджене майно? Який алгоритм дій та чи може вона взагалі претендувати на таку компенсацію?

Юристом приймальні було надано роз’яснення. На даний час, відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкоджене майно та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 року, дія цього закону не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які могли бути власниками, інвесторами чи замовниками житла або будівництва. Тобто отримати компенсацію за пошкоджене або знищений об’єкт нерухомого майна пані Емілія на разі не може. Але вона має право звернутися до суду з позовом про відшкодування отриманих збитків в цивільному порядку.

Відповідно до вказаного Закону України на отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване майно мають право:

1.Фізичні особи – громадяни України, які є:

1.1. власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;

1.2. замовниками будівництва;

1.3. власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особи, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

1.4. особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

1.5. членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього;

1.6. спадкоємцями осіб, визначених підпунктами 1.1.-1.4 цього пункту.

2. ОСББ, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено ОСББ, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання).

При цьому, важливо пам’ятати, що для кожної з наведених вище категорій осіб Закон передбачає, за пошкодження / знищення яких саме об’єктів вони можуть претендувати на компенсацію та за яких умов. Наприклад, громадяни, які є замовниками будівництва, мають право на отримання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти будівництва (а саме: будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження / знищення зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Нагадаємо, що Ви можете отримати якісну юридичну консультацію від юристів ГО "Чернігівський громадський комітет захисту прав людини".

Адреса приймальні: м.Чернігів, вул. Гонча, 57:

Години прийому: 10:00 - 17:00

Дні прийому: понеділок - п'ятниця

Телефон: +38063 140 63 47

Електронна адреса: protection.ua@gmail.com

Також звернутися можна в особисті повідомлення на нашій офіційній сторінці: https://www.facebook.com/UCLA.Ukraine

Проєкт здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди, викладені в публікації, не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Про це 8 грудня повідомила інспекторка відділу дільничних офіцерів управління превентивної діяльності ГУНП в області Марія Калач. За її словами звернень стає більше, тому що люди перестали замовчувати такі випадки.

"Вони стають інформованішими, вони знають якими правами вони можуть скористатися. Навіть буває таке, коли приїжджає поліція вони вже знають про терміновий заборонний припис і вони одразу просять застосувати його стосовно кривдника", — говорить Марія Калач.

За повідомленням директора департаменту сім'ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА Андрія Шемця, в області наразі працюють 40 спеціалізованих служб підтримки осіб, які зазнали різних видів насильства. Загалом до них цього року звернулося 11 907 людей.

До кінця року за рахунок державної субвенції в Борзні та Сосниці створять ще дві спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування. Вони запрацюють з 2024 року.

"Вони будуть надавати послуги безпосередньо у своїх громадах. Це і юридична допомога і соціально-психологічне консультування, надання соціальної підтримки. Тобто весь спектр послуг", — розповіла Андрій Шемець.

Форум відбувся у Чернігові та зібрав понад 120 учасників, серед яких — місцева влада, правоохоронні органи, підприємці, ветеранська спільнота та громадський сектор. Захід охопив три панельні дискусії, де йшлося про подолання спричинених війною безпекових викликів, соціально-економічний розвиток Чернігівщини та активне залучення громадськості до планування відбудови.

Крім того, Чернігівська обласна військова адміністрація презентувала стратегічний документ із відновлення та розвитку Чернігівської області, який окреслює орієнтири майбутніх етапів відновлення та відбудови регіону. Документ формувався із урахуванням потреб жителів області та умов, у яких вони опинилися.

Начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус наголосив, що швидке відновлення постраждалих територій Чернігівщини та подальший розвиток регіону можливий лише у тісній співпраці органів влади, місцевого самоврядування, міжнародних партнерів і самих жителів області. «Ми маємо зробити все, щоб кожен і кожна почувалися безпечно на нашій землі, мали всі умови не тільки для гідного життя, а й особистого розвитку», — сказав пан Чаус.

Керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Штефан Шльойнінг запевнив у продовженні допомоги постраждалим від війни громадам України з боку ЄС. «Уже зараз процеси з відновлення та розвитку, які ми активно підтримуємо у громадах, зокрема й на Чернігівщині, приносять відчутні результати, і їхня кількість тільки зростатиме, — сказав він. — Я переконаний, що цей форум розширить наше уявлення про нагальні потреби області та допоможе нам ліпше адаптувати програми підтримки».

Постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє підкреслив, що ПРООН разом із партнерами покриває своєю підтримкою всю Україну. «У процесі відновлення ми керуємося принципом “відбудувати краще, ніж було”, проте для того, щоб це було дійсно ефективно, ми повинні дослухатися думки громад, — сказав пан Сільє. — Тому цей форум є потужним майданчиком, який допоможе краще зрозуміти, як допомагати громадам зростати, навіть у ці тяжкі для країни часи».

ПРООН та ЄС активно підтримують громади Чернігівщини з перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Серед нещодавніх прикладів співпраці — облаштування укриттів в освітніх закладах, відкриття поліцейський станцій у віддалених громадах, створення молодіжних просторів, підтримка внутрішньо переміщених осіб, реінтеграція ветеранів та багато інших ініціатив.

Запобігання та протидію цьому явищу, а також жорстокому поводженню з дітьми в період воєнного стану обговорили сьогодні учасники засідання профільної Міжвідомчої ради при Чернігівській ОВА. До участі долучились представники районних військових адміністрацій та громад області.

«Головними завданнями у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та жорстокому поводженню з дітьми є координація зусиль усіх профільних структур та організація належної якісної роботи на місцях. Має бути чіткий механізм перенаправлення, узгодження дій та прийняття швидких рішень. Ми готові допомагати громадам методично та організаційно, а також залучати допомогу наших партнерів там, де це найбільш необхідно», – наголосила заступниця начальника ОВА Жанна Шерстюк.

Як розповів директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОВА Андрій Шемець, за дев’ять місяців цього року в області зафіксовано 7859 звернень щодо випадків домашнього насильства, більшість з яких (70%) надійшло від жінок.

Наразі активно проводиться соціальна робота з сім’ями, які постраждали від домашнього насильства. Зокрема, в територіальних громадах діють програми роботи для кривдників – комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника. Проте такі програми затверджені лише у 8 громадах, тож роботу в цьому напрямі необхідно посилити.

Також в області функціонує 39 спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб: 1 центр соціально-психологічної допомоги з «кризовою кімнатою», 4 спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування для постраждалих осіб, а також 34 мобільні бригади.

Крім того, минулого року розпочала діяльність обласна робоча група з питань координації гуманітарної відповіді на гендерно зумовлене насильство у співпраці та за підтримки Сабкластеру з питань гендерно зумовленого насильства та Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні. У межах цієї співпраці розроблено інформаційну картку з перенаправлення на обласному рівні. У ній також вказані контактні дані гуманітарних організацій, які надають психосоціальну допомогу, та спеціалізованих служб, які діють у громадах.

Нагадаємо номери телефонів, за якими можна звертатися у випадку вчинення домашнього насильства:

102 – Національна поліція України;

15-47 – урядова "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства;

116-123 або 0 800 500 335 – національна безкоштовна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;

772 або 0800500255 – національна дитяча «гаряча» лінія.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Чернігівщина зазнала значних руйнувань: на території області тривали бойові дії, а частина громад понад місяць знаходилася в окупації. Після звільнення території усієї області безпекова ситуація поліпшилася, проте населені пункти продовжують зазнавати частих обстрілів. Тому питання підтримки громадської безпеки громад Чернігівщини постає особливо гостро. Відсутність місцевих підрозділів поліції, особливо у віддалених населених пунктах, може призводити до запізнілого реагування, роблячи місцевих жителів ще вразливішими до небезпек.

Завдяки спільним зусиллям Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні та Європейського Союзу в прикордонних громадах Чернігівщини запрацювали три нові поліцейські станції. Їх відкрили у селах Хоробичі, Замглай та Пакуль. Ключова мета ініціативи — забезпечити постійну фізичну присутність поліції у цих громадах та посилити довіру та співпрацю між правоохоронними органами та місцевим населенням. У такий спосіб ПРООН та ЄС розвивають потенціал поліції на місцевому рівні, аби попри війну громади могли ставати стійкішими та швидше реагувати на небезпеки.

За сприяння ПРООН на відкриття цих об’єктів було виділено понад 1 млн грн (близько 30 тисяч дол. США). Ці кошти були спрямовані на закупівлю будівельних матеріалів, меблів та техніки, необхідних для облаштування поліцейських станцій. Ремонтні роботи проводилися за кошти селищних рад.

Діюча керівниця програм співробітництва Представництва ЄС в Україні Клое Алліо наголосила, що Європейський Союз продовжує надавати цілеспрямовану підтримку для українських громад, які постраждали від збройної агресії РФ. «Ми пишаємося тим, що змогли посприяти відкриттю цих поліцейських станцій на Чернігівщині, — сказала пані Алліо. — Ми переконані, що вони стануть надійною опорою для жителів громад, аби ті відчували себе більш захищеними в умовах війни та після її завершення».

Постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє зазначив, що робота ПРООН у Чернігівській та інших областях спирається на багаторічний досвід втілення безпекових ініціатив у кризових умовах в Україні та світі. «Звісно масштаби цієї війни безпрецедентні й для того, щоб їм протидіяти, ми впроваджуємо системні та ефективні рішення, які допоможуть підтримувати безпеку в довгостроковій перспективі, — сказав пан Сільє. — Відкриття цих поліцейських станцій — це показовий приклад, як ми зміцнюємо зв’язок між поліцією та громадою».

Для довідки

Поліцейські станції відкрито за сприяння ПРООН в Україні в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» (EU4Recovery) за фінансової підтримки Європейського Союзу.

З числа осіб, які отримали такий статус, 12 людей обманним шляхом втягнули в незаконну діяльність на території Росії.

"Важливий елемент нашої роботи — це виявлення осіб, які є жертвами торгівлі людьми. Вони не всі знають, що вони жертви. За роз'ясненнями можна звертатися до Департаменту сім'ї молоді та спорту, до Чернігівського обласного центру соціальних служб, Чернігівського громадського комітете захисту прав людини. Також є гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми", — сказав В’ячеслав Голуб. 

Статус осіб, що постраждали від торгівлі людьми, дає можливість:

- отримати безкоштовну медичну, психологічну, соціальну, правову та іншу допомогу;

- отримати одноразову матеріальну допомогу;

- отримати допомогу з працевлаштування, а також отримати професійну підготовку;

- у разі відсутності місця проживання — отримати тимчасове розміщення в спеціалізованому закладі допомоги.

Найчастіше такий статус отримують люди, які зазнали трудової та сексуальної експлуатації, каже В’ячеслав Голуб. Зазвичай це безробітні та ті, які їдуть за кордон.

"Випадки трудової експлуатації зафіксовані Секретаріатом Омбудсмана України у місцях несвободи. Зокрема, у в'язницях, психоневрологічних будинках інтернатах. Під виглядом працетерапії підопічних змушували цілий день працювати на полях. В'язнів залучали до праці без належного оформлення трудових договорів та оплати їх праці. Керівників таких закладів та установ притягнено до юридичної відповідальності. Виявлених подібних випадків на Чернігівщині немає", — сказала представниця Уповноваженого ВРУ з прав людини у Чернігівській області Лариса Шумна.

