Tweet

Згідно цієї угоди, Україна та країни ЄС зобов'язуються приймати без зайвих формальностей власних громадян, які порушили режим перебування на території іншої договірної сторони, а також громадян третіх держав за умови пред'явлення доказів, передбачених цією угодою. Діяльність такого інструменту у відносинах Україна-ЄС, нажаль, поки демонструє неготовність державних структур України до повноцінного виконання процедури реадмісії та відповідного дотримання прав й свобод людини, гарантування відповідних умов тримання. Нелегальні мігранти, які передаються до України з країн ЄС, де існують високі стандарти поводження та якість проживання, опиняючись в українській реальності дуже часто стикаються з колом проблем, які вони не могли, навіть, уявити під час перебування у закритих установах країн Євросоюзу. Приклади дослідження цих проблем, особливо у розрізі принижуючого гідність поводження, досить поодинокі.

Саме тому Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Інституту відкритого суспільства і реалізується проект, який передбачає комплексний підхід до вирішення ситуації щодо перебування нелегальних мігрантів у закритих установах України. Зокрема, він спрямований на попередження порушень прав людини мігрантів та шукачів притулку через сприяння впровадженню національної системи протидії тортурам та жорстокому поводженню по відношенню до мігрантів, покращенню умов їх утримання, розвиток співпраці між НУО та державними службовцями, що займаються нелегальними мігрантами під час виконання службових обов’язків, з метою дотримання прав людини та ефективної протидії жорстокому поводженню, а також зміцнення потенціалу громадянського суспільства впливати на державну політику в контексті Угоди між Україною та ЄС про реадмісію, попередження жорстокого поводження із затриманими мігрантами.

Діяльність проекту включає в себе цілий комплекс заходів направлених на сприяння імплементації Угоди Україна-ЄС про реадмісію в частині дотримання стандартів поводження з мігрантами та шукачами притулку: впровадження сталої системи надання правової допомоги мігрантам та шукачам притулку, що стали жертвами жорстокого поводження, катувань та порушень прав людини; сприяння зміні суспільної думки та рівня толерантності по відношенню до мігрантів й іноземців; привернення уваги громадськості до проблем жорстокого поводження з мігрантами; моніторингова та аналітична робота, в тому числі експертна оцінка проблем в законодавчій сфері та участь в розробці нормативних документів; тренінгова підтримка осіб, що стикаються з мігрантами та шукачами притулку під час виконання службових обов’язків (прикордонники, міліція, судді, працівники міграційної служби) щодо стандартів прав людини; впровадження механізму незалежного контролю над дотриманням прав мігрантів в пунктах тимчасового перебування іноземців тощо.