Tweet

Від нього мені вдалося дізнатися, що 8 жовтня десь о 19.20 він повертався додому з будівництва, де працює водієм. Повертався стомлений, а тому трошки похитувався. У районі Ремзаводу до нього підійшли двоє працівників ППС. Один почав кричати, вживаючи нецензурні слова, чого, мовляв, у такому стані ходиш по моєму району (Що мав на увазі працівник ППС, коли говорив, що то його район, - залишається загадкою. Може, якщо він там працює, то, окрім нього, ніхто не має права ходити в тому районі? І ще мені цікаво: в якому це відомстві працівників навчають нецензурно висловлюватись?). Юрія почали штовхати, а один із службовців, заломивши йому руки, витягнув із задньої кишені джинсів 200 доларів, 300 гривень та 10 євро (того дня Юрій мав розплачуватися з будівельниками, але не зробив цього). Коли ж потерпілий почав кричати та кликати на допомогу, працівники ППС потягли його до опорного пункту.

В опорному пункті склали протокол, але — Юрій його не підписав. Його почали бити. Били руками, ногами та гумовими кийками, а також застосували газовий балончик (напевне, щоб не зміг розгледіти облич своїх катівників). Дільничний, який був в опорному пункті, аби не дивитися на все це, взагалі вийшов на вулицю. В опорному пункті, говорить Юрій, він декілька разів втрачав свідомість. Коли ж знову приходив до тями, працівники ППС не забували про свої „звитяжні обов'язки". А коли потерпілий пообіцяв поскаржитися у прокуратуру, один зі співробітників сказав, що він нічого не боїться і йому все до лампочки. За словами потерпілого, його катували десь хвилин 40, а тоді, знявши наручники (весь час перебування в опорному пункті Юрій був у наручниках), виштовхали на вулицю, мовляв, іди геть і не показуйся нам більше на очі.

Додому потерпілий дійшов самостійно, а вже наступного дня, відчуваючи сильне запаморочення, звернувся до травмпункту. За словами завідувачки неврологічного відділення Чернігівської міської лікарні №2 Ольги Федорової, спершу Юрію було призначено амбулаторне лікування, та оскільки воно не дало належних результатів, чоловіка вирішили госпіталізувати.

11 жовтня Юрій намагався подати скаргу до районної прокуратури, але його відправляли з кабінету в кабінет і ніхто не хотів приймати скаргу на працівників ППС. І лише 16 жовтня, коли потерпілий пішов до прокуратури зі своїм знайомим, який, до речі, теж працює у правоохоронних органах, від нього прийняли скаргу.

Зараз Юрій перебуває у неврологічному відділенні Чернігівської міської лікарні №2. Стан його вже дещо покращився, та інколи ще відчувається біль у шиї. Чим закінчиться ця історія — покаже час. А нам залишається сподіватися, що слідчі прокуратури не звернуть уваги на те, що кати — їх колеги, і винних буде покарано.

«Гарт», 3 листопада 2006 року