Як розповів старший оперуповноважений відділу міграційної поліції ГУНП в Чернігівській області Олександр Салоїд, найпоширеніша схема — набір людей за фейковими оголошення з привабливими умовами праці. Коли людина виїжджає за кордон, у неї забирають документи. На такі оголошення в поліції радять не реагувати.

"У 2022 році, коли вже почалося повномасштабне вторгнення, був у нас матеріал, щодо втягнення людей в злочинну діяльність. На територію Турецької Республіки переправляли чоловіків, які також мали уразливий стан. Переправляли за кордон для того, щоб вони вже на території іншої країни здійснювали протиправну діяльність. Діяльність полягала в переправленні нелегальних мігрантів з Туреччини до Італії", — розповів Олександр Салоїд.

Загалом у 2023 році до суду скеровано сім обвинувальних актів, пов'язаних з торгівлею людьми на Чернігівщині. У 2022 році такі акти до суду не направлялися. Порушникам загрожує позбавлення волі на строк від трьох до 15 років з конфіскацією майна.

Презентація проєкту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною» відбулась сьогодні в Чернігівській ОВА за участі Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, представників профільних структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади та громадських організацій.

Його мета – створення ефективної цілісної системи підтримки людей, зокрема, жінок, які зазнали сексуального насильства, пов’язаного з війною (СНПК). Це дасть змогу постраждалим отримати необхідну допомогу з урахуванням міжнародного досвіду та регіональних особливостей, а також ефективно захищати свої права в судах.

«Проблема сексуального насильства не оминула нашу область. Маємо 4 таких випадки – це звернення від жінок та дітей. На регіональному рівні затверджено новий План дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», яка пов’язана із захистом жінок у конфліктах та підвищенням їх ролі у мирних процесах, на період до 2025 року. В процесі актуалізації та виконання плану дуже важливим є залучення інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, інших партнерів та організація ефективної взаємодії з органами влади», – зазначила заступниця начальника ОВА Жанна Шерстюк.

Проєкт працює в трьох ключових напрямках. Зокрема передбачається створення регіональних коаліцій 1325 – майданчиків для комунікацій та покращення координації дій на місцевому та регіональному рівні. На Чернігівщині такого майданчика ще немає, але його створення планується.

Ще один напрямок проєкту — тренінги та навчальні курси для надавачів допомоги постраждалим від сексуального насильства. Завдяки цьому спеціалісти отримають інформацію та навички роботи з постраждалими з урахуванням їхніх конкретних потреб та травм.

Також важливим є питання розробки нормативно-правової бази для ефективного реагування на випадки сексуального насильства, пов’язаного з війною — з акцентом на впровадження процесу репарацій.

Крім того, учасники зібрання обговорили основні проблеми формування державної політики у сфері підтримки постраждалих від сексуального насильства. Серед них: неетичне поводження з постраждалими, низький рівень взаємодії суб’єктів, які надають таку допомогу, недостатня кількість інформаційних кампаній, необхідність навчання фахівців та відсутність визначення сексуального насильства.

«До сексуального насильства відноситься не лише зґвалтування, а й широке коло протиправних злочинних заходів. На сьогодні не вистачає розуміння поняття сексуального насильства, перш за все, у постраждалих. Це заважає наданню допомоги людині та не сприяє тому, щоб злочини фіксувались правоохоронними органами та збиралися матеріали для системи національного законодавства та міжнародних судових інституцій», – наголосила Катерина Левченко.

Довідково. Проєкт «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною» виконує Міжнародний благодійний фонд «Український Жіночий Фонд» в партнерстві з ГО «Ла-Страда Україна», ГО «Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Він охоплює всю Україну з фокусом на 14 областях. Ініціатива спрямована на зміцнення передумов для більш ефективного функціонування системи реагування на сексуальне насильство з акцентом на постраждалих та з урахуванням їх досвіду, потреб і перспектив.

Якщо ви постраждали від насильства, звертайтеся:

15 47 - гаряча лінія для жертв домашнього насильства

0 800 500 335 або 116 123 - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

0 800 500 225 або 116 111 - національна гаряча лінія для дітей та молоді

0 800 213 103 - контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги

Заступниця начальника ОВА Жанна Шерстюк відвідала центр з робочим візитом. В ході зустрічі з керівництвом закладу озвучені проблемні питання. Зокрема, відсутність власного укриття, через що послуги за цією адресою не можуть надаватися цілодобово.

Як складова центру передбачена «кризова кімната». Тут можна отримати прихисток від кривдників, включаючи перебування разом з дітьми, а також психологічну та юридичну допомогу. Також тут реалізовано ще один проєкт – з розгортання консультативних сервісів на базі денного центру з «кризовою кімнатою».

«Це спільна ініціатива Чернігівської ОВА та Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA Ukraine). Невдовзі відремонтоване приміщення буде облаштоване меблями і розпочне свою роботу», − прокоментувала Жанна Шерстюк.

Довідково. Чернігівський обласний центр соціально-психологічної допомоги надає невідкладну комплексну допомогу (психологічні, соціально-побутові, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, інформаційні і юридичні послуги) особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, що сприятиме якнайшвидшому їх поверненню до нормальних умов життєдіяльності.

Жінка пояснила, що з чоловіком припинили спільне ведення господарства та проживання однією родиною з 2010 року. Вони не підтримують стосунків, не спілкуються, і місце проживання / перебування чоловіка невідоме. Чоловік громадянин російської федерації, ймовірно що місце його проживання росія. Жінка переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі, у зв’язку з чим хоче його розірвати.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування.

Оскільки, останнє відоме місце перебування чоловіка в Україні - це адреса за якою проживає його дружина, підсудності справи буде за місцем її реєстрації.

Також відповідно до Постанови № 11 від 21.12.2007 року Пленуму Верховного суду України 5. Позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування.

Юристом приймальні проекту в м.Чернігів було підготовлено пакет документів та складено позовну заяву до суду про розівання шлюбу на підставі:

- ч. 9 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України – підсудність справ за вибором позивача;

- до ч. 2 ст. 104 Сімейнго колексу України, Підстави припинення шлюбу – шлюб припиняється внаслідок його розірвання;

- ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

- Ст. 110 Сімейного кодексу України – позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В короткі терміни розглянуто справу та прийнято рішення про розірвання шлюбу.

Шлюб розірвано, тепер жінка може скористатися правом на отримання субсидії.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

Відповідно до внесених змін у Закон України «Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрацію місця проживання» (ст. 18), які набули чинності 21 січня 2023 року, власник житла, без звернення до суду може зняти з реєстрації іншу зареєстровану особу.

Але у нашому випадку ЦНАП відмовив у знятті з реєстрації людини без рішення суду.

Юристом приймальні проекту в м.Чернігів було підготовлено пакет документів та складено позовну заяву до суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням на підставі:

- ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

- ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

- ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

- ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Судом в короткі терміни було розглянуто справу та прийнято рішення про зняття особи з реєстрації, яка не проживає, не користується, не має особистих речей у квартирі та не сплачує за комунальні послуги більше ніж 6 місяців. Тепер жінка може скористатися правом на отримання субсидії та заощаджувати на отриманій пенсії.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

На порталі «Дія» можна подати заяву про державну реєстрацію шлюбу й одразу обрати місце, час, формат та зал, де пройде церемонія реєстрації шлюбу.

Скористатися послугою можуть повнолітні українці, які мають електронний підпис. Щоб подати заяву про шлюб у «Дії» потрібно:

- Авторизуватися на порталі «Дія»;

- Перейти у розділ «Сім’я»;

- Обрати послугу «Заява про шлюб»;

- Заповнити заяву в якій можна обрати час, місце реєстрації, зал та формат церемонії;

- Сплатити адміністративний збір;

- Підписати заяву електронним підписом.

Далі ваш партнер отримає посилання на заяву електронною поштою. Він має авторизуватися у кабінеті на порталі, перейти за посиланням у пошті та підписати заяву електронним підписом.

Після цього обраний Вами ДРАЦС надішле результат розгляду заяви та деталі щодо церемонії на електронну пошту. Вам залишиться з’явитися у ДРАЦС у день одруження.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

Якщо, у подружжя є спільна дитина, необхідно готувати документи до суду.

І тут є теж два варіанти вирішення даного питання.

1-й: розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя (тоді сторони мають подати письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей) — ст.109 СК

2-й: розірвання шлюбу за позовом одного із подружжя — ст.110 СК.

Далі необхідно визначитися із підсудністю.

Вона може бути загальною або альтернативною. Умови альтернативної підсудності визначені у ст.28 Цивільного процесуального кодексу. Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі:

- якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти;

- якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;

- за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Після визначення підсудності слід визначити і оплатити судовий збір. На сайті відповідного суду можна сформувати квитанцію. Оплатити таку квитанцію можна там само або використовуючи інші платіжні онлайн-інструменти або у банку.

Строки розгляду

Якщо йдеться про розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, то така процедура триватиме 1—2 місяці. В позові можна просити розглянути справу в спрощеному провадженні без виклику сторін, проте не всі судді підтримують такі підходи. В іншому випадку розгляд справи відбуватиметься в спрощеному провадженні з повідомленням сторін від 2 до 6 місяців.

Що ж слід зазначати в самому позові?

Перш за все, причини розірвання шлюбу. Саме вони впливають на строк розгляду, а також на право звернутися до суду з позовом протягом вагітності та протягом одного року після народження дитини (йдеться про випадки, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини).

За загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір’ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Також із зазначеного в позові матиме значення момент, з якого сторони припинили спільно проживати. Адже це вплине на вирішення подальших майнових спорів. Підписати позов може сам позивач або його представник.

Чи потрібно стороні у справі відвідувати судові засідання?

Це право, а не обов’язок сторони до тих пір, поки суд не визнав участь сторони у справі обов'язковою. Тож достатньо направити до суду клопотання про розгляд без участі та розписати свою позицію щодо позовних вимог.

Для того, аби отримати рішення, слід написати заяву на адресу суду про отримання рішення, вказавши в заяві, що рішення суду з відміткою про вступ в законну силу просите надіслати поштою та вказати адресу.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

Через це жінка не могла реалізувати своє право на спадщину, оскільки не мала на руках свідоцтва про смерть українського зразку.

До 07 травня 2022 року свідоцтво про смерть видавалося виключно на підставі рішення суду про встановлення факту смерті на непідконтрольній території.

07.05.2022 року набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України”, яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Не дивлячись на зміни у законодавстві, відділом ДРАЦС було надано відмову у реєстрації смерті. Юристом приймальні в м.Чернігові було підготовлено заяву до суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації стану факту смерті.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях звільняються: заявники – у справах за заявами про встановлення факту смерті поданих у зв’язку із воєнним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Справа була розглянута судом протягом 5 днів з дня подачі заяви до суду. Судом встановлено факт смерті, найближчим часом жінка зможе оформити документи належним чином та вступити у спадок.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

Згідно з повідомленням, у 2022 році на 1685 повідомлень про домашнє насилля стало більше.

Більшість, 7835, були подані жінками, 229 – дітьми.

За 12 місяців 2022 року поліцейські Чернігівщини склали 2590 адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173-2 КУпАП, а також винесли 457 термінових заборонних приписів.

У 2021 році кількість таких протоколів була практично такою ж – 2585, тоді ж склали 457 термінових заборонних приписів.

Всі без винятку складені адміністративні матеріали направляються на розгляд до суду, йдеться в повідомленні поліції.

Щодо причин збільшення кількості звернень, у поліції припускають, що це пов’язано з більшою поінформованістю людей щодо їх прав стосовно законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Також – з морально-психологічним станом населення, який, імовірно, змінився з настанням активних військових дій на території України та Чернігівській області. А ще – з демографічними й міграційними процесами.

Суспільне Чернігів

До приймальні проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні» в м.Чернігов звернулася молода пара з проханням допомогти їм реалізувати своє право на шлюб. Під час консультування пара розповіла, що вони давно знайомі, між ними склалися теплі, щирі стосунки, мають один до одного взаємне почуття любові та поваги. Однак відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовив їм у прийнятті заяви про реєстрацію шлюбу через те, що вона неповнолітня.

Юристом приймальні було роз’яснено законодавство України, відповідно якому за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. До участі в справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої особи, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Юристом було підготовлено позовну заяву до суду про надання дозволу на шлюб.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд задовольнив заяву про надання дозволу на шлюб і молода пара найближчим часом зможе реалізувати своє право на шлюб.

Сімейні відносини в України врегульовані, у першу чергу, Конституцією України і Сімейним кодексом. У статті 51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, де кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.

Згідно із Сімейним кодексом і Законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», шлюб повинен бути зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану, і обоє із майбутніх членів подружжя повинні надати документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

Самі із таким питанням до приймальні проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні» в м.Чернігові звернувся чоловік.

Справа в тому, що у лютому – березні 2022 року під час активних бойових дій осколками було пошкоджено його гараж, та майно яке там знаходилися. Також постраждав і автомобільний причіп, який був придбаний заявником у 1993 році. Оцінивши всі пошкодження, пенсіонер вирішив передати причіп новому власнику, але під час оформлення документів було встановлено, що номерна табличка закріплена не заводським способом, хоча у паспорті на причіп немає жодного посилання на спосіб закріплення номерної таблички. У зв’язку із чим було відкрито кримінальне провадження, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України, а на транспортний засіб наклали арешт.

В рамках досудового розслідування було проведено експертизу, де було встановлено що порушення стосовно номерного знаку не виявлено. Кримінальне провадження закрили, але арешт з майна так ніхто і не зняв.

Юристом приймальні було підготовлено клопотання про зняття арешту з майна, після чого протягом тижня отримали ухвалу суду, в якій задоволено заявлені вимоги. Арешт з майна знято речові права на майно поновлені.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

В ході зазначеного заходу обговорили надання правової допомоги різним верствам населення, діяльність в сфері поновлення порушених прав людини, особливості її здійснення учасниками «круглого столу», подальші шляхи співпраці. Акцентовано увагу на нюансах безоплатної правової допомоги особам, які постраждали внаслідок військової агресії рф.

Також розглянули тему “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення” та яка реалізується на території Чернігівської області.

Відповідно до норм чинного законодавства, а саме ч. 3 ст. 122 Сімейного кодексу України передбачено, що жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу 10 місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу РАЦС спільну заяву про невизнання колишнього чоловіка батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Тобто, у даному випадку, при державній реєстрації народження повинні бути присутні три особи: колишнє подружжя та чоловік, який вважає себе батьком дитини. Якщо цього не відбулося, дитина записується на колишнього чоловіка.

В даному випадку спільну заяву до органу РАЦС не подавалася, і дитина записана на не біологічного батька.

В цьому випадку порушені права дитини, біологічного батька і колишнього чоловіка. Для виправлення цієї ситуації Юристом приймальні було підготовлено позовну заяву до суду про визнання батьківства та внесення змін в актовий запис про народження. Судом було винесено рішення про задоволення позовних вимог. Встановлено батьківство біологічному батьку дитини та приведено до відповідності документи про народження.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

Під час круглого столу було обговорено, що таке торгівля людьми, види торгівлі людьми в умовах гуманітарної кризи та загальні ознаки постраждалих від торгівлі людьми.

Згідно зі статистикою Представництва МОМ в Україні:

19 415 постраждалих від торгівлі людьми отримали комплексну допомогу від Представництва МОМ в Україні з 2000р. по червень 2022 р.

У 2021 р. отримали допомогу в Україні 1010 осіб, які зазнали експлуатації у 28 країнах, зокрема, в Україні (209 особи)

У 2022 році МОМ надало допомогу 118 особам, що постраждали від торгівлі людьми і зазнали трудової та сексуальної експлуатації у 5 країнах, зокрема в Україні (59 осіб).

Наймолодшій постраждалій, яка отримала допомогу від МОМ, було 3 роки, а найстаршій – 83р.

Україна – основна країна призначення у 2022 р. (50%); Російська Федерація - друге місце (27%); третє – Польща (13%), від виявлених у 2022 р. випадків торгівлі людьми.

60% постраждалих походять з обласних та районних центрів.

Види торгівлі людьми в умовах гуманітарної кризи:

- примусова праця,

- дитяча праця,

- вербування до збройних груп,

- сексуальна експлуатація,

- примусовий шлюб, тимчасовий шлюб, дитячий шлюб.

Торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Загальні ознаки постраждалих від торгівлі людьми:

• не знає точної адреси місця роботи та місця знаходження,

• була вимушена працювати на будь-яких умовах,

• отримує (отримувала) мізерну заробітну плату, або не отримує її зовсім (не має доступу до зароблених коштів),

• тривалий час проживає (ла) у приміщенні, не придатному для повноцінного існування,

• не мала доступу до медичної допомоги або допомога не надавалась належним чином.

За фаховою правовою допомогою звертайтеся за єдиним номером національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527.

Під час зустрічі сторони напрацювали алгоритм дій щодо збору необхідних відомостей та інформації про осіб, які були очевидцями або потерпілими від воєнних злочинів та досягнули домовленостей щодо проведення спільних навчальних заходів з метою інформування громадян про документування воєнних злочинів та координації взаємодії у цій сфері.

Воєнний злочин — свідоме грубе порушення законів та звичаїв війни. Збірне поняття у міжнародному праві, що об’єднує групу серйозних порушень правил ведення бойових дій («закону війни») та норм і принципів міжнародного гуманітарного права, що вчиняється умисно або через грубу необережність.

Приклади воєнних злочинів:

катування та біологічні експерименти;

незаконна депортація напад на незахищені і ті, які не являються військовими цілями міста, села, житла чи будівлі або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів;

умисне завдання ударів по будівлях, призначених для цілей релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійності, історичним пам’ятникам, госпіталям та місцям зосередження хворих і поранених, за умови, що вони не є військовими цілями;

умисні напади на цивільне населення як таке або окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;

здійснення нападу не вибіркового характеру, що зачіпає цивільне населення або цивільні об’єкти, коли відомо, що такий напад буде причиною великої кількості смертних випадків та поранень серед цивільних осіб.

Приклади воєнних злочинів:

поранення чи вбивство цивільних осіб; катування, фізичне насилля, зґвалтування, нелюдське поводження чи позбавлення волі;

насилля щодо медичного персоналу;

використання цивільних для прикриття військових (живі щити);

депортації та незаконне переміщення населення;

примушування громадян до участі у військових діях проти власної держави;

пошкодження або знищення цивільної інфраструктури, а також пограбування цивільного населення;

знищення культурних та освітніх закладів;

пошкодження/знищення культових споруд (храмів, мечетей, синагог тощо);

відмова чи позбавлення доступу до медичної допомоги;

умисне нанесення ударів по персоналу, транспорту, обладнанню пов’язаному з наданням гуманітарної допомоги.

Під час моніторингового візиту встановлено, що вхід до відділення поліції обладнаний пандусом, є кнопка виклику для маломобільних груп населення. Проте на вході до будівлі не розміщено вивіску з повною назвою відділення поліції.

В наявності кімната прийому громадян, у вестибюлі – інформаційний стенд, де розміщені зразки оформлення документів та актуальна інформація для громадян. Книга скарг та пропозицій знаходиться на видному місці.

Члени моніторингової групи оглянули кабінети дільничних та вибірково співробітників інших підрозділів поліції, чергову частину, кімнату прийому громадян, кімнату для затриманих, ознайомилися зі службовою документацією та порядком її ведення.

Було з’ясовано, що на день візиту не створено умов для тимчасового тримання затриманих та доставлених осіб, оскільки кімната для затриманих не функціонує, що призводить до порушення прав останніх: особи тримаються у місцях, не передбачених законодавством.

Не повною мірою виконуються заходи, спрямовані на запобігання неналежного поводження із затриманими: процесуальні дії проводяться у службових кабінетах працівників, які не обладнані камерами відеоспостереження.

Службовою особою, відповідальною за перебування затриманих, не виконуються покладені на неї обов’язки, чим не забезпечується дотримання права цих осіб. Затримані не реєструються, їм не роз’яснюються підстави затримання, права і обов’язки, не здійснюється запис усіх дій, що проводяться з їх залученням тощо.

У відділенні поліції № 2 працівники не мають сертифікати щодо проходження підготовки з першої невідкладної медичної допомоги.

У відділенні поліції недостатньо вживаються протиепідемічні заходи для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. Зокрема, не проводиться температурний скринінг відвідувачам, затриманим, доставленими та працівникам поліції. Не дотримується масковий режим.

За результатами візиту готується звіт з рекомендаціями про усунення виявлених недоліків та вжиття заходів реагування.

Відкриття новостворених фронт-офісів та презентація інноваційної системи Custody Records відбулося за участі керівників підрозділів поліції, представників місцевої влади і голів територіальних громад, підприємців. Необхідну технічну підтримку для реалізації проектів надали громадська організація «Експертний центр з прав людини» та Всеукраїнська благодійна організація «Українська фундація правової допомоги».

– Custody Records – це вкрай важливий проєкт, запроваджений Національною поліцією та Міністерством внутрішніх справ. Він спрямований на підвищення рівня довіри громадян до правоохоронної системи і передбачає цілодобову фіксацію всіх дій щодо затриманої особи чи відвідувача, який потрапляє до відділку поліції. Для того, щоб успішно запустити цю інноваційну систему в Ніжинському та Корюківському відділах поліції, ми зробили перепланування, забезпечивши відповідне зонування приміщень, провели ремонтні роботи. Після цього ми обладнали приміщення відеоспостереженням, яке є однією з невід'ємних складових системи Custody Records, та необхідною технікою, – сказав Володимир Нідзельський.

Представниця управління дотримання прав людини в області Лариса Борисенко відзначила, що система Custody Records націлена на захист прав та безпеку затриманих, доставлених до підрозділу осіб, забезпечення дотримання їх прав та уникнення можливих безпідставних звинувачень громадян щодо дій поліцейських.

Керівник поліції Чернігівщини подякував всім, хто долучився до впровадження пілотного проекту Custody Records та відкриття фронт-офісів у Ніжинському та Корюківському райвідділах поліції.

– Поліцейський фронт-офіс – це новий відкритий простір для комунікації з громадянами. Тут здійснюється надання якісних послуг і сервісу за європейськими стандартами. Довіра населення – основний критерій роботи поліції, тому ми активно працюємо над тим, аби стати більш відкритим і ефективним відомством. Компетентні і доброзичливі фронт-офіцери максимально оперативно прийматимуть заяви і звернення громадян чи інформуватимуть про результати їх розгляду, надаватимуть юридичні консультації та будь-яку іншу необхідну допомогу. Наша основна мета, аби кожен громадянин виходив з поліцейського підрозділу з розв’язаною проблемою. Саме тому ми будемо працювати над покращенням поліцейського сервісу та продовжимо створювати фронт-офіси в кожному підрозділі поліції Чернігівщини, – сказав начальник ГУНП в Чернігівській області Володимир Нідзельський.

Така організація роботи зменшує навантаження на інші служби поліції та водночас прискорює комунікацію між структурою та громадянами. Відвідувачу не потрібно власноруч розбиратися, який спеціаліст йому потрібен: достатньо звернутися до інспектора фронт-офісу.

Крім того, Володимир Нідзельський проінспектував нове приміщення Корюківського районного відділу поліції, яке знаходиться неподалік від основної будівлі – на вулиці Вокзальна 24, у м.Корюківка.

– Тривалий час відділ поліції в Корюківці потребував розширення приміщення. Міська влада передала у користування поліції двоповерхівку, де раніше розміщувалися різноманітні офіси. Впродовж кількох останніх років споруда не використовувалася. У цій будівлі був проведений капітальний ремонт, термомодернізація, вжито заходів підвищення енергоефективності. Сьогодні оновлена адмінбудівля повністю готова прийняти частину служб та підрозділів корюківської поліції. Отже, невдовзі відбудеться їх переїзд в нові приміщення. Ми й надалі працюватимемо над покращенням матеріально-технічного забезпечення поліцейських у всіх підрозділах Чернігівщини, – підсумував Володимир Нідзельський.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

На кухні перевіряючі знайшли м'ясо, яке, на їхню думку, було неїстівним. Хоча, за словами адміністрації, з нього мали готувати вечерю ув'язненим.

"Воно мало тухлий запах та завітрений несвіжий вигляд. Крім того, у холодильнику, як і в цілому на кухні, панувала антисанітарія – поверхні були вкриті нальотом старого невідмитого бруду", – йдеться в повідомленні.

Згідно з інформацією, їжу розносять по камерах в іржавому посуді, який виглядає непридатним для зберігання продуктів.

Кімната для сушки речей замала, а відтак навіть взимку випрані речі сушать на вулиці – про це свідчать натягнуті дроти.

За словами заступника начальника ізолятора, житлові приміщення за часів радянської влади були обкладені плиткою зовні та зсередини, яка затримує вологу. Через це приміщення потерпають від вологи, цвілі та плісняви.

Умови проживання засуджених перевіряльники назвали одними з найгірших, які вони бачили. Йдеться про приміщення, де проживають засуджені, які виконують роботу із господарського обслуговування. Вони сплять на двоповерхових ліжках і, як зробили висновок відвідувачі, мешканцям не вистачає особистого простору.

Подвір'я для прогулянок – в аварійному стані, не захищені від негоди. Під час дощу наповнюються водою, яку засуджені самостійно вичерпують.

До довічно засуджених моніторингову групу не пустили.

"Заступник начальника установи вказав, що, начебто, на засуджених до довічного позбавлення волі у транзитних камерах КВК не розповсюджується. Монітори вважають, що перешкоджання в доступі до камер довічно позбавлених волі засуджених пов’язані із наміром приховати неналежні умови тримання, про які монітори мали інформацію".

Нагадаємо, установа функціонує із 1705 року. На час візиту в там перебували 348 ув’язнених, 18 осіб господарського блоку та восьмеро засуджених до довічного позбавлення волі.

Суспільне написало запит до Мін'юсту, щоб дізнатися, чому саме в таких умовах утримують ув'язнених та чи буде реакція на перевірку.

Під час візиту встановлено, що Менський районний суд розміщений у пристосованій двоповерховій будівлі. В приміщенні є 4 зали судових засідань, дві з них - для розгляду кримінальних проваджень. У них встановлені загородження із спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних). Усі зали мають необхідне технічне обладнання для проведення судових засідань в режимі відеоконференцій. Правосуддя здійснюють три з п’яти суддів, визначених штатним розписом.

У цілому будівля суду є доступною для маломобільних груп населення. Вхід обладнаний пандусом, який відповідає державним будівельним нормам та може забезпечити самостійний рух людей, які користуються кріслами колісними. В залах судових засідань визначені окремо передбачені місця для осіб з інвалідністю, які пересуваються в кріслах колісних.

Водночас в суді відсутні спеціально обладнаний бокс або огороджений майданчик для заїзду спеціального автотранспорту варти та посадки (висадки) конвойованих. Конвойні приміщення обладнані у підвальному приміщенні в окремих кімнатах (одне з яких не використовується), розміри та облаштування яких не відповідають встановленим стандартам.

Підсудні/засуджені позбавлені можливості конфіденційного спілкуватися зі свої захисником, оскільки в суді не обладнано кімнати для конфіденційного спілкування адвоката з підсудними/засудженими, в порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди».

Під час візиту також вивчався стан забезпечення заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Моніторинговою групою було виявлено окремі недоліки в організації в суді протиепідемічних заходів, зокрема, не проводиться температурний скринінг персоналу суду, відвідувачів та підсудних/засуджених, які прибули на судові засідання. Не здійснюється збір та утилізація використаних засобів індивідуального захисту (персоналу та суддів) після їх використання.

За результатами моніторингового візиту до Територіального управління Державної судової адміністрації України та Менського районного суду Чернігівської області буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків.

З цього приводу в облдержадміністрації в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок відбувся брифінг, приурочений цій інформаційній кампанії.

— Насильство є однією з найгостріших соціальних проблем сучасності. Не є винятком і Чернігівська область. Суспільство повинно нарешті зрозуміти, що «б’є — значить…» не «любить», а «стаття», — висловив свою думку В’ячеслав Голуб, заступник директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА.

До обговорення проблеми долучилися Юлія Заїка, радник голови облдержадміністрації на громадських засадах з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та Марина Нітченко, старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в області.

Говорили про потребу ратифікації Україною Стамбульської конвенції, сприйняття проблеми домашнього насильства у суспільстві, оптимальні шляхи покарання кривдників та захисту жертв.

Питання захисту дітей від насильства порушила Ірина Жмака, регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області:

— Кількість повідомлень про вчинення домашнього насильства над дітьми зростає. Проте не варто ігнорувати проблему, яка стосується дітей — свідків насильства. Вони також потребують допомоги спеціалізованих служб.

У поточному році в області зафіксовано вже більше 9 тисяч звернень до поліції, пов’язаних з проблемою домашнього насильства — це більше, аніж минулого року.

Цікаво, що суттєвий приріст звернень спостерігається у Ніжинській, Варвинській та Корюківській громадах. Там коштом державної субвенції створюються спеціалізовані служби підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства.

У перших двох ТГ діють спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, а у Корюківській — облаштовується притулок та придбано автомобіль для мобільної бригади.

Такий зв’язок свідчить про те, що збільшення кількості звернень пов’язане не стільки з погіршенням ситуації в області, скільки зі зміною ставлення до проблеми, більшим її розголосом та активнішими пошуками допомоги — чому сприяє робота відповідних служб.

Загалом в області діє 27 служб підтримки постраждалих осіб: 21 мобільна бригада, один притулок та п'ять консультативних органів.

Якщо ви постраждали від насильства, звертайтеся:

- Національна поліція України: 102

- Урядова гаряча лінія: 15-47

- Безоплатна правова допомога: 0-800-213-103

- Чат-бот МВС https://t.me/police_helpbot діє в месенджері Telegram.

Довідка. Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Інформаційна кампанія триватиме з 25 листопада до 10 грудня. Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

Як стало відомо, домашнє насильство у жорстокій формі в багатодітній родині відбувалося на очах у дітей, які самі зателефонували до поліції по допомогу. Проте правоохоронці на виклик не приїхали, пояснивши це тим, що дитина, яка зверталась по допомогу і захист, дала неточну адресу.

Водночас поліцейські не поінформували ані голову територіальної громади, ані інші служби, які б могли сприяти в отриманні даних про сім’ю. Несвоєчасне реагування на повідомлення щодо насильства стосовно особи - одна із головних причин, що призводять до загибелі людини.

У трагедії, що сталася на Чернігівщині, є очевидною бездіяльність поліції на повідомлення про домашнє насильство. Адже відповідно до законодавства, діяльність щодо запобігання та протидії домашньому насильству ґрунтується на таких засадах як належна увага до кожного факту домашнього насильства, визнання його суспільної небезпеки та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких його проявів, ефективна взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії цьому явищу тощо.

У сім’ї, в якій сталася трагедія, раніше вже траплялися випадки домашнього насильства. За словами родичів, жінка зверталася до поліції, але про такі факти не було повідомлено орган опіки та піклування.

Уповнвоважений звернулася до керівництва Національної поліції України з вимогою надати правову оцінку діям працівників поліції, які зобов’язані були своєчасно відреагувати на повідомлення щодо насильства стосовно жінки та вжити заходів щодо захисту її та дітей від кривдника.

Також направлено запит до органу опіки та піклування за місцем проживання дітей з метою захисту їхніх прав та інтересів, зокрема щодо надання дітям психологічної допомоги як таким, що постраждали від домашнього насильства чи стали його свідками.

Заступниця голови Чернігівської ОДА Жанна Шерстюк, яка й очолює цю раду, на початку засідання нагадала присутнім про важливість вакцинації проти COVID-19.

— Виважено та відповідально поставтеся до ситуації, — звернулася Жанна Шерстюк до учасників заходу. — Думаю, що кількість захворілих в області говорить сама за себе про важливість проведення імунопрофілактики населення: за останню добу коронавірус виявлено у 437 жителів області. За статистичними даними, лише 1-2 відсотки госпіталізованих з цим діагнозом вакциновані. Вихід лише один — щеплення для вироблення колективного імунітету.

Повертаючись до порядку засідання, заступниця голови ОДА зазначила, що торгівля людьми — це пряме порушення прав людини, що має глибокі економічні та соціальні корені. Пристосовуючись до нових умов життя, цей злочин набуває нових форм та методів. Тому серед основних завдань залишається формування у суспільстві розуміння того, що людська гідність та права людини є найвищою цінністю.

За даними ООН, майже кожна країна світу постраждала від торгівлі людьми і виступила як країна походження, транзиту або призначення для постраждалих осіб. Ці особи з принаймні 127 країн експлуатувалися у 137 державах світу. В Європі понад 140 тисяч жертв потрапляють у ситуації насильства та сексуальної експлуатації.

Не виняток у цій ситуації й Україна. Так, минулого року Мінсоцполітики встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 136 громадянам. За перше півріччя 2021 року додалося ще 28 осіб з відповідним статусом.

За інформацією Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА, на Чернігівщині у 2013–2021 роках за встановленням статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, звернулися 59 осіб. З них 55 такий статус отримали (30 чоловіків та 25 жінок). За видами експлуатації — це трудове та сексуальне рабство, втягнення у незаконну діяльність з виготовлення та розповсюдження наркотичних речовин. Громадяни, визнані постраждалими від торгівлі людьми, отримали кваліфіковану допомогу та одноразову матеріальну, що наразі становить три прожиткових мінімуми.

Які напрацювання маємо

Насамперед — тісна співпраця усіх суб’єктів у сфері протидії торгівлі людьми задля виявлення постраждалих осіб та недопущення відповідних злочинів.

У січні цього року прийнято Комплексну обласну програму підтримки сім’ї, забезпечення гендерної рівності та протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, що включає розділ «Протидія торгівлі людьми». Передбачено фінансування відповідних заходів на 2021-2025 роки в сумі 397 тисяч гривень.

Ще один момент — проведення інформаційно-просвітницьких заходів. Зокрема, у квітні минулого року ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» та Департамент сім’ї, молоді та спорту ОДА розробили «Карту допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Чернігівська область». Цей ресурс (наразі оновлюється) має слугувати жителям регіону, які постраждали від торгівлі людьми, для отримання потрібної інформації за захисту своїх прав.

Здійснюються виїзди в територіальні громади, в тому числі спільно з ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини».

Враховуючи нові виклики торгівлі людьми, що виникли внаслідок збройного конфлікту на Сході України, посилена увага приділяється ідентифікації осіб, здійсненню соціальної підтримки та реабілітації.

Своїми враженнями від зустрічі поділилася американський дипломат Олена Кравців. Вона подякувала учасникам засідання, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми, за тісну комунікацію, завдяки чому про цю проблему знають не лише посадовці, а й пересічні громадяни. Олена Кравців зазначила, що в США питанню протидії торгівлі людьми приділяють дуже багато уваги. Були певні побоювання, що у зв’язку з децентралізаційними процесами в Україні ця тема буде не на часі. Але, на переконання дипломата, динаміку в роботі область не втратила.

Зі свого боку Жанна Шерстюк підкреслила, що інформаційна робота серед населення посилюватиметься, а комунікація з громадами у цій сфері поглиблюватиметься.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

Так, 6 житлових кімнат корпусу № 1 переповнені, в кімнаті, розрахованій на 5 осіб, проживало 10. Попри те, що в інтернаті перебуває 30 ліжкових хворих підопічних, функціональні ліжка та протипролежневі матраци відсутні.

Окрім того, мешканці інтернату мали неохайний зовнішній вигляд. Їхній одяг та взуття зношені, пошкоджені, не відповідають розміру і сезону, і це при тому, що нові речі наявні на складі.

Під час приватного спілкування підопічні поскаржилися на погане харчування, зокрема відсутність дієтичного меню.

Також виявлено порушення права на медичну допомогу. Так, у 2020 році чоловіку, якому встановлено діагноз пахова грижа, хірург рекомендував оперативне втручання, однак, наразі операція так і не проведена. Директор закладу стверджує, що підопічний відмовляється від оперативного втручання, проте, його письмова відмова відсутня в медичній документації. До того ж інтернатом не забезпечується виконання призначень вузькопрофільних спеціалістів.

Моніторингова група також виявила порушення права підопічних на захист від експлуатації. На час візиту 8 людей працювали безоплатно, а 4 чоловіків, з якими укладено трудові договори, не знали розмір своєї заробітної плати.

За результатами візиту буде підготовлений звіт та скеровано листи до органів державної влади.

Домашнє насильство, як наголосив Глава уряду, — серйозна проблема українського суспільства. За аналітикою ООН, в усьому світі, в тому числі й в Україні, на ситуацію не на краще вплинув COVID-19. Тому протидія домашньому насильству — одна з цілей і напрямів сталого розвитку нашої держави, визначена Указом Президента.

— Дуже важливо залучити до процесу органи місцевого самоврядування і громади. Ця проблематика має перейти на рівень громад, щоб дійсно отримати бажаний результат. І головне — сконсолідувати зусилля, — підкреслив Денис Шмигаль.

На тому, що минулого року значно зросла кількість проявів насильства у родинах, наголосила й перша леді Олена Зеленська, яка також долучилася до наради. Вона акцентувала, що домашнє насильство — це не сімейна справа, що має вирішуватися за зачиненими дверима. На місцях варто відповідальніше поставитися до створення мережі спеціалізованих служб підтримки постраждалих. Так, за словами Олени Зеленської, із майже півтори тисячі територіальних громад в Україні трохи більше 200 подали заявки на отримання відповідної субвенції.

Варто зазначити, що до Міністерства соціальної політики України цьогоріч подали документи для отримання субвенції з державного бюджету на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, шість територіальних громад Чернігівської області. Три з них — Варвинська, Ніжинська та Корюківська — цю субвенцію отримали.

Ініціатива полягає у тому, щоб на місцях були створені притулки, де б постраждалі від будь-якого прояву насильства особи могли отримати низку послуг — від консультації до тимчасового перебування. Ці послуги мають бути спрямовані на те, щоб людина повернулася до повноцінного життя, а не лише «пересиділа» скрутну хвилину.

Загалом на Чернігівщині створено 25 спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, у тому числі один притулок (Корюківська ТГ) та 5 спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування (Варвинська, Ніжинська, Носівська, Линовицька, Любецька територіальні громади). Працюють 19 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги: у І півріччі цього року здійснено більш ніж пів тисячі виїздів до населених пунктів з метою профілактики та надано понад 300 консультацій телефоном.

Також діє Чернігівський обласний центр соціально-психологічної допомоги, основним завданням якого є надання невідкладної комплексної допомоги (психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг тощо) особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, у тому числі членам сімей, в яких було вчинено насильство чи існує реальна загроза його вчинення, та потерпілим від торгівлі людьми. За пів року 2021-го послугами закладу скористались 18 осіб (8 жінок та 10 дітей), які постраждали від домашнього насильства.

Робота із розширення мережі служб для осіб, які постраждали від домашнього насильства, в області триває.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

"Загалом з початку 2021 року до поліції Чернігівської області надійшло понад 6 тисяч повідомлень про вчинення домашнього насильства, з них у місті Чернігові 1261.

Правоохоронці склали 2347 адміністративних протоколи та винесли домашнім кривдникам 458 тимчасових заборонних приписів. Станом на 1 серпня 2021 hjreна профілактичному обліку в поліції перебуває 2108 домашніх кривдників та кривдниць", - зазначив під час круглого столу "Створення притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства" заступник начальника Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області Андрей Зеляк.

Це пов´язано з тим, що люди більше стали звертатися до правоохоронців. З´явилися мобільні групи реагування в Чернігові, Ніжині та Прилуках. Цього року створено спеціальний сектор.

«Наші оператори, які приймають ці повідомлення, якщо відчувають якісь ноти будь-якого насильства. Ми кваліфікуємо в бік не пом’якшення, а в бік тяжкого повідомлення. Коли вже ми виїжджаємо і цей факт не підтверджується, то це краще реагування, коли вже ми визначаємо, що не підтвердився цей факт», - підкреслив представник поліції.

Саме тому тепер дедалі актуальніше питання створення притулків для жертв домашнього насильства.

Цільова аудиторія побідного закладу: дівчата і молоді жінки, їх партнери, які перебувають у складних життєвих обставинах через ґендерно-обумовлене насильство, вагітні дівчата і молоді матері, які постраждали від домашнього насилля.

Усі учасники заходу зійшлися на думці, що створювати притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства, необхідно. Утім ще потребує обговорення його формат, місцерозташування та низка інших нюансів.

Такий притулок створюється з метою:

— забезпечення рівного доступу до соціальних і медичних послуг;

— соціальної адаптації осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах;

— протидії та попередження ґендерно-зумовленого та домашнього насильства;

— захисту та соціально-психологічної підтримки особам, які постраждали від домашнього насилля або стали свідками цього.

"Нещодавно ми на рівні ОДА підіймали питання щодо залучення всіх зацікавлених служб до рейдів по родинах, де трапляється домашнє насильство. Ми всі разом маємо проводити превенцію, яка зведе до мінімуму кількість домашнього насильства", - зауважила Катерина Данькова.

Нагадаємо, що в 5-ти пілотних регіонах України, зокрема й на Чернігівщині, продовжується реалізація проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства», який реалізується Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги за підтримки посольства Німеччини в Києві.

Основна мета проекту – зменшення проявів домашнього насильства в малих та сільських громадах шляхом координації зусиль громадських організацій, місцевих активістів та правозахисників в умовах пандемії COVID-19 та подолання її наслідків.

Радник Спілки із земельних питань Сергій Клюца поінформував присутніх про умови набуття та збереження прав на землі сільськогосподарського призначення. Експерт розповів про переважне право на придбання землі сільськогосподарського призначення, механізми реалізації та захисту цього права, визначеного законодавством. Також виступаючий прокоментував процес відчуження ділянок на земельних торгах та поза торгами, процедуру продажу державних, комунальних земель сільськогосподарського призначення.

З ключовими моментами перевірки набувача земельної ділянки, походження його коштів та інструментами захисту права власності учасників зборів ознайомив голова відділення нотаріальної палати України у Чернігівській області Володимир Коваленко. Крім того, він роз'яснив особливості укладання договорів купівлі-продажу, договорів дарування земельних ділянок близьким родичам та акцентував увагу на запуск нових нотаріальних округів у зв'язку з адміністративно-територіальними перетворенням.

Оскільки обіг земель сільськогосподарського призначення розпочнеться вже у липні цього року і до 1 січня 2024 року встановлений перехідний період, протягом якого право на набуття у власність земельних ділянок надається виключно фізичним особам – громадянам України, з обмеженням до 100 гектарів землі на одну фізичну особу, в учасників зборів виникло чимало практичних запитань, на які вони отримали відповіді.

Відділ інформаційного забезпечення виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

Під час зустрічі з першим заступником голови Чернігівської обласної ради Ніною Лемеш детально обговорено питання з якими звертаються громадяни Чернігівщини до Уповноваженого, а також проблемні питання, які впливають на додержання прав громадян у сфері соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та культури. Було акцентовано увагу на забезпеченні прозорості та відкритості органів місцевого самоврядування, що передбачає можливість впливу громадськості на рішення та діяльність цих органів, доступу до повної, об’єктивної, достовірної інформації про діяльність і сприяє підвищенню їх відповідальності.

З керівником апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Станіславом Роботою та керівниками Департаментів облдержадміністрації обговорено ситуацію з правами людини в області на підставі матеріалів щорічної доповіді Уповноваженого за 2020 рік та аналітичних матеріалів, за підсумками роботи Секретаріату Уповноваженого в першому півріччі 2021 року. Окрему увагу приділено питанням заборгованості з виплати заробітної плати та заходам, які вживаються керівництвом облдержадміністрації задля її погашення. За результатами зустрічі досягнуто домовленості про обмін інформацією щодо проблемних питань, які потрібно вирішувати в регіоні.

На зустрічі з представниками громадських організацій Чернігівщини, а також партнерськими організаціями, з якими укладено Меморандуми про співпрацю, представники Уповноваженого презентували основні аспекти діяльності Уповноваженого та питання, висвітлені в щорічній доповіді Уповноваженого за 2020 рік.

У свою чергу, громадські активісти озвучили проблемні питання, що турбують громадськість, зокрема питання пов’язані із соціальним захистом осіб з інвалідністю, вирішення яких потребує прийняття управлінських рішень, підвищення соціального захисту пенсіонерів та осіб літнього віку, а також необхідності підвищення рівня комунікації між громадянами та органами влади тощо.

Традиційно представниками Упровадженого серед учасників зустрічей було розповсюджено презентаційні матеріали до щорічної доповіді, які стисло відображають основні напрями та результати діяльності офісу Омбудсмана в Україні, а також серію інформаційних буклетів «Захисти себе від дискримінації», підготовлені за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та у співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.

24 березня директор Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області Ірина Протченко спільно зі своїм заступником Олесею Пирковською обговорили з начальником Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо катувань та інших порушень прав людини з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора Юрієм Бєлоусовим, начальником Управління дотримання прав людини Національної поліції України Русланом Горяченко, директором Української фундації правової допомоги Миколою Сіомою та менеджеркою програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Василиною Яворською можливість пілотного впровадження системи «Custody Records» на Чернігівщині.

Ірина Протченко зазначила, що система БПД Чернігівщина завжди готова підтримати ініціативи, що мають на меті посилити захист прав людини, особливо в кримінальному процесі.

«Custody Records» є системою, в якій поєднано п’ять елементів: робота інспекторів з прав людини, електронна база, належні умови тримання, нормативно врегульовані процедури, ефективний зовнішній контроль. Впровадження «Custody records» націлене, як на мінімізацію можливих випадків незаконного поводження із затриманими, забезпечення контролю за дотриманням їхніх прав і свобод, так і на захист працівників поліції від неправдивих обвинувачень щодо неправомірного поводження із затриманими.

Ми зацікавлені в ефективному використанні системи «Custody Records» та впевнені, що впровадження цієї системи допоможе зробити процес перебування людини у відділку більш прозорим та запобігти порушенню її прав з боку правоохоронних органів. Окрім цього, ця система дозволить уберегти правоохоронців від безпідставних звинувачень у порушеннях, – зазначив Руслан Горяченко.

Процес реєстрації затриманої особи за системою «Custody Records» відбувається у п’ять етапів:

Перший та другий етапи – безпосереднє затримання та доставлення особи до відділу поліції. Під час затримання співробітник поліції роз’яснює особі її права і підстави затримання, заносить всю інформацію про затриманого в систему за допомогою захищеної лінії з планшета або телефона. Зокрема, крім загальної інформації (ПІБ, дата народження, дані про місце проживання тощо) поліцейський також встановлює обставини затримання, опис правопорушення, і найголовніше – місце, куди буде доставлений затриманий, тобто конкретний відділ поліції. Ця інформація автоматично направляється до державної системи безоплатної вторинної правової допомоги, і адвокат, вже знаючи відділ поліції, в який буде доставлена особа, може оперативно туди виїхати, тому час на очікування адвоката скорочується.

Третій та четвертий етапи – реєстрація та перевірка факту затримання особи. Першим працівником поліції, із яким контактує затриманий у відділі, є інспектор із дотримання прав людини – Custody Officer. На момент доставлення затриманого до відділу частина інформації про затриману особу вже міститься в системі – її заніс працівник поліції, який затримував особу. Це позбавляє необхідності працівників поліції вести додаткову паперову документацію, писати численні звіти. Інформація від одного працівника поліції до іншого надходить автоматично, таким чином – убезпечує від помилок.

П’ятий етап – документування усіх дій під час перебування у відділі поліції. На цьому етапі проводиться відеофіксація затриманого, скануються і заносяться до бази відбитки пальців, проводиться медичний огляд затриманого. Після поміщення затриманого до камери, система автоматично відстежує граничні строки процесуальних дій, необхідність надання ліків тощо. В системі Custody Records фіксуються всі дії, які проводяться з затриманим у відділі поліції, переміщення особи, харчування, надання медичної допомоги та обов’язкових ліків, зустрічі із адвокатами тощо.

Від впровадження системи «Custody Records» ми очікуємо більшої прозорості в роботі правоохоронних органів, зокрема, в частині реєстрації доставлення осіб до відділків поліції. Зараз в поліції існує негласне правило, що у відділках реєструють тільки осіб, щодо яких є об’єктивні підстави для їх затримання, решта – залишається в тіні, – заначив Юрій Бєлоусов.

У Чернігівській області у приватній власності громадян є понад 1 млн га паїв.

Багато селян здають угіддя в оренду. Однак низька вартість землі, обумовлена мораторієм на її продаж, робить оренду дуже дешевою. Як свідчить сервіс моніторингу реєстраційних даних OpenDataBot, середня вартість оренди землі в Україні — 3,5 тис. грн за гектар. Але часто громадяни не можуть розраховувати навіть на цю суму. А у віддалених селах власники взагалі отримують кілька мішків зерна як орендну плату.

Так і виходить: попри те, що аграрний сектор Чернігівської області доволі розвинений, місцеві селяни й досі не можуть похизуватися великими прибутками чи принаймні гарними дорогами або іншими ознаками заможного села у своїх населених пунктах. Причина тому — різноманітні корупційні схеми, які десятиліттями руйнували аграрний сектор та знищили не одне село на карті України. Земельна реформа покликана запровадити ефективне використання родючих українських земель, збагатити села, сприяти розвитку фермерства та агровиробництва.

Бюрократія породжує корупцію

Утім поки в земельних відносинах не запрацювали прозорі ринкові правила, безоплатна приватизація та численні (нерідко зайві) адміністративні процедури створюватимуть підґрунтя для масштабної корупції.

Безоплатна приватизація. За даними Держгеокадастру, за останні 7 років держава передала в межах безоплатної приватизації 700 тис. га. Крім того, під час аудиту виявили тисячі фактів подвійної приватизації.

За Земельним кодексом кожен українець має право приватизувати до 6 га. Проте на практиці це майже неможливо. «Якщо з таким проханням звернеться пересічний громадянин, йому відмовлять одразу, або ж після того, як на сесії місцевої ради не набереться потрібної кількості голосів. Натомість людина зі зв’язками, яка знає, кому дати хабаря, може легко заволодіти ласим шматком землі», — розповідає заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин. На цьому роками наживалися голови сільських і селищних рад. Зрештою місцеві бюджети втрачали гроші. І якщо ділянка у віддаленому селі, імовірно, не така вже й цінна, то угіддя в передмісті Чернігова — більш цінний актив. Як свідчать інсайдери ринку, хабар за «безоплатне» виділення 1 га в середньому сягає 1 тис. доларів. Коли ділянку хоче викупити забудовник, щоб надалі змінити її цільове призначення, ідеться про тисячі доларів.

Скасування зайвих адмінпроцедур. Це ще один важливий етап земельної реформи. Якщо ви бажаєте сформувати нову земельну ділянку, змінити її цільове призначення, здійснити поділ тощо, вам доведеться складати землевпорядну документацію. Особливістю землеустрою є численні перевірки відповідності проєктної документації вимогам законодавства. Тому є окремі види землевпорядної та землеоціночної документації, які, окрім «перевірок» під час погоджень і внесення відомостей до земельного кадастру, передбачають ще й отримання висновку державної експертизи землевпорядної документації. Під час кожної із цих процедур від власника вимагають хабаря. «Зважаючи на колізії в земельному законодавстві та хаос, у якому до цього часу перебувала нормативна база, чиновники завжди мали змогу вигадати зауваження до будь-яких поданих документів», — зазначає Андрій Мартин.

Реформи триватимуть

Минулого року Верховна Рада прийняла історичне рішення, ухваливши закон, який передбачає обіг земель сільськогосподарського призначення. Отже, із 1 липня 2021 року ринок землі нарешті запрацює прозоро. Цієї події Україна чекала з початку незалежності. Однак, щоб вільний ринок землі ефективно запрацював та відкрив переваги для кожного громадянина України, необхідно зруйнувати існуючі корупційні схеми, зробити процедури простими і зрозуміли, а доступ до всіх даних відкритим. Навести лад в українських земельних відносинах покликані кілька законопроєктів, зокрема законопроєкт № 2195, який передбачає продаж земельних ділянок на електронних земельних торгах, № 3205-2, що забезпечує створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві та № 3012-2, який гарантує забезпечення права працівників державних агропідприємств на земельну частку — пай. Ці документи вже чекають своєї черги в парламенті, а нижче йтиметься про кілька вагомих змін, які вони з собою несуть.

Електронні аукціони. Процедуру їх проведення регламентує законопроєкт № 2195. Передбачається, що торги будуть відкритими й доступними для всіх. У таких аукціонах зможуть брати участь навіть дрібні фермери та будь-які громадяни, які мають доступ до інтернету, щоб отримати в оренду землі державної чи комунальної власності.

Дешеві кредити. Законопроєкт № 3205-2 передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Тобто держава надасть підтримку дрібним фермерам і середнім агропідприємствам, а ставки за кредитами суттєво зменшаться.

Більшість малих фермерів працюють на власній землі та, маючи такий актив, не можуть скористатися кредитним ресурсом. Із такою подушкою безпеки, як Фонд часткового гарантування кредитів, їм буде значно легше співпрацювати з банками, адже в разі дефолту кредитора Фонд відшкодує частину позики. На позичені кошти підприємці зможуть купити необхідну техніку й обладнання для польових робіт. Важливість цієї ініціативи пояснив професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський. «Запускаючи ринок землі, критично важливо забезпечити малим фермерам доступ до фінансування та державної підтримки. Він допоможе малим сільгоспвиробникам створити конкуренцію середнім і великим господарствам у боротьбі за землю, а отже, буде найкращим запобіжником від надмірної концентрації землі в одних руках», — підкреслив він під час круглого столу «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки».

Розпаювання земель під час ліквідації державних агропідприємств. Законопроєкт № 3012-2 щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств та організацій на одержання земельної частки (паю) створить умови для приватизації неефективних агропідприємств. Права на земельні ділянки державних сільськогосподарських підприємств перейдуть до селян.

Отже, що перш за все, змінить земельна реформа та відкриття ринку землі? Села Чернігівщини стануть більш розвиненими, адже податкові надходження до місцевих бюджетів значно зростуть. Ці кошти можна буде витратити на будівництво й ремонт доріг, шкіл і лікарень. А податки від продажу й оренди землі в громадах спрямують на пенсії та зарплати бюджетникам. Фермери зможуть вільно розпоряджатися власним майном, отримувати більше коштів від оренди та планувати бізнес на довгострокову перспективу. Крім того, ринок землі сприятиме розвитку переробки сільськогосподарської сировини та виробництву продовольчої продукції з вищою доданою вартістю.

Проект "Земельна реформа в Україні"

SVOBODA.FM

В ході візиту члени моніторингової групи були допущені до всіх службових приміщень, до документації, їм не перешкоджали спілкуватись з особами, які перебували у відділі. Під час огляду кабінетів працівників карного розшуку та дільничних заборонених предметів не виявлено, затримані особи в кабінетах не знаходились.

Під час візиту, зі слів керівника підрозділу поліції встановлено, що кімната для затриманих не функціонує, але вона не опечатана, наказ про призупинення її роботи відсутній. Разом з тим вона відкривається, там є ознаки перебування людей (знаходиться ліжко, подушка, матрац, миючі засоби), що не виключає можливості несанкціонованого розміщення в ній затриманих осіб.

Вхід до відділу не пристосований для відвідування людей з інвалідністю. Вони без сторонньої допомоги не можуть відвідати службові кабінети. У черговій частині виявлена не укомплектована аптечка з ліками, термін придатності яких закінчився. До посадових інструкцій співробітників не включена заборона катувань попри вимогам статті 10 Конвенції ООН проти катувань.

Службова документація ведеться з порушенням вимог до Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, зокрема, у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених повною мірою не вносяться необхідні дані. Некоректно ведуться також записи в Книзі прийому та здачі чергування, оскільки в них не завжди вносяться дані про затриманих осіб. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, не призначена.

У відділі поліції відсутні кімнати для конфіденційного побачення затриманих із захисниками та проведення слідчих дій. Такі побачення проводяться в службових кабінетах слідчих або кімнаті приймання громадян.

За результатами моніторингового візиту до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків.

Воїнам, які хочуть одержати ділянку із земель державної або комунальної власності, необхідно звернутися із заявою до відповідного органу виконавчої влади або місцевого органу самоврядування, як правило, це сільська, селищна або міська ради. До заяви в обов’язковому порядку додають копії паспорта, ідентифікаційного коду, пільгового посвідчення та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення ділянки ухвалюється впродовж 1 місяця. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування ділянки вимогам законодавства.

Надалі слід замовити у землевпорядній організації виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Її розробниками можуть бути юридичні особи, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше ніж два сертифіковані інженери-землевпорядники або фізичні особи – підприємці, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

Процедура оформлення документації землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі ділянки, її геодезичні координати і скласти кадастровий план для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Проєкт землеустрою розробляє виконавець на підставі укладеного договору. Термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.

Далі для затвердження проєкту заявник надає відповідне клопотання, до якого додає екземпляр погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки й витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Термін розгляду такої заяви – 2 тижні.

Останнім кроком оформлення земельної ділянки є реєстрація права власності через місцевий центр надання адмінпослуг. До заяви треба надати паспорт, ідентифікаційний код, пільгове посвідчення, засвідчену копію рішення про безоплатну передачу ділянки й витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для учасників бойових дій ця процедура безкоштовна і триває до 5 робочих днів.

Станом на 21.01.2021 року учасниками бойових дій подано на отримання земельних ділянок до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 16173 заяв, по яких прийнято 11 706 наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 16981,9525, а саме: 3362 наказів для ведення індивідуального садівництва загальною площею 375,8707 га, 8344 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 16606,0818 га.

З них: по Чернігівському району – подано на отримання земельних ділянок 4155 заяв, прийнято 3441 наказ про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1829,6100 га, а саме: 2669 наказ для ведення індивідуального садівництва загальною площею 291,21 га; 772 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 1538,4000 га.

У Чернігівській області затверджено 7538 проектів землеустрою та надано у власність військовослужбовцям земельні ділянки загальною площею 11118,5686 га, а саме: 1949 наказів для ведення індивідуального садівництва загальною площею 233,0968 га, 5589 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 10885,4718 га.

Станом на 21.01.2021 року учасниками бойових дій подано на отримання земельних ділянок до органів місцевого самоврядування області 6474 заяв, по яких прийнято 2375 наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1686,2223 га, а саме: 952 наказів для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 122,8251 га, 312 наказів, для ведення індивідуального садівництва загальною площею 33,1680 га, 318 наказ для індивідуального дачного будівництва площею 19,2000 га, 795 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 1511,0292 га.

Місцевими радами затверджено 1418 проектів землеустрою та надано у власність військовослужбовцям земельні ділянки загальною площею 1210,9480 га, а саме: 433 наказів для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 47,4180 га, 263 наказів для ведення індивідуального садівництва загальною площею 29,2810 га, 139 наказів для індивідуального дачного будівництва площею 8,4600 га, 583 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 1125,7890 га.

Gorod.cn.ua за матеріалами Чернігівської ОДА та АрміяInform

Передача відбулась на виконання Указу Президента України № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», який він підписав 15 жовтня 2020 року в селі Качанівці на Чернігівщині під час національного земельного форуму «Земля — народу».

Механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об‘єднаним територіальним громадам нашої держави був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин».

Джерело: Департамент розвитку економіки та сільського господарства Чернігівської облдержадміністрації

Відповідно до чинного законодавства майже всі особи, які перебувають в місцях несвободи мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги для захисту своїх прав. Однак, в окремих випадках, адміністрація даних установ може перешкоджати особі в реалізації її права на правовий захист з боку держави, а з урахуванням того, що ці заклади є установами закритого типу виникає ряд труднощів в забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги. В таких випадках ситуацію доводиться вирішувати спільними зусиллями з нашими партнерами,- зазначила Ірина Протченко.

В Україні до місць несвободи належать:

- місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчі ізолятори, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти органів внутрішніх справ, спеціалізовані автомобілі (у тому числі спеціалізовані автомобілі з конвоєм), приміщення (кімнати) для тримання підсудних (засуджених) у судах, заклади примусового лікування;

- психіатричні заклади;

- пункти тимчасового розміщення біженців;

- приміщення для транзитних пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон;

- будинки дитини, дитячі будинки-інтернати, притулки для дітей, дитячі будинки, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

- психоневрологічні інтернати;

- геріатричні пансіонати, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;

- пансіонати для ветеранів війни і праці;

- соціально-реабілітаційні центри.

Регіонанальні представники Уповноваженого ВРУ з прав людини, з метою моніторингу дотримання прав людини, мають право безперешкодно та без повідомлення відвідувати в будь-який час місця несвободи, опитувати осіб, які там перебувають, отримувати інформацію щодо умов їх тримання. Окрім цього, Регіональний представник має право запитувати й одержувати в установленому порядку інформацію або документи від територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, їх посадових та службових осіб. У разі відмови від співробітництва з Регіональним представником, а також у випадку умисного приховування або надання неправдивих даних, будь-якого незаконного втручання в діяльність Регіонального представника, відповідні особи можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до чинного законодавства, – зазначила Ірина Жмака.

Порівняно новим підходом, який, проте, вже довів свою ефективність у напрямі запобігання катуванням та жорсткому поводженню, є національний превентивний механізм, передбачений Факультативним протоколом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.

З метою забезпечення взаємодії Уповноваженого ВРУ з прав людини з громадянами та представниками інститутів громадянського суспільства на регіональному рівні за підтримки донорських та міжнародних організацій створено мережу Регіональних координаторів взаємодії з громадськістю з числа місцевих громадських активістів. Створення мережі регіональних координаторів взаємодії з громадськістю обумовлено необхідністю оперативно реагувати на порушення прав та свобод людини і громадянина,- зазначила Алла Лепеха.

У заході взяли участь:

Ірина Протченко, директор Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області;

Володимир Бобруйко, директор Чернігівського місцевого центру з надання БВПД;

Юлія Бойко, начальник відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги;

Ірина Жмака, Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області;

Алла Лепеха, Регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в області.

Лариса Борисенко, старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності(у Чернігівській області) Управління моніторингу дотримання прав людини НПУ.

Члени моніторингової групи ознайомилися з умовами проживання, організацією харчування, рівнем побутового та медичного забезпечення мешканців інтернату, а також станом забезпечення заходів із запобігання та поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На час проведення моніторингового візиту у закладі перебувало 103 підопічні, це молоді жінки віком від 18 до 35 років. Інтернат розміщений у двоповерховій будівлі, яка побудована 52 тому. Жінки проживають в кімнатах по 2-6 осіб, 15 з них перебувають у відділенні підтриманого проживання.

Усі вони отримують належний догляд як з боку персоналу закладу, так і завдячуючи численним волонтерам. Зроблено капітальний ремонт в пральні, у відділенні підтриманого проживання, майже у всіх кімнатах встановлені нові вікна.

Підопічні позитивно відзивалися про персонал та адміністрацію інтернату, про дбайливе ставлення персоналу до них. Під час візиту було встановлено, що підопічні забезпечені раціональним чотириразовим харчуванням, первинну медичну допомогу отримують відповідно до декларацій, укладених з сімейним лікарем. Підопічні займаються у різних гуртках, облаштований комп’ютерний клас є належним чином організована працетерапія.

Членами моніторингової групи з’ясовано, що в закладі здійснюється комплекс протиепідемічних заходів, покликаних перешкодити потраплянню на його територію коронавірусної хвороби, установа забезпечена засобами індивідуального захисту. З метою ізоляції підопічних, в яких може бути виявлені ознаки хвороби, облаштовано ізолятор на 8 ліжко-місць. На час проведення візиту в закладі були відсутні особи з ознаками гострої респіраторної хвороби та підвищеною температурою. Проте температурний скринінг підопічних проводиться не кожного дня, відсутні графіки щоденного вологого прибирання, дезкилимки.

Водночас було виявлено окремі порушення.

Територія та приміщення установи не повною мірою є інклюзивними, пандус не відповідає вимогам будівельних норм. Декілька осіб з інвалідністю, які пересуваються за допомогою колясок колісних, проживають у кімнатах на другому поверсі.

Інформаційні стенди, розміщені в установі, не мають адрес та телефонів посадових осіб і гарячих ліній, на які підопічні можуть звертатися у разі порушення їхніх прав та інтересів. Зокрема, не розміщено інформацію про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

За результатами моніторингового візиту до відповідних органів влади буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення недоліків в організації діяльності закладу.

Оглянувши близько 20 камер та поспілкувавшись майже зі 100 засудженими та особами, узятими під варту, члени моніторингової групи отримали скарги щодо неналежних умов утримання, низької якості їжі, а також невідповідного поводження персоналу установи під час проведення планових та позапланових обшуків камер та особистого догляду в’язнів.

Установу було збудовано близько 250 років тому. Через зношеність комунікацій та самих будівель стіни багатьох камер вкриті грибком та пліснявою. Фактично відсутня внутрішня система вентиляції, напівзруйновані вікна камер, більшість з яких є ровесники самих будівель, не забезпечують доступу свіжого повітря та природнього освітлення. Зокрема, на час візиту в установі було виявлено двох осіб, які відмовились від вживання їжі, один з яких через неналежні умови утримання. Стан здоров’я голодуючих перебуває на постійному контролі медичного персоналу.

При допустимому плановому наповненні установи у 375 в’язнів у СІЗО на день візиту утримувалося 406 осіб. Внаслідок цього фактично у всіх оглянутих камерах порушуються норми житлової площі. Зокрема, в одній із перенаповнених камер членами моніторингової групи з’ясовано, що одного ув’язненого не було забезпечено індивідуальним спальним місцем. Внаслідок цього утримуваним доводиться спати по черзі.

Перенаповнення Чернігівського СІЗО відбулось внаслідок припинення планових залізничних, автошляхових та особливих варт у спеціальних вагонах і автомобілях з метою етапування засуджених та осіб, узятих під варту. Зокрема, у день візиту в Чернігівському СІЗО перебували 86 засуджених, які в порушення вимог статті 87 Кримінально-виконавчого кодексу України не були направлені для подальшого відбування покарання до 33 установ ДКВС України.

В окремих камерах виявлено порушення вимоги статті 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо роздільного тримання засуджених та осіб, узятих під варту, що може призвести як до криміналізації ув’язнених, так і виникнення конфліктів між утримуваними.

Більшість камер установи потребує негайного ремонту та не може використовуватись для утримання в’язнів за санітарно-гігієнічними вимогами. Зокрема, моніторинговою групою повторно виявлено проблеми в організації матеріально-побутового забезпечення в’язнів. Так, в частині камер санітарні вузли не відгороджені від приміщення для сну дверцятами, що порушує право в’язнів на їх приватність. Також спальні місця в’язнів, розташовані у притул один до одного. З порушенням людської гідності засудженим доводиться спати на брудних та старих матрацах попри наявність нових на складі установи.

Один із засуджених, якого залишено у СІЗО для виконання робіт з господарського обслуговування та залучено до приготування їжі, не мав медичної книжки. Через недостатню кількість холодильного обладнання порушується товарне сусідство продуктів харчування у харчоблоці та на продуктовому складі установи. У раціоні харчування більшості утримуваних відсутня риба. Асортимент та кількість товарів у крамниці для засуджених не забезпечує їх нагальні потреби у предметах першої необхідності. Зокрема, у крамниці відсутні найнеобхідніші елементи одягу та канцелярські товари (конверти тощо).

В установі виявлено випадки порушення права на професійну правничу допомогу. Зокрема, ув’язнених не завжди повідомляють про час проведення дисциплінарних комісій.

Також під час моніторингового візиту було встановлено порушення права в’язнів на охорону здоров’я та медичну допомогу. У збірному відділенні та лазні відсутні медичні кабінети для проведення медичних оглядів. Так, огляд в’язнів при прибутті до установи та перед миттям медичним працівником проводиться у неналежних умовах з порушенням права на приватність та в присутності сторонніх осіб (інших в’язнів та працівників установи). У кімнаті для проведення особистих оглядів у збірному відділення відсутня система опалення (обігріву).

Водночас під час візиту членами моніторингової виявлено порушення вимог плану протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДКВС України гострої респіраторної хвороби, спричиненої корона вірусом, на 2020 рік. Зокрема, персонал установи не завжди дотримується маскового режиму, не користується гумовими рукавичками та антисептичними засобами. Замість дезрозчину санітарні вузли збірного відділення оброблено порошком «Економ Дез хлору». Не проводиться утилізація використаних засобів захисту та медичних відходів.

За результатом моніторингового візиту до вказаної установи, Міністерства юстиції України та інших органів влади буде спрямовано відповідний звіт із зазначенням виявлених порушень прав в’язнів та наданням рекомендацій щодо їх усунення.

У обговоренні взяли участь Ірина Дорожкіна, голова ГО «Спілка жінок Чернігівщини», Лариса Юда, радник голови Чернігівської ОДА з ґендерних питань, Світлана Жимолостнова, голова комітету Громадської ради при ОДА з питань гендерної політики та підприємництва, Ірина Жмака, регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Чернігівській області, Наталія Надирова, голова комітету Громадської ради при ОДА з питань сім’ї та захисту прав дітей, представники громадських організацій та експерти.

За словами заступника голови Чернігівської облдержадміністрації Андрія Подорвана, робота у даному напрямку має бути чітко скоординована на всіх рівнях влади і націлена на конкретний результат.

– На сьогодні випадки насильства над дітьми та жінками непоодинокі у нашому регіоні. На жаль, їх число зросло під час карантину. До групи ризику потрапили не лише сім’ї, в яких насильство коїться постійно, а й ті, що перебувають в умовах вимушеної самоізоляції. Тимчасова втрата роботи, погіршення фінансового і матеріального становища – все це, помножене на психологічне напруження в період карантину, часом викликає агресію та ускладнює стосунки в сім'ї, – наголосив Андрій Подорван. І додав, що правоохоронні органи відкрили три кримінальних провадження у зв'язку з вчиненням психологічного насильства в області.

За інформацією ювенальної поліції в області з початку року зареєстрували понад 1000 звернень з приводу домашнього насильства, з них у 98 випадках відкрили кримінальне провадження та половину вже направили до суду. Цього року вперше анулювали дозвіл на придбання та зберігання зброї трьом особам. Загалом у більшості заяв жертвами є дорослі жінки, проте у 9 випадках шкоду завдали дітям дорослі.

– В області працює 25 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства. Під час карантину вони продовжили надавати поміч у вигляді онлайн консультацій, телефоном, в екстрених ситуаціях – виїжджали на місце. За перший квартал здійснили 450 виїздів, – повідомила Ольга Старовойт, заступниця директора Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Директор Департаменту сім’ї молоді та спорту Андрій Кужель наголосив на необхідності створення в області спеціалізованих центрів перебування для осіб, що потерпають від сімейного насилля. Наразі в Чернігові функціонує один соціальний центр, проте перебувати там мають право лише жительки області віком до 35 років.

На міжвідомчій нараді також розглянули питання протидії торгівлі людьми у Чернігівській області. Впродовж 2013-2020 років 55 осіб визнані постраждалими від торгівлі людьми, з них 12 – у 2019 році. Попри статистику оцінити реальні масштаби торгівлі людьми досить складно, адже станом на 16 червня близько 3 тисяч осіб повернулись з-за кордону. Не виключно, що серед них є люди, які повернулись з неволі.

– З 2017 року до переліку тих, хто має право на безоплатну вторинну правову допомогу (захист та представлення у суді), увійшли особи, що потерпають від сімейного насилля. Порівнюючи з минулим роком кількість звернень суттєво зросла. Зокрема, за 2019 рік їх було 18, а з початку 2020 – вже 12. З них, окрім заяв на заподіяння фізичного насилля, були два звернення від жертв психологічного тиску, – розповіла Олеся Пирковська, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Як у медіа відображається ґендерна тематика і чи існує ґендерний баланс в українських та регіональних ЗМІ розповіла Вікторія Сидорова, керівниця проєкту «Медіа-центр «Моє місто».

На Чернігівщині проводиться активна масштабна профілактична робота: лекції, тренінги, бесіди. Наприклад, протягом І кварталу соціальні служби провели заходи на тему – «Захисти себе», «Запобігання торгівлі людьми», «У пошуках синього птаха» тощо.

Наприкінці засідання Андрій Подорван вкотре наголосив, що лише спільними скоординованими діями можливо викоренити насилля, ґендерну нерівність та торгівлю людьми в області та країні в цілому.

Про повноваження органів місцевого самоврядування з питань взаємодії з правоохоронними органам, формування служби поліцейських офіцерів громади розмовляли вчора у Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування під час онлайн-конференції.

- Ми сподіваємося, що в майбутньому у кожній ОТГ буде свій поліцейський. Він активно співпрацюватиме з громадою, звітуватиме перед нею, локально вирішуватиме проблеми у межах своєї компетенції. Комунікація та взаємодія між населенням та поліцією має бути ефективною і приносити позитивний результат, - розказав начальник Управління превентивної діяльності поліції області Олексій Дяговець.

Також він підкреслив, що проект має на меті забезпечення відкритої та тісної співпраці громади і поліції заради створення безпечного середовища. Так, Національна поліція має забезпечити офіцерів службовими авто і планшетами для ведення електронної документації, а громада - приміщенням, оргтехнікою і, за можливості, службовим житлом.

Під час розтлумачення проекту «Поліцейський офіцер громади» поліцейський керівник відповів на всі запитання представників об'єднаних територіальних громад. Більшість запитань стосувалася матеріально-технічного забезпечення та інших організаційних аспектів.

Детальніше тут: "Поліцейський офіцер громади"

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

Наталія Тєрєбілова працювала у Сновську дільничною, а згодом — інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції. З вересня 2015 року боролася з онкологією. Хвороба прогресувала, але жінка тривалий час не здавалася та продовжувала виконувати свій професійний обов’язок. Утім, торік у липні Наталії не стало. Без матері залишилися троє дітей 2003, 2008 та 2013 років народження, яких жінка виховувала самостійно.

Тєрєбілова користувалася повагою і авторитетом серед колег. Весь особовий склад Сновського відділення поліції щиро вболівав за одужання Наталії, та не судилося. Тож коли виховні турботи лягли на плечі бабусі, правоохоронці взялися допомагати родині долати нагальні проблеми.

Так, днями до неї завітали начальник Сновського відділення поліції Андрій Водолазкін та заступниця начальника Управління кадрового забезпечення ГУНП в області Яна Кондратій. Вони пообіцяли вирішити деякі юридичні проблеми, з якими бабуся зіткнулася під час оформлення документів на дітей.

Я переконана, що чужих дітей не буває. Ми маємо допомагати родинам своїх колег, адже юридичні, а відтак й економічні проблеми треба вирішувати вчасно. Коли ти виховуєш трьох діточок своєї донечки, то потребуєш допомоги експертів у різних галузях. Часом недовга, але кваліфікована консультація може змінити на краще життя цілої родини, - сказала Яна Кондратій.

Для кращого розуміння ситуації до родини завітали фахові юристи – старший інспектор з особливих доручень Управління дотримання прав людини Нацполіції Лариса Борисенко та представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Ірина Бірюк. Вони домовилися разом із бабусею Лідією Петрівною зібрати необхідні документи для оформлення допомоги дітям.

Сектор комунікації поліції Чернігівської області

Через впровадження карантинних обмежень для боротьби з пандемією коронавірусу світом шириться хвиля домашнього насильства. Про це заявляють світові медіа, політики та правозахисні організації.

Зараз активно досліджують цифри з національної «гарячої лінії» з питань домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. За тиждень кількість звернень, які стосуються саме домашнього насильства, збільшилася майже вдвічі. Тобто прийняли понад 300 звернень виключно випадків, які стосувалися домашнього насильства, а це на 130 більше, ніж тижнем раніше. Про це зазначив В’ячеслав Голуб – в.о. директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації.

На жаль, непоодинокими є випадки скоєння насильства над дітьми та жінками на Чернігівщині.

В групі ризику зараз перебувають не лише ті сім’ї, в яких насильство трапляється постійно, а й ті, які перебуваючи в умовах вимушеної самоізоляції, тимчасово втратили роботу, відчули погіршення фінансового і матеріального стану, що разом з психологічним тиском в суспільстві може викликати агресію та напругу в сім’ї.

До обговорення подальшої роботи із запобігання та протидії домашньому насильству в умовах самоїзоляції доєдналися представники структурних підрозділів Департаменту та Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Служби у справах дітей облдержадміністрації, Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Наразі серед населення проводиться інформаційна кампанія: поширення постерів – як захиститись від домашнього насильства в умовах карантину